Постанова

від 09.02.2017 по справі 910/13725/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2017 р. Справа№ 910/13725/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників cторін:

позивача: Леськов В.П., довіреність б/н від 24.06.2016,

відповідача: не з'явився,

третьої особи 1: Васильєв В.А., довіреність б/н від 15.10.2015,

третьої особи 2: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016

у справі №910/13725/16 (головуючий суддя Домнічева І.О., судді Турчин С.О., Отрош І.М.)

за позовом Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1. Державне підприємство "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал"

2. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

про стягнення 8 050 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Український державний науково-дослідний та проектний інститут "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" про стягнення 8 050 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/13725/16 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" (02147, м. Київ, вул. Русанівська Набережна, буд. 18 кв. 118, код ЄДРПОУ 33345473) на користь Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, ідентифікаційний код 05482989) 8 050 000 (вісім мільйонів п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. заборгованості, 120 750 (сто двадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд повністю скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/13725/16.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд відмовити ТОВ "Проектні системи ЛТД" в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/13725/16, з огляду на його законність та обґрунтованість.

ДП "НКММК "Мистецький Арсенал" (третя особа 1) у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просило суд відмовити ТОВ "Проектні системи ЛТД" в задоволенні апеляційної скарги.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/13725/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., суддів Шапрана В.В., Буравльова С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 09.02.2017.

08.02.2017 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло письмове клопотання про оголошення перерви в засіданні, у зв'язку із підготовкою ТОВ "Проектні системи ЛТД" для подання до суду апеляційної інстанції нових доказів.

В судове засідання 09.02.2017 з'явились представники позивача та третьої особи 1, представники відповідача (апелянта) та третьої особи 2 не з'явились. Однак, як вбачається з матеріалів справи, про час, дату та місце розгляду справи відповідач та третя особа 2 повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення (ухвала суду від 16.01.2017) під №04116 16421085 та під №04116 16421077.

Головуючим ставилось на обговорення подане відповідачем клопотання про оголошення перерви в засіданні.

Представники позивача та третьої особи 1 заперечували щодо задоволення вказаного клопотання.

Розглянувши подане клопотання відповідача, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення. При цьому суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 1. ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Колегія суддів не бере до уваги доводи, наведені в клопотанні відповідача щодо підготовки апелянтом для подання до суду апеляційної інстанції нових доказів, оскільки ТОВ "Проектні системи ЛТД" не було аргументовано неможливість їх подання суду першої інстанції. Крім того, відповідачем не було надано суду обгрунтовані пояснення щодо неможливості подання відповідних доказів в дане судове засідання. Враховуючи наведене, суд відзначає, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи.

Згідно із ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

При цьому, перерва в судовому засіданні оголошується за наявності в такому засіданні всіх сторін та учасників судового процесу. Однак, як зазначено вище, в судове засідання з'явились лише представники позивача та третьої особи 1.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення (перенесення) розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року).

Відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму ВГСУ від 16.12.2015) розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Враховуючи те, що відповідач (апелянт) та третя особа 2 були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, а також зважаючи на те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників відповідача та третьої особи 2.

За таких обставин, у задоволенні клопотання ТОВ "Проектні системи ЛТД" про оголошення перерви в засіданні та перенесення розгляду справи на інший день належить відмовити.

Присутні в судовому засіданні представники позивача та третьої особи 1 надали суду усні пояснення стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2008 між Державним підприємством "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал", (нова назва - Державне підприємство "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал") (замовник) та Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УкрНДІпроектреставрація" (генеральний проектувальник, позивач) було укладено договір №449-1/14 підряду на проведення проектних робіт, відповідно до умов якого генеральний проектувальник зобов'язується розробити документацію стадії "Р" на реставрацію культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" на підставі технічного завдання, наданого замовником (Додаток №1), який є невід'ємною частиною цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити документацію, розроблену генеральним проектувальником (п. 2.1. Договору).

28.07.2011 між Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УкрНДІпроектреставрація" (далі - генеральний проектувальник, Інститут) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" (відповідач), в якості "Головної субпідрядної організації", було укладено договір №14/МА-11 на виконання робіт із створення проектно-кошторисної документації (далі - Договір), у відповідності до умов якого, відповідач прийняв на себе функції Генерального проектувальника за Договором №449-1/14 від 03.12.2008 та зобов'язався розробити документацію для об'єкта будівництва "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал" на вул. Івана Мазепи, 28-30 у Печерському районі м. Києва І черга будівництва на стадії "Робоча документація" на підставі технічного завдання (п. 1.2. Договору).

Генеральний проектувальник, відповідно до п. 8.1. Договору підряду №449-1/14, має право залучати до виконання Робіт субпідрядні організації, погоджені Замовником.

Пунктом 4.4. Договору №14/МА-11 встановлено, що Головна субпідрядна організація при розробленні документації несе відповідальність та забезпечує, зокрема, відповідність архітектурним і містобудівним вимогам, вимогам чинного законодавства та нормативним документам, відповідність проектних рішень вихідним даним та дозвільним документам.

Відповідно до п. 4.5. Договору №14/МА-11, Головна субпідрядна організація несе виключну відповідальність за розробку проектно-кошторисної документації та освоєння коштів (авансових виплат) в обсягах узгоджених сторонами у п.п. 1.3. та 3.1. цієї Угоди.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД", як Головна субпідрядна організація, повинно було виконати роботи, які повністю відповідали б попередній стадії "П". У свою чергу, документація стадії "П" повністю відповідає чинній нормативній базі, що підтверджується Позитивним висновком комплексної держаної експертизи від 28.10.2008.

У відповідності до ст. 8 Закону України "Про архітектурну діяльність", робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об'єкта архітектури виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту.

На виконання умов Договору, Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом "УкрНДІпроектреставрація" відповідачу надано технічне завдання на розроблення проектно-кошторисної документації стадії "Р" (робоча документація) зі створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" (перша черга), а також попередню стадію проекту Культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" по вул. Івана Мазепи, 30 в м. Києві, на який Державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи" Київська Міська філія "Київдержбудекспертиза" надано позитивний висновок комплексної державної експертизи від 28.10.2008 (далі - стадія "П").

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що ціна обсягу робіт, що виконується відповідачем, складає 20 004 785,14 грн.

Відповідно до п. 3.4. Договору Генеральний проектувальник (позивач) має право надати Головній субпідрядній організації (відповідачу) аванс у розмірі до 50%.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на користь відповідача в якості авансу сплачено 8 050 000,00 грн, з яких:

- 4 800 000,00 грн перераховано 03.08.2011 (платіжне доручення №257 від 02.08.2011);

- 3 250 000,00 грн перераховано 17.11.2011 (платіжне доручення №433 від 17.11.2011).

10.08.2015 керівниками Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація" та ТОВ "Проектні системи ЛТД" підписано Акт звірки розрахунків за Договором, відповідно до якого відповідач визнав свою заборгованість перед Інститутом в сумі 8 050 000,00 грн.

В серпні 2013 року відповідачем було частково виконано та передано позивачу для передачі Замовнику архітектурно-будівельну документацію, склад якої вказано в накладній №22 від 02.08.2013.

Отже, як зазначив позивач, спір у даній справі виник у зв'язку із наявністю підстав для стягнення з відповідача перерахованого авансу в розмірі 8 050 000,00 грн. При цьому, в обґрунтування своїх вимог щодо стягнення вказаних грошових коштів, позивач посилався на те, що ці кошти є його збитками, та одночасно зазначив, що кошти утримуються відповідачем без достатньої правової підстави.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі №910/10549/14 за позовом Державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" до Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація", третя особа-1 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне управління справами, третя особа-2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна казначейська служба України, третя особа-3 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" про стягнення 8002954,76 грн, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2015 (в зазначеній справі ТОВ "Проектні системи ЛТД" було третьою особою), встановлено, що розроблена ТОВ "Проектні системи ЛТД" в межах Договору документація є неналежної якості, не може бути використана для будівництва об'єкту, недоліки є істотними і такими, що не можуть бути усунені.

Вказаним судовим рішенням було встановлено наступне.

За результатами проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що стадія проекту "Р" (робоча документація) не відповідає стадії "П" (проект), оскільки була змінена концепція будівлі, проект стадії "Р" є незавершеним, частково не відповідає державним будівельним нормам чинним на момент розробки проектної документації (її розробка ще повністю не завершена); документація стадії "Р" зі створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" (перша черга) по вул. Лаврській 10-12, (колишня вул. Івана Мазепи, 28-30) в м. Києві не відповідає попередній стадії "П" (проект, на яку отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи 28.10.2008); відповідність проектної документації стадії "Р" технічному завданню на розроблення проектно-кошторисної документації стадії "Р" з урахуванням архітектурно-планувальної концепції культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" від 16.11.2011 встановити неможливо, оскільки в повному обсязі стадія "Р" не розроблена; документація стадії "Р" зі створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" (перша черга) по вул. Лаврській 10-12, (колишня вул. Івана Мазепи, 28-30) в м. Києві з урахуванням архітектурно-планувальної концепції "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал", що була розроблена у 2011 році не в повній мірі відповідає чинним державним будівельним нормам; конструктивна частина робочої документації не повністю відповідає чинним державним будівельним нормам, а деякі конструктивні рішення не є раціональними.

При цьому, в дослідній частині висновку зазначено, що конструктивна частина робочої документації має невідповідності вимогам чинних будівельних норм, а також деякі необгрунтовані конструктивні рішення, а саме: в робочій документації є посилання на будівельні норми, які на час завершення проектування втратили чинність; покриття сталевих конструкцій одним шаром ґрунту ГФ-021, є ненадійним антикорозійним захистом; влаштування конструкції перемичок над дверними прорізами підвального поверху неповністю розроблені, як конструктивно так і технологічно; горизонтальну гідроізоляцію по дну котловану в робочій документації передбачається влаштувати по щебеневій підготовці, що не відповідає вимогам будівельних норм, за якими вона повинна виконуватись по жорстокій і вирівняній основі; невдалим конструктивним рішенням є не передбачення будівельного підйому в сталевих багатопрогонових балках, що спричиняє збільшення на них додаткових сталевих навантажень.

Отже, висновком судово-експертного будівельно-технічного дослідження від 24.12.2014 встановлено, що стадія проекту "Р" (робоча документація) не відповідає державним будівельним нормам та є не завершеною.

Тоді як, п. 49 постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 визначено, що передача некомплектної проектної документації, а також проектної документації, що не відповідає регіональним і місцевим правилам забудови, державним будівельним нормам та іншим нормативним документам, не дозволяється

Таким чином, з огляду на висновки судової експертизи щодо невідповідності проектної документації стадії "Р" державним будівельним нормам, позивачем не може бути використана надана документація у подальших будівельних роботах на визначеному в договорі об'єкті, з метою чого вона і розроблялась, що свідчить про наявність істотних недоліків у виконаній роботі.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі №910/10549/14 та згідно висновку судово-експертного будівельно-технічного дослідження від 24.12.2014, про яке вказано в судовому рішенні, неналежна якість та істотність недоліків, що неможливо усунути, розробленої ТОВ "Проектні системи ЛТД" стадії "Р" полягає в тому, що документація:

- не може бути використана у подальших будівельних роботах на визначеному в договорі об'єкті, з метою чого вона і розроблялась, що свідчить про наявність істотних недоліків у виконаній роботі;

- не відповідає стадії "П", на яку отримано позитивний висновок комплексної держаної експертизи від 28.10.2008;

- в повному обсязі стадія "Р" не розроблена; не в повній мірі відповідає чинним державним будівельним нормам;

- конструктивна частина робочої документації не повністю відповідає чинним державним будівельним нормам, а деякі конструктивні рішення не є раціональними.

У відповідності до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом першої інстанції було встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частинами 2, 3 статті 849 Цивільного кодексу України встановлено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Згідно зі ст. 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Отже, виходячи зі змісту ст.ст. 849, 852 Цивільного кодексу України, в разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов'язків за договором (закінчення роботи у строк є неможливим, під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або наявності інших істотних недоліків) замовник має право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно із ст. 22 Цивільного кодексу України збитками, також є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Тобто за змістом вказаної норми підставою для стягнення збитків є доведення факту їхнього завдання винною особою в незалежності від будь-яких інших обставин.

У відповідності із ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Згідно із ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Статтею 891 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, підрядник відповідає за недоліки, що були виявлені у проектній документації згодом, тобто навіть після здачі робіт замовнику, і у випадку завдання цим замовнику збитків, підрядник має відшкодувати їх.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються шляхом їх належного виконання, тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов'язків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст. 611 цього Кодексу має наслідком, у тому числі - необхідність відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачено і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Тобто, вказаною статтею передбачено, що обов'язок відшкодування збитків у разі порушення договірних зобов'язань покладено на боржника - особу, яка допустила порушення.

Підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона.

Доказів виконання відповідачем робіт у відповідності до умов договору №449-1/14 від 03.12.2008, державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту суду не надано.

Акти здачі-приймання документації для об'єкта будівництва по Договору №14/МА-11 від 28.07.2011 та Додаткової угоди №1 від 06.11.2012, містять чітке зазначення документу за яким відповідачем був переданий один варіант проектної документації - Накладна №21 від 01.08.2013. Отже, наведеним спростовуються заперечення відповідача про наявність 2-го комплекту "належної" робочої документації.

Доказів передання відповідачем позивачу саме 2-го "належного" комплекту робочої документації, суду не надано.

Як зазначив відповідач, ним було одночасно передано позивачу два комплекти робочої документації - у серпні 2013 року згідно з накладною №21 від 01.08.2013 , при цьому "інший належний" комплект нібито передавався за Актами здачі-приймання документації для об'єкта будівництва по Договору №14/МА-11 від 28.07.2011 та Додаткової угоди №1 від 06.11.2012 №1 від 20.09.2013, №2 від 20.09,2013, №3 від 20.09.2013, №4 від 23.09.2013, №5 від 23.09.2013, №6 від 23.09,2013, №7 від 23.09.2013, №8 від 23.09.2013, №9 від 23.09.2013, №10 від 23.09.2013 (далі - Акти).

Однак, вказані Акти здачі-приймання містять дві частини: фінансову - щодо загальної ціни Договору №14/МА-11 від 28.07.2011 та вартості етапу виконаних проектних робіт; передавальну - згідно з якою проектна документація передана по Накладній №21 від 01.08.2013.

Таким чином, Акти не містять окремого переліку робочої документації, яку відповідачем було передано позивачу. Натомість, у всіх Актах зазначено, що проектна документація передана по Накладній №21 від 01.08.2013.

Разом з тим, накладна №21 від 01.08.2013 містить перелік переданої документації, з якого вбачається, що відповідачем за вказаною накладною був переданий лише один комплект робочої документації. Саме ця документація була предметом дослідження у справі №910/10549/14.

Пунктом 1 Листа директора ТОВ "Проектні системи ЛТД" від 01.04.2014 №54 підтверджується факт передачі лише однієї Робочої документації по об'єкту "Створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал". Робоча документація по об'єкту "Створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" на вул. І. Мазепи, 28-30, у Печерському районі м. Києва", передана Вам за накладною №21 від 01.08.2013 повністю відповідає затвердженій музейній та архітектурно-планувальній концепціям, архітектурно планувальним рішенням, затвердженим Замовником - ДП "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал" та розроблена в межах кошторису затвердженої стадії "Проект", що пройшла комплексну державну експертизу.

Обставина передачі відповідачем виключного одного комплекту Робочої документації стадії "Р" на підставі Накладної №21 від 01.08.2013 підтверджується також Висновком №73 судово-експертного будівельно-технічного дослідження у справі №910/10549/14 від 24.12.2014 (далі - Висновок). Вказаний у Висновку перелік документації, наданої судовому експерту для дослідження, повністю збігається з переліком документів, переданій по накладній №21 від 01.08.2013, а отже, і з переліком документації, про який зазначено в Актах, за якими нібито був переданий належний комплект робочої документації.

Порядок передавання та приймання документації передбачений у Розділі 5 Договору №14/МА-11 на виконання робіт із створення проектно-кошторисної документації від 28.07.2011.

Згідно з п. 5.1. Договору після закінчення кожного етапу Робіт "Головна субпідрядна організація" (ТОВ "Проектні системи ЛТД") передає Замовнику (ДП "НКММК "Мистецький арсенал") по накладним готову документацію у чотирьох примірниках та один примірник на електронному носії, а також один примірник та акт здавання- приймання робіт у двох примірниках - "Генеральному проектувальнику" (УДНДПІ "УкрНДІпроектреставрація").

Як стверджував позивач, в УДНДТТТ "УкрНДІпроектреставрація" та ДП "НКММК "Мистецький арсенал" наявний єдиний та ідентичний комплект проектної документації, що був розроблений та переданий відповідачем - ТОВ "Проектні системи ЛТД", і цей комплект був предметом дослідження (у т.ч. судово-експертного) у справі №910/10549/14.

Однак, надана відповідачем суду копія нібито "належної" Робочої документації в частині документації, що виготовлена ТОВ "Проектні системи ЛТД" та не відповідає стадії "П" як це визнано у рішенні Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі №910/10549/14 та у висновках судових експертиз, є переробленою, заміненою та не містить на цих проектних документах відмітки Замовника (штампу та підпису) про прийняття.

Крім того, доказів замовлення у відповідача двох комплектів робочої документації, суду не надано.

TOB "Проектні системи ЛТД" було зазначено Протокол наради з питань проектування по об'єкту "Створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький Арсенал" на вул. Лаврській, 10-12 (кол. І. Мазепи, 28-30) у Печерському районі м. Києва" від 22.02.2012 (далі - Протокол) як додаткову угоду до Договору.

Проте, вказаний Протокол є звичайним внутрішнім документом відповідної наради, і подібні протоколи приймалися нарадою регулярно. У протоколах фіксуються виключно хід обговорення деяких питань та план щодо їх вирішення.

Пунктом 4.4. Договору №14/МА-11 передбачено, що ТОВ "Проектні системи ЛТД", як головна субпідрядна організація, при розробленні документації забезпечує відповідність проектних рішень вихідним даним та дозвільним документам. Умовами Договору чітко передбачено, що ТОВ "Проектні системи ЛТД" було зобов'язане створити документацію стадії "Р" на підставі документації стадії "П", на яку був наданий позитивний висновок комплексної державної експертизи від 28.10.2008. Докази про внесення змін до Договору в цій частині відсутні, Протокол не містить відомостей про те, що він має будь-яке відношення до Договору та є його складовою частиною (додатком, доповненням тощо). З огляду на це, Протокол не можна розглядати як додаткову угоду до Договору, якою були змінені його умови. Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 06.08.2014 у справі №5011-64/10953-2012.

Протокол не є попереднім договором, оскільки не містить істотних умов основного договору, як і не являє собою окрему цивільно-правову угоду, яка здатна створювати юридичні наслідки для сторін, так як містить лише перелік різних дій сторін спору без визначення предмету такої угоди, строку її дії, ціни, відповідальності за невиконання.

Навіть якщо розглядати Протокол, який є виключно внутрішнім документом наради, як протокол про наміри, то він не містить волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, а отже не вважається попереднім договором в силу ч. 4 ст. 635 ЦК України.

Документація стадії "П" (розроблена і затверджена УДНДПІ "УкрНДІпроектреставрація" та прийнята ДП "НКММК "Мистецький Арсенал") та документація стадії "Р" (створена ТОВ "Проектні системи ЛТД" і не відповідає документації стадії "П") розроблялися на підставі різних договорів, які були укладені на підставі різних тендерів.

Таким чином, до Договору, який передбачає виключно створення документації стадії "Р", не могли бути внесені зміни щодо коригування документації стадії "П", оскільки остання була створена в рамках іншого договору, укладеного за результатами проведення іншого тендеру.

Крім того, Протокол, яким обґрунтовує свою правову позицію відповідач, містить зауваження про те, видана ним "Робоча документація" до моменту затвердження відкоригованої стадії "Проект" не може використовуватися для будівництва об'єкту.

Однак, через те, що фінансування робіт з коригування документації стадії "П" могло і повинно було відбуватись за державні (бюджетні) кошти, то для цього законодавством було передбачено проведення тендеру.

З огляду на те, що в бюджеті коштів на коригування стадії "П" не було передбачено, ціна цієї роботи не визначалась, тендер не оголошувався, то договір на коригування проекту стадії "П" так і не було укладено.

Отже, оскільки ТОВ "Проектні системи ЛТД", в порушення умов договору та вимог чинного законодавства України не було виконано своїх зобов'язань перед УДНДПІ "УкрНДІпроектреставрація" щодо виконання робіт на суму, яка була заздалегідь перерахована позивачем в розмірі 8 050 000,00 грн і факт понесення позивачем цих збитків безпосередньо обумовлений порушенням з боку відповідача обов'язку з належного та своєчасного виконання робіт, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обгрунтованими.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог, як і не надано доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

При цьому, посилання позивача, в обґрунтування своїх вимог на ст. 1212 Цивільного кодексу України є помилковим, так як саме по собі розірвання договору не може бути підставою для застосування вказаної норми, оскільки за загальним правилом, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4 ст. 653 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.

Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. При цьому, майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.

Отже, набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 17.06.2014 №3-30гс14, від 22.01.2013 №3-69гс12, від 14.10.2014 №3-129гс14, які в силу ст. 111-28 ГПК України є обов'язковими для всіх судів України, а також в постановах Вищого господарського суду України від 28.10.2014 №922/940/14 та від 25.06.2014 №910/4386/13.

На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/13725/16 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" задоволенню не підлягає.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектні системи ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/13725/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі №910/13725/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/13725/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов