Ухвала

від 23.02.2017 по справі 540/1145/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 540/1145/16-ц Номер провадження 22-ц/786/383/17Головуючий у 1-й інстанції Кравець С. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі:

головуючого - МАРТЄВА С.Ю.,

суддів -АБРАМОВА П.С., ЛОБОВА О.А.,

за участю секретаря - ШЕВЧЕНКО І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю " Приват-Агро-Альянс" про стягненя збитків .

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ Приват-Агро-Альянс та з урахуванням збільшених вимог, просив витребувати і повернути із незаконного володіння та користування ТОВ Приват-Агро-Альянс земельну ділянку кадастровий № 5323083800:00:004:0023 площею 5,9670 га, що знаходиться на території Михайлівської сільської ради.

Також просив стягнути з відповідача збитки, за час використання в 2016 році вказаної земельної ділянки, в розмірі 188556 грн.50 коп., заборонити відповідачеві вчиняти дії, що можуть привести до порушення права, шляхом заборони використання земельної ділянки, ведення обробітку, вирощування та збору урожаю.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ Приват-Агро-Альянс про стягнення збитків відмовлено.

В апеляційній скарзі порушено питання про скасування рішення з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права і ухвалення нового рішення, про задоволення позову.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Місцевим судом вірно встановлено, що ОСОБА_2 на праві користування належить земельна ділянка на підставі договору оренди землі від 17.05.2016 року, кадастровий № 5323083800:00:004:0023 яка знаходиться на території Михайлівської сільської ради( а.с.4-5).

Також встановлено, що право користування земельною ділянкою зареєстровано 19.05.2016 року( а.с.7-8).

Відмовляючи в задоволенні позову місцевий суд виходив з того, що позивач не надав до суду переконливих доказів на підтвердження своїх вимог.

Апеляційний суд вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.

Відповідно до ст. 152,158 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землею, навіть якщо ці обставини не пов'язані з позбавленням прав володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян юридичних осіб, вирішуються виключно судом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

За таких обставин, доказуванню в даній справі підлягає факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки.

Із акту від 14.09.2016 року вбачається, що позивач , його представник та ОСОБА_3Г.(син позивача), у відповідності до раніше досягнутих домовленостей прибули в смт. Машівка, вул. Бригална,1, для складання акту прийому-передачі спірної земельної ділянки, проте директор ТОВ Агро-Альянс на місці був відсутній, а працівники відмовилися підписувати будь-які документи( а.с.24).

09.12.2016 року складено акт, що земельна ділянка засіяна озимою пшеницею директором ТОВ Приват-Агро-Альянс ОСОБА_4І.( а.с.91).

Таким чином, докази позивача грунтуються виключно на доводах та документах складених ним самим, його представником та сином без залучення осіб, які відповідно до чинного законодавства мають право встановлювати ці обставини.

За приписами статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

З огляду на 10 цього Закону передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення.

Будь-які акти перевірок державними інспекторами спірної земельної ділянці у справі відсутні.

Крім того, відповідач заперечив про користування вказаної земельної ділянки, хоча і підтвердив той факт, що його земельні ділянки знаходяться поряд з земельною ділянкою позивача.

Також зазначив, що на території Михайлівської сільської ради є й інші землекористувачі, а саме - ТОВ Востокстройгаз (а.с.95).

Доводи апеляційної скарги не беруться до уваги, оскільки позивачем не доведено факт самовільно зайняття земельної ділянки, а тому відсутні будь-які підстави для нарахування збитків.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.

За таких обставин, рішення місцевого суду ухвалено у відповідності до положень матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: ОСОБА_1

Судді : П. С. АБРАМОВ

ОСОБА_5

З оригіналом згідно:

суддя С.Ю. МАРТЄВ