Рішення

від 13.02.2017 по справі 920/1154/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.02.2017 Справа № 920/1154/16 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю СБК Сумиводстрой , м. Суми;

до відповідачів: 1. Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна , м. Київ;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства Тепло-Світ , м. Суми;

про стягнення 571 216 грн. 67 коп.

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.09.2016 р.;

Від відповідачів: 1. ОСОБА_2, довіреність №16/1230 від 27.12.2016

2. не з'явився;

При секретарі судового засідання Нестеренко О.В.

Суть спору : позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідачів в солідарному порядку 571 216 грн. 67 коп., з яких: 430 048 грн. 39 коп. страхового відшкодування, 89 755 грн. 79 коп. пені, 11 030 грн. 12 коп. - 3% річних, 40 382 грн. 37 коп. інфляційних збитків, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням умов договору №06/0674462/1936/14 від 12.12.2014 р. добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між позивачем і відповідачем 1, а також стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач 1 в письмовому відзиві №03-17/221 від 10.01.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що несплата страхувальником частини страхового платежу у встановлені договором строки тягне за собою припинення дії договору та втрату його чинності за згодою сторін та не породжує для страховика обов'язку письмового повідомлення страхувальника про припинення договору страхування та повернення страхових платежів.

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В письмовому відзиві від 13.12.2016 р. проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що фактично по спірному договору страховий випадок не настав, а отже і підстава для виплати страхового внеску відсутня. В клопотанні від 30.01.2017 просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, оцінивши та дослідивши подані докази, суд встановив:

12 грудня 2014 року між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Провідна і Товариством з обмеженою відповідальністю СБК Сумиводстрой було укладено договір №06/0674462/1936/14 добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого сторони визначили, що застрахованим вважається автомобіль НОМЕР_1, 2014 року випуску, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю СБК Сумиводстрой , за варіантом А (повне КАСКО).

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що страхова сума є агрегатною, тобто у разі настання страхового випадку та виплати страхового відшкодування ліміт зобов'язань страховика /максимальний розмір страхового відшкодування, який на момент укладення Договору дорівнює відповідній страховій сумі/ зменшується на розмір виплаченого відшкодування (п. 36.8.1 Договору) та складає 900 000 грн. 00 коп. (п.9.3 Договору).

Згідно п.п. 18,19 Договору розмір страхового тарифу становить 4,42%, а розмір страхового платежу - 38 160 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 23 Договору загальний страховий платіж за Договором становить 38 360 грн. 00 коп.

Зі змісту п. 23.2 Договору вбачається, що сторони погодили такий графік сплати страхового платежу частинами: частина 1 - 9 590 грн. 00 коп. по 12.12.2014 р. включно (п. 23.2.1); частина 2 - 9 590 грн. 00 коп. по 12.03.2015 р. включно (п. 23.2.2.); частина 3 - 9 590 грн. 00 коп. по 12.06.2015 р. включно (п.23.2.3); частина 4 - 9 590 грн. 00 коп. по 12.09.2015 р. включно (п. 23.2.4.).

Згідно п. 22 Договору строк дії Договору з 12.12.2014 по 11.12.2015.

Пунктом 32 передбачено, що Договір набирає чинності з дати, зазначеної у п. 22 Договору за умови сплати відповідачу 1 та зарахування на поточний рахунок відповідача 1 страхового платежу або його першої частини у повному розмірі та в терміни, зазначені у п.23 Договору.

Судом встановлено, що позивач перерахував першу частину страхового платежу в розмірі 9 590 грн. 00 коп. 12.12.2014 р., а отже договір набрав чинності в день його укладення - 12.12.2014 р.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що на виконання умов Договору сплатив страховий платіж в повному обсязі, проте відповідач 1 в порушення взятих на себе зобов'язань по Договору відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування позивачу після настання страхового випадку, який стався 03.11.2015 р.

Відповідач 1, в свою чергу, обґрунтовує свої заперечення тим, що дія Договору була припинена з 00:00 год. 13.09.2015 р., а отже подія, що відбулася 03.11.2015 р. о 10 год. 18 хв. з автомобілем позивача не визнана страховим випадком.

Згідно п. 36.5. Договору страховими ризиками за варіантом А (повне КАСКО) є: ДТП, Стихійні лиха, Пожежа, Протиправні дії третіх осіб (ПДТО), викрадення.

Судом встановлено та не заперечується представниками сторін, що позивачем на виконання умов Договору було здійснено наступні платежі: 9 590 грн. 00 коп. згідно квитанції від 12.12.2014 №705934756, 5 405 грн. 73 коп. згідно платіжного доручення №68 від 15.06.2015 та 9 590 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №337 від 03.11.2015. Згідно листа №17-10/14560 від 02.12.2015 відповідач 1 повідомив позивача про утримання частини третього платежу в розмірі 5 288 грн. 00 коп. в рахунок погашення несплаченої частини.

Так, з письмових матеріалів справи вбачається, що під час дії Договору, 03.02.2015 позивач звернувся до відповідача 1 з заявою №230007070267 про факт настання події /виявлено подряпини на лобовому склі застрахованого автомобіля/, яка визнана страховим випадком та за результатами розгляду якої відповідачем 1 прийнято рішення від 09.02.2015 про виплату страхового відшкодування в розмірі 14 878 грн. 00 коп. /страховий акт №2300070267/.

Розмір суми страхового відшкодування було визначено відповідачем 1з урахуванням вимог п. 31.4 Договору, яким встановлено, що у разі сплати страхового платежу частинами і настанням страхового випадку до повної сплати Страхувальником страхового платежу за Договором, вважається, що настав строк сплати усіх несплачених частин страхового платежу, які Страхувальник повинен сплатити Страховику протягом 10 робочих днів з дня наступного за днем настання Події. Несплата Страхувальником несплачених частин страхового платежу у зазначений строк не є підставою для відмови у здійсненні Страховиком виплати страхового відшкодування (страхової виплати). При цьому Страховик зменшує розмір страхового відшкодування (страхової виплати) на суму однієї або декількох несплачених частин страхового платежу, про що зазначається в страховому акті.

10.02.2015 р. відповідач1 листом №17-05/1685 повідомив позивача про те, що страхова виплата по події від 02.02.2015, в які пошкоджене лобове скло застрахованого транспортного засобу, по Договору в сумі 14 878 грн. 00 коп. була утримана відповідачем 1 як частка несплачених платежів та про необхідність сплатити частину третього страхового платежу в розмірі 4 302 грн. 00 коп. у термін до 12.06.2015 та четверту частину в сумі 9 590 грн. 00 коп. до 12.09.2015 р.

04.11.2015 р. позивач звернувся до відповідача 1 із заявою №2300091266 про настання страхового випадку - загорання застрахованого транспортного засобу, що сталось в наслідок підпалу 03.11.2015 в період часу з 09.00 год. до 10.00 год., та підтверджується копією витягу з кримінального провадження №12015200440005988 та довідкою Сумського міського відділу ДСНС України від 04.11.2015 №1137.

03.11.2015 р. позивачем було перераховано відповідачу 1 в рахунок оплати страхового платежу 9 590 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №337 від 03.11.2015.

Згідно звіту №203-15 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 23.11.2015, виготовленого СОД ФОП ОСОБА_3 на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, нанесеного власнику транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado 150, державний номерний знак НОМЕР_2 в наслідок пошкодження становить 483 200 грн. 44 коп. без врахування ПДВ.

В той же час 02.12.2015 відповідач 1 листом №17-10/14560 повідомив позивача про те, що подія, яка відбулась 03.11.2015 р., не може вважатися страховим випадком та у нього відсутні підстави для виплати страхового відшкодування у зв'язку з тим, що Договір припинив свою дію о 00 год. 00 хв. 13.09.2015 р. у зв'язку з несплатою чергової частини платежу до 12.09.2015 р.

Після надсилання позивачем заяви-претензії від 15.12.2015 р. про перегляд прийнятого рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування відповідач 1 повторно відмовив позивачу листом від 18.12.2015 №17-12/15419.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частиною 2 ст. 8 Закону України Про страхування визначено поняття страхового випадку - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Зі змісту ч. 1 ст. 25 Закону України Про страхування вбачається, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ч. 1 ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України Про страхування страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Згідно ст. 28 Закону України Про страхування дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі: 1) закінчення строку дії; 2) виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі; 3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору;4) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених статтями 22, 23 і 24 цього Закону; 5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України; 6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 32.3 Договору у разі несплати або сплати не в повному розмірі чергової частини страхового платежу дія договору вважається припиненою та Договір втрачає чинність з 00 годин 00 хвилин дати, наступної за встановленою датою сплати чергової частини страхового платежу з урахуванням умов, визначених у п. 32.6.3. Договору.

Пунктом 32.6.3. Договору встановлено, що дія Договору припиняється та Договір втрачає чинність у разі несплати позивачем чергової частини страхового платежу у встановлені Договором строки або сплати в неповному обсязі (якщо Договором передбачена сплата страхового платежу частинами), крім випадків, передбачених п. 31.4 Договору. Сторони дійшли згоди, що відповідач 1 не зобов'язаний пред'являти позивачу вимогу про необхідність сплатити страховий платіж та (або) його чергову частину.

Дійсно, згідно п 32.6.3. Договору відповідач 1 не зобов'язаний надсилати письмову вимогу про сплату чергового платежу, в той же час, відповідно до ч.3 та 4 ст. 28 Закону України Про страхування про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніш як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено. У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

Так, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення відповідачем 1 позивача про дострокове припинення Договору, а отже відповідачем 1 не дотримано процедури дострокового припинення дії договору страхування, яка визначена Законом України Про страхування

Таки чином, строк дії Договору сплинув лише 11.12.2015 р., як це було передбачено п. 22 Договору, а подія, яка сталася 03.11.2015 р. - загорання транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado 150, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить позивачу відбулась в період дії Договору та вважається страховим випадком.

Враховуючи те, що відповідачем 1 не ставиться під сумнів ані сам факт настання зазначеної події, ані порядок його повідомлення про настання даного випадку, ані розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу в наслідок пошкодження транспортного засобу, суд дійшов до висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача 430 048 грн. 39 коп. страхового відшкодування, оскільки дана сума нарахована з урахуванням вимог п. 39.20 Договору, яким передбачено, що якщо страхова сума автомобіля менша за дійсну вартість на час настання страхового випадку, то страхове відшкодування виплачується в такому ж співвідношенні до розміру розрахованого страхового відшкодування, як страхова сума, зазначена в Договорі страхування, співвідноситься до дійсної вартості автомобіля на час настання страхового випадку, крім випадків, коли страхова сума дорівнює або більше 90% дійсної вартості автомобіля безпосередньо на час настання страхового випадку.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідачів в солідарному порядку 89 755 грн. 79 коп. пені, нарахованої відповідно до п. 28.4.5. Договору, яким передбачено, що після підписання страхового акта відповідач 1 зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування (страхову виплату) у строк, встановлений п. 31 Договору. Відповідач 1 несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування (страхової виплати) шляхом сплати неустойки (штрафу, пені) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нарахована пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Верховний Суд України в постанові від 06.06.2012 р. дійшов до висновку про те, що зобов'язання страховика здійснити виплату страхувальнику страхових виплат у разі настання страхового випадку є грошовим зобов'язанням, у разі невиконання якого одночасно можуть застосовуватись наслідки, передбачені як нормою ч. 2 ст. 625 ЦК, так і нормами ст.ст. 549-550 ЦК.

Згідно ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи те, що судом встановлено факт неналежного виконання грошового зобов'язання з боку відповідача 1 суд дійшов до висновку про правомірність і обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідачів в солідарному порядку 89 755 грн. 79 коп. пені, нарахованої за період з 24.12.2015 по 23.06.2016 р.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що Договором не встановлено інший розмір процентів, а судом встановлено факт порушення відповідачем 1 строків виконання грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача 11 030 грн. 12 коп. - 3% річних, нарахованих за період з 24.12.2015 по 31.10.2016 р., та 40 382 грн. 37 коп. інфляційних збитків, нарахованих за період з 01.01.2016 р. по 31.10.2016 р.

В забезпечення виконання зобов'язань по Договору страхування 15 грудня 2014 між позивачем і ТОВ НВП Тепло-світ було укладено договір поруки (далі за текстом - Договір2 ), відповідно до п. 1.2. якого останній несе солідарну відповідальність з відповідачем 1 перед позивачем за порушення виконань по договору страхування. Відповідач 2 відповідає перед позивачем у тому ж обсязі, що і відповідач 1 за невиплату страхових відшкодувань, відмову у виплаті страхових відшкодувань, неустойки, можливі штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачених Договором.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. 2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. 3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми страхового відшкодування, а також штрафних санкцій з відповідачів в солідарному порядку.

Відповідно до Закону України Про судовий збір , ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути в солідарному порядку з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25, код 23510137) і Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства Тепло-Світ (40022, АДРЕСА_1, код 34743480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СБК Сумиводстрой (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 5/2, код 34451998) 430 048 грн. 39 коп. страхового відшкодування, 89 755 грн. 79 коп. пені, 11 030 грн. 12 коп. - 3% річних, 40 382 грн. 37 коп. інфляційних збитків, 8 568 грн. 25 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 15.02.2017 року.

Суддя ОСОБА_4