Постанова

від 11.12.2017 по справі 910/22759/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року Справа № 910/22759/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівКролевець О.А., Попікової О.В., розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 (головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Куксов В.В.) на рішенняГосподарського суду міста Києва від 14.03.2017 (суддя Морозов С.М.) у справі№ 910/22759/16 Господарського суду міста Києва за позовомПриватного підприємства "СЕБ-Фармація" доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" простягнення 40042,02 грн., за участю представників: від позивачів: від відповідача:Шапченко І.С., Сакалюк Д.В.

За результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції бере до уваги таке.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ПП "СЕБ-Фармація" звернулося до господарського суду із позовом до ПрАТ "Страхова компанія "Перша" про стягнення 40042,02 грн. страхового відшкодування.

Позов обґрунтований тим, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування за договором №06-07.0015.00037 добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності експлуатанту наземного транспорту, водія та пасажирів від нещасного випадку від 24.04.2015.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 у справі №910/22759/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017, позовні вимоги задоволені: стягнуто з відповідача 40042,02 грн. страхового відшкодування та 1378,00 грн. судового збору.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач у передбачені умовами договору строки та у встановленому порядку повідомив відповідача про настання події, що має ознаки страхового випадку; залишив місце події з дозволу страховика; вчасно звернувся з повідомленням про настання страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування, страховий випадок був зафіксований та сформовано страхову справу №16-00-000411.

Суди дійшли висновку, що відмова у виплаті страхового відшкодування є неправомірною, оскільки відповідач не надав суду доказів того, що дії страхувальника перешкодили йому переконатися, що подія є страховим випадком.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

ПрАТ "Страхова компанія "Перша", не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 43 ГПК ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України "Про страхування".

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не врахували наявності підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування.

4. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

24.04.2015 ПП "СЕБ-Фармація" як страхувальник та ПрАТ "Страхова компанія "Перша" як страховик уклали договір № 06-07.0015.00037 добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності експлуатанта наземного транспорту, водія та пасажирів від нещасного випадку, за умовами якого відповідач зобов`язався в разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування на умовах договору страхувальнику, а позивач зобов`язався сплатити страховий платіж на умовах, визначених договором, та виконати інші умови договору.

Відповідно до п. 1.1 договору предметом договору є, зокрема, страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язаних із володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим ТЗ та ДО на умовах страхування КАСКО згідно з розділом 1 основного частини договору.

Застрахованим транспортним засобом згідно договору є Porsche Cayenne, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2014 року випуску.

За п. 1.2 основної частини договору страховим випадком, зокрема, є дорожньо-транспортна пригода.

Згідно з п. п. 1.6, 1.8, 1.9 основної частини договору страхова сума становить 1794350,00 грн., страховий платіж 58836,74 грн., територія дії - територія України.

В п. 4.2 основної частини договору сторони встановили строк дії договору - з 25.04.2015 по 24.04.2016.

Згідно з п. 2.2 договору страховим випадком за страхуванням КАСКО можуть бути втрата, знищення або пошкодження застрахованого ТЗ внаслідок, зокрема, ДТП.

За п. 6.1.2 договору страхувальник має право отримати страхове відшкодування у розмірі та на умовах, передбачених договором, при страхуванні ТЗ.

За п. п. 6.6.2, 6.6.3 договору страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення усіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування та при визнанні випадку страховим - здійснити виплату страхового відшкодування в строк, передбачений п. 10.5 загальної частини цього договору.

Згідно з п. п. 7.1.1-7.1.4 договору страхувальник (експлуатант) повинен негайно протягом 1 (однієї) години сповістити страховика про подію, що має ознаки страхового випадку, за телефоном 0 800 50 80 10 по Україні та дочекатися приїзду представника страховика на місце події або дозволу страховика залишити місце події, який буде надано шляхом відправлення СМС-повідомлення на номер телефону заявника події, надати страховику письмове повідомлення за встановленою формою впродовж 2-х (двох) робочих днів з дати настання події та довідку за фактом звернення до правоохоронних органів у випадку незаконного заволодіння ТЗ, надати письмову заяву на виплату страхового відшкодування, надати застрахований ТЗ (залишки ТЗ) для огляду страховику та призначеному страховиком експерту і бути присутнім при проведенні такого огляду.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що якщо страхувальник (експлуатант) не виконає умови п. 7.1 загальної частини договору, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до п. п. 11.1.3 та 11.1.5 договору підставою для відмови страховика у страховій виплаті (страховому відшкодуванні) є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору або про факт настання події, що має ознаки страхового випадку; несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання події, що має ознаки страхового випадку, без поважних на це причин та залишення водієм місця цієї події без поважної причини без дозволу страховика.

В п. 7.5 договору сторони домовились, що страхувальник має право самостійно оплачувати відновлювальний ремонт на узгодженому зі страховиком СТО виключно після проведення страховиком (уповноваженою особою страховика) огляду пошкоджень ТЗ, складання "Акту огляду ТЗ" встановленої форми та надання письмового дозволу страховика.

За п. 9.1.3 договору визначення розміру збитків здійснюється страховиком згідно з умовами договору на підставі рахунків спеціалізованого підприємства з ремонту ТЗ, якщо в основній частині договору зазначено опцію "Ремонт на фірмовому СТО", за умови перерахування суми відшкодування на рахунок спеціалізованого підприємства або страхувальнику у випадку надання акту виконаних робіт та квитанцій про оплату відновлювального ремонту на спеціалізованому підприємстві. При ненаданні цих документів - розрахунок здійснюється на підставі калькуляції страховика.

За змістом п. п. 10.1, 10.2 договору страхова виплата (страхове відшкодування) здійснюється страховиком відповідно до умов договору, на підставі письмової заяви страхувальника, затвердженого страховиком страхового акта та всіх необхідних документів згідно з розділом 8 загальної частини договору, оформлених належним чином. Страховик впродовж трьох робочих днів з дати отримання письмового повідомлення про подію за умови надання страхувальником пошкодженого ТЗ для огляду здійснює огляд ТЗ та/або вживає заходів для проведення незалежної експертизи.

Судами встановлено, що 19.03.2016 на вул. Саксаганського, 65 в м. Києві сталася подія за участю застрахованого позивачем транспортного засобу, в результаті якої останній отримав механічні пошкодження заднього бамперу за відсутності будь-яких постраждалих осіб.

19.03.2016 о 16.00 год. відповідача було повідомлено про настання події, яка має ознаки страхового випадку.

Аварійний комісар відповідача ОСОБА_6 склав рапорт про результати огляду місця події від 19.03.2016, (початок огляду 16:52 год., закінчення 17:15 год., місце огляду - вул. Старонаводницька, 13 Б), відповідно до якого ним оглянуто транспортний засіб Porsche, реєстраційний номер НОМЕР_1, та вказано, що зі слів водія автомобіля пригода сталася в іншому місці. В поясненнях до вказаного рапорту ОСОБА_7 вказувала про те, що застрахований автомобіль скотився і задів стовпчик синього кольору по вул. Старонаводницька, 13 Б.

21.03.2016 на підставі п. 7.1.2 договору позивач звернувся до відповідача з повідомленням про настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспорту КАСКО та на підставі п. 7.1.3 договору - з заявою на виплату страхового відшкодування згідно договору. У зазначених повідомленні та заяві позивач зазначав місце події - вул. Старонаводницька.

Листом вих. № 354/с від 06.04.2016 відповідач запросив у позивача надати такі пояснення: яким саме автомобілем керувала ОСОБА_7 під час ДТП 19.03.2016, де саме (місце, адреса) та за яких обставин трапилась ДТП. Серед іншого, з листа вбачається, що відповідач запропонував позивачу не користуватися правом відмови у виплаті страхового відшкодування, погодити розмір страхового відшкодування в сумі 22 000 грн.

07.04.2016 експлуатант транспортного засобу ОСОБА_7 зверталася до відповідача із заявою про настання страхового випадку та 22.04.2016 із заявою про виплату страхового відшкодування.

Листом вих. 458/с від 11.05.2016 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у такій виплаті з огляду на те, що позивачем не було подано належним чином оформленої заяви про виплату страхового відшкодування.

19.08.2016 позивач втретє звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно зі страховим актом №ТР-ОО-3660 від 07.09.2016 відповідач на підставі п. п. 11.1.3 та 11.1.5 загальної частини договору прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, відповідач посилався на те, що позивач при настанні події, що має ознаки страхового випадку, та при зверненні з відповідними повідомленнями та заявами до відповідача невірно вказав реєстраційний номер застрахованого автомобіля, по-різному вказав адресу місця події, а також без поважної причини та дозволу страховика водій застрахованого автомобіля залишив місце події. Крім того апелянт зазначає, що позивач в порушення умов договору повідомив про страховий випадок несвоєчасно, в телефонному режимі, тому відповідач вправі відмовити у виплаті страхового відшкодування.

У зв`язку з відмовою у виплаті страхового відшкодування позивач на підставі акта виконаних робіт СТО (ТОВ "Віннер ПЦКА") № 6019140 від 16.08.2016 оплатив вартість ремонту пошкодженого автомобіля в розмірі 40042,02 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №26611 від 12.08.2016.

5. Норми права, які підлягають застосуванню у вирішенні спору

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як визначено ст. 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний, зокрема, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом; відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про страхування" страхувальник зобов`язаний, зокрема, повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За ст. 26 Закону України "Про страхування" підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є, зокрема, подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови

За ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у строки та в порядку, передбачені умовами договору, повідомив відповідача про настання події, що має ознаки страхового випадку. Експлуатант транспортного засобу ОСОБА_7 залишила місце події з дозволу страховика. Позивач вчасно звернувся з повідомленням про настання страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування. Вказане також підтверджується рапортом аварійного комісара про результати огляду місця події від 19.03.2016.

Крім того відповідно до рапорту аварійного комісара за словами водія автомобіля пригода сталася в іншому місці.

Враховуючи в сукупності приписи зазначених вище норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що обов`язок страховика здійснити страхове відшкодування пов`язується саме із настанням страхового випадку.

Допущені ж страхувальником незначні порушення умов договору, за умови, якщо вони не перешкодили страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, не є тією підставою, з якою законодавець пов`язує право страховика відмовити страхувальнику у здійсненні страхового відшкодування. Істотність таких порушень має оцінюватись в кожному випадку окремо.

Судами встановлено, що відповідач не надав суду доказів того, що дії його страхувальника, зокрема, зазначення останнім іншого реєстраційного номеру автомобіля, різного зазначення позивачем місця та адреси події, залишення водієм застрахованого автомобіля місця події з дозволу страховика, перешкодило останньому переконатися, що ця подія є страховим випадком.

Таким чином вказані обставини не можуть бути підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Суди встановили, що відповідач свідомо ухилився від передбаченого умовами договору обов`язку вжити заходів з оформлення усіх необхідних документів та встановлення дійсного місця події, ухилився від дослідження всіх обставин події та безпідставно відмовив у здійснення виплати страхового відшкодування.

Встановивши, що позивач оплатив вартість ремонту на спеціалізованому СТО в розмірі 40042,02 грн., а відповідач не надав доказів, що підтверджують відсутність у нього підстав для невиконання зобов`язань за договором страхування, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого та законного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийняті із повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим для задоволення касаційної скарги правові підстави відсутні.

Відповідно до ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПрАТ "Страхова компанія "Перша" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі №910/22759/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова