Ухвала

від 20.02.2017 по справі 43/122

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 лютого 2017 року Справа № 43/122

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Короткевича О.Є., Полякова Б.М., розглянувши касаційну скаргу ліквідатора Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод", арбітражного керуючого Гусака Ю.М. на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі№ 43/122 господарського суду міста Києва за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІТЕМ" доДержавного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" пробанкрутство

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі № 43/122 (суддя Пасько М.В.) задоволено клопотання голови комітету кредиторів про зобов'язання ліквідатора боржника вчинити дії; зобов'язано ліквідатора боржника арбітражного керуючого Гусака Ю.М. передати у комунальну власність житловий будинок, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" та розташований за адресою: 03113, м. Київ, вул. Василенка, 1 та погодити проект розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про прийняття безоплатно житлового будинку, магістральної теплової мережі, об'єкту електропостачання та газорегулюючого пункту Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" до комунальної власності територіальної громади міста Києва"; визнано кредиторами банкрута:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІТЕМ" (ідентифікаційний код 33383016) на суму 6.336.678,38 грн., з яких: 5.744.276,88 грн. - вимоги четвертої черги, а 592.401,50 грн. - вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький регіональний технічний центр" (ідентифікаційний код 24394713) на суму 1.661.072,33 грн., з яких: 1.522.306,77 грн. - вимоги четвертої черги, а 138.765,56 грн. - вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Укршляхтехнології" (ідентифікаційний код 33193303) на суму 5.225.191,97 грн., з яких: 4.739.125,64 грн. - вимоги четвертої черги, а 486.066, 33 грн. - вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем Сервіс" (ідентифікаційний код 35892959) на суму 346.500,00 грн. - вимоги четвертої черги;

- Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (ідентифікаційний код 00131305) на суму 884.897,06 грн., з яких 857.604,86 грн. - вимоги четвертої черги, 26.074, 21 грн. - вимоги шостої черги, а 1.218,00 грн. - вимоги першої черги;

- Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39471390) на суму 3.143.701, 69 грн., з яких: 2.607.246, 50 грн. - вимоги третьої черги, а 536.455,19 грн.;

- Державне агентство резерву України (ідентифікаційний код 37472392) на суму 9.268, 82 грн., з яких 5.500, 00 грн. - вимоги третьої черги, а 3.768,82 грн. - вимоги шостої черги;

- Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії (ідентифікаційний код 01189910) на суму 16.202, 80 грн., з яких 16.195,06 грн. - вимоги четвертої черги, а 7,74 грн. - вимоги шостої черги;

- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві (ідентифікаційний код 25884905) на суму 471.189,65 грн. - вимоги другої черги.

- Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (ідентифікаційний код 03327629) на суму 1.218,00 грн. - вимоги першої черги;

затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 18.095.920,70 грн.; окремо внесено до реєстру вимог кредиторів відомості щодо заборгованості по оплаті праці працівникам на суму та заборгованості по оплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі на суму 144.923,28 грн. до першої черги задоволення; відмовлено Публічному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал" у визнанні кредитором на суму 111.522,46 грн.; зобов'язано ліквідатора боржника арбітражного керуючого Гусака Ю.М. сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; зобов'язано ліквідатора боржника арбітражного керуючого Гусака Ю.М. надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 (колегія суддів: Сотніков С.В., Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.) відхилено клопотання Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі №43/122; апеляційну скаргу Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" на постанову господарського суду міста Києва від 13.02.2014 у справі № 43/122 повернуто скаржнику; клопотання Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" про відстрочення сплати судового збору залишено без розгляду.

Ліквідатор Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод", арбітражний керуючий Гусак Ю.М. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 30.12.2016 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 43/122, з проханням скасувати останню, а справу передати до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Подана ліквідатором Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод", арбітражним керуючим Гусаком Ю.М. касаційна скарга від 30.12.2016 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 43/122 не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015 року).

Відповідно до статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду, на момент звернення з касаційною скаргою, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, яка станом на 01.01.2016 була встановлена у розмірі 1378 грн., тобто судовий збір необхідно було сплатити в сумі 1378 грн.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Заявник - ліквідатор Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод", арбітражний керуючий Гусак Ю.М. в тексті касаційної скарги від 30.12.2016 просив відстрочити останньому сплату судового збору за подання касаційної скарги до прийняття рішення по справі, у зв'язку із відсутністю коштів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що у відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина друга статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору ліквідатор посилається на важке фінансове становище та відсутністю коштів для сплати судового збору у Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод", яке визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, у зв'язку з чим, всі майнові активи, у тому числі грошові кошти, включені до складу ліквідаційної маси, за рахунок якої задовольняються вимоги кредиторів.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

Згідно п.2 ч. 8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі відносяться, зокрема, витрати по сплаті судового збору.

Статтею 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Згідно до ч. 5 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Відповідно до ч. 6 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

Відтак, перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії ліквідаційної процедури не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що заявником до матеріалів касаційної скарги не надано жодних належних доказів на підтвердження скрутного фінансового становища Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод", що не дає можливості суду встановити майновий стан заявника касаційної скарги та вирішити питання щодо заявленого клопотання про відстрочку сплати судового збору, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, скаржником не додано до касаційної скарги докази сплати судового збору у встановленому розмірі, що є підставою для повернення скарги відповідно до п. 4 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ліквідатора Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод", арбітражного керуючого Гусака Ю.М. від 30.12.2016 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 43/122 не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 106, 107, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити ліквідатору Державному підприємству "Київський автомобільний ремонтний завод", арбітражному керуючому Гусаку Ю.М. у задоволенні клопотання, зазначеного у тексті касаційної скарги від 30.12.2016 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 43/122.

Касаційну скаргу ліквідатора Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод", арбітражного керуючого Гусака Ю.М. від 30.12.2016 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 43/122 повернути заявнику.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.Є. Короткевич

Б.М. Поляков