Постанова

від 14.02.2017 по справі 906/1024/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2017 р. Справа № 906/1024/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Петухов М.Г. ,

судді Грязнов В.В.

при секретарі Дроздюк О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу господарського суду Житомирської області від "01" грудня 2016 р. у справі №906/1024/16

за позовом Державного підприємства "Баранівське лісомисливське господарство"

до: 1) Житомирської торгово-промислової палати

2) ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська залізниця"

про зобов'язання видати сертифікат про форс-мажорні обставини при виконанні зобов'язань з оплати за Договором №ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 від 23.10.2014р. та визнання відсутнім права на отримання оплати

Ухвалою господарського суду Житомирської області від "01" грудня 2016 р. у справі №906/1024/16 (суддя Кудряшова Ю.В.) клопотання Державного підприємства "Баранівське лісомисливське господарство" від 24.11.2016р. про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» здійснювати списання грошових коштів із визначених та відкритих ДП «Баранівське лісомисливське господарство» в установах банків і особового рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання, рахунку єдиного технологічного центру по обробці перевізних документів) згідно Договору № ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги від 23.10.2014 р., Договору № 2800 про подачу та забирання вагонів від 22.03.2012р. за послуги, пов'язані з перевезенням експортних, імпортних та транзитних вантажів (користування вагонами, зберігання вантажів, подача й забирання залізничних вагонів (на піввагонів)) з товаром Державного підприємства «Баранівське лісомисливське господарство» у вагонах № 67674176, 67672048, 67389080, 65751265, 65810202, 66735234, 66788423, 66239336, згідно митних декларацій №№101040001/2016/000765, 101040001/2016/000766, 101040001/2016/000767, 101040001/2016/000769, 101040001/2016/000772, 101040001/2016/000781, 101040001/2016/000782, 101040001/2016/000783, в тому числі, за простій (затримку) вказаних залізничних вагонів (на піввагонів), до розгляду господарським судом Житомирської області справи №906/1024/16. В задоволенні решти клопотання відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.12.2016 р. у справі №906/1024/16 скаржник, ОСОБА_2 акціонерне товариство "Українська залізниця", звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 01.12.2016 про вжиття заходів забезпечення позову по справі №906/1024/16.

В апеляційній скарзі скаржник, зазначає що не погоджується з вказаною ухвалою, вважає її прийнятою з недотриманням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник звертає увагу суду на те, що виносячи ухвалу про забезпечення позову шляхом оголошення заборони ПАТ Укрзалізниця списувати плату за надані відповідно до умов укладеного договору послуги, суд фактично втручається у договірні відносини між Сторонами та забезпечує отримання Позивачем послуг на безоплатній основі, що суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам діючого між Сторонами договору. Окрім того, вважає, що зазначена заборона фактично позбавляє ПАТ Укрзалізниця можливості отримувати плату за надані відповідно до умов Договору послуги.

Крім того, апелянт вважає, що судом застосовано такі заходи забезпечення позову, які є тотожними задоволенню заявлених ДП Баранівське лісомисливське господарство позовних вимог, тобто суд першої інстанції фактично вирішив справу до прийняття рішення по суті.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.01.2017р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 01.12. 2016 р. у справі №906/1024/16 відновлено строк на подання апеляційної скарги та прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б.

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду -ОСОБА_3 від 14.02.17 р. у справі №906/1024/16 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Бучинської Г.Б. та судді Василишина та відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено автоматичну заміну складу колегії суддів.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду внесено зміни до колегії суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Грязнов В.В., суддя Петухов М.Г.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2017р. призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу господарського суду Житомирської області від "01" грудня 2016 р. у справі №906/1024/16 колегією суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Грязнов В.В., суддя Петухов М.Г.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська залізниця" ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що ухвала господарського суду Житомирської області від "01" грудня 2016 р. у справі №906/1024/16 є незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить її скасувати.

Представники Державного підприємства "Баранівське лісомисливське господарство" та Житомирської торгово-промислової палати не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2016 р. до господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Баранівське лісомисливське господарство" до Житомирської торгово-промислової палати, ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов'язання видати сертифікат про форс-мажорні обставини при виконанні зобов'язань з оплати за Договором №ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 від 23.10.2014р. та визнання відсутнім права на отримання оплати.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.10.2016 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №906/1024/16 з призначенням її до розгляду.

24.11.2016 р. до суду надійшло клопотання Державного підприємства "Баранівське лісомисливське господарство" від 24.11.2016р. про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№02-44/1084/16). У клопотанні державне підприємство просило:

1) заборонити Житомирській торгово-промисловій палаті (10002, м. Житомир, вул. Гагаріна, 24, ідентифікаційний код: 02944685) вчиняти будь-які дії по непідтвердженню та не видачі сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) при виконанні ДП «Баранівське лісомисливське господарство» зобов'язань щодо оплати за Договором № ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги від 23.10.2014 р. і пов'язаним та укладеним у рамках виконання за ним зобов'язанням.

2) заборонити Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) здійснювати списання грошових коштів із визначених та відкритих ДП «Баранівське лісомисливське господарство» в установах банків і особового рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання, рахунку єдиного технологічного центру по обробці перевізних документів) згідно Договору № ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги від 23.10.2014 р., Договору № 2800 про подачу та забирання вагонів від 22.03.2012р. та/або у інший спосіб отримувати грошові кошти у виконання вказаних договорів за послуги, пов'язані з перевезенням експортних, імпортних та транзитних вантажів (користування вагонами, зберігання вантажів, подача й забирання залізничних вагонів (напіввагонів)), в тому числі за простій (затримку) залізничних вагонів (напіввагонів), - з товаром Державного підприємства «Баранівське лісомисливське господарство» у вагонах №67674176, 67672048, 67389080, 65751265, 65810202, 66735234, 66788423, 66239336, згідно митних декларацій №№101040001/2016/000765, 101040001/2016/000766, 101040001/2016/000767,101040001/2016/000769,101040001/2016/000772, 101040001/2016/000781, 101040001/2016/000782, 101040001/2016/000783.

3) заборонити установам банку та органам державної казначейської служби приймати до виконання та/або здійснювати виконання платіжних документів (платіжних вимог), поданих ОСОБА_2 акціонерним товариством «Українська залізниця» (код СДРПОУ 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) щодо списання та/або іншого отримання грошових коштів із визначених та відкритих в установах банків і особового рахунку згідно Договору №ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги від 23.10.2014 р. та/або послуги, пов'язані з перевезенням експортних, імпортних та транзитних вантажів (користування вагонами, зберігання вантажів, подача й забирання залізничних вагонів (напіввагонів)), в тому числі за простій (затримку) залізничних вагонів (напіввагонів) з товаром Державного підприємства «Баранівське лісомисливське господарство» №№ 67674176, 67672048, 67389080, 65751265, 65810202, 66735234, 66788423, 66239336.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що предметом даного позову є зобов'язання Житомирської торгово-промислової палати видати сертифікат про форс-мажорні обставини у підтвердження настання та існування форс-мажорних обставин при виконанні зобов'язань щодо оплати за Договором № ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги від 23.10.2014 р. (далі Договір) і пов'язаним та укладеним у рамках виконання за ним зобов'язанням та визнання відсутнім у ПАТ «Українська залізниця» права на отримання оплати згідно вказаного договору і пов'язаним та укладеним у рамках виконання за ним зобов'язанням.

Відповідно до п.5.1 укладеного позивачем з ПАТ "Укрзалізниця" Договором №ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 до обставин непереборної сили віднесено незалежні від волі сторін обставини, або ембарго, накладені державною владою на експорт та імпорт, якщо вони виникають після вступу даного Договору в силу, прийняття нормативного акту який унеможливлює виконання умов договору.

Водночас, як вбачається з позову, підставою виникнення форс-мажорних обставин позивач вважає розпорядження Закарпатської ОДА №236 "Про митне оформлення експорту деревини паливної (код УКТ ЗЕД 4401) у Закарпатської області" від 13 травня 2016 року, на основі якого Закарпатською митницею ДФС була проведена затримка рухомого складу залізниці з експортною деревиною (дрова) вагонів позивача.

При цьому, п.1.1. Договору визначено проведення розрахунків за перевезені та наданні залізницею послуги, також і п.п. 2.4.2. Договору передбачено здійснення попередньої оплати за відповідні послуги залізниці на поточний рахунок Виконавця зі спеціальним режимом використання і забезпечувати Позивачеві своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок, звідки як вбачається із змісту підпункту 2.2.6. розділу 2 Договору залізниця здійснює списання з особового рахунку Позивача відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи, пеню) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами. До того ж у відповідності до п. 3.1 розділу 3 Договору № П3/ДН-4/14/183/ДНЮ-4, Вантажовласник (Позивач) здійснює вищевказану попередню оплату Залізниці (Відповідачеві-2), яку останній одержані кошти вказаної попередньої оплати зараховує на відповідний особовий рахунок Вантажовласника, що як наслідок Залізницею тільки за наявності на такому рахунку коштів надаються послуги Вантажовласнику.

Отже, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення в справі № 906/1024/16 за позовом Державного підприємства "Баранівське лісомисливське господарство" до Житомирської торгово-промислової палати, ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов'язання видати сертифікат про форс-мажорні обставини, про визнання відсутніми права на отримання оплати згідно Договору № ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 від 23.10.2014 р., якщо не будуть вжиті заходи забезпечення позову.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з такого.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, зі змісту статті 66 названого Кодексу випливає, що заходи до забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до вимог статті 67 цього Кодексу позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Абзацом 3 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року №16 (далі - Постанова) визначено, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Такої ж думки дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло відображення в постанові Пленуму №16 від 21.12.2014р. Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову .

Разом з тим, заходи забезпечення позову повинні відповідати предмету спору та бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вбачається, що предметом спору у даній справі є зобов'язати Житомирську торгово-промислову палату видати сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) при виконанні ДП «Баранівське лісомисливське господарство» зобов'язань з оплати за Договором №ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги від 23.10.2014 р. і пов'язаним та укладеним у рамках виконання за ним зобов'язанням та визнати відсутнім у ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська залізниця" у зв'язку із форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) права на отримання оплати згідно Договору № ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги від 23.10.2014 р. і пов'язаним та укладеним у рамках виконання за ним зобов'язанням.

Колегією суддів встановлено, що питання оплати позивачем згідно договору № ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 пов'язане з розглядом питання про видачу сертифікату про форс-мажорні обставини при виконанні ДП «Баранівське лісомисливське господарство» зобов'язань за договором № ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4.

Видача сертифікату про форс-мажорні обставини при виконанні ДП «Баранівське лісомисливське господарство» зобов'язань щодо оплати за договором №ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4, тягне за собою відсутність обов'язку виконання (сплати) даного зобов'язання.

З огляду на викладене, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що вказані обставини у сукупності свідчать про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони другому відповідачу здійснювати списання коштів з рахунків позивача, за вказаними договорами, оскільки дана вимога пов'язана з предметом спору у справі № 906/1024/16.

Вжиття заходів забезпечення позову, в частині заборони Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» здійснювати списання грошових коштів із визначених та відкритих ДП «Баранівське лісомисливське господарство» в установах банків і особового рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання, рахунку єдиного технологічного центру по обробці перевізних документів) згідно Договору № ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 від 23.10.2014 р., Договору № 2800 від 22.03.2012р., сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду без негативних наслідків для позивача.

При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що застосування вищевказаних заходів до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів, третіх осіб у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, що зумовлює висновки суду про задоволення клопотання позивача в частині заборони Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» здійснювати списання грошових коштів із визначених та відкритих ДП «Баранівське лісомисливське господарство» в установах банків і особового рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання, рахунку єдиного технологічного центру по обробці перевізних документів) по Договору №ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги від 23.10.2014 р., Договору № 2800 про подачу та забирання вагонів від 22.03.2012р.

Доводи апелянта в частині неможливості здійснення ним поточної господарської діяльності внаслідок вжиття судом заходів до забезпечення позову не знаходять свого підтвердження при дослідженні матеріалів справи, оскільки заборона списання коштів з особового рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання, рахунку єдиного технологічного центру по обробці перевізних документів) пов'язана з конкретною господарською операцією і не перешкоджає списанню коштів за інші послуги, які надаються позивачу ОСОБА_2 акціонерним товариством «Українська залізниця» .

Відтак, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що обраний захід до забезпечення позову не спричинить повного припинення господарської діяльності ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська залізниця".

Таким чином, позивачем доведено підстави, з якими приписи ст. 66 ГПК України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, в частині заборони Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» здійснювати списання грошових коштів із визначених та відкритих ДП «Баранівське лісомисливське господарство» в установах банків і особового рахунку (рахунку із спеціальним режимом використання, рахунку єдиного технологічного центру по обробці перевізних документів) по Договору № ПЗ/ДН-4/14/183/ДНЮ-4 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги від 23.10.2014 р., Договору № 2800 про подачу та забирання вагонів від 22.03.2012р. Відтак, клопотання ДП «Баранівське лісомисливське господарство» в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо відхилення клопотання позивача в частині заборони Житомирській торгово-промисловій палаті вчиняти будь-які дії по не підтвердженню та не видачі сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та заборони установам банку та органам державної казначейської служби приймати до виконання та/або здійснювати виконання платіжних документів (платіжних вимог), поданих ОСОБА_2 акціонерним товариством «Українська залізниця» щодо списання та/або іншого отримання грошових коштів із визначених та відкритих в установах банків і особового рахунку, колегія суддів вважає правильним висновок суду та вважає за необхідне зазначити наступне.

В частині клопотання про заборону Житомирській ТПП вчиняти будь які дії, зміст яких полягає у відмові підтвердити обставини непереборної сили клопотання не може бути задоволено, оскільки у такий спосіб суд здійснив би втручання у компетенцію торгово-промислової палати, надавши указівку про те, як саме слід вирішити заяву ДП «Баранівське лісомисливське господарство» .

Щодо частини клопотання, в якій викладено прохання заборонити установам банку та органам державної казначейської служби приймати до виконання та/або здійснювати виконання платіжних документів (платіжних вимог), поданих ОСОБА_2 акціонерним товариством «Українська залізниця» щодо списання та/або іншого отримання грошових коштів із визначених та відкритих в установах банків і особового рахунку, клопотання має неконкретизований загальний характер, і вжиття заходів забезпечення такого роду може призвести до порушення прав третіх осіб. Вбачається, що такий захід забезпечення виходить за межі заявленого позову.

Враховуючи викладене, при вирішенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанцій перевірив всі доводи заявника, правильно застосували ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, обрав спосіб забезпечення позову, який повністю відповідає заявленій вимозі.

З урахування вище викладеного доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська залізниця" суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє, з огляду на викладене вище.

Враховуючи, що колегією суддів при апеляційному перегляді не встановлено підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, апеляційна скарга ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська залізниця" залишається апеляційним судом без задоволення, ухвала господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 66,67,99,101,103,105,106,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу господарського суду Житомирської області від "01" грудня 2016 р. у справі №906/1024/16 залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Житомирської області - без змін.

Матеріали оскарження ухвали від "01" грудня 2016 р. у справі №906/1024/16 повернути до господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Грязнов В.В.