Рішення

від 06.02.2017 по справі 910/19978/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2017Справа №910/19978/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пенетрон-Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕК Лазурний блюз

про стягнення 254 277,74 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Прокопенко Б.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Пенетрон-Київ звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕК Лазурний блюз , в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №0210-15 від 26.10.15р. у розмірі 233 856,00 грн., 3 507,84 грн. - інфляційних втрат, 1 518,46 грн. - 3% річних та 15 395,44 грн. - пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 порушено провадження у справі № 910/19978/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.11.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 продовжено строк розгляду спору у даній справі на п'ятнадцять днів.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав клопотання, в яких з метою встановлення реальної суми, на яку були виконані для Товариства з обмеженою відповідальністю ЕК Лазурний блюз роботи та встановлення якості цих робіт просив суд призначити у даній справі судову будівельно-технічну експертизу.

Також, 06.02.2017 представник відповідача подав письмові пояснення (уточнення), в яких зазначає, що позивачем передбачені договором роботи належним чином не виконанні та наявні численні недоліки.

У даному судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення клопотань про призначення судової експертизи.

Розглянувши подані відповідачем клопотання, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як зазначено у пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Однак, суд не вбачає необхідності у проведенні експертизи для вирішення спору у даній справі оскільки предметом спору у даній справі є стягнення сум за договором № 0210-15 на виконання робіт від 26.10.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕК Лазурний блюз та Товариством з обмеженою відповідальністю Пенетрон-Київ , в той час як договір № 0110-15 на виконання робіт від 01.10.2015 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Пенетрон-Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю Папіртехнотрейд питання щодо якого відповідач пропонує винести на вирішення судового експерта, не є предметом розгляду у даній справі та не входять до предмету доказування. Щодо решти поставлених відповідачем питань суд відзначає, що у даному випадку через недотримання вимог п. 3.3.1, п. 4.8 договору у суду відсутні взаємно суперечливі докази стосовно якості здійснених робіт позивачем.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 25.01.2017, згідно якого від Товариства з обмеженою відповідальністю ЕК Лазурний блюз була присутня Савченко І.Е., яка діяла на підставі довіреності від 04.04.2016.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, а також зважаючи на відсутність від відповідача жодних клопотань, в тому числі й в порядку ст.ст. 38, 77 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 06.02.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕК Лазурний блюз (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Пенетрон-Київ (далі - виконавець) укладено договір № 0210-15 на виконання робіт, умовами якого передбачено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання у відповідності до завдання та технічних умов наданих замовником та умов даного договору власними та залученими силами та засобами виконати наступні роботи: у порядку та на умовах, зазначених у договору, виконавець бере на себе зобов'язання провести поставку матеріалів та виконати роботи з герметизації, згідно локального кошторису № 2-1-1 (додаток № 2) в паркінгу житлового комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, виконавець зобов'язується виконати роботи в обумовлений договором строк, усунути недоліки і дефекти, що виникли з його вини і були виявлені в процесі приймання робіт, передбачених цим договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

Якість виконаних згідно з цим договором робіт повинна відповідати вимогам чинних державних стандартів і технічних умов (п. 1.3. договору).

Згідно п. 1.5. договору, на виконання робіт, виконавець має право залучити субпідрядну організацію. Сторони погодили, що цією субпідрядною організацією може бути Приватне підприємство Вемакс (код ЄДРПОУ - 36179700, ліцензія Архітектурної Інспекції України Серія АЕ № 525964), або інша субпідрядна організація за вибором виконавця, із якою виконавець має укладений договір. В разі залучення для проведення робіт виконавцем субпідрядної організації, виконавець виступає перед замовником як підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Виконавець відповідає перед замовником за порушення субпідрядниками своїх обов'язків, за результати та якість їхньої роботи, а перед субпідрядником - за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків замовника за договором підряду.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що договірна ціна робіт (вартість робіт по даному договору) у відповідності до договірної ціни та локального кошторису, які є невід'ємною частиною договору, становить 620 920, 80 грн., в т.ч. ПДВ - 103 486, 80 грн.

Дана ціна договору є фіксованою (твердою) та не підлягає зміні (п. 2.2. договору).

Умовами п. 2.3. договору визначено, що замовник здійснює оплату робіт виконавця у наступному порядку:

Визначена у п. 2.1. договору сума сплачується протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання сторонами даного договору та виставлення виконавцем рахунку.

Прийняття обсягів виконаних робіт здійснюється шляхом підписання актів прийому-передачі. У разі виконання прихованих робіт, такі роботи приймаються з оформлення актів на відповідні роботи (п. 3.1. договору).

У відповідності до п. 3.2. договору, по завершенню робіт виконавець надає замовнику в двох примірниках оформлений та підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт та довідку про обсяг виконаних робіт за відповідний місяць. Протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту надання виконавцем відповідного акту замовник має підписати його, або направити виконавцю мотивовану відмову від його підписання. Виконавець зобов'язаний надавати замовнику всю інформацію і підтверджуючи документи щодо робіт та ресурсів, в будь-який час допускати представників замовник до об'єкту.

Замовник має право відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення в них недоліків (дефектів) - п. 3.3. договору.

Згідно підпункту 3.3.1. п. 3.3. договору, у випадку виявлення в роботах, під час їх виконання та після їх завершення, недоліків між сторонами складається дефектний акт, в якому фіксуються виявлені недоліки і дефекти та замовник визначає терміни їх усунення. Зазначені недоліки мають бути усунені підрядником за рахунок власник коштів в термін, що зазначений у відповідному акті.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що у разі, якщо замовник без письмового повідомлення причин не підпише та/або не передасть виконавцю примірник акта прийому-передачі виконаних робіт протягом п'яти банківських днів, то роботи вважаються прийнятими за об'ємом та якістю та підлягають оплаті.

Виконавець зобов'язується виконати роботи протягом 30 (тридцяти) робочих днів (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору, замовник зобов'язаний, зокрема, здійснювати фінансування виконаних робіт в обсягах та в строки, що передбачені договором.

Після завершення виконання підрядником робіт, їх етапів, якісно та в повному обсязі, прийняти їх за актом прийому-передачі виконаних робіт згідно з договором.

В свою чергу, виконавець зобов'язаний, зокрема виконувати роботи якісно, в повному обсязі та в строки, погоджені сторонами в даному договорі (п. 5.2.1. договору).

Згідно п. 6.5. договору, за порушення строків оплати робіт, передбачених п. 2.3. договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день затримки.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту виконання ними своїх договірних зобов'язань у повному обсязі (п. 8.2. договору).

Також, сторонами погодили локальний кошторис 2-1-1 до договору № 0210-15 на виконання робіт від 26.10.2015, відповідно до якого кошторисна вартість будівельних робіт становить 620 921, 00 грн.

Як стверджує позивач, останнім у повному обсязі виконано передбачені договором підрядні роботи на загальну суму 620 920, 80 грн., натомість відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних робіт виконав частково, у зв'язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю ЕК Лазурний блюз утворилась заборгованість у розмірі 233 856, 00 грн. за актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2016 року на суму 233 856, 00 грн., який не підписаний відповідачем.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до позивача з листом від 28.04.2016 в якому повідомив, що при огляді виконаних робіт, перед підписанням актів виявлено вагомі недоліки у зв'язку з чим до їх усунення не можливо підписати акт виконаних робіт, тому відповідач вважає, що роботи не виконані у повному обсязі, на підставі чого останній відмовляється від підписання акту та просить позивача погодити прибуття спеціаліста для спільного підписання дефектного акту.

З матеріалів справи вбачається, що 24.05.2016 між сторонами, за участю членів комісії у складі директора ТОВ ЕК Лазурний блюз Лубашова О.К., консьєржа ТОВ ЕК Лазурний блюз ОСОБА_4 та власника машиномісць ОСОБА_5 складено дефектний акт № 01 на усунення недоліків гідроізоляції паркінгу після проведених робіт ТОВ Пенетрон-Київ за договором № 0210-15 від 26.10.2015.

29.07.2016 позивач звернувся до відповідача з листом № 160729/02, в якому просив останнього розглянути та підписати акт виконаних робіт за січень 2016 згідно договору № 0210-15 від 26.10.2015 та акт про виконання робіт згідно дефектного акту № 01 від 24.05.2016, до якого додано акт про усунення недоліків та акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2016 року, який отриманий відповідачем 08.08.2016, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (копії у матеріалах справи).

Проте, листом від 11.08.2016 відповідач повторно звернувся до позивача, в якому повідомив про виявлені вдруге недоліки, у зв'язку з чим до їх усунення неможливо підписати акт виконаних робіт, тому відповідач вважає, що роботи не виконані у повному обсязі, на підставі чого останній відмовляється від підписання акту, просить позивача погодити прибуття спеціаліста для спільного підписання дефектного акту та у 10 денний термін з дня отримання цього листа усунути недоліки по виконанню договора.

В свою чергу, позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 26.09.2016, в якій перший повідомляє, що після складання сторонами дефектного акту № 01 від 24.05.2016 з визначенням переліку недоліків, підрядником було проведено ряд робіт щодо усунення даних недоліків, про що замовник був повідомлений листом № 160729/02, при цьому підрядник знов направив вимогу щодо прийняття робіт за договором та підписання акту, проте дані недоліки не стосуються результатів робіт за договором, крім того, протікання не пов'язані з роботами по герметизації деформаційних швів, а тому відповідальність підрядника в даному випадку виключена, у зв'язку з чим просить відповідача здійснити оплату виконаних робіт, в додатках до якої рахунок на оплату від 29.01.2016 на суму 233 856, 00 грн., акт приймання-передачі робіт за січень 2016 року, повідомлення про усунення недоліків та виконавча схема виробництва робіт, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку № 7965 від 26.09.2016.

Проте відповідач на претензію відповіді не надав, заборгованість не погасив, акт приймання виконаних будівельних робіт не підписав.

При цьому, матеріалами справи не підтверджується вчинення сторонами дій, передбачених п. 4.8 договору, щодо проведення незалежної експертизи.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не належним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт на суму 233 856, 00 грн. за актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2016 року .

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 15 395, 44 грн. - пені, 3 507, 84 грн. - інфляційних втрат та 1 518, 46 грн. - 3 % річних за період з 08.08.2016 по 25.10.2016.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 0210-15 на виконання робіт від 26.10.2015, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, позивачем згідно договору було виконано підрядні роботи на суму 233 856, 00 грн. та було направлено відповідачу для підписання акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2016 року, проте на день прийняття рішення у справі відповідач переданий позивачем акт приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) не підписав та не повернув, за виконані роботи по акту не розрахувався, доказів зворотного суду не надав.

Згідно п. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов'язок виконати роботу, а замовник зобов'язаний її прийняти і оплатити.

Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) - це документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат" (форма № КБ-3). Акт складається підрядником (субпідрядником для генпідрядника) та представляється замовнику.

Відповідно до оглядового листа Вищого господарського суду України 18.02.2013 № 01-06/374/2013 Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) , акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЕК Лазурний блюз звернулося до позивача з листом від 28.04.2016 в якому повідомило, що при огляді виконаних робіт, перед підписанням актів виявлено вагомі недоліки у зв'язку з чим до їх усунення не можливо підписати акт виконаних робіт, тому відповідач вважає, що роботи не виконані у повному обсязі, на підставі чого останній відмовляється від підписання акту та просить позивача погодити прибуття спеціаліста для спільного підписання дефектного акту.

24.05.2016 сторонами, за участю членів комісії у складі директора ТОВ ЕК Лазурний блюз Лубашова О.К., консьєржа ТОВ ЕК Лазурний блюз ОСОБА_4 та власника машиномісць, ОСОБА_5 складено дефектний акт № 01 на усунення недоліків гідроізоляції паркінгу після проведених робіт ТОВ Пенетрон-Київ за договором № 0210-15 від 26.10.2015.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем було проведено ряд робіт щодо усунення зазначених відповідачем недоліків, про що позивач листом № 160729/02 повідомив відповідача, в додатках до якого направлено акт про усунення недоліків та акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2016 року, який отриманий відповідачем 08.08.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копії у матеріалах справи).

Проте листом від 11.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю ЕК Лазурний блюз повторно звернулося до позивача, в якому повідомило про ще одні виявлені недоліки, а саме: після проведення робіт по герметизації є численні протікання як першого так і другого рівнів, не зрізані та не заштукатурені пакера, у зв'язку з чим до їх усунення не можливо підписати акт виконаних робіт, тому відповідач вважає, що роботи не виконані у повному обсязі, на підставі чого відмовляється від підписання акту та просить позивача погодити прибуття спеціаліста для спільного підписання дефектного акту.

Разом з тим, відповідно до умов договору позивач зобов'язався провести поставку матеріалів та виконати роботи з герметизації, згідно локального кошторису № 2-1-1 (додаток № 2) в паркінгу житлового комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 877 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Отже, здійснення будівництва та пов'язаних з ним будівельних робіт за договором будівельного підряду підрядник проводить згідно з проектною документацією, що визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, а також кошторисом, що визначає ціну робіт. Вказані документи є обов'язковими та являються невід'ємною частиною цього договору.

Технічна документація визначає обсяг, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, що виконуються за договором даного виду. Кошторис визначає ціну робіт і безпосередньо пов'язаний з технічною документацією.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами був складений та підписаний локальний кошторис № 2-1-1, який є невід'ємною частиною договору № 0210-15 на виконання робіт від 26.10.2015.

Отже, межі виконання робіт чітко визначені та погоджені сторонами у локальному кошторисі.

Проте, у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані суду докази на підтвердження того, що недоліки, зазначені у листі від 11.08.2016, виявлені саме в тій частині, що виконувались позивачем, як і не надано доказів того, що такі недоліки взагалі стосуються результатів робіт за договором № 0210-15 від 26.10.2015, які виконались позивачем та наведені протікання пов'язані з роботи по герметизації деформаційних швів.

При цьому, суд відзначає, що підпунктом 3.3.1. п. 3.3. договору, визначено, що у випадку виявлення в роботах, під час їх виконання та після їх завершення, недоліків між сторонами складається дефектний акт, в якому фіксуються виявлені недоліки і дефекти та замовник визначає терміни їх усунення. Зазначені недоліки мають бути усунені підрядником за рахунок власних коштів в термін, що зазначений у відповідному акті.

Відповідно до п. 4.8. договору, у разі виявлення в період гарантійних строків недоліків (дефектів) у виконаних виконавцем роботах, замовник повідомляє про це виконавця письмово (в тому числі за допомогою факсимільного або електронного зв'язку). Виконавець зобов'язаний надати свого співробітника для складання акта про порядок та строки усунення недоліків (дефектів) протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання від замовника повідомлення про недоліки та/або дефекти. Виконавець зобов'язаний у найкоротший строк, але у будь-якому випадку не пізніше 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту підписання такого акту, безоплатно усунути недоліки (дефекти) у результатах робіт. Якщо між замовником і виконавцем виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу.

Таким чином, умовами договору передбачено послідовність дій відповідача у разі виявлення у виконаних роботах недоліків, як-то: складання двостороннього дефектного акту, який фіксує виявлені недоліки та проведення незалежної експертизи, яка проводиться на вимогу будь-якої сторони, однак у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази того, що останнім вчинялись дії щодо проведення незалежної експертизи, стосовно недоліків, зазначених у листі від 11.08.2016.

Крім того, судом враховуються вимоги п. 5.4.2. договору, відповідно до якого замовник має право у випадку відмови виконавця від усунення виявлених у роботах недоліків, що виникли з вини виконавця, самостійно усунути такі недоліки (чи залучити відповідну організацію), з подальшим відшкодуванням всіх понесених витрат на виконавця. Замовник зобов'язаний повідомити виконавця про намір усунути недоліки власними силами.

Враховуючи вищенаведені обставини, у суду відсутні підстави вважати, що позивач виконав свої зобов'язання неналежним чином, а тому відповідач не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем за договором.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до п. 2.3. договору, замовник здійснює оплату робіт виконавця у наступному порядку: визначена у п. 2.1. договору сума (620 920, 80 грн.) сплачується протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання сторонами даного договору та виставлення виконавцем рахунку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем разом із претензію від 26.09.2016 направлявся на адресу відповідача рахунок на оплату № СРМ00000057 від 29.01.2016, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 26.09.2016 № 7965 (наявні у матеріалах справи).

Враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року N 958 Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень відповідач вважається таким, що отримав претензію 08.10.2016 (враховуючи вихідні дні).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору № 0210-15 на виконання робіт від 26.10.2015 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 233 856, 00 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 15 395, 44 грн. - пені, 3 507, 84 грн. - інфляційних втрат та 1 518, 46 грн. - 3 % річних за період з 08.08.2016 по 25.10.2016.

Так, відповідно до п. 6.5. договору, за порушення строків оплати робіт, передбачених п. 2.3. договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день затримки.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тож, приймаючи до уваги, що відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань, оскільки відповідачем не надано суду доказів вжиття ним заходів щодо уникнення прострочення виконання зобов'язань, суд вважає обґрунтованим притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання за договорами.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат і встановив, що в останніх допущені помилки у визначенні моменту прострочення грошового зобов'язання та відповідно у розмірі нарахування пені та 3 % річних, при цьому розмір інфляційних втрат визначений вірно.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума 3 % річних у розмірі 345, 98 грн., яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 08.10.2016 по 25.10.2016, сума пені у розмірі 3 450, 33 грн. та інфляційні втрати у сумі 3 507, 84 грн., а тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Пенетрон-Київ задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕК Лазурний блюз (02002, м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, буд. 15-А, офіс 629, ідентифікаційний код - 39476210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пенетрон-Київ (03062, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 67, корпус В, офіс 202, ідентифікаційний код - 35417345) 233 856 (двісті тридцять три тисячі вісімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. - основної заборгованості, 3 507 (три тисячі п'ятсот сім) грн. 84 коп. - інфляційних втрат, 345 (триста сорок п'ять) грн. 98 коп. - 3 % річних, 3 450 (три тисячі чотириста п'ятдесят) грн. 33 коп. - пені та 3 617 (три тисячі шістсот сімнадцять) грн. 42 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 13.02.2017.

Суддя Пригунова А.Б.