Постанова

від 22.02.2017 по справі 471/1207/16-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 471/1207/16-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Скарницька І.Б.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області на постанову Братського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним адміністративним позовом.

Постановою Братського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2016 року визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Братському районні Миколаївської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку раніше призначеної пенсії та скасувати Рішення Управління Пенсійного Фонду України в Братському районні Миколаївської області від 18.11.2016 р. за № 6.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Братському районні Миколаївської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеної пенсії у відповідності до вимог ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру (із змінами і доповненнями в редакції, що діяла на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, згідно Довідки прокуратури Миколаївської області №18/264 вих-16 від 24.10.2016 р., та здійснити відповідні виплати з 01.11.2016 р.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Братському районні Миколаївської області, код ЄДРПОУ 20889903, на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок

Не погоджуючись з даною постановою суду пенсійний орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що з 13.03.1995 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області та йому призначено пенсію, відповідно до Закону України Про прокуратуру , в розмірі 90% від середнього заробітку.

Згідно Довідки виданої прокуратурою Миколаївської області від 22.04.2016 року за № 18/86 вих-16 сума заробітної плати за посадою, яку займав ОСОБА_1 складає 19224 грн. 05 коп.

09 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ про перерахунок пенсії.

Рішенням УПФУ в Братському районі Миколаївської області за № 6 від 18.11.2016 р. позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, з посиланням на те, що оскільки у відповідності до розділу ІІІ ;Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 р., згідно якого з 01.06.2015 р. пенсії призначені в порядку та на умовах, визначених Законами України Про державну службу , Про прокуратуру не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 р. зміни до ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Проте з вказаним висновком суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001 року) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до ч.2 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001 року) розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

На підставі підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України Про прокуратуру № 1697-VII від 14.10.2014 року визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ.

Таким чином, станом на 30.09.2016 року, тобто на момент звернення позивача до органів Пенсійного фонду за призначенням пенсії, Закон України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ втратив чинність.

Відповідно до ст. 86 Закону України Про прокуратуру № 1697-VII встановлено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;

З огляду на зазначене, статтею 86 Закону № 1697-VII збільшено стаж роботи позивача, що дає йому право на пенсію за вислугу років, у порівнянні зі статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001).

Висновок суду першої інстанції, що статтею 86 Закону №1697-VII у порівнянні зі статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001) збільшено стаж його роботи, що дає йому право на пенсію за вислугу років, а це є звуженням його прав, як позивача, в розумінні Конституції України, колегія суддів вважає безпідставними, так як норма статі 86 Закону №1697-VII не визнана не конституційною, на час розгляду справи є діючою, а тому підлягає до застосування.

02.03.2015 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIIІ. Цей Закон набирав чинності з 1 квітня 2015 року.

Відповідно до приписів п. 4 та п. 5 Прикінцевих положень Закону №213-VIIІ Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом визначено завдання підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України до 01.05.2015 року проект закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних (крім пенсій військовослужбовців і наукових працівників) на загальних підставах та встановлено, що у разі його неприйняття з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема відповідно до приписів Закону України Про прокуратуру .

Положення пункту 5 розділу III визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-рп/2016 від 08.06.2016 року.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VІІI, частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Даний Закон згідно пункту 1 Прикінцевих положень набрав чинності 01 січня 2015 року.

На момент звернення позивача до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії (листопад 2016 року) Кабінетом Міністрів України не було прийнято відповідний нормативно-правовий акт на виконання положень статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ у чинній редакції.

Таким чином на теперішній час чинні норми законодавства, що визначають підстави, умови та порядок перерахунку відсутні.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалах від 01 лютого 2017 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 64506149 та від 12 січня 2017 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 64124826.

З таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, а тому, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п. 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів.

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області - задовольнити.

Постанову Братського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2016 року у справі № 471/1207/16-а - скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин