Рішення

від 18.01.2017 по справі 911/3038/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2017 р. Справа № 911/3038/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від прокурора: Івашин О. Є. (посвідчення № 031867 від 02.02.2015 р.);

від позивача: не з'явились;

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 16.01.2017 р.);

від третьої особи-1: не з'явились;

від третьої особи-2: не з'явились;

від третьої особи-3: не з'явились;

від третьої особи-4: не з'явились;

від третьої особи-5: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника Керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район

в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради, м. Вишгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю „АС. Терра» , м. Харків

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2, с. Козаровичі, Вишгородський район;

2) ОСОБА_3, с. Іванівка, Красноармійський район, Донецька область;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю „Туристична компанія „Отур ОСОБА_4» , м. Харків;

4) Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „Євробанк» , м. Київ;

5) Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області, м. Вишгород;

про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „АС. Терра» про визнання недійсними державних актів на право власності ТОВ „АС. Терра» на земельні ділянки: серії ЯЛ № 103746 на земельну ділянку площею 2, 00 га із кадастровим номером 3221810100:01:295:0101; серії ЯЛ № 103747 на земельну ділянку площею 2, 00 га із кадастровим номером 3221810100:01:295:0102; витребування на користь територіальної громади м. Вишгород в особі Вишгородської міської ради з незаконного володіння ТОВ „АС. Терра» земельну ділянку площею 2, 00 га з кадастровим номером 3221810100:01:295:0101 та земельну ділянку площею 2, 00 га з кадастровим номером 3221810100:01:295:0102, що розташовані на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, загальна експертна грошова вартість яких складає 414 932, 12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивача безпідставним володінням та користуванням відповідачем вищевказаним нерухомим майном, що належить на праві власності територіальній громаді м. Вишгород та незаконно вибуло із її володіння.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2016 р. порушено провадження у справі № 911/3038/16 за позовом Заступника Керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради до ТОВ „АС. Терра» про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 05.10.2016 р. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ „Туристична компанія „Отур ОСОБА_4» .

05.10.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.10.2016 р.

17.10.2016 р. до канцелярії суду від прокурора надійшов лист № 6-Г-16 від 12.10.2016 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

19.10.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 19.10.2016 р., що долучені судом до матеріалів справи.

19.10.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н б/д, у якому він просить суд застосувати до спірних відносин наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову повністю.

19.10.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н б/д на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

19.10.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 09.11.2016 р. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ПАТ КБ „Євробанк» .

09.11.2016 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли додаткові пояснення б/н від 09.11.2016 р., що долучені судом до матеріалів справи.

09.11.2016 р. у судовому засіданні прокурор надав пояснення № 05/2-3/2 вих-16 від 09.11.2016 р., що долучені судом до матеріалів справи.

09.11.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.11.2016 р. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області.

23.11.2016 р. у судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання б/н б/д про призначення колегіального розгляду справи у складі трьох суддів, обґрунтовуючи його особливою складністю справи, що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні після вирішення судом даного питання було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки врахувавши категорію і предмет спору даної справи, обставини, викладені у клопотанні відповідача про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів, не знайшли свого підтвердження в ході його розгляду, а доводи та мотивування щодо вказаних обставин виявились необґрунтованими.

23.11.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 07.12.2016 р.

07.12.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшли додаткові пояснення б/н б/д, що долучені судом до матеріалів справи.

07.12.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 26.12.2016 р.

26.12.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 18.01.2017 р.

18.01.2017 р. у судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання б/н б/д про направлення матеріалів справи до правоохоронних органів для встановлення факту підробки судового рішення Соснівського районного суду м. Черкаси, що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання б/н б/д про залишення без розгляду позову у зв'язку із тим, що даний спір не підлягає розгляду у господарських судах, що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю.

Також у судовому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в інтересах позивача, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в його інтересах прокурором, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представники інших учасників процесу у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, документи, витребувані судом, не надали.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2009 р. Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області на підставі рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 19.12.2008 р. № 3-5344 було видано ОСОБА_2 Державний акт серії ЯД № 907136 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:295:0101 площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, що в подальшому був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010990803115.

17.08.2009 р. Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області на підставі рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 19.12.2008 р. № 3-5344 було видано ОСОБА_3 Державний акт серії ЯД № 970570 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:295:0102 площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, що в подальшому був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010994200502.

09.10.2009 р. між ОСОБА_2 та ТОВ „Туристична компанія „Отур ОСОБА_4» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з умовами якого ОСОБА_2 передала у власність, а ТОВ „Туристична компанія „Отур ОСОБА_4» прийняло у власність земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:295:0101 площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, про що на Державному акті серії ЯД № 907136 на право власності на земельну ділянку було зроблено відповідну відмітку.

09.10.2009 р. між ОСОБА_3 та ТОВ „Туристична компанія „Отур ОСОБА_4» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з умовами якого ОСОБА_3 передав у власність, а ТОВ „Туристична компанія „Отур ОСОБА_4» прийняло у власність земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:295:0102 площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, про що на Державному акті серії ЯД № 970570 на право власності на земельну ділянку було зроблено відповідну відмітку.

30.12.2009 р. між ТОВ „Туристична компанія „Отур ОСОБА_4» та ТОВ „АС. Терра» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з умовами якого ТОВ „Туристична компанія „Отур ОСОБА_4» передало у власність, а ТОВ „АС. Терра» прийняло у власність земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:295:0101 площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, про що на Державному акті серії ЯД № 907136 на право власності на земельну ділянку було зроблено відповідну відмітку.

30.12.2009 р. між ТОВ „Туристична компанія „Отур ОСОБА_4» та ТОВ „АС. Терра» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з умовами якого ТОВ „Туристична компанія „Отур ОСОБА_4» передало у власність, а ТОВ „АС. Терра» прийняло у власність земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:295:0102 площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, про що на Державному акті серії ЯД № 970570 на право власності на земельну ділянку було зроблено відповідну відмітку.

30.06.2010 р. Управлінням Держкомзему у Вишгородському районі Київської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 4339 від 30.12.2009 р. було видано ТОВ „АС. Терра» Державний акт серії ЯЛ № 103746 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:295:0101 площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, що в подальшому був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 021094200047.

30.06.2010 р. Управлінням Держкомзему у Вишгородському районі Київської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 4341 від 30.12.2009 р. було видано ТОВ „АС. Терра» Державний акт серії ЯЛ № 103747 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:295:0102 площею 2, 0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, що в подальшому був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 021094200046.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що спірна земельна ділянка загальною площею 2, 0000 га з кадастровим номером - 3221810100:01:295:0101 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, та спірна земельна ділянка загальною площею 2, 0000 га з кадастровим номером - 3221810100:01:295:0102 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, станом на час розгляду справи перебувають у власності ТОВ „АС. Терра» , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформаційною довідкою № 70808074 від 19.10.2016 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, інформаційною довідкою № 70809155 від 19.10.2016 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивача, просить суд визнати недійсними державні акти на право власності ТОВ „АС. Терра» на земельні ділянки: серії ЯЛ № 103746 на земельну ділянку площею 2, 00 га із кадастровим номером 3221810100:01:295:0101; серії ЯЛ № 103747 на земельну ділянку площею 2, 00 га із кадастровим номером 3221810100:01:295:0102 та витребувати на користь територіальної громади м. Вишгород в особі Вишгородської міської ради з незаконного володіння ТОВ „АС. Терра» земельну ділянку площею 2, 00 га з кадастровим номером 3221810100:01:295:0101 та земельну ділянку площею 2, 00 га з кадастровим номером 3221810100:01:295:0102, що розташовані на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, загальна експертна грошова вартість яких складає 414 932, 12 грн.

З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 118 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 122 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування із відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Київська та Севастопольська міські державні адміністрації передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.

Статтею 125 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частинами 1, 2 ст. 126 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

б) свідоцтвом про право на спадщину.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Пунктом 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачено, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що рішення суду від 19.12.2008 р. № 3-5344, що стало підставою для видачі Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області на користь ОСОБА_2 Державного акту серії ЯД № 907136 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:295:0101 та на користь ОСОБА_3 Державного акту серії ЯД № 970570 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:295:0102 - Соснівським районним судом Черкаської області насправді не приймалось, так як в системі судоустрою України не існував і не існує такий суд, та не приймалось таке рішення Соснівським районним судом міста Черкаси, що підтверджується листом № 0472-37-75-27 від 13.10.2015 р. Соснівського районного суду міста Черкаси, листом № 0472-45-35-78 від 04.11.2015 р. Соснівського районного суду міста Черкаси, відомостями з Єдиного реєстру судових рішень України та іншими документами, наявними у матеріалах справи.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, а саме із листа № 1007-1010-02-1401/2-15 від 19.10.2015 р. Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області до архіву управління не передавались проекти землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також в управлінні відсутні будь-які відомості щодо розроблення вказаних проектів землеустрою.

Таким чином, у процесі розгляду справи судом встановлено, що спірні Державний акт серії ЯД № 907136 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:295:0101 на користь ОСОБА_2 та Державний акт серії ЯД № 970570 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:295:0102 на користь ОСОБА_3 були видані Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області в інтересах вказаних третіх осіб щодо спірних земельних ділянок площею 2, 00 га з кадастровим номером 3221810100:01:295:0101 та площею 2, 00 га з кадастровим номером 3221810100:01:295:0102 для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, із порушенням положень Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, та інших нормативно-правових актів України - за відсутності відповідних правових підстав так, як насправді не приймалось відповідним судовим органом рішення суду від 19.12.2008 р. № 3-5344, що стало підставою для їх видачі.

Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 330 цього ж кодексу якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ст. 386 цього ж кодексу держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 387 цього ж кодексу власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 388 цього ж кодексу передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом у процесі розгляду справи, станом на момент розгляду даної справи спірні земельні ділянки площею 2, 00 га з кадастровим номером 3221810100:01:295:0101 та площею 2, 00 га з кадастровим номером 3221810100:01:295:0102 для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, що безпідставно та неправомірно вибули із володіння власника - територіальної громади міста Вишгород Вишгородського району Київської області не з її волі, перебувають у власності відповідача - ТОВ „АС. Терра» .

Пунктами 25, 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 р. „Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з'ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Набувач не може бути визнаний добросовісним, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване не за відчужувачем або у цьому реєстрі був запис про судовий спір відносно цього майна (обтяження). Водночас запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності відчужувача не є безспірним доказом добросовісності набувача.

Відповідач може бути визнаний добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений при відсутності у продавця права на відчуження.

Власник має право спростувати заперечення набувача про його добросовісність, довівши, що під час вчинення правочину набувач повинен був засумніватися у праві відчужувача на відчуження майна.

Відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК.

Оскільки відповідно до статті 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право на витребування майна від добросовісного набувача, передбачене статтею 388 ЦК, переходить до спадкоємців власника.

Недійсність правочину, на виконання якого передано майно, сама по собі не свідчить про його вибуття із володіння особи, яка передала це майно, не з її волі. При цьому суд має встановити, чи була воля власника на передачу права володіння іншій особі.

Таким чином, у процесі розгляду справи судом встановлено, що спірні земельні ділянки площею 2, 00 га з кадастровим номером 3221810100:01:295:0101 та площею 2, 00 га з кадастровим номером 3221810100:01:295:0102 для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, безпідставно та неправомірно вибули із володіння власника - територіальної громади міста Вишгород Вишгородського району Київської області не з її волі та станом на момент розгляду даної справи перебувають у власності відповідача - ТОВ „АС. Терра» на підставі відплатного договору, а тому суд дійшов висновку, що право власності територіальної громади міста Вишгород Вишгородського району Київської області на спірні земельні ділянки підлягає захисту шляхом визнання недійсними спірних державних актів на вказані земельні ділянки, видані на користь відповідача, та витребування спірних земельних ділянок з незаконного володіння відповідача на підставі та у відповідності до ст. 388 Цивільного кодексу України, тощо.

Заперечення відповідача щодо того, що відповідач у спірних відносинах є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок за відплатним договором і він не знав і не міг знати про відсутність правових підстав на надання у власність, продаж та відчуження спірних земельних ділянок попереднім власникам, а тому не підлягають застосуванню у даному випадку положення ст. 388 Цивільного кодексу України є необґрунтованими, оскільки спірні земельні ділянки безпідставно та неправомірно вибули із володіння власника - територіальної громади міста Вишгород Вишгородського району Київської області не з її волі, що є виключним випадком, передбаченим положеннями п. 3) ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Отже, вимоги прокурора в інтересах позивача до відповідача про визнання недійсними державних актів на право власності ТОВ „АС. Терра» на земельні ділянки: серії ЯЛ № 103746 на земельну ділянку площею 2, 00 га із кадастровим номером 3221810100:01:295:0101; серії ЯЛ № 103747 на земельну ділянку площею 2, 00 га із кадастровим номером 3221810100:01:295:0102 та витребування на користь територіальної громади м. Вишгород в особі Вишгородської міської ради з незаконного володіння ТОВ „АС. Терра» земельної ділянки площею 2, 00 га з кадастровим номером 3221810100:01:295:0101 та земельної ділянки площею 2, 00 га з кадастровим номером 3221810100:01:295:0102, що розташовані на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, загальна експертна грошова вартість яких складає 414 932, 12 грн, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, як було зазначено вище, відповідач у своїх клопотання б/н б/д та відзиві б/н б/д на позовну заяву просить суд відмовити прокурору в інтересах позивача у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв'язку із пропущенням позовної давності.

З приводу вказаних заяв відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 цього ж кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 цього ж кодексу встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор та позивач довідались про обставини вибуття із володіння власника - територіальної громади міста Вишгород Вишгородського району Київської області спірних земельних ділянок у 2015 р. у зв'язку із проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015110150000106.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували інший момент та факт обізнаності прокурора та позивача про видані спірні держані акти на право власності на земельну ділянку та про обставини вибуття із володіння власника - територіальної громади міста Вишгород Вишгородського району Київської області спірних земельних ділянок.

Оскільки, як було зазначено вище, відповідачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували інший момент та факт обізнаності прокурора та позивача про видані спірні держані акти на право власності на земельну ділянку та про обставини вибуття із володіння власника - територіальної громади міста Вишгород Вишгородського району Київської області спірних земельних ділянок, а тому суд дійшов висновку, що прокурор та позивач довідались про видані спірні держані акти на право власності на земельну ділянку та про обставини вибуття із володіння власника - територіальної громади міста Вишгород Вишгородського району Київської області спірних земельних ділянок у 2015 р. у зв'язку із проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015110150000106 і відповідно позовна давність по оспоренню прокурором і позивачем спірних держаних актів на право власності на земельну ділянку та по витребуванню спірних земельних ділянок із чужого незаконого володіння розпочала свій перебіг з моменту, коли вони довідались про порушення своїх прав і інтересів, і тому прокурор в інтересах позивача в межах строків позовної давності звернувся в господарський суд із позовом до відповідача за захистом своїх прав і інтересів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними Державні акти на право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „АС. Терра» (ідентифікаційний код 35859225) на земельні ділянки: серії ЯЛ № 103746 на земельну ділянку площею 2, 00 га із кадастровим номером 3221810100:01:295:0101; серії ЯЛ № 103747 на земельну ділянку площею 2, 00 га із кадастровим номером 3221810100:01:295:0102.

3. Витребувати на користь територіальної громади міста Вишгород в особі Вишгородської міської ради (ідентифікаційний код 04054866) з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю „АС. Терра» (ідентифікаційний код 35859225) земельну ділянку площею 2, 00 га із кадастровим номером 3221810100:01:295:0101 та земельну ділянку площею 2, 00 га із кадастровим номером 3221810100:01:295:0102, що розташовані на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, загальна експертна грошова вартість яких складає 414 932, 12 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АС. Терра» (ідентифікаційний код 35859225) на користь Прокуратури Київської області (ідентифікаційний код 02909996) судові витрати 8 979 (вісім тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн 98 (дев'яносто вісім) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

16 лютого 2017 р.