Рішення

від 21.03.2011 по справі 2-478/11

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Макарівський районний суд Київської області

смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35, 8000, (04578) 5-13-39

Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Нестерчук О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів справу за позовом Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Управління держкомзему у Макарівському районі Київської області та Макарівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння, -

встановив:

Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Київській області (Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель, позивач 1) та Макарівської районної державної адміністрації Київської області (Макарівська РДА, позивач 2) звернувся з позовом: до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Макарівський районний відділ СВП Київський обласний реєстраційний центр ДП Центру ДЗК ДП Центр державного земельного кадастру , про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування цих земельних ділянок із чужого незаконного володіння. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що зазначені особи безпідставно отримали у власність земельні ділянки на підставі незаконних розпоряджень Макарівської РДА, оскільки встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 2, 5 Закону України Про селянське (фермерське) господарство за відсутності родинних зв'язків голови селянського (фермерського) господарства Зоря ОСОБА_7 з членами господарства ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, розпорядженням голови Макарівської РДА № 36 від 10.02.2003 року Про передачу у приватну власність земельних ділянок членам селянського (фермерського) господарства Зоря в розмірі середньої земельної частки (паю) в межах Макарівської селищної ради Київської області , земельні ділянки були передані вказаним громадянам у приватну власність у розмірі земельної частки (паю), відповідно 3,0598 га, 3,7964 га, 3,6883 га кожному - загальною площею 10,5445 га. Разом з цим, на підставі незаконного розпорядження Макарівської РДА № 36 від 10.02.2003 року на ім'я відповідачів видано державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме: ОСОБА_8, державний акт серії Р1 № 208276 на земельну ділянку площею 3,0598 га; ОСОБА_3, державний акт серії Р1 № 208277 на земельну ділянку площею 3,7964 га; ОСОБА_1, державний акт серії Р1 № 208278 на земельну ділянку площею 3,6883 га. Після цього, розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації від

22.06.2005року № 220 вказаним громадянам було змінено цільове призначення земельної ділянки з ведення фермерського господарства на ведення особистого селянського господарства та видано державні акти: ОСОБА_8, державний акт серії ЯА № 578018 на земельну ділянку площею 3,0598 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0011; ОСОБА_3, державний акт серії ЯА № 578011 на земельну ділянку площею 3,7964 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0012; ОСОБА_1, державний акт серії ЯА № 578032 на земельну ділянку площею 3,1763 га,

кадастровий номер 3222755100:00:002:0006. Посилаючись на порушення вказаних статей Закону України Про селянське (фермерське) господарство прокурор просив визнати недійсними вказані вище державні акти на право приватної власності на земельні ділянки, видані відповідачам, а також витребувати з незаконного володіння від відповідачів зазначені земельні ділянки на користь держави в особі Макарівської РДА. Також прокурор просив поновити строк позовної давності, оскільки його прокуратура пропустила з поважних причин, так як про вказані порушення вимог законодавства стало відомо під час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої прокуратурою 22.02.2010 року порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами селянського (фермерського) господарства „Зоря" за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України.

Пізніше прокурор уточнив позовні вимоги. Просив додатково визнати недійсними державні акти на право приватної власності на земельні ділянки, видані на ім'я: ОСОБА_8, державний акт серії ЯА № 583797 на земельну ділянку площею 3,0598 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0011; ОСОБА_3, державний акт серії ЯА № 583795 на земельну ділянку площею 3,7964 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0012; ОСОБА_1, державний акт серії ЯА № 583796 на земельну ділянку площею 3,1763 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0006; ОСОБА_4, державний акт серії ЯБ № 788044 на земельну ділянку площею 14,6304 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0015; ОСОБА_5, державний акт серії ЯГ № 167499 на земельну ділянку площею 14,6304 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0015; ОСОБА_4, державний акт серії ЯА № 601244 на земельну ділянку площею 24,5028 га, кадастровий номер 3222755100:00:001:0008; ОСОБА_6, державний акт серії ЯЖ № 911627 на земельну ділянку площею 24,5028 га, кадастровий номер 3222755100:00:001:0057. Також просив витребувати на користь держави в особі Макарівської РДА земельні ділянки: площею 3,0598 га, що розташовані в адміністративних межах Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_8, державний акт серії ЯА № 578018, кадастровий номер 3222755100:00:002:0011; площею 3,7964 га, що розташовані в адміністративних межах Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_3, державний акт серії ЯА № 578011, кадастровий номер 3222755100:00:002:0012; площею 3,1763 га, що розташовані в адміністративних межах Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1, державний акт серії Я А № 578032, кадастровий номер 5222755100:00:002:0006; площею 14,6304 га, що розташовані в адміністративних межах Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_4, державний акт серії ЯБ № 788044, кадастровий номер 3222755100:00:002:0015; площею 14,6304 га, що розташовані в адміністративних межах Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_5, державний акт серії ЯГ № 167499, кадастровий номер 3222755100:00:002:0015; площею 24,5028 га, що розташовані в адміністративних межах Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_4, державний акт серії Я А № 601244, кадастровий номер 3222755100:00:001:0008; площею 24,5028 га, що розташовані в адміністративних межах Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_6, державний акт серії ЯЖ № 911627, кадастровий номер 3222755100:00:001:0057.

В обґрунтування доповнених позовних вимог прокурор послався на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 24.10.2005 року уклали договори купівлі- продажу земельних ділянок № 8534, № 8529 із ОСОБА_4. На підставі вказаних договорів Макарівським районним відділом земельних ресурсів на ім'я ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 788044 для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером

3222755100:00:002:0015. Після цього, ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.02.2006 року № 623 продано вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3222755100:00:002:0015 ОСОБА_5, на підставі чого Макарівським районним відділом земельних ресурсів на її ім'я видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 167499 для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222755100:00:002:0015.

Так само, ОСОБА_1 11.08.2005 уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки № 8533 із ОСОБА_4. На підставі вказаного договору Макарівським районним відділом земельних ресурсів на ім'я ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 601244 для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222755100:00:001:0008. Після цього, ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.02.06 № 629 продано вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3222755100:00:001:0008 ОСОБА_6, на підставі чого управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі на її ім'я видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 911627 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3222755100:00:001:0057.

В судовому засіданні 17.01.2011 року до участі у справі у якості співвідповідачів залучені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

В судовому засіданні 02.02.2011 року третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Макарівський районний відділ СВП Київський обласний реєстраційний центр ДП Центру ДЗК ДП Центр державного земельного кадастру було замінено на Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області, яке в свою чергу було залучено як позивача у справі замість Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель, яка згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1068 від 22.11.2010 року ліквідована.

В судовому засіданні 21.03.2011 року прокурор позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Заява про збільшення розміру позовних вимог стосовно визнання недійсними усіх договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок, укладених між відповідачами, що надійшла до суду 17.03.2011 року судом відхилена, оскільки за змістом та суттю є заявою про доповнення підстав та предмету позову, яка згідно ст. 31 ЦПК України має бути подана до початку розгляду справи по суті, а не після цього.

Представник Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Повідомив суд про підтримання позовних вимог та про розгляд справи за відсутності представника управління.

В судове засідання Макарівська РДА представника не направила, про час та місце повідомлена належним чином. Надіслала письмову заяву про підтримання позовних вимог та про розгляд справи за відсутності їх представника.

Відповідачі в особі представників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 проти задоволення позовних вимог заперечили, виклавши заперечення в письмовій формі. Зазначили, що відповідно до п. 1.4. наказу Держкомзему "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі" від 04.05.1999 р. № 43 (в редакції, чинній станом на лютий 2003 року) державний акт на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю або право постійного користування землею видається на підставі рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки ОСОБА_2, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, а на право власності на землю - на підставі рішення Ради міністрів Автономної Республіки ОСОБА_2, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, міської, селищної, сільської ради. Розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Про надання у приватну власність земельних ділянок членам селянського (фермерського)

господарства Зоря в розмірі середньої земельної частки (паю) в межах Макарівської селищної ради Київської області № 36 від 10.02.2003 року, на підставі якого ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 були видані державні акти, є чинним та ніким не оскаржувалося, а відтак відсутні підстави для визнання недійсними державних актів на право власності, виданих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1

ОСОБА_2 того, договори купівлі-продажу, на підставі яких ОСОБА_6 та ОСОБА_5 набули земельні ділянки площами 24,5028 га. та 14,6304 га не визнані недійсними у встановленому законом порядку; прокурором та позивачами позовні вимоги про визнання недійсними зазначених договорів купівлі-продажу не заявлялись, а тому згідно зі ст. 204 ЦК України ці правочини є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними. За вказаних обставин відсутні правові підстави для визнання недійсними оспорюваних державних актів, виданих ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Щодо вимог про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння зазначили, що відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, лише яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним. Земельні ж ділянки площами 14,6304 га та 24,5028 га, набуті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі договорів купівлі-продажу із ОСОБА_4, які є чинними та ніким не оспорюються, тому відсутні правові підстави для витребування у вказаних відповідачів земельних ділянок. Більше того, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є добросовісними набувачами, що відповідно до ст. 388 ЦК України виключає можливість витребувати від них ці земельні ділянки.

Стосовно протизаконності дій голови фермерського господарства ОСОБА_7, на що позивач посилається як на підставу незаконності зазначеного вище розпорядження Макарівської РДА № 36, то ця протизаконність нічим не встановлена та не підтверджена.

Просили також застосувати позовну давність у справі і на цій підставі відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі ст. 267 ЦК України, оскільки минув трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України.

Заслухавши осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Розпорядженням Голови Макарівської РДА № 36 від 10.02.2003 року Про передачу у приватну власність земельних ділянок членам селянського (фермерського) господарства Зоря в розмірі середньої земельної частки (паю) в межах Макарівської селищної ради Київської області (далі - розпорядження Макарівської РДА № 36) передано у власність ОСОБА_8 - земельну ділянку розміром 3,0593 га, ОСОБА_3 - земельну ділянку розміром 3,7964 га, ОСОБА_1 - земельну ділянку розміром 3,6883 га.

На підставі вказаного розпорядження Макарівської РДА № 36 відповідачам видано державні акти на право власності на земельні ділянки: ОСОБА_8 - державний акт серії Р1 № 208276 на земельну ділянку площею 3,0598 га, в межах Макарівської селищної ради, цільове призначення - ведення фермерського господарства, акт зареєстровано в книзі записів за № 028; ОСОБА_3, державний акт серії Р1 № 208277 на земельну ділянку площею 3,7964 га, в межах Макарівської селищної ради, цільове призначення - ведення фермерського господарства, акт зареєстровано в книзі записів за № 029; ОСОБА_1, державний акт серії Р1 № 208278 на земельну ділянку площею 3,6883 га, в межах Макарівської селищної ради, цільове призначення - ведення фермерського господарства, акт зареєстровано в книзі записів за № 030.

На підставі розпорядження Макарівської РДА від 22.06.2005 р. № 220 відповідачам було видано державні акти на право власності на землю, а саме: на ім'я ОСОБА_12 серії ЯА № 583795 на земельну ділянку площею 3,7964 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0012, в межах Макарівської селищної ради, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 299; на ім'я ОСОБА_8 серії ЯА № 583797 на земельну ділянку площею 3,0598 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0011, в межах Макарівської селищної ради, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 300; на ім'я ОСОБА_1 серії ЯА № 583796 на земельну ділянку площею 3,1763 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0006, в межах Макарівської селищної ради, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 312.

11.08.2005року між ОСОБА_1, в інтересах якої діяв ОСОБА_13, як продавцем та ОСОБА_4 як покупцем був укладений договір купівлі-продажу (зареєстрований в реєстрі за № 8533), відповідно до якого продавець продала, а покупець купив належну продавцеві земельну ділянку площею 3,1763 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0006, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області. Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області 24.10.2005 р.

24.10.2005року між ОСОБА_2, в інтересах якої діяв ОСОБА_13, як продавцем та ОСОБА_4 як покупцем був укладений договір купівлі-продажу (зареєстрований в реєстрі за № 8529), за умовами якого продавець продала, а покупець купила належну продавцеві земельну ділянку площею 3,0598 га, кадастровий номер: 3222755100:00:002:0011, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області.

24.10.2005року між ОСОБА_3, в інтересах якої діяв ОСОБА_13, як продавцем та ОСОБА_4 як покупцем був укладений договір купівлі-продажу (зареєстрований в реєстрі за № 8534), за умовами якого продавець продала, а покупець купив належну продавцеві земельну ділянку площею 3,7964 га, кадастровий номер: 3222755100:00:002:0012, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області.

Таким чином, ОСОБА_4 на підставі зазначених вище договорів набув право власності на земельні ділянки загальною площею 10,0325 га (3,1763 га + 3,0598 га + 3,7964 га).

22.11.2005року на підставі договорів купівлі-продажу від 24.10.2005 № 8522, 8523, 8524, 8529. 8534 на ім'я ОСОБА_4 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 788044, площею 14,6304 га кадастровий номер: 3222755100:00:002:0015, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області, акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 772.

Цієї ж дати на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 24.10.2005 р., № 8526, 8527, 8528, 8530, 8531, 8533, 8537 на ім'я ОСОБА_4 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 601244 площею 24,5028 га, кадастровий номер: 3222755100:00:001:0008, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області, акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 774.

10.02.2006року між ОСОБА_4 як продавцем та ОСОБА_14 як покупцем був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за № 623), за умовами якого продавець продав, а покупець купив земельну ділянку площею 14,6304 га кадастровий номер: 3222755100:00:002:0015, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області.

13.02.2006року на підставі зазначеного договору купівлі-продажу на ім'я ОСОБА_5 було видано державний акт на право власності на вказану вище земельну ділянку серія ЯГ № 167499, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 127.

Таким чином, земельні ділянки, що з самого початку належали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 площами 3,0598 га та 3,7964 га, були відчужені ними ОСОБА_4, який здійснив їх відчуження разом з іншими набутими ним земельними ділянками ОСОБА_5

10.02.2006року між ОСОБА_4 як продавцем та ОСОБА_6 як покупцем був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за № 629), за умовами якого продавець продав, а покупець купив земельну ділянку площею 24,5028 га, кадастровий номер: 3222755100:00:001:0008, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області.

Таким чином, земельна ділянка, що з самого початку належала ОСОБА_1, площею 3,1763 га, була відчужена нею ОСОБА_4, який здійснив їх відчуження разом з іншими набутими ним земельними ділянками ОСОБА_6

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 19 Основного Закону правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Також ст. 41 передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Цивільним кодексом України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, (ст. 15 Кодексу).

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначається ст. 16 Кодексу, відповідно до якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Також зазначеною статтею визначаються способи захисту порушених прав, а саме: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки ОСОБА_2 або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Зазначений перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так вимоги про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, видані ОСОБА_8, державний акт серії Р1 № 208276 на земельну ділянку площею 3,0598 га; ОСОБА_3, державний акт серії Р1 № 208277 на земельну ділянку площею 3,7964 га; ОСОБА_1, державний акт серії Р1 № 208278 на земельну ділянку площею 3,6883 га, з підстав незаконності розпорядження Макарівської РДА № 36 від 10.02.2003 року, тобто, як зазначає прокурор видані без відповідної правової підстави задоволенню не підлягають з огляду на нижченаведене.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ст. 11 ЦК України зокрема: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки ОСОБА_8 або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Як зазначено у ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Зазначені норми ЗК України кореспондуються із наказом Держкомзему "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі" від 04.05.1999 р. № 43 (в редакції, чинній станом на лютий 2003 року), відповідно до п. 1.4 якого державний акт на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю або право постійного користування землею видається на підставі рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки ОСОБА_8, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, а на право власності на землю - на підставі рішення Ради міністрів Автономної Республіки ОСОБА_8, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, міської, селищної, сільської ради.

Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог. Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вказані положення кореспондуються з нормами ст. 60 ЦПК України, відповідно до ч. 1 якої кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оскільки розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Про надання у приватну власність земельних ділянок членам селянського (фермерського) господарства Зоря в розмірі середньої земельної частки (паю) в межах Макарівської селищної ради Київської області № 36 від 10 лютого 2003 року є чинним та ніким не оскаржувалося, видані на підставі нього 24.02.2003 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 державні акти не можуть бути визнані недійсними як такі, що видані без відповідної правової підстави.

З аналогічних підстав не підлягають задоволенню вимоги прокурора про визнання недійсними державних актів, виданих: ОСОБА_8, державний акт серії Я А № 578018 на земельну ділянку площею 3,0598 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0011; ОСОБА_3, державний акт серії ЯА № 578011 на земельну ділянку площею 3,7964 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0012; ОСОБА_1, державний акт серії ЯА № 578032 на земельну ділянку площею 3,1763 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0006, виданих на підставі розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 22.06.2005 року № 220. А також державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих: ОСОБА_8, державний акт серії ЯА № 583797 на земельну ділянку площею 3,0598 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0011; ОСОБА_3, державний акт серії ЯА № 583795 на земельну ділянку площею 3,7964 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0012; ОСОБА_1, державний акт серії ЯА № 583796 на земельну ділянку площею 3,1763 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0006, оскільки прокурором не доведено відсутності правових підстав для їх видачі.

Стосовно вимог прокурора про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих: ОСОБА_4, державний акт серії ЯБ № 788044 на земельну ділянку площею 14,6304 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0015; ОСОБА_5, державний акт серії ЯГ № 167499 на земельну ділянку площею 14,6304 га, кадастровий номер 3222755100:00:002:0015; ОСОБА_4, державний акт серії ЯА № 601244 на земельну ділянку площею 24,5028 га, кадастровий номер 3222755100:00:001:0008, на підставі договорів купівлі-продажу, то вони теж не підлягають задоволенню з огляду на нижченаведене.

Згідно ст. 79 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки прокурором в позові не вказано та не доведено недійсності договорів купівлі-продажу земельних ділянок, які прямо встановлені законом, на підставі яких видано оспорювані державні акти, а також не заявлено вимог про визнання цих договорів недійсними, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога прокурора про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії площею 24,5028 га, кадастровий номер 3222755100:00:001:0057, ЯЖ № 911627, виданого ОСОБА_6, оскільки прокурором не надано доказів щодо існування такого державного акту.

Щодо вимог прокурора про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння відповідачів необхідно зазначити наступне.

Способи захисту права власності визначені главою 29 ЦК України та конкретизуються, зокрема у ст. ст. 392, 391, 387, 388 ЦК України щодо визнання права власності, усунення власником перешкод у користуванні та розпорядженні майном, а також витребування майна з чужого володіння.

Статтею 388 ЦК України визначено обставини, за яких власник може витребувати майно від добросовісного набувача, якою є особа, що не знала і не могла знати, що це майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Натомість стаття 387 ЦК України надає власнику право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, тобто недобросовісного набувача.

Відтак добросовісність набуття права власності є необхідною умовою, встановлення якої у сукупності з іншими, визначеними ст. 388 ЦК України, зокрема викрадення майна у власника або особи, якій він передав майно у володіння, вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, безвідплатність придбання майна, надають можливість неволодіючому власнику його витребування, або ж її заперечують, зокрема продаж майна у порядку, встановленому для виконання судових рішень. При цьому неможливість витребування власником майна у добросовісного набувача за змістом ст. 330 ЦК України, надає останньому можливість набуття права власності на це майно.

Витребування ж майна із чужого незаконного володіння можливе від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним, та знаходиться у її володінні на момент розгляду справи судом. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, незалежно від того чи знає він про неправомірність і незаконність свого володіння, чи ні. При цьому незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав, а саме юридичних фактів, перелік яких міститься у главі 24 ЦК України.

Як встановлено судом, земельні ділянки набуті ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 були відчужені ОСОБА_4, який, в свою чергу, здійснив їх відчуження ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Таким чином вимоги прокурора про витребування на користь держави в особі Макарівської РДА земельні ділянки: площею 3,0598 га, що розташовані в адміністративних межах Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_8, державний акт серії ЯА № 578018, кадастровий зомер 3222755100:00:002:0011; площею 3,7964 га, що розташовані в адміністративних межах Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області з незаконного золодіння ОСОБА_3, державний акт серії ЯА № 578011, кадастровий номер 3222755100:00:002:0012; площею 3,1763 га, що розташовані в адміністративних межах Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1, державний акт серії ЯА № 578032, кадастровий номер 5222755100:00:002:0006; площею 14,6304 га, що розташовані в адміністративних межах Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_4, державний акт серії ЯБ № 788044, кадастровий номер 3222755100:00:002:0015; площею 24,5028 га, що розташовані в адміністративних межах Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_4, державний акт серії Я А № 601244, кадастровий номер 3222755100:00:001:0008 - не підлягають задоволенню з огляду на те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на момент розгляду справи не являються володільцями вказаних прокурором земельних ділянок.

Стосовно позовних вимог про витребування з незаконного володіння земельних ділянок: площею 14,6304 га, що розташовані в адміністративних межах Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_5, державний акт серії ЯГ №167499, кадастровий номер 3222755100:00:002:0015; площею 24,5028 га, що розташовані в адміністративних межах Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_6, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, тобто недобросовісного набувача. При цьому незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав. Підставами виникнення права власності слугують юридичні факти, перелік яких міститься у главі 24 ЦК України.

Разом з тим, володіння та користування майном є правомірним, якщо воно ґрунтується на підставі, передбаченій чинним законодавством, доведеній належними та допустимими доказами.

Статтею 388 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Тобто витребування майна власником від добросовісного набувача може мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Отже, за змістом частини 1 ст. 388 Цивільного кодексу України добросовісним є такий набувач, який не знав і не міг знати того, що придбав за відплатним договором майно в особи, яка не мала права відчужувати спірне майно.

Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується. Так, згідно із зазначеною статтею якщо законом встановлені правовінаслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Таким чином, оскільки ст. 79 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою набуття права власності на земельні ділянки може бути договір купівлі-продажу, а згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, прокурором не доведено неправомірність володіння ОСОБА_5 та ОСОБА_6 набутими на підставі договорів купівлі-продажу земельними ділянками та не спростовано обставини, які відповідно до ст.ст. 12, 388 ЦК України відносять цих осіб до добросовісних набувачів.

У зв'язку з наведеним вимоги щодо витребування на користь держави від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельних ділянок задоволенню не підлягають.

Разом з тим, прокурором не зазначено підстав та необгрунтовано і не доведено чому витребуванню на користь держави з володіння ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають земельні ділянки у розмірах 14,6304 га, та 24,5028 га, відповідно, тоді коли ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з самого початку були відчужені земельні ділянки загальною площею 10,0325 га (3,1763 га + 3,0598 га + 3,7964 га).

Більше того, суд вважає, що прокурором пропущено строк позовної давності для звернення до суду з позовом, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у разі відповідної заяви відповідача.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ж ст. 257 цього ж Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

Суд критично відноситься до твердження прокуратури щодо початку перебігу строку позовної давності лише 22.02.2010 року, коли за наслідками проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства було порушено кримінальну справу. Проте дізнатися про ці обставини та звернутися до суду прокуратура могла і раніше, провівши перевірку у межах встановленого трирічного строку.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд -

вирішив:

В задоволенні позовних вимог Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Управління держкомзему у Макарівському районі Київської області та Макарівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення через суд, що його ухвалив.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

/ ¦' '