Постанова

від 15.02.2017 по справі 823/1992/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року справа № 823/1992/16

10 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій О.М.,

за участю: представника відповідача Крицького Ю.Г.- за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Чигиринський консервний завод до Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2016 до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Чигиринський консервний завод , в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 06.07.2016 № 0000291407.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.06.2016 посадовими особами Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області проведено фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Чигиринський консервний завод з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт № 101/23-23-14/31963890, висновками якого встановлено несвоєчасне оприбуткування позивачем готівкових коштів в повній сумі їх фактичного надходження у книзі ОРО № 2327001003р/5 від 14.11.2014 на суму 6 957 грн 55 коп. На підставі встановленого в акті перевірки порушення, податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Зазначене рішення позивач вважає протиправним, оскільки: перевіряючими жодним чином не спростовано факту повної відповідності суми готівкових коштів в касі позивача за даним звіту РРО № 1373 від 17.03.2015 та № 1427 від 09.05.2015.

Представник позивача до зали судового засідання не прибув, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності та про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечив в повному обсязі, посилаючись на те, що перевірка товариство з обмеженою відповідальністю Чигиринський консервний завод з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій проведена з повним додержанням процедури. Додатково зазначив, що фактичною перевіркою дійсно встановлено факт несвоєчасного оприбуткування позивачем готівкових коштів в повній сумі їх фактичного надходження у книзі ОРО № 2327001003р/5 від 14.11.2014 на суму 6 957 грн 55 коп. - зазначена сума готівкових коштів, що була отримана позивачем від продажу товарів несвоєчасно вписана до відповідної графи книги ОРО, що підтверджено показниками денного Z-звіту РРО № 1373 від 17.03.2015 та № 1427 від 09.05.2015, та є порушенням вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні та підставою для застосування фінансових санкцій. При цьому представник відповідача також зазначив, що позиція відповідача по справі підтверджується правовими позиціями Верховного суду України викладених в ряді постанов вказаного суду, наприклад в постанові від 04.11.2015.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Чигиринський консервний завод зареєстроване, як юридична особа 05.06.2008, ідентифікаційний код 31963890.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Черкаській області від 15.06.2016 № 210, посадовими особами Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області проведено фактичну перевірку позивача з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт № 101/23-23-14/31963890 від 16.06.2016.

Висновком акту перевірки встановлено порушення позивачем п.2.6. Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637 - несвоєчасне оприбуткування позивачем готівкових коштів в повній сумі їх фактичного надходження у книзі ОРО № 2327001003р/5 від 14.11.2014 на суму 6 957 грн 55 коп.

На підставі висновків акту перевірки позивача та у відповідності до вимог ст.1 указу Президентка України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436, Черкаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області 06.07.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000291407 форми С про визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій в сумі 34 787 грн 75 коп..

Зазначене повідомлення-рішення в адміністративному порядку було оскаржене до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області та до Державної фіскальної служби України. Рішеннями зазначених суб'єктів владних повноважень від 08.09.2016 № 17851/10-0210 та від 14.11.2016 № 24450/6/99-99-11-03-01-25, скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржуване повідомлення-рішення без змін, що і спонукало товариство з обмеженою відповідальністю Чигиринський консервний завод звернутись з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженим постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 (далі - Положення).

Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Положення, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку виданих та прийнятих першим касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно із пунктом 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з пунктом 4.1 Положення, для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (пункт 4.2 Положення).

Таким чином, суд дійшов висновку, що оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (надалі - Порядок).

Пунктом 5 глави 4 розділу II Порядку визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає: наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Так, під час дослідження письмових доказів та розгляду справи, судом встановлено, що фактичною перевіркою відповідача встановлено несвоєчаснє оприбуткування позивачем готівкових коштів в повній сумі їх фактичного надходження у книзі ОРО № 2327001003р/5 від 14.11.2014 на суму 6 957 грн 55 коп. на підставі фіскальних звітних чеків РРО № 1373 від 17.03.2015 на суму 1957 грн 55 коп. та № 1427 від 09.05.2015 на суму 5000 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що 16.03.2015 реєстратор розрахункових операцій, який перебуває у користуванні позивача вийшов із ладу і був відправлений на ремонт, про що є відповідний запис в розділі 4 книги ОРО від 14.11.2014 № 2327001003р/5. Перед тим, як віддати несправний реєстратор розрахункових операцій на ремонт, кошти в сумі 1957 грн 55 коп. були здані в касу та оприбутковані згідно прибуткового касового ордеру № 51 від 16.03.2015. Після повернення реєстратора розрахункових операцій з ремонту 17.03.2015 був надрукований денний Z-звіт за 16.03.2015 № 1373.

Крім того судом встановлено, що 09.05.2015 о 20 год. 50 хв. сформований денний Z-звіт № 1427, який був переданий засобами електронного зв'язку на сервер Державної фіскальної служби України та оприбуткований 09.05.2015.

Також позивачем в позовній заяві зазначено, що казаний запис про оприбуткування готівки на суму 5000 грн був здійснений 09.05.2015, а зазначений запис про оприбуткування коштів на вказану суму, що датований 08.05.2015 є технічною помилкою. Тобто фактичною датою запису є 09.05.2015.

З урахуванням вищевказаного, а також аналізуючи в сукупності приписи п.2.6 Положення та п.5 глави 4 розділу II Порядку, суд дійшов висновку, що щоденний запис про рух готівки та суми розрахунків у книзі ОРО - це лише звіт про фактичне надходження готівкових коштів до каси.

При цьому, у разі наявності у книзі ОРО відповідних розрахункових документів та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства свідчить про факт її надходження та оприбуткування, а у разі наявності неточностей здійснення записів у відповідній книзі, означає лише формальні порушення порядку ведення книги ОРО та не свідчить про факт ненадходження та неоприбуткування готівкових коштів. Тобто, жодним чином не може вказувати на відсутність факту оприбуткування готівки в повному обсязі.

Суд наголошує, що в ході розгляду справи представником Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби не було доведено факт відмінності суми готівкових коштів в касі підприємства за 17.03.2015 з даними Z-звіту № 1373 та за 09.05.2016 з даними Z-звіту № 1427.

Вищевказані обставини свідчать, що спірна сума готівки відповідає даним зазначеним у відповідних касових документах, готівка оприбуткована в повному обсязі, що підтверджується відповідною звітністю, розбіжностей між книгою ОРО та сумами, що були внесені в касу підприємства не встановлено, що свідчить про те, що готівка на суму 6 957 грн 55 коп. була оприбуткована позивачем у відповідності до положень діючого законодавства, що робить неможливим ухилення позивача від сплати податків та свідчить лише про порушення останнім порядку ведення книги ОРО, а не про неналежний облік надходження коштів за вказані дні.

Вказана правова позиція суду підтверджується правовою позицією Верховного суду України, що викладена в постанові вказаного суду від 12.05.2015 по справі № 21-299а15.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Посилання представника Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Верховного Суду України від 04.11.2015, як на доказ своєї правової позиції, в якій суд у аналогічних правовідносинах прийняв рішення на користь податкового органу не може братись судом до уваги, оскільки обставини встановлені у справі, що розглядається не є подібними до обставин встановлених у вказаній постанові Верховного Суду України.

Так, у постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 зазначено що, фізичною особою-підприємцем не проводилось оприбуткування готівки протягом тривалого часу, а саме в період з 25.07.2014 по 30.11.2014. Крім того, у вказаній постанові Верховного Суду України зазначено що фізичною особою-підприємцем не велась касова книга, натомість позивачем, у справі що розглядається, оприбуткування готівки підтверджується наданими до матеріалів справи Z-звітами та прибутково-касовими ордерами № 51 та № 89, витягом з касової книги позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Преамбулою Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, визначено, організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд . Статтею 2 вказаного Закону, зазначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до статті 7 вказаного Закону, визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом , утвореним законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що під час вчинення дій з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Чигиринський консервний завод є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на користь позивача судовий збір за подання позову в сумі 1378 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 167, 254-255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 06.07.2016 № 0000291407.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (ідентифікаційний код 39494893) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Чигиринський консервний завод (ідентифікаційний код 31963890) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Повний текст постанови виготовлений 20.02.2017.