Постанова

від 08.06.2017 по справі 911/3038/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2017 р. Справа№ 911/3038/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від прокуратури: Івашин О.Є.;

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Бойчук І.В.,

від третіх осіб: не з'явилися,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АС.Терра" на рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2017р. у справі №911/3038/16 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС. Терра"

третя особа 1 ОСОБА_4

третя особа 2 ОСОБА_5

третя особа 3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Отур Дю Монд"

третя особа 4 Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк"

третя особа 5 Управління Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області

про визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради з позовом до Відповідача про визнання недійсними державних актів на право власності Відповідача на земельні ділянки: серії НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 2,00 га із кадастровим номером НОМЕР_2; серії НОМЕР_3 на земельну ділянку площею 2,00 га із кадастровим номером НОМЕР_4; витребування на користь територіальної громади м. Вишгород в особі Позивача з незаконного володіння Відповідача земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером НОМЕР_4, що розташовані на території Позивача, загальна експертна грошова вартість яких складає 414932,12 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2017р. у справі №911/3038/16 позов задоволено повністю.

Рішення мотивовано тим, що спірні земельні ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та площею 2,00 га з кадастровим номером НОМЕР_4 для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Позивача, безпідставно та неправомірно вибули із володіння власника - територіальної громади міста Вишгород Вишгородського району Київської області не з її волі та станом на момент розгляду даної справи перебувають у власності Відповідача на підставі відплатного договору, а тому суд дійшов висновку, що право власності територіальної громади міста Вишгород Вишгородського району Київської області на спірні земельні ділянки підлягає захисту шляхом визнання недійсними спірних державних актів на вказані земельні ділянки, видані на користь Відповідача, та витребування спірних земельних ділянок з незаконного володіння Відповідача на підставі та у відповідності до ст.388 Цивільного кодексу України.

Також місцевий суд дійшов висновку, що Прокурор та Позивач довідались про видані спірні держані акти на право власності на земельну ділянку та про обставини вибуття із володіння власника - територіальної громади міста Вишгород Вишгородського району Київської області спірних земельних ділянок у 2015р. у зв'язку із проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015110150000106 і відповідно позовна давність по оспоренню Прокурором і Позивачем спірних держаних актів на право власності на земельну ділянку та по витребуванню спірних земельних ділянок із чужого незаконного володіння розпочала свій перебіг з моменту, коли вони довідались про порушення своїх прав і інтересів, і тому Прокурор в інтересах Позивача в межах строків позовної давності звернувся в місцевий суд із позовом до Відповідача за захистом своїх прав і інтересів, а Відповідачем у відповідності до ст.33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували інший момент та факт обізнаності Прокурора та Позивача про видані спірні держані акти на право власності на земельну ділянку та про обставини вибуття із володіння власника - територіальної громади міста Вишгород Вишгородського району Київської області спірних земельних ділянок.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим судом порушено норми матеріального права у зв'язку із незастосуванням до позовних вимог наслідків спливу строків позовної давності через неповне з'ясування обставин справи. При цьому, Відповідач зазначає, що Позивач повинен був знати про порушення його прав, оскільки рішенням Позивача №32/15 від 09.03.2010р. Про затвердження технічної документації по відновленню зовнішніх меж м. Вишгород вирішено затвердити технічну документацію на відновлення зовнішніх меж м. Вишгород. Також про пропуск строку позовної давності, на думку Відповідача, свідчить проведена у травні 2012р. Київською міжрайонною екологічною прокуратурою перевірка дотримання Відповідачем вимог природоохоронного, водного, а також земельного законодавства.

Відповідач стверджує, що місцевий суд дійшов невірного висновку про неприйняття рішення №3-5344 від 19.12.2008р.та відсутність проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок. На думку Відповідача, у зв'язку із відсутністю визнання договорів купівлі-продажу недійсними, спірні державні акти є законними.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 28.03.2017р.

28.03.2017р. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення місцевого суду залишити без змін.

Розпорядженням від 28.03.2017р. у зв'язку із перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці та перебуванням судді Корсакової Г.В. на лікарняному, які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Власова Ю.Л., суддів Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до свого провадження та призначено до розгляду на 28.03.2017р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 11.04.2017р. У судовому засіданні 11.04.2017р. оголошено перерву до 18.04.2017р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 16.05.2017р.

Наказом голови Київського апеляційного господарського суду №50-а від 12.05.2017р. суддя Власов Ю.Л. направлений 16.05.2017р. у відрядження, у зв'язку з чим судове засідання, призначене на 16.05.2017р. не відбулось.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017р. розгляд скарги Відповідача призначено на 08.06.2017р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

17.07.2009р. Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області на підставі рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 19.12.2008р. №3-5344 було видано Третій особі 1 державний акт серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Позивача, що в подальшому був зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010990803115.

17.08.2009р. Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області на підставі рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 19.12.2008р. №3-5344 було видано Третій особі 2 державний акт серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_4 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Позивача, що в подальшому був зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010994200502.

09.10.2009р. між Третьою особою 1 та Третьою особою 3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №3605), згідно з умовами якого Третя особа 1 передала у власність, а Третя особа 3 прийняла у власність земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Позивача, про що на державному акті серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку було зроблено відповідну відмітку.

09.10.2009р. між Третьою особою 2 та Третьою особою 3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №3608), згідно з умовами якого Третя особа 2 передала у власність, а Третя особа 3 прийняла у власність земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_4 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Позивача, про що на державному акті серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку було зроблено відповідну відмітку.

30.12.2009р. між Третьою особою 3 та Відповідачем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №4339), згідно з умовами якого Третя особа 3 передала у власність, а Відповідач прийняв у власність земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Позивача, про що на державному акті серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку було зроблено відповідну відмітку.

30.12.2009р. між Третьою особою 3 та Відповідачем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №4341), згідно з умовами якого Третя особа 3 передала у власність, а Відповідач прийняв у власність земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_4 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Позивача, про що на державному акті серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку було зроблено відповідну відмітку.

30.06.2010р. Управлінням Держкомзему у Вишгородському районі Київської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №4339) від 30.12.2009р. було видано Відповідачу державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Позивача, що в подальшому був зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №021094200047.

30.06.2010р. Управлінням Держкомзему у Вишгородському районі Київської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №4341) від 30.12.2009р. було видано Відповідачу державний акт серії НОМЕР_3 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_4 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Позивача, що в подальшому був зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №021094200046.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформаційної довідки №70808074 від 19.10.2016р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, інформаційної довідки №70809155 від 19.10.2016р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна спірна земельна ділянка загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером - НОМЕР_2 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Позивача, та спірна земельна ділянка загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером - НОМЕР_4 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Позивача перебувають у власності Відповідача.

Листом №5607/15-вих від 13.10.2015р. Соснівський районний суд міста Черкаси повідомив Прокуратуру Вишгородського району про те, що рішення суду за №3-5344 не може бути прийняте в межах цивільної справи, а в справах про адміністративні правопорушення розгляд та вирішення питань про право власності, вилучення земельних ділянок і т.д. не передбачено законодавством.

Листом №1007-1010-0.2-1401/2-15 від 19.10.2015р. Третя особа 4 повідомила, що до архіву останньої не передавались проекти землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок у власність Третім особам 1 та 2, а також в Третьої особи 4 відсутні будь-які відомості щодо розроблення вказаних проектів землеустрою.

Листом №1.20/630/2016 від 28.11.2016р. Соснівський районний суд міста Черкаси повідомив Позивача про те, що цивільна справа, де позивачами були б ОСОБА_4 або ОСОБА_5 в провадженні суду в 2008 році не перебувала.

Листом №1.18/24/2017 від 28.04.2017р. Соснівський районний суд міста Черкаси повідомив, що цивільна справа, де позивачами були б ОСОБА_4 або ОСОБА_5 в провадженні суду в 2008 році не перебувала, рішення суду за №3-5344 не могло бути прийняте в межах цивільної справи, а у справах про адміністративні правопорушення розгляд та вирішення питань про право власності, вилучення земельних ділянок і т.д. не передбачено законодавством. Згідно з даними алфавітного покажчика справ про адміністративні порушення за 2008 рік під номером №3-5344/08 перебувала справа відносно правопорушення ОСОБА_8 ст.121 ч.5 КУпАП.

Відповідно до плану зонування території м. Вишгорода зазначене на останньому місце розташування земельних ділянок кадастровий номер: НОМЕР_2 та НОМЕР_4. в м. Вишгороді по функціональному типу відноситься до рекреаційної зони озеленених територій загального користування та рекреаційної зони озеленених територій загального користування, що знаходиться в прибережній захисній смузі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.387, 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ст.393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до п.2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень. У спорах, пов'язаних з правом власності земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Як підтверджується матеріалами справи, рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 19.12.2008р. №3-5344, яке було підставою для видачі Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області на користь Третьої особи 1 державного акту серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 та на користь Третьої особи 2 державного акту серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_4, в дійсності не приймалось, відповідна справа судом не розглядалась. Соснівський районний суд Черкаської області в системі судоустрою України відсутній та не існував.

Як вбачається з відомостей Соснівського районного суду міста Черкаси, даний суд цивільну справу №3-5344 не розглядав, та рішення у вказаній справі не приймав. Цивільні справи де позивачами були б ОСОБА_4 або ОСОБА_5 взагалі в провадженні Соснівського районного суду міста Черкаси в 2008 році не перебували.

Також, як встановлено судом земельні ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 та НОМЕР_4 частково знаходяться в прибережній смузі та відносяться до земель водного фонду. Проте, відповідно до спірних державних актів серії НОМЕР_5 та НОМЕР_6 дані земельні ділянки видані для ведення особистого селянського господарства, тобто вказані земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення. Таким чином, у відповідності до ст.50 Закону України Про землеустрій для зміни цільового призначення земельної ділянки є обов'язковим проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Разом із тим, як вірно встановлено місцевим судом, листом №1007-1010-02-1401/2-15 від 19.10.2015р. Третя особа 4 повідомила, що до архіву останньої не передавались проекти землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також в управлінні відсутні будь-які відомості щодо розроблення вказаних проектів землеустрою.

Апеляційним судом не приймаються доводи Відповідача про те, що відсутність у Третьої особи 4 відомостей щодо розроблення вказаних проектів землеустрою ще не свідчить про їх відсутність, оскільки відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому, Відповідач не надав доказів розробленні та затвердження такого проекту землеустрою.

З наведеного вбачається, що спірні земельні ділянки вибули з володіння територіальної громади міста Вишгорода, інтереси якої представляє Позивач, поза її волею, на підставі підробленого рішення суду, яке в дійсності не приймалось. За вказаних обставин апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про задоволення позову.

Крім того, Відповідач заявив клопотання про застосування до спірних відносин строків позовної давності.

Відповідно до статті 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч.4, 5 ст.267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вірно встановлено місцевим судом, Прокурор та Позивач довідались про обставини вибуття із володіння власника - територіальної громади міста Вишгород Вишгородського району Київської області спірних земельних ділянок у 2015р. у зв'язку із проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015110150000106, в межах якої Прокурором були здійснені запити до Соснівського районного суду міста Черкаси, та отримані відповіді про відсутність вказаного судового рішення.

При цьому, твердження Відповідача про те, що Позивач повинен був знати про порушення його прав, оскільки Позивачем прийнято рішенням №32/15 від 09.03.2010р. Про затвердження технічної документації по відновленню зовнішніх меж м. Вишгород , апеляційним судом не приймається через те, що вказаним рішенням вирішено затвердити технічну документацію на відновлення зовнішніх меж м. Вишгород, а не перевірити наявність інших власників на спірні земельні ділянки.

Також про пропуск строку позовної давності, на думку Відповідача, свідчить проведена у травні 2012р. Київською міжрайонною екологічною прокуратурою перевірка дотримання Відповідачем вимог природоохоронного, водного, а також земельного законодавства. Разом із тим, Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження зазначеного. а тому вказані доводи апеляційним судом не приймаються.

Таким чином, у задоволенні клопотання Відповідача про застосування строку позовної давності слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АС.Терра" на рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2017р. у справі №911/3038/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2017р. у справі №911/3038/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка