Рішення

від 13.02.2017 по справі 916/3235/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2017 р.Справа № 916/3235/16

Позивач: Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Дитячий заклад санаторного типу „Сергіївка»

Про: стягнення 5313,14 грн.

Суддя Демешин О.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність, ОСОБА_3 - довіреність

СУТЬ СПОРУ : Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради (далі - позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дитячий заклад санаторного типу „Сергіївка» (далі - відповідач) про стягнення 5313,14 грн. боргу з плати за оренду землі за період з квітня 2013р. по жовтень 2016р. включно.

03.02.2017р. позивачем до суду надано заяву про уточнення позовних вимог, якою змінено підстави позову в частині стягнення 5313,14грн., але за інший період, а саме: з 01.01.2014р. по 31.12.2016р. включно.

Відповідач позов не визнав, з підстав, викладених у відзиві на позов від 11.01.2017 року.

В С Т А Н О В И В :

11.05.2011 року між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар), було укладено договір оренди земельної ділянки для експлуатації бази-причалу, за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вулиця Набережна Ротерхема, 1-б, кадастровий номер 5110300000:03:003:0078, строком на 49 років, який був зареєстрований у Відділі Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області від 18.05.2011 року за №511030004000014.

Згідно з п. 41 договору оренди землі, він набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до п. 9 та 11 Договору оренди землі відповідач зобов'язався вносити орендну плату щомісяця протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця в сумі 148,17 грн. (сто сорок вісім гривень 17 копійок).

01.04.2013 року між сторонами справи, була укладена додаткова угода № 1 до договору оренди земельної ділянки № 511030004000014 від 18.05.2011 року щодо орендної плати, а саме: п.9 „Орендна плата» викладено в наступній редакції: „Орендна плата вноситься щомісяця у сумі 197,55 грн. на розрахунковий рахунок №33216812700013 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 37894104, одержувач УДКСУ в Б.-Дністровському районі» . Додаткова угода вступила в силу з 01.04.2013 року.

Позивач в позовній заяві стверджує, що відповідач, не зважаючи на укладення вищевказаної додаткової угоди, після 01.04.2014р. продовжував сплачувати орендну плату за умовами, викладеними в п.9 первісної редакції договору, тобто - виходячи з орендної ставки в розмірі 148,17 грн., а за 2015-2016роки - відповідач сплачував орендну плату з урахуванням річних індексів інфляції, нарахованих на орендну ставку в розмірі 148,17грн., а не на змінену з 01.04.2014року, орендну ставку в розмірі 197,55грн.

Внаслідок оплати за оренду земельної ділянки в розмірах, що не відповідали умовам договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5313,14грн. за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р. включно.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що Додаткова угода № 1 від 01.04.2013р. до договору оренди земельної ділянки від 11.05.2011 року взагалі не укладалась.

Крім того, відповідач стверджує, що вказана Додаткова угода не набрала законної сили, оскільки не було здійснено державної реєстрації іншого речового права, відмінного від права власності, зокрема щодо розміру орендної плати.

Також в якості доказу того, що Додаткова угода 1 від 01.04.2014р. до Договору оренди земельної ділянки не укладалась і відповідне речове право не було зареєстроване, відповідач посилається на те, що позивач не інформував орган, що здійснює податковий контроль за місцезнаходженням земельної дільники про внесення змін до договору щодо розміру орендної плати.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного :

Згідно п. 1, ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормами ст. 792 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користуванні майно для здійснення господарської діяльності. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Законом України „Про оренду землі» .

За змістом ст. 13 Закону України „Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України „Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України „Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду; Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Як зазначалось вище, пунктом 9 Договору оренди земельної ділянки від 11.05.2011р. в редакції Додаткової угоди від 01.04.2013р., - розмір орендної плати становив 197,55 грн. в місяць.

Згідно пункту 10. вищевказаного Договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Державною службою статистики України встановлені індекси інфляції за 2014рік (станом на 01.01.2015р.) в розмірі 124,9% (коефіцієнт 1,249), а за 2015рік (станом на 01.01.2016р.) в розмірі 143,3% (коефіцієнт 1,433).

Таким чином, суд погоджується з розрахунком позивача щодо орендної плати в сумі 4515,08грн., яку відповідач мав сплачувати у відповідності до п.п.9, 10 Договору оренди земельної ділянки за період з січня 2014р. по вересень 2016р. включно, з урахуванням змін розміру орендної плати по Додатковій угоді від 01.04.2013р. та вищевказаних індексів інфляції за 2014-2015р.р.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за період з жовтня по грудень 2016р. в розмірі 798,06грн., то в цій частині у задоволенні позову слід відмовити, з огляду на наступне:

Частиною першою статті 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 11, укладеного між сторонами, Договору оренди земельної ділянки від 11.05.2011р. встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Таким чином, відповідач за жовтень, листопад та грудень 2016року мав сплачувати орендну плату, відповідно, до 30.11.2016р., 30.12.2016р. та 30.01.2017р.

Приймаючи до уваги, що позовну заяву позивачем надано 28.11.2016р.(вх.№3465/16), суд вважає, що на момент звернення до суду у відповідача не виникло зобов'язань щодо оплати за оренду земельної ділянки за вказані періоди і, відповідно, права позивача в цій частині порушено не було, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог

Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 4515,08грн. боргу з орендної плати за період з січня 2014р. по вересень 2016р. включно.

Суд не приймає до уваги заперечень відповідача про те, що Додатковою угодою № 1 від 01.04.2013р. були внесені зміни до договору оренди земельної ділянки № 511030004000014 від 18.05.2011р., який між сторонами не укладався. З матеріалів справи вбачається, що під вказаним номером та датою Договір оренди земельної ділянки від 11.05.2011р. було зареєстровано у Відділі Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області. Крім того, з Розрахунку розміру орендної плати на 01.04.2013р., підписаного відповідачем, вбачається, що розмір річної орендної плати 2370,58грн. (197,55грн. в місяць) стосувався земельної ділянки площею 0,0780га, яка надавалась відповідачу в оренду по договору від 11.05.2011р. (п.2 Договору). Також відповідачем не надано будь-якого іншого договору оренди земельної ділянки до якого ним підписувалась Додаткова угода №1 від 01.04.2013р.

Що стосується заперечень відповідача про те, що Додаткова угода № 1 не набрала сили через відсутність державної реєстрації іншого речового права щодо зміни розміру орендної плати, то суд зазначає, що підпунктом 3 1 пункту 22 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ №1141 від 26.10.2011р., на який посилається відповідач у своїх запереченнях, дійсно передбачено, що у разі проведення державної реєстрації виникнення інших речових прав на нерухоме майно, відмінних від права власності, державний реєстратор вносить до запису про інші речові права та суб'єкта цих прав відомості про розмір орендної плати (у разі проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки). Однак, вказаний підпункт 3 1 було доповнено до пункту 22 Порядку Постановою КМУ № 50 від 05.02.2014р.(чинний в частині внесення доповнення до п.22 підпунктом 3 1 - з 01.06.2014р.) і, тому, на момент укладення між сторонами Додаткової угоди № 1 від 01.04.2013р., зміни щодо розміру орендної плати - державній реєстрації не підлягали.

Крім того, навіть вказаним підпунктом передбачено внесення запису про інші речові права (зокрема щодо відомостей про розмір орендної плати) лише у разі проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки. А така реєстрація станом на 01.04.2013р. взагалі не здійснювалась і не мала здійснюватись.

Таким чином, законодавством, що діяло, на момент укладення Додаткової угоди № 1, не передбачалось державної реєстрації змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати і ця Додаткова угода вступила в силу з дати її підписання, тобто - з 01.04.2013р.

Як зазначалось вище, відповідно до ст..288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду; розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Таким чином, вирішуючи спір по цій справі, суд виходить з умов, укладеного між сторонами, вищевказаного Договору оренди земельної з Додатковою угодою до цього Договору.

Факт не інформування позивачем органу, що здійснює податковий контроль за місцезнаходженням земельної дільники про внесення змін до договору щодо розміру орендної плати, на що посилається відповідач у своїх запереченнях - не спростовує зобов'язань відповідача по виконанню умов договору щодо здійснення орендних платежів у розмірі, встановленому відповідним Договором оренди земельної ділянки.

На підставі викладеного позов слід задовольнити частково з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дитячий заклад санаторного типу „Сергіївка» (67780, Одеська обл., м. Білгород-Дністровська, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 24, код - 25421642) на користь Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради (67780, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 3, код - 05383649): 4515 гривень 08коп. боргу з орендної плати та 1171гривню 02 грн. судового збору.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15 лютого 2017 р.

Суддя О.А. Демешин