Постанова

від 21.02.2017 по справі 820/6512/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2017 р. № 820/6512/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Андрієць М.О.,

представника позивача - Кобзар О.М.,

представників відповідача - Краснікової О.В., Щоголевої Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Спецімпекс" до Харківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Спецімпекс" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними і скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів №807000003/2014/002097/2 від 29.12.2014, №807000003/2014/002100/2 від 29.12.2014, №807000003/2014/002107/2 від 31.12.2014, №807000003/2014/002108/1 від 31.12.2014, №807000011/2015/000054/2 від 05.01.2015, №807000011/2015/000055/1 від 05.01.2015, №807000011/2015/000056/1 від 05.01.2015, №807000011/2015/000057/1 від 05.01.2015;

- визнати протиправним і скасувати рішення Харківської митниці про відмову визнати митну вартість заявлену декларантом з урахуванням додатково наданих документів, яке міститься у листі Харківської митниці ДФС від 26.03.2015 № 20-70-25-02/00-2/2311.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015, у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Спецімпекс" відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.04.2016 касаційну скаргу приватного підприємства "Спецімпекс" задоволено частково, скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 та направлено справу № 820/6512/15 на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при розмитненні товару відповідачу надані всі необхідні документи в підтвердження задекларованої ціни, проте, дані підтвердження митницею проігноровані, отже, на думку позивача спірні рішення прийняті відповідачем безпідставно, в порушення норм Митного кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, надали до суду письмові заперечення, в яких зазначили, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар. Таким чином, відповідач діючи в межах правового поля та у відповідності до вимог до чинного законодавства, прийняв обґрунтовані рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у грудні 2014 року приватне підприємство "Спецімпекс" на виконання умов контракту №K-111212SF від 11.12.2012 імпортувало з Китаю на митну територію України чергову партію нетканих матеріалів, а саме: нетканні листи різної товщини; нетканні листи для устілок; велюр дубльований ЕВА; нетканий матеріал камбрелла дубльований ЕВА; трикотажне полотно "Повітряна сітка".

22.12.2014 товар було розміщено на митному складі за ЕМД від 22.12.2014 №807100000/2014/052995.

Весь товар було розбито на дрібні партії та задекларовано за наступними електронними митними деклараціями: ЕМД №807100000/2014/054172 від 26.12.2014; ЕМД №807100000/2014/054176 від 26.12.2014; ЕМД №807100000/2014/054687 від 31.12.2014; ЕМД №807100000/2014/054690 від 31.12.2014; ЕМД №807100000/2015/000115 від 05.01.2015; ЕМД №807100000/2015/000116 від 05.01.2015; ЕМД №807100000/2015/000117 від 05.01.2015; ЕМД №807100000/2015/000118 від 05.01.2015;

Митна вартість товарів була заявлена декларантом за ціною договору, відповідно до умов якого ціна товару визначається сторонами в Специфікаціях в доларах США за одиницю товару і включає в себе: вартість самого товару, пакування, маркування, завантаження, сертифікації, транспортування до порту призначення (відправлення), завантаження товару на судно, витрати пов'язані з виконанням митних процедур для експорту, мита, податки та інші збори, які підлягають сплаті при експорті товару. Товар поставляється на умовах FOB, Китай, м.Ксимен, Інкотермс 2000 року. Оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем в доларах США шляхом перерахування грошових коштів на банківській рахунок продавця в розмірі 100% передоплати від вартості партії товару, вказаній у відповідній Специфікації (п. 3.1 Контракту).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту декларантом подано: декларації митної вартості; контракт №K-111212SF від 11.12.2012 разом із додатковими угодами №1, 2, 3; специфікацію №4 від 30.10.2014; інвойс №JZ140917 від 30.10.2014; платіжне доручення №45 від 28.11.2014; коносаменти №ХМ12310, CMR А №035884 та довідку експедитора про транспортні витрати №24/11/14 від 24.11.2014.

Згідно частини 1 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним зазначити, що якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів, та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Судом встановлено, що відповідно до інвойсів, згідно з яких відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки FOB, Китай, м.Ксимен, "Інкотермс 2000 року".

Поставка товару на умовах FOB, Китай, м.Ксимен, "Інкотермс 2000 року" передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту №K-111212SF від 11.12.2012 за інвойсом №JZ140917 від 30.10.2014, такі складові митної вартості товару, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування, не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Судом встановлено, що Харківською митницем ДФС не врахувала вказані вище норми законодавства та винесла рішення про коригування митної вартості товарів №807000003/2014/002097/2 від 29.12.2014, №807000003/2014/002100/2 від 29.12.2014, №807000003/2014/002107/2 від 31.12.2014, №807000003/2014/002108/1 від 31.12.2014, №807000011/2015/000054/2 від 05.01.2015, №807000011/2015/000055/1 від 05.01.2015, №807000011/2015/000056/1 від 05.01.2015, №807000011/2015/000057/1 від 05.01.2015 за резервним методом.

За результатами розгляду митної декларації та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за умовами контракту №K-111212SF від 11.12.2012, Харківською митницею ДФС прийнято рішення про відмову у визнанні митної вартості заявленої декларантом з урахуванням додатково наданих документів, яке оформлено листом Харківської митниці ДФС від 26.03.2015 № 20-70-25-02/00-2/2311.

Згідно з п. 4.4. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, декларацією митної вартості; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

На підставі аналізу наведених вище норм суд дійшов висновку, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, Харківською митницею ДФС не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

Крім того, суд вважає безпідставними доводи Харківської митниці ДФС щодо наявності у поданих позивачем документах розбіжностей в частині здійснення передоплати пізніше, ніж відбулось оформлення коносаменту, оскільки ці особливості господарських відносин між контрагентами жодним чином не впливають на формування ціни ввезеного товару, а оплата лише підтверджує заявлену митну вартість.

Також суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на дані листа Посольства України в КНР від 19.09.2012 № 6156/10-200-1914 щодо вартості про тарифи на транспортування з КНР, оскільки у цьому випадку транспортування мало місце вкінці 2014 року, тобто більше, ніж через два роки. Водночас, варто враховувати те, що складова транспортних витрат у вартості ввезеного без заперечень позивачем товару за митними деклараціями від 26.12.2014 № 807100000/2014/054174 та від 31.12.2014 №807100000/2014/054643, який транспортувався аналогічним із спірним товаром чином, у Митниці жодних сумнівів не викликала.

Таким чином, позивач обґрунтовано довів розбіжності, які містились у декларації та товаросупровідних документах щодо ваги товару, проте відповідачем не доведено, яким чином відмінність у показниках загальної маси товару впливає на визначення ціни за одиницю (кілограм) цього товару.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неправомірність прийнятих Харківською митницею ДФС рішень про коригування заявленої митної вартості товарів №807000003/2014/002097/2 від 29.12.2014, №807000003/2014/002100/2 від 29.12.2014, №807000003/2014/002107/2 від 31.12.2014, №807000003/2014/002108/1 від 31.12.2014, №807000011/2015/000054/2 від 05.01.2015, №807000011/2015/000055/1 від 05.01.2015, №807000011/2015/000056/1 від 05.01.2015, №807000011/2015/000057/1 від 05.01.2015.

Згідно із частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, позивачем у судовому засіданні належними та допустимими доказами доведено обставини на яких ґрунтуються його вимоги, проте, відповідачем не доказано правомірності прийнятих рішень, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов приватного підприємства "Спецімпекс" до Харківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень -задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів №807000003/2014/002097/2 від 29.12.2014, №807000003/2014/002100/2 від 29.12.2014, №807000003/2014/002107/2 від 31.12.2014, №807000003/2014/002108/1 від 31.12.2014, №807000011/2015/000054/2 від 05.01.2015, №807000011/2015/000055/1 від 05.01.2015, №807000011/2015/000056/1 від 05.01.2015, №807000011/2015/000057/1 від 05.01.2015.

Визнати протиправним і скасувати рішення Харківської митниці про відмову визнати митну вартість заявлену декларантом з урахуванням додатково наданих документів, яке міститься у листі Харківської митниці ДФС від 26.03.2015 № 20-70-25-02/00-2/2311.

Стягнути на користь приватного підприємства "Спецімпекс" (61037, м. Харків, пр. Московський, 199 А, код ЄДРПОУ 36818546) судові витрати в загальному розмірі 2192 (дві тисячі сто дев'яносто дві ) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС (61003, м. Харків, вул. Короленко, 16-Б, код ЄДРПОУ 39534151).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 24 лютого 2017 року.

Суддя О.М. Тітов