Рішення

від 13.02.2017 по справі 922/3741/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2017 р.Справа № 922/3741/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом Харківської місцевої прокуратури № 6, м. Харків в інтересах держави в особі Харківської районної державної адміністрації, м. Харків , треті особи: 1) Головне управління Держгеокадастру у Харківській області; 2) Покотилівська селищна рада Харківського району Харківської області; 3) Харківська ОДПІ ГУ ДФСУ в Харківській області 4) Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області. до ТОВ "Альянс-Т" смт.Буди Харківського району про стягнення заборгованості за договором оренди землі та за зустрічним позовом - ТОВ "Альянс", смт. Буди до: 1) Харківської місцевої прокуратури №6, м. Харків, 2)Харківської районної державної адміністрації Харківської області треті особи: 1) Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків; 2) Покотилівська селищна рада Харківського району Харківської області, смт. Покотилівка; 3) Харківська ОДПІ ГУ ДФСУ в Харківській області, м. Харків; 4) Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області, м. Харків. про припинення договору оренди землі за участю сторін:

прокуратури - ОСОБА_1, ОСОБА_2;

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_3;

третя особа (Головне управління Держгеокадастру у Харківській області) -ОСОБА_4;

третя особа ( Покотилівська селищна рада) - не з'явилась;

третя особа ( Харківська ОДПІ ГУ ДФСУ у Харківській області) - ОСОБА_5;

третя особа ( Управління Держгеокадастру у Харківському районі ) - не з'явилась.

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 року до суду з позовом звернувся керівник Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області в інтересах Харківської РДА Харківської області до ТОВ "Альянс-Т" (відповідача) та третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Покотилівська селищна рада Харківського району Харківської області та Харківська ОДПІ ГУ ДФСУ в Харківській області та просить стягнути з ТОВ "Альянс-Т" на користь держави заборгованість з орендної плати у розмірі 46 016,77 грн., з них: 42 934,56 грн., - сума основного боргу, 3 082,21 грн. - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, та вимога про перерахування на рахунок Покотилівської селищної ради № 332218812700442 (одержувач: УДКСУ у Харківському районі, код одержувача: 37999633, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО: 851011) вказаного стягнення.

Припинити дію договору оренди землі від 17.12.2007 року укладеного Харківською райдержадміністрацією з ТОВ "Альянс-Т" щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6325158200:04:002:0275, який зареєстровано Харківським районним відділом ХРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" у Державному реєстрі земель за № 040870300001 від 15.01.2008 року, шляхом його розірвання. Судові витрати покласти на відповідача.

26.12.2016 року Прокурором, надано заяву про збільшення позовних вимог та клопотання щодо відстрочення сплати судового збору за заявою збільшення позовних вимог до прийняття рішення по справі ( а.с.140-144).

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог прокурор просить суд:

Стягнути з ТОВ АЛЬЯНС-Т на користь держави заборгованість з орендної плати у розмірі 62402,28 грн., з них: 53668,20 грн. - сума основного боргу, 4920,47 грн. - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, 3% річних у сумі 933,07 грн., інфляційні нарахування у сумі 2880,54 грн., а також перерахувати їх на рахунок Височанської селищної ради №332218812700442 (одержувач: УДКСУ у Харківському районі, код одержувача: 37999633, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО: 851011).

Припинити дію договору оренди землі від 17.12.2007 р., укладеного Харківською райдержадміністрацією з ТОВ АЛЬЯНС-Т щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6325158200:04:002:0275, який зареєстровано Харківським районнім відділом ХРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі України у Державному реєстрі земель за №040870300001 від 15.01.2008, шляхом його розірвання.

Судовий збір стягнути з відповідача за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Необхідність збільшення позовних вимог мотивована тим, що протягом розгляду справи відповідач не вживав заходів щодо погашення наявної у нього заборгованості, внаслідок чого заборгованість збільшилась та станом на 26.12.2016 р. складає 53668,20 грн. Прокурором донараховано пеня, інфляційні втрати та 3 % річних на основну суму.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Ухвалою від 26.12.2016 року судом прийнято заяву про збільшення позовних вимог до розгляду ( а.с.171-174).

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення ТОВ "Альянс-Т" умов договору оренди землі від 17.12.2007 року , в частині не оплати орендної плати за період з 01.01.2016 року по 31.08.2016 року на суму 42 934,56 грн. (згідно розрахунку заборгованості) (а. с. 24 -25).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.11.2016 року було прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.11.2016 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області.

05.12.2016 року з зустрічним позовом до суду звернулось ТОВ" Альянс-Т" та просить припинити дію договору оренди землі від 17.12.2007 року укладеного між ТОВ" Альянс-Т" та Харківською РДА за межами населеного пункту на території Покотилівської селищної ради, за кадастровим номером 6325158200:04:002:0275 з 01 січня 2016 року ( а.с.61-62).

В обгрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на ті обставини, що на початку 2016 року йому стало відомо про надання фізичним особам у власність земельних ділянок (паїв), які були надані ТОВ"Альянс-Т" в оренду згідно договору, так заявник за зустрічним позовом вважає, що у нього є всі наявні обставини для визнання договору оренди землі від 14.12.2007 року припиненим починаючи з 01.01.2016 року.

Ухвалою суду по справі від 05.12.2016 р. було прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс-Т для спільного розгляду з первісним позовом у справі №922/3741/16 та витребувано у Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області належним чином завірені копії державних актів на право власності на земельні ділянки, які утворились внаслідок виділення в натурі (на місцевості) та передані у власність громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель реформованого СВК Харківська овочева фабрика , які знаходяться за межами населеного пункту на території Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, загальною площею 76,6146 га, колишній кадастровий номер 6325158200040020275, а також Поземельні книги на такі ділянки. Попереджено селищного голову ОСОБА_6 що у разі не виконання ухвали суду та не надання витребуваних документів, суд має право винести окрему ухвалу з зазначенням недоліків у роботі ради та накласти штраф ( а.с.101-103).

Покотилівська селищна рада Харківського району Харківської області у відзиві на позов, повідомила суд про те, що рада не має можливості надати витребувані документи у зв*язку з тим, що всі наявні архівні примірники державних актів передані до територіального органу Держгеокадастру та просить суд звернутися до Управління Дергеокадрастру у Харківському районі Харківської області та розглядати справу без участі представника селищної ради ( а.с.107-108).

Представник позивача за зустрічним позовом, через канцелярію господарського суду 05.01.2017 р. за вх. № 179, надав додаткові пояснення до зустрічного позову, в яких просив задовольнити зустрічний позов та відмовити в задоволені первісного позову. В обґрунтування заявлених вимог посилався на інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №77680275 від 04.01.2017 р., відповідно до якої земельна ділянка з кадастровим номером 6325158200:04:002:0275 відсутня у державному реєстрі, що свідчить про відсутність її у власності орендодавця - Харківської районної державної адміністрації та те, що дана орендована ділянка розпайована.

Харківська місцева прокуратура № 6 надала відзив на зустрічний позов та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі з посиланням на інформацію управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області від 02.12.2016 року за № 10-20.06-0.5-4641/2-16 про те, що державна реєстрація договору оренди землі від 17.12.2007 року не скасована. Розпорядником земель, які є об*єктом оренди, є Харківська РДА, щодо припинення дії договору то вона припиняється у разі отримання власником земельної частки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації. Водночас, як повідомляє прокуратура, самі умови договору оренди землі не містять умов, щодо автоматичного припинення дії договору у разі отримання власником земельної частки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку та його реєстрації ( а.с.110-115).

Харківська районна державна адміністрація повністю підтримує позовні вимоги прокурора та просить слухати справу за відсутності представника позивача ( а.с.36-37).

Харківська ОДПІ надала відзив на позов, в якому повідомляє суд , що на 2016 рік податкові декларації з орендної плати на земельні ділянки державної або комунальної власності платником ( відповідачем по справі) не надавались, у зв*язку з тим, що земельні ділянки розпайовані ( лист підприємства до Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 19.02.2016 року №4) ( а.с.39-41).

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства; у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об'єктом оренди є земельна ділянка.

Згідно з державним актом на право колективної власності ХР № 25-00-001053, зареєстрованого 26.02.1999 року за № 11, землі за кадастровим номером 6325158200040020275 відносяться до земель колективної власності ЗАТ "Харківської овочевої фабрики", які в 2007 році були надані ТОВ" Альянс-Т" в оренду.

Так, 17.12.2007 року між Харківською районною державною адміністрацією "Орендодавець" та ТОВ" Альянс-Т" ("Орендар") був укладений договір оренди землі ( а.с.16-19). У відповідності до договору "Орендодавець" ( позивач по справі) , на підставі розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 25.10.2007 року за № 2535 ( зі змінами) надав , а "Орендар" прийняв в строкове платне користування земельну ділянку - землі сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області ( п.1 договору).

В оренду передалась земельна ділянка, загальною площею 76,6146 га, у тому числі : сільськогосподарських угідь - 65,5708 га, багаторічних насаджень та несільськогосподарських угідь - 11,0438 га та господарських шляхів та прогонів ( п.2 договору). На земельній ділянці є об*єкти нерухомого майна ( п.3 договору). Земельна ділянка передається без об*єктів нерухомого майна, а також інших об*єктів інфраструктури ( п. 4 договору).

Даний договір укладено на 50 років. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити про намір продовжити його дію ( п.8 договору).

Щодо орендної плати, сторони погодили наступне , що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Покотилівської селищної ради у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в сумі 28691,15 грн. на рік ( п.9 договору). Обчислення орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затвердженим Кабінетом Міністрів України, нормами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії ( п.10 договору). Орендна плата вноситься щомісячно , в розмірі 1/12 частини річної орендної плати, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця ( п.11 договору).

Щодо змін умов договору та припинення його дії, сторони погодили наступне, а саме, що дія договору припиняється у разі , в тому числі у разі отримання власником земельної ділянки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації ( п. 34 договору).

Щодо дії договору, сторони встановили наступне, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за :

- взаємною згодою сторін ;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов*язків, передбачених договором. та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає їх виконанню, а також з інших підстав, визначених законом ( п. 35 договору). Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається . Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несплата орендної плати у строки, встановлені даним договором та отримання власником земельної ділянки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації ( п. 36 договору).

Актом приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором № 040870300001 від 15.01. 2007 року Харківська районна державна адміністрація передала ТОВ" Альянс-Т" земельну ділянку , загальною площею 76,6146 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області ( а.с.22).

Позивачем наданий розрахунок основного боргу та пені згідно умов договору ( а.с.24-25).

Відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити у задоволені позову прокурору у повному обсязі з посиланням на п. 34 договору оренди землі , яким дія договору припиняється у разі отримання власником земельної частки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації. Так, згідно з листом Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області № 32-20.06-0,4-377/2-16 від 03.02.2016 року ПП НВАФ "ОСОБА_1 технології-ГІС" в 2012 році розробив "Проект землеустрою щодо організації території часток (паїв) реформованого СВК" Харківська овочева фабрика" на території Комунарської сільської, Безлюдівської, Покотилівської Височанської селищних рад Харківського району Харківської області , яким площа 73,3 га багаторічних насаджень, розташованих за межами населених пунктів Височанської та Покотилівської селищних рад розподілена на земельні ділянки ( паї), що відповідають кількості власників сертифікатів на земельні частки (паї) реформованого СВК", також в листі зазначено, що державні акти вже виготовлені та видані громадянам - власникам сертифікатів СВК ( а.с.26).

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «г» ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно із ч.3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до ст.124 Земельного кодексу України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року №720/95 було передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» .

Згідно з пунктом 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 року №122, нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї) передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

При цьому, слід зазначити, що нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв), зокрема, через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

До категорії невитребуваних земельних часток (паїв) відносяться такі земельні частки, як земельні частки (паї), на які громадяни, які мають право на земельну частку, не отримали сертифікатів чи іншим чином не заявили свої права на земельну частку, а також, земельні частки, власники яких померли, їх спадкоємці не прийняли спадщини, а термін дії договору оренди закінчився чи договір не був укладений.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

З викладеного вбачається, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки - частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних рад та адміністрацій, а відтак надання таких ділянок у користування здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування відповідно до наданих їм повноважень та до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

До того ж, власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Разом з тим, Харківська РДА не надала до справи такі повідомлення від власників земельних часток (паїв) про розподіл земельних ділянок, в матеріалах справи відсутні і докази, щодо провадження розподілу ділянок на місцевості - в натурі, по спірним земельним ділянка (паям). Але в матеріалах справи містяться державні акти на право власності на земельну ділянку , які зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею ще в жовтні 2012 року. Які видані на підставі розпорядження Харківської РДА від 12.09.2012 року № 2281.

Законом України «Про землеустрій» визначено правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, які спрямовані на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

У ст. 25 Закону України «Про землеустрій» зазначено, що документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Таким чином, чинним законодавством прямо визначено наявність права, зокрема, державним адміністраціям розпоряджатися невитребуваними (нерозподіленими) земельними ділянками з метою надання їх в оренди. При цьому, законодавець також передбачив, певні обмеження щодо такого надання, а саме строки - до моменту отримання власниками земельним часток (паїв) державних актів на право власності на земельну ділянку. І саме з цього моменту, державні адміністрації втрачають право на розпорядження відповідними земельними ділянками.

Згідно з п. 1 Указу Президента України від 08.08.1995р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" визначено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з ч.3 ст. 2 Земельного кодексу України об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно дост.3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах.

Отже, земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об'єктами земельних відносин і мають різний правовий режим. На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективному сільськогосподарському підприємству. За своєю правовою природою поняття земельні частки (паї) не є тотожним земельними ділянками, а тому оренда земельної частки (паю) і оренда земельної ділянки мають суттєво різні якісні відносини, у випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом.

Відповідна позиція викладена у листі Державного комітету України із земельних ресурсів від 13.03.2001р. № 14-17-2-Н1063/2960, в якому зазначено, що оренда земельної частки (паю) та оренда земельної ділянки за предметом є суттєво різні якісні відносини. У випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом. Орендні відносини повинні оформлюватися договором як у випадку оренди земельної частки (паю), так і у випадку земельної ділянки.

Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості ) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначені організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Статтею 3 Закону передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельні ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Тобто, законодавством передбачена можливість раціонального використання земельних часток до оформлення їхніми власниками правовстановлюючих документів з можливістю надходження коштів до бюджету.

Таким чином, земельна частка (пай) не є земельною ділянкою та не відноситься до об'єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", а норми ст.79-1 Земельного кодексу України та статті 3 Закону України "Про оренду землі", відносно визначення об'єкта оренди - не поширюється на відносини щодо оренди земельної частки (паю).

В подальшому для осіб, які здійснюють оформлення державного акту на право приватної власності необхідно відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку.

Згідно з п. 17 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.

Статтею 607 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Оскільки відповідно до п. 17 розд. X Перехідних положень ЗК України сертифікат на право на земельну частку (пай), що був підставою для укладення договору оренди земельної частки (паю) з виділенням його власнику земельної ділянки та видачі йому державного акта на право власності на землю, втратив силу правовстановлюючого документа, а його власник набув статусу власника земельної ділянки, тобто з договору оренди земельної частки (паю) вибув суб'єкт (орендодавець) та предмет оренди, тому слід вважати, що цей договір припинено.

Зобов'язання сторін за договором оренди земельної ділянки можуть бути припинені після одержання державного акта на право приватної власності на землю і виділення земельної ділянки в натурі.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Правова позиція у спорах про розірвання договорів оренди землі викладена у Постанові Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин від 17.05.2011 р. №6, ОСОБА_4 ВГСУ Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами від 01.01.2010 р., Постанові Верховного Суду України Про нюанси розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.02.2008р.

Так, статтею 31 Закону України Про оренду землі встановлені підстави припинення договору оренди землі, а саме: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). При цьому, зазначений перелік підстав є невичерпним.

В односторонньому порядку розірвання договору оренди землі можливе лише в тому випадку, якщо це прямо передбачено в договорі оренди землі.

Як уже було зазначено, сторони в договорі оренди землі від 17.12.2007 року передбачили, що договір припиняє свою дію з моменту отримання власником земельної частки ( паю) державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації ( п. 34 договору ).

19.02.2016 року ТОВ" Альянс-Т" звернувся до Харківської РДА з листом з вимогою про припинення дії договору та з проханням звернутись до компетентного державного органу для державної реєстрації припинення даного договору. ( а.с.82).

Харківською РДА 21.03.2016 року листом за № 01-19/784 була надана відповідь про відсутність у адміністрації повноважень щодо обліку земельних ділянок на території Харківського району ( а.с.83).

ТОВ "Альянс-Т" правомірно звернувся до Харківської РА щодо припинення договору оренди землі, оскільки статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку. Тобто, Харківська РДА була компетентна вирішити заявлене клопотання сторони по договору.

Отже, у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлено, що повідомлення у встановлений порядок одного із учасників договору про відсутність предмету договору у зв*язку з розпаюванням земельної ділянки , є достатньою підставою для припинення договору, оскільки предмет договору є істотною умовою у будь-яких правовідносинах .

Окрім того, відповідно до ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов*язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчудження наймодавцем речі договір найму припиняється.

На підставі викладеного, суд відмовляє позивачу у задоволені позовних вимог.

Щодо зустрічного позову ТОВ" Альянс-Т" про припинення договору оренди землі від 17.12.2007 року з 01.01.2016 року.

Предметом розгляду даної справи є спір про зобов'язання відповідача припинити дію договору оренди землі від 17.12.2007 року укладеного між ТОВ"Альянс-Т" та Харківською районною адміністрацією , за межами населеного пункту на території Покотилівської селищної ради, за кадастровим номером 6325158200:04:002:0275 з 01.01.2016 року .

Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використовувати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, а частиною 2 цієї статті визначені способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і конкретних потреб, які не суперечать Конституції і законом України, суспільним інтересам, справедливості та іншим загально правовим засадам.

Відповідно статті 16 та статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Крім того, способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України, за приписами якої, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Але вказані норми не передбачають захисту прав та інтересів шляхом визнання договору таким, що припинив дію з певного моменту.

На підставі викладеного суд відмовляє у задоволені позовних вимог , щодо припинення дії договору оренди землі від 17.12.2007 року укладеного між Харківською РА та ТОВ" Альянс-Т" з 01.01.2016 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1,2,33,44,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені первісного позову Харківської місцевої прокуратури № 6 в інтересах Харківської районної адміністрації Харківської області ( код ЄДРПОУ 04058775 ) до ТОВ "Альянс-Т" ( код ЄДРПОУ 32227006) відмовити у повному обсязі.

В задоволені зустрічного позову ТОВ" Альянс-Т" ( код ЄДРПОУ 32227006) до Харківської місцевої прокуратури № 6 в інтересах Харківської районної адміністрації відмовити у повному обсязі.

Повне рішення складено 13.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_7