ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2017 р.Справа № 922/4428/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Рученко К.Д.
розглянувши справу
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Діапазон", м. Харків про розірвання договору, виселення орендаря та стягнення 328539,12 грн. за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просить суд:
1) розірвати договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1793 від 13.10.2008 р. та додаткову угоду № 7 від 13.08.2014 р.;
2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Діапазон", м. Харків (далі за текстом - відповідач) заборгованість по орендній платі у сумі 242508,95 грн., заборгованість по пені у сумі 104890,48 грн.;
3) виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Діапазон" з нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-23 площею 508,4 кв. м. та 2-го поверху № 24-:-30 площею 189,9 кв. м., загальною площею 698,3 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, пров. Соляниківський, 14, літ. "Г-2".
Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1793 від 13.10.2008 р. щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів, зумовлену в зв'язку з цим необхідність розірвання договору оренди та примусового виселення орендаря з орендованого приміщення.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2016 р. зазначений позов прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.01.2017 р.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 17.01.2017 р. та від 07.02.2017 р. розгляд справи відкладався, в т.ч. за відповідним клопотанням відповідача.
В процесі розгляду справи позивача надав суду письмові пояснення (вх. № 3606 від 03.02.2017 р.) в яких обґрунтовує власні позовні вимоги в частині стягнення пені.
Відповідач відзиву на позов не надав.
На судове засідання 21.02.2017 р. представники сторін не прибули, про причини неприбуття не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Оскільки неявка на судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:
Як свідчать матеріали справи, між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1793 від 13.10.2008 р. (далі за текстом - договір; а.с 13-16), до якого укладались додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6 та № 7 (а.с. 17-23).
Додатковою угодою № 7 від 13.08.2014 р. сторони узгодили викласти договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1793 від 13.10.2008 р. в іншій редакції.
Відповідно до п. п. 1.1-1.2 договору з урахуванням внесених додатковою угодою змін орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-23 площею 508,4 кв. м. та 2-го поверху № 24-:-30 площею 189,9 кв. м. загальною площею 698,3 кв. м. (технічний паспорт КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації інвентарний № 61006 від 09.11.2001 р.) далі майно , яке належить до комунальної власності міста Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, пров. Соляниківський, 14, літ. Г-2 та відображається на балансі КП Жилкомсервіс . Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі Розпорядження управління комунального майна та приватизації № 937 від 09.07.2008 р. Про переукладання договору оренди № 1334 від 15ю08ю2001 р. на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, пров. Соляниківський, 14, літ. Г-2 .
Майно, яке є предметом цього договору, належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухому майно від 27.05.2008 р., виданого на підставі розпорядження Харківського міського голови № 1032 від 23.05.2008 р.
Майно передається в оренду з метою використання: під побутове обслуговування населення.
Згідно з п. п. 3.1-3.2 договору вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 2019000 грн.
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання № 566/11 від 23.12.2011 р. (далі - Методика).
Базова орендна плата становить за серпень 2014 року - 8479,80 грн.
Ставка орендної плати становить 5%, за рік.
За умовами п. п. 3.3-3.6 договору нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі.
Нарахування орендної плати припиняється з моменту закінчення терміну дії договору або його розірвання у встановленому законом порядку.
Орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно.
Пунктом 3.7 встановлено, що орендна плата перераховується на бюджетний рахунок управління державної казначейської служби № 33213871700002, банк: в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЗКПО 37999649. Одержувач: УДКСУ у м. Харкові Харківської області.
Згідно з п. 3.10 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день прострочення).
Стягнення заборгованості по орендній платі провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
За змістом п. 10.1 договору він діє до 13.07.2017 р.
На виконання умов договору позивач актом приймання-передачі, що є додатком до договору, передав відповідачу в оренду майно, визначене умовами договору (а.с. 23).
Відповідач протягом тривалого часу належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, починаючи з серпня 2014 року, відповідач перестав в повному обсязі виконувати умови договору щодо своєчасного внесення орендних платежів.
Листом № 10860 від 08.07.2016 р. (а.с. 24) позивач повідомляв відповідача про намір розірвати договір оренди № 1793 від 13.10.2008 р. та вимагав сплатити існуючу заборгованість з орендної плати з урахуванням пені.
Проте, зазначений договір в передбаченому законом порядку, не розірваний, а відповідач не повернув позивачу предмет договору оренди.
Станом на момент звернення позивача до суду з позовом по даній справі заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати складає 282460,06 грн.
В зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язань, позивачем на підставі п. 3.10 договору та відповідних вимог чинного законодавства України нараховано відповідачу пеню в сумі 104890,48 грн. за загальний період прострочення з 16.09.2014 р. по 07.12.2016 р.
Обставини щодо стягнення заборгованості та пені стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.
В зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору, позивач також просить суд розірвати договір оренди та виселити відповідача з займаного приміщення, що орендував останній за умовами договору.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості з орендної плати в сумі 282460,06 грн. підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростований.
Строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати є таким, що настав.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення зазначеного боргу з відповідача на користь позивача підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь 104890,48 грн. пені суд зазначає наступне:
Як зазначено раніше, позов в частині стягнення пені обґрунтовано позивачем з посиланням на п. 3.10 договору, за умовами якого орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день прострочення).
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції можуть застосовуються у розмірі, визначеному умовами договору. При цьому їх розмір може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи те, що умовами укладеного між сторонами договору (п. 3.10) передбачено відповідальність відповідача за прострочення своїх зобов'язань з оплати орендної плати у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, доводи позивача про можливість її нарахування є правомірними.
Однак, як свідчить здійснений позивачем розрахунок, його здійснено з без урахуванням зазначених вимог закону, зокрема без дотримання вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо можливого строку нарахування штрафних санкцій.
Здійснивши відповідний розрахунок з урахуванням вищезазначених положень Закону, та здійснених відповідачем часткових оплат заборгованості з орендної плати в певний період дії договору суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в зазначеній частині, та стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 53277,11 грн.
В решті позову про стягнення пені слід відмовити в зв'язку з безпідставністю її нарахування до стягнення.
Щодо вимог позивача про розірвання договору та виселення відповідача суд зазначає наступне:
Пунктом 7.2 договору передбачено, що орендодавець має право розірвання договору у разі внесення орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі.
Згідно зі ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Матеріалами справи підтверджено факт несплати відповідачем орендних платежів на протязі тривалого проміжку часу, тобто істотне порушення умов договору.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині розірвання укладеного між сторонами договору оренди та додаткової угоди до нього, як невід'ємної частини даного договору.
Пунктом 4.14 договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря
Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Таким чином, в разі розірвання договору, відповідач зобов'язаний повернути позивачу орендований майно (виселитись) на підставі ч. 1 ст. 785 ЦК України та п. 4.14 договору. Тим більше, після такого розірвання у останнього взагалі будуть відсутні правові підстави займати майно (приміщення), що останній орендував відповідно до умов договору оренди.
З огляду на систематичне невиконання відповідачем умов договору оренди, його розірвання згідно з даним судовим рішенням, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо виселення відповідача з орендованих приміщень.
Крім того, з урахуванням вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягнення 7792,06 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Розірвати договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1793 від 13.10.2008 р. та додаткову угоду № 7 від 13.08.2014 р. до цього договору, укладені між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Діапазон" (код ЄДРПОУ: 23469538).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Діапазон" (адреса: 61003, м. Харків, пров. Соляниківський, буд. 14; код ЄДРПОУ 23469538) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412):
282460,06 грн. заборгованість з орендної плати та 53277,11 грн. пені (на р/р 37325007002208; банк ГУ ДКСУ у Харківській області; МФО банку 851011; код ЄДРПОУ: 14095412);
7792,06 грн. судового збору (на р/р 35410002033770; банк ГУ ДКСУ у Харківській області; МФО банку 851011; код ЄДРПОУ 14095412).
Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Діапазон" (адреса: 61003, м. Харків, пров. Соляниківський, буд. 14; код ЄДРПОУ 23469538) з нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-23 площею 508,4 кв. м. та 2-го поверху № 24-:-30 площею 189,9 кв. м. загальною площею 698,3 кв. м. що розташоване за адресою: м. Харків, пров. Соляниківський, 14, літ. Г-2
В решті позову відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2017 |
Оприлюднено | 24.02.2017 |
Номер документу | 64917739 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Байбак О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні