Постанова

від 16.12.2020 по справі 820/6512/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16 грудня 2020 року

справа № 820/6512/15

адміністративне провадження № К/9901/32320/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці ДФС

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у складі судді Тітова О. М.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у складі суддів Тацій Л. В., Григорова А. М., Подобайло З. Г.

у справі № 820/6512/15

за позовом Приватного підприємства Спецімпекс

до Харківської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Спецімпекс (далі - Підприємство, позивач у справі) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправними і скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів №807000003/2014/002097/2 від 29 грудня 2014 року, №807000003/2014/002100/2 від 29 грудня 2014 року, №807000003/2014/002107/2 від 31 грудня 2014 року, №807000003/2014/002108/1 від 31 грудня 2014 року, №807000011/2015/000054/2 від 05 січня 2015 року, №807000011/2015/000055/1 від 05 січня 2015 року, №807000011/2015/000056/1 від 05 січня 2015 року, №807000011/2015/000057/1 від 05 січня 2015 року; визнати протиправним і скасувати рішення Харківської митниці про відмову визнати митну вартість заявлену декларантом з урахуванням додатково наданих документів, яке міститься у листі Харківської митниці ДФС від 26 березня 2015 року № 20-70-25-02/00-2/2311.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 квітня 2016 року касаційну скаргу Підприємства задоволено частково, скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу № 820/6512/15 на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року по справі № 820/6512/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, а відтак протиправності винесеного спірного акту індивідуальної дії. Позивач обґрунтовано довів розбіжності, які містились у декларації та товаросупровідних документах щодо ваги товару, проте відповідачем не доведено, яким чином відмінність у показниках загальної маси товару впливає на визначення ціни за одиницю (кілограм) цього товару.

У червні 2017 року митним органом подана касаційна скарга на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, 16 червня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

19 липня 2017 року справа надійшла до Вищого адміністративного суду України.

19 липня 2017 року позивач надав відзив на касаційну скаргу митного органу, в якому спростовує доводи заявника касаційної скарги, просить скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

З Вищого адміністративного суду України на підставі підпункту 5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №820/6512/15.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 2 березня 2018 року у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: ОСОБА_1 (суддя-доповідач), Бившева Л. І., Хохуляк В. В.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 листопада 2020 року у справі визначено новий склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Ханова Р. Ф. (суддя-доповідач), Гончарова І. А., Олендер І. Я.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 11 грудня 2012 року між позивачем та китайською компанією Shishi foreign investment servis center укладено контракт №K-111212SF та додаткові угоди до нього.

Умовами вказаного контракту передбачено, що продавець зобов`язаний передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити матеріали згідно зі Специфікацією (пункт 1.1), номенклатура, ціна і кількість товару обумовлюється в Специфікації (пункт 1.2).

Ціна товару встановлюється в доларах за одиницю товару і включає: вартість товару, пакування, маркування, погрузки, транспортування товару до порту, визначеному у п. 4.2 призначення і завантаження його на судно (пункт 2.1).

Оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем в доларах США шляхом перерахування грошових коштів на банківській рахунок продавця (пункт 3.1). Портом відвантаження є м. Ксиамен.

Продавець зобов`язаний разом з кожною партією товару надати покупцеві наступні документи: коносамент, комерційний інвойс, вантажну митну (експортну) декларацію, сертифікат походження товару (пункт 5.1).

Відповідно до умов контракту 30 жовтня 2014 року сторони уклали специфікацію №4, де погодили замовлення на поставку партії нетканих матеріалів, а саме: неткані листи різної товщини; неткані листи для устілок; велюр дубльований ЕВА; нетканий матеріал камбрелла дубльований ЕВА; трикотажне полотно Повітряна сітка . Загальна вартість партії товару склала 37893,08 доларів США.

За умовами договору товар поставлятиметься згідно з базисом поставки FOB Франко-борт , Китай, м. Ксиамен Інкотермс 2000 року, а оплата за товар повинна бути здійснена шляхом 100% передплати.

Партія товару надійшла 22 грудня 2014 року та була розміщена на митному складі за ЕМД від 22 грудня 2014 року №807100000/2014/052995.

Згідно пояснень позивача, для зручності транспортування весь товар розбито на дрібніші партії та задекларовано за наступними електронними митними деклараціями: ЕМД №807100000/2014/054172 від 26 грудня 2014 року; ЕМД №807100000/2014/054176 від 26 грудня 2014 року; ЕМД №807100000/2014/054687 від 31 грудня 2014 року; ЕМД №807100000/2014/054690 від 31 грудня 2014 року; ЕМД №807100000/2015/000115 від 05 січня 2015 року; ЕМД №807100000/2015/000116 від 05 січня 2015 року; ЕМД №807100000/2015/000117 від 05 січня 2015 року; ЕМД №807100000/2015/000118 від 05 січня 2015 року.

Відповідно до опису, зазначеного у графах 31 митних декларацій вся партія товару роздрібнена позивачем на окремі дрібніші партії.

По кожній, поданій декларації, декларант відповідно до вимог частини другої статті 57 та статті 58 Митного кодексу України, визначив митну вартість за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Разом з вказаними митними деклараціями декларант подав наступні документи: декларації митної вартості; контракт №K-111212SF від 11 грудня 2012 року разом із додатковими угодами №1, 2, 3; специфікацію №4 від 30 жовтня 2014 року; інвойс №JZ140917 від 30 жовтня 2014 року; платіжне доручення №45 від 28 листопада 2014 року; коносаменти №ХМ12310, CMR А №035884 та довідку експедитора про транспортні витрати №24/11/14 від 24 листопада 2014 року.

Також, митний брокер скористався своїм правом, передбаченим частиною шостою статті 53 МК України та додатково подав на підтвердження заявленої митної вартості копію митної декларації країни відправлення №371120140114513312 від 31 жовтня 2014 року (п.7 ч.3 ст.53 МК України) та договір №1148/20 на транспортно-експедиторське обслуговування від 23 травня 2013 року (п.1 ч.3 ст.53 МК України).

Факт подачі вказаного переліку документів підтверджується даними граф 44 електронних митних декларацій, а також картками відмови у митному оформленні.

Харківська митниця ДФС за результатами опрацювання всіх наданих декларантом документів прийняла оскаржувані рішення про коригування митної вартості за резервним методом. Товар випущено у вільний обіг за скорегованою вартістю.

Також до підрозділу митного оформлення декларантом 26 грудня 2014 року подана декларація від 26 грудня 2014 року МД №807100000/2014/054176 на товар чорне трикотажне основов`язане полотно Воздушная сетка, що надійшов на адресу ПП Спецімпекс в рамках зовнішньоекономічної угоди з виробником товару від 11 грудня 2012 року №К-111212SF.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що поставка товару на умовах FOB, Китай, м. Ксимен, Інкотермс 2000 року передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт).

Відтак, суди дійшли висновку, що для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту №K-111212SF від 11 грудня 2012 року за інвойсом №JZ140917 від 30 жовтня 2014 року, не потребують додаткового підтвердження та коригування витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування.

За результатами розгляду митної декларації та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за умовами контракту №K-111212SF від 11 грудня 2012 року, Харківською митницею ДФС прийнято рішення про відмову у визнанні митної вартості заявленої декларантом з урахуванням додатково наданих документів, яке оформлено листом Харківської митниці ДФС від 26 березня 2015 року № 20-70-25-02/00-2/2311.

Суди попередніх інстанцій визнали, що Харківською митницею ДФС не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

З такими висновками погоджується Суд.

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеного в даній нормі.

Відповідно до частин першої - третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частинами шостою та сьомою вказаної статті МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції, яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 2 червня 2015 року у справі № 21-498а15).

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій визнали безпідставними доводи Харківської митниці ДФС щодо наявності у поданих позивачем документах розбіжностей в частині здійснення передоплати пізніше, ніж відбулось оформлення коносаменту, оскільки ці особливості господарських відносин між контрагентами жодним чином не впливають на формування ціни ввезеного товару, а оплата лише підтверджує заявлену митну вартість.

Крім того, суди вважали необґрунтованим посилання відповідача на дані листа Посольства України в КНР від 19 вересня 2012 року № 6156/10-200-1914 щодо вартості про тарифи на транспортування з КНР, оскільки у цьому випадку транспортування мало місце вкінці 2014 року, тобто більше, ніж через два роки. Водночас, суди враховували те, що складова транспортних витрат у вартості ввезеного без заперечень позивачем товару за митними деклараціями від 26 грудня 2014 року № 807100000/2014/054174 та від 31 грудня 2014 №807100000/2014/054643, який транспортувався аналогічним із спірним товаром чином, у митного органу жодних сумнівів не викликала.

Суди попередніх інстанцій визнали, що позивач обґрунтовано довів розбіжності, які містились у декларації та товаросупровідних документах щодо ваги товару, проте відповідачем не доведено, яким чином відмінність у показниках загальної маси товару впливає на визначення ціни за одиницю (кілограм) цього товару. Обставина роздрібнення партії товару, доставленої одним контейнером, не слугувала підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Суд вважає, що висновки судів попередніх інстанцій щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ), переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі №820/6512/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер