Рішення

від 14.03.2017 по справі 910/22759/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2017Справа № 910/22759/16 За позовом Приватного підприємства "СЕБ-ФАРМАЦІЯ"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЕРША"

про стягнення 40 042,02 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Шапченко І.С. (представник за довіреністю вих. № 52 від 14.03.2017р.);

від відповідача: Дейнека О.В. (представник за довіреністю № 1-2017 від 14.12.2016р.).

Обставини справи:

Приватне підприємство "СЕБ-ФАРМАЦІЯ" (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЕРША" (надалі також - відповідач) суми страхового відшкодування за Договором № 06-07.0015.00037 добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності експлуатанту наземного транспорту, водія та пасажирів від нещасного випадку від 24.04.2015р. в розмірі 40 042,02 грн.

Відповідач надав до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту яких проти задоволення позовних вимог заперечує, при цьому посилається на те, що позивачем надано страховику неправдиві відомості щодо обставин (часу та місця) настання страхового випадку, залишення водієм застрахованого транспортного засобу місця події, замовчування прізвища аварійного комісара та часу повідомлення останнім про неможливість свого приїзду, неправомірність тверджень позивача про суперечливість внесених аварійним комісаром даних, подачу позивачем заяви про виплату страхового відшкодування особою (ОСОБА_3), повноваження якої не були підтверджені належним чином, тощо.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 24.01.2017р.

В судовому засіданні 24.01.2017р. оголошено перерву до 07.02.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017р. заяву Приватного підприємства "СЕБ-ФАРМАЦІЯ" №б/н від 03.02.2017р. про зміну предмету позову (уточнення до позовної заяви) разом з доданими до неї документами повернуто без розгляду.

Крім того, ухвалами Господарського суду міста Києва від 07.02.2017р. відмовлено в задоволенні заяви Приватного підприємства "СЕБ-ФАРМАЦІЯ" про вжиття заходів до забезпечення позову в справі №910/22759/16 та продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

В судовому засіданні 07.02.2017р. оголошено перерву до 14.02.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2017р. заяву Приватного підприємства "СЕБ-ФАРМАЦІЯ" вих. №23 від 13.02.2017р. про зміну предмету позову (доповнення до позовної заяви) разом з доданими до неї документами повернуто без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2017р. розгляд справи відкладено до 28.02.2017р.

В судовому засіданні 28.02.2017р. оголошено перерву до 14.03.2017р.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14 березня 2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2015 року між позивачем (страхувальник) та відповідачем (страховик) було укладено Договір № 06-07.0015.00037 добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності експлуатанту наземного транспорту, водія та пасажирів від нещасного випадку (надалі - Договір), за умовами якого відповідач зобов'язувався в разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування на умовах договору страхувальнику, а позивач зобов'язувався сплатити страховий платіж на умовах, визначених договором та виконати інші умови договору.

Предметом договору є транспортний засіб Порше, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2014 року випуску.

Як передбачено в п. 1.2. Договору страховими випадками за договором є дорожньо-транспортна пригода, стихійні лиха, пожежа, вибух, влучення блискавки, протиправні дії третіх осіб, інші випадки, незаконне заволодіння ТЗ.

В п. 1.3. Договору сторони погодили опції страхування, зокрема, без врахування зносу (п. 1.3.2.), без врахування франшизи на скляні поверхні ТЗ (п. 1.3.3.), ремонт на фірмовій СТО (СТО обирає страхувальник) (п. 1.3.7.).

За умовами договору страхова сума за Договором становить 1 794 350,00 грн. (п. 1.6.), страховий платіж 58 836,74 грн. (п. 1.8.), територія дії - територія України ( п. 1.9.).

Згідно п. 4.2. Договору строк дії договору - з 25.04.2015р. по 24.04.2016р.

Договір складається з Основної та Загальної частини.

Предметом договору є, зокрема, страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язаних із володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим ТЗ та ДО на умовах страхування КАСКО згідно з Розділом 1 основного частини договору (п. 1.1.1. Договору).

Як зазначає позивач у позовній заяві, 19.03.2016р. на вул. Саксаганського, 65 в м. Києві сталася подія за участю застрахованого позивачем транспортного засобу, в результаті якої останній отримав механічні пошкодження заднього бамперу за відсутності будь-яких постраждалих осіб.

Застраховані страхові випадки зазначаються в Основній частині договору. Страховим випадком по страхуванню КАСКО можуть бути втрата, знищення або пошкодження застрахованого ТЗ внаслідок, зокрема ДТП (п. п. 2.1., 2.2. Договору).

Відповідно до п. 2.2.1. Договору дорожньо-транспортною природою є подія, що призвела до будь-якого пошкодження або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання.

За змістом договору експлуатантом є особа, яка використовує застрахований ТЗ на законних підставах.

В п. 6.1.2. Договору закріплено право позивача отримати страхове відшкодування у розмірі та на умовах, передбачених договором, при страхуванні ТЗ, а в п. п. 6.6.2. - 6.6.3. Договору - обов'язок страховика протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку - вжити заходів щодо оформлення усіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування та при визнанні випадку страховим - здійснити виплату страхового відшкодування в строк, передбачений п.10.5 Загальної частини цього Договору.

Дії страхувальника при настанні події, що має ознаки страхового випадку врегульовано в Розділі 7 Загальної частини договору.

Так, згідно п. п. 7.1.1. - 7.1.4. Договору страхувальник (експлуатант) повинен негайно протягом 1 (однієї) години сповістити страховика про подію, що має ознаки страхового випадку за телефоном 0 800 50 80 10 по Україні та дочекатися приїзду представника страховика на місце події або дозволу страховика залишити місце події, який буде надано шляхом відправлення СМС-повідомлення на номер телефону заявника події (п. 7.1.1.), надати страховику письмове повідомлення за встановленою формою впродовж 2-х (двох) робочих днів з дати настання події та довідку за фактом звернення до правоохоронних органів у випадку незаконного заволодіння ТЗ (п. 7.1.2.), надати письмову заяву на виплату страхового відшкодування (п. 7.1.3.), надати застрахований ТЗ (залишки ТЗ) для огляду страховику та призначеному Страховиком експерту і бути присутнім при проведенні такого огляду (п. 7.1.4.).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідкової інформації оператора мобільного зв'язку за номером телефону експлуатанта застрахованого позивачем автомобіля НОМЕР_2 за період 19.03.2016р. о 16.00 год. відповідача було повідомлено про настання події, що має ознаки страхового випадку, що не заперечується відповідачем (листи вих. № 354/с від 06.04.2016р. та вих. № 458/с від 11.05.2016р.).

За наслідками вказаної події, аварійним комісаром відповідача ОСОБА_4 було складено рапорт про результати огляду місця події від 19.03.2016р., (початок огляду 16:52 год., закінчення 17:15 год., місце огляду - АДРЕСА_1), відповідно до якого було оглянуто транспортний засіб Порше, реєстраційний номер НОМЕР_1 та вказано, що зі слів водія автомобіля пригода сталася в іншому місці.

При цьому, в поясненнях до вказаного рапорту, ОСОБА_3 вказувала про те, що застрахований автомобіль скотився і задів стовпчик синього кольору по АДРЕСА_1.

21.03.2016р. на підставі п. 7.1.2. Договору позивач звернувся до відповідача з повідомленням про настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспорту КАСКО та на підставі п. 7.1.3. Договору - з заявою на виплату страхового відшкодування згідно договору.

При цьому, у вказаних повідомленні та заяві позивач зазначав місце події - вул. Старонаводницька.

Листом вих. № 354/с від 06.04.2016р. відповідач запросив у позивача надати певні пояснення, а саме, яким саме автомобілем керувала ОСОБА_3 під час ДТП 19.03.2016р. та де саме (місце, адреса) та за яких обставин трапилась ДТП. Серед іншого, відповідач пропонував позивачу не користуватися правом відмови у виплаті страхового відшкодування, погодити розмір страхового відшкодування в сумі 22 000,00 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2016р. експлуатант транспортного засобу (ОСОБА_3) звертався до відповідача з заявами про настання страхового випадку та 22.04.2016р. - з заявою про виплату страхового відшкодування.

Листом вих. 458/с від 11.05.2016р. відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у такій виплаті, з огляду на те, що позивачем не було подано належним чином оформлену заяву про виплату страхового відшкодування.

19.08.2016р. позивач втретє звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування.

Як передбачено в п. 7.2. Договору якщо страхувальник (Експлуатант), не виконає умови п.7.1 Загальної частини Договору, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Згідно Страхового акту № ТР-ОО-3660 від 07.09.2016р. відповідачем на підставі п. п. 11.1.3. та 11.1.5. Загальної частини договору прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

У відповідності до п. п. 11.1.3. та 11.1.5. Договору підставою для відмови Страховика у страховій виплаті (страховому відшкодуванні) є надання Страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет Договору або про факт настання події, що має ознаки страхового випадку та залишення водієм місця цієї події без поважної причини без дозволу Страховика.

В п. 7.5. Договору сторони домовились, що страхувальник має право самостійно оплачувати відновлювальний ремонт на узгодженому зі страховиком СТО виключно після проведення Страховиком (уповноваженою особою страховика) огляд пошкоджень ТЗ, складання Акту огляду ТЗ встановленої форми та надання письмового дозволу Страховика.

За умовами договору, спеціалізоване підприємство - підприємство, що належить до сервісної мережі пунктів технічного обслуговування та гарантійного ремонту ТЗ, створеної виробником ТЗ або уповноваженим ним суб'єктами господарювання відповідно до законодавства.

В п. 9.1.3. Договору передбачено, що визначення розміру збитків здійснюється Страховиком згідно з умовами Договору на підставі рахунків спеціалізованого підприємства з ремонту ТЗ, якщо в Основній частині Договору зазначено опцію Ремонт на фірмовому СТО , за умови перерахування суми відшкодування на рахунок спеціалізованого підприємства або Страхувальнику у випадку надання Акту виконаних робіт та квитанцій про оплату відновлювального ремонту на спеціалізованому підприємстві. При ненаданні цих документів - розрахунок здійснюється на підставі калькуляції Страховика.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб Порше, реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно Договору № Р263300709000072 про абонентське сервісне обслуговування автомобіля від 05.09.2014р. та Сертифікату на абонентське сервісне обслуговування автомобіля з пробігом в період з 17.02.2016р. по 17.12.2017р. перебуває на абонентському сервісному обслуговуванні у ТОВ Віннер ПЦКА .

За змістом п. п. 10.1., 10.2. Договору страхова виплата (страхове відшкодування) здійснюється Страховиком відповідно до умов договору, на підставі письмової заяви Страхувальника, затвердженого Страховиком страхового акту та всіх необхідних документів згідно з Розділом 8 Загальної частини договору,оформлених належним чином. Страховик впродовж трьох робочих днів з дати отримання письмового повідомлення про подію за умови надання Страхувальником пошкодженого ТЗ для огляду здійснює огляд ТЗ та/або вживає заходів для проведення незалежної експертизи.

У зв'язку з відмовою у виплаті страхового відшкодування, позивач на підставі Акту виконаних робіт СТО (ТОВ Віннер ПЦКА ) № 6019140 від 16.08.2016р. (дата прийому автомобіля 11.08.2016р.), сплатив вартість ремонту пошкодженого автомобіля в розмірі 40 042,02 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 26611 від 12.08.2016р.

Спір у даній справі виник внаслідок того, що позивач вважає неправомірною відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування та у зв'язку з оплатою вартості ремонту, просить суд стягнути з відповідача суму в розмірі 40 042,02 грн.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує на те, що позивачем при настанні події, що має ознаки страхового випадку надано свідомо неправдиві відомості та водієм застрахованого автомобіля без поважної причини та дозволу страховика залишено місце події, у зв'язку з чим прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. З урахуванням викладених обставин, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами (частина 1 статті 355 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний: протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України "Про страхування").

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний: протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування ґрунтується на тому, що позивачем при настанні події, що має ознаки страхового випадку та при зверненні з відповідними повідомленнями та заявами до відповідача було невірно вказаного реєстраційний номер застрахованого автомобіля, по-різному вказано адресу місця події, а також без поважної причини та дозволу страховика водієм застрахованого автомобіля залишено місце події.

За змістом ст. ст. 980, 982 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування). Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. 6, 627 - 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України, з яких випливає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства, зважаючи на факт виконання сторонами зобов'язань по договору, про що сторонами не заперечується, суд дійшов до висновку про укладення між сторонами договору з погодженням всіх його умов, які ним обумовлюються.

Оскільки предметом договору страхування укладений між сторонами є транспортний засіб Порше, реєстраційний номер НОМЕР_1, посилання відповідача на невірне зазначення позивачем реєстраційного номеру застрахованого автомобіля не може слугувати підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, натомість за висновками суду, відповідач свідомо ухилився від передбаченого умовами договору обов'язку вжити заходів щодо оформлення усіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування.

Згідно ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Умовами договору передбачено страхові випадки з настанням яких у відповідача виникає обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, зокрема, внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП (п. 2.2.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у строки та в порядку, передбачених умовами договору (п. 7.1.1.) сповістив відповідача про настання події, що має ознаки страхового випадку та в подальшому вчасно звернувся до останнього з відповідним повідомленням про настання страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування (п. п. 7.1.2 та 7.1.3. Договору).

Натомість, відповідач не вживши заходів щодо оформлення необхідних документів та встановлення дійсного місця події, ухилився від дослідження всіх обставин події та вказав на відсутність підстав для здійснення виплати страхового відшкодування.

Статтею 991 Цивільного кодексу України та статтею 26 Закону України "Про страхування" передбачено підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, зокрема, подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку, несвоєчасне повідомлення страхувальником без поважних причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 989 Цивільного кодексу України на страхувальника покладено обов'язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Зі змісту пункту 5 частини першої статті 989, статті 991 Цивільного кодексу України та статті 26 Закону України "Про страхування" вбачається, що для вирішення питання щодо виплати страхового відшкодування правове значення має факт повідомлення страховика про настання страхового випадку в строк, який дає страховику можливість дослідити обставини випадку і дійти висновку про визнання його страховим випадком чи про відмову в цьому.

Сам лише факт порушення страхувальником визначеного договором порядку повідомлення про настання страхового випадку за наявності повідомлення страховика про настання такого випадку, не може бути підставою для відмови у здійсненні страхової виплати.

При розгляді даної справи, суд виходить з того, що у разі настання страхового випадку, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування. Порушення страхувальником інших умов договору є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком.

Аналогічної позиції дотримується й Вищий господарський суд України у постанові від 08.01.2013р. № 5028/10/12/2012.

Судом встановлено та вказане не заперечується сторонами, що водієм застрахованого автомобіля було залишено місце події.

При цьому, безпідставними з огляду на ненадання позивачем відповідних доказів є посилання на те, що місце події було залишено з дозволу страховика.

Про те, як випливає з рапорту про результати огляду місця події від 19.03.2016р., аварійним комісаром відповідача ОСОБА_4 було оглянуто транспортний засіб Порше, реєстраційний номер НОМЕР_1 починаючи з 16:52 год., тобто через 40 хвилин після сповіщення про настання страхового випадку.

Відповідачем не надано суду переконливих доказів того, що дії його страхувальника, зокрема, зазначення останнім іншого реєстраційного номеру автомобіля, різного зазначення позивачем місця та адреси події, залишення водієм застрахованого автомобіля місця події перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком.

Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не прийнято судом до уваги з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач безпідставно ухилився від виплати страхового відшкодування позивачу у зв'язку з настанням страхового випадку.

Згідно ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Як передбачено в ст. 8 Закону України "Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

На разі ж, позивач у зв'язку з оплатою вартості ремонту на спеціалізованому СТО, як про те, домовились сторони укладаючи договір, просить суд стягнути з відповідача суму коштів в розмірі 40 042,02 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення.

Згідно ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Позивачем у зв'язку з порушенням його права на отримання страхового відшкодування обрано спосіб захисту свого порушеного права шляхом пред'явлення позову до відповідача про стягнення суми вартості ремонту пошкодженого автомобіля.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/22759/16 підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 40 042,02 грн. суми основного боргу.

Судовий збір в розмірі 1 378,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЕРША" (ідентифікаційний код 31681672, адреса: 03680, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30) на користь Приватного підприємства "СЕБ-ФАРМАЦІЯ" (ідентифікаційний код 21577761, адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36, прим. 2Б, літ. Д) 40 042,02 грн. (сорок тисяч сорок дві гривні 02 коп.) суми основного боргу та 1 378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.03.2017р.

Суддя С.М. Морозов