Ухвала

від 18.05.2017 по справі 820/6512/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 р.Справа № 820/6512/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2017р. по справі № 820/6512/15

за позовом Приватного підприємства "Спецімпекс"

до Харківської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Спецімпекс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними і скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів №807000003/2014/002097/2 від 29.12.2014, №807000003/2014/002100/2 від 29.12.2014, №807000003/2014/002107/2 від 31.12.2014, №807000003/2014/002108/1 від 31.12.2014, №807000011/2015/000054/2 від 05.01.2015, №807000011/2015/000055/1 від 05.01.2015, №807000011/2015/000056/1 від 05.01.2015, №807000011/2015/000057/1 від 05.01.2015;

визнати протиправним і скасувати рішення Харківської митниці про відмову визнати митну вартість заявлену декларантом з урахуванням додатково наданих документів, яке міститься у листі Харківської митниці ДФС від 26.03.2015 № 20-70-25-02/00-2/2311.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015, у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Спецімпекс" відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.04.2016 касаційну скаргу приватного підприємства "Спецімпекс" задоволено частково, скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 та направлено справу № 820/6512/15 на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2017р. по справі № 820/6512/15 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив її скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 11.12.2012 року між позивачем та китайською компанією Shishi foreign investment servis center укладено контракт №K-111212SF та додаткові угоди до нього (а.с. 46-58, т.1).

Умовами вказаного контракту передбачено, що продавець зобов'язаний передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити матеріали згідно зі Специфікацією (пункт 1.1), номенклатура, ціна і кількість товару обумовлюється в Специфікації (пункт 1.2).

Ціна товару встановлюється в доларах за одиницю товару і включає: вартість товару, пакування, маркування, погрузки, транспортування товару до порту, визначеному у п. 4.2 призначення і завантаження його на судно (пункт 2.1).

Оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем в доларах США шляхом перерахування грошових коштів на банківській рахунок продавця (пункт 3.1). Портом відвантаження є м. Ксиамен.

Продавець зобов'язаний разом з кожною партією товару надати покупцеві наступні документи: коносамент, комерційний інвойс, вантажну митну (експортну) декларацію, сертифікат походження товару (пункт 5.1).

Відповідно до умов контракту 30.10.2014 року сторони уклали специфікацію №4 (а.с. 60, т.1) де погодили замовлення на поставку партії нетканих матеріалів, а саме: неткані листи різної товщини; неткані листи для устілок; велюр дубльований ЕВА; нетканий матеріал камбрелла дубльований ЕВА; трикотажне полотно "Повітряна сітка". Загальна вартість партії товару склала 37893,08 доларів США.

За умовами договору товар поставлятиметься згідно з базисом поставки FOB Франко-борт , Китай, м. Ксиамен Інкотермс 2000 року, а оплата за товар повинна бути здійснена шляхом 100% передплати.

Партія товару надійшла 22.12.2014 р. та була розміщена на митному складі за ЕМД від 22.12.2014 №807100000/2014/052995.

Згідно пояснень позивача, для зручності транспортування весь товар розбито на дрібніші партії та задекларовано за наступними електронними митними деклараціями: ЕМД №807100000/2014/054172 від 26.12.2014; ЕМД №807100000/2014/054176 від 26.12.2014; ЕМД №807100000/2014/054687 від 31.12.2014; ЕМД №807100000/2014/054690 від 31.12.2014; ЕМД №807100000/2015/000115 від 05.01.2015; ЕМД №807100000/2015/000116 від 05.01.2015; ЕМД №807100000/2015/000117 від 05.01.2015; ЕМД №807100000/2015/000118 від 05.01.2015 р.

Відповідно до опису, зазначеного у графах 31 митних декларацій вся партія товару роздрібнена позивачем на окремі дрібніші партії.

По кожній, поданій декларації, декларант відповідно до вимог ч.2 ст. 57 та ст. 58 Митного кодексу України, визначив митну вартість за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з вказаними митними деклараціями декларант подав наступні документи: декларації митної вартості; контракт №K-111212SF від 11.12.2012 разом із додатковими угодами №1, 2, 3; специфікацію №4 від 30.10.2014; інвойс №JZ140917 від 30.10.2014; платіжне доручення №45 від 28.11.2014; коносаменти №ХМ12310, CMR А №035884 та довідку експедитора про транспортні витрати №24/11/14 від 24.11.2014.

Також, митний брокер скористався своїм правом, передбаченим ч.6 ст.53 МК України та додатково подав на підтвердження заявленої митної вартості копію митної декларації країни відправлення №371120140114513312 від 31.10.2014 року (п.7 ч.3 ст.53 МК України) та договір №1148/20 на транспортно-експедиторське обслуговування від 23.05.2013 року (п.1 ч.3 ст.53 МК України).

Факт подачі вказаного переліку документів підтверджується даними граф 44 електронних митних декларацій, а також картками відмови у митному оформленні.

Харківська митниця ДФС за результатами опрацювання всіх наданих декларантом документів прийняла оскаржувані рішення про коригування митної вартості за резервним методом. Товар випущено у вільний обіг за скорегованою вартістю.

Також до підрозділу митного оформлення декларантом 26.12.2014 р. подана декларація від 26.12.2014 р. МД №807100000/2014/054176 на товар «чорне трикотажне основов`язане полотно «Воздушная сетка» , що надійшов на адресу ПП «Спецімпекс» в рамках зовнішньоекономічної угоди з виробником товару від 11.12.2012 №К-111212SF.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості оцінюваного товару співробітниками відповідача були встановлені невідповідність умов оплат, зокрема: відповідно до умов договору - «доставка в течении 21 дня после получения предоплаты» , проте фактично дата коносаменту - 02.11.2014, а дата оплати - 28.11.2014 р. Крім того, декларантом зазначена низька вартість транспортування 40-футового контейнера (на дату листа експедитора 24.11.2014 складає 1659 дол. США). Згідно з інформацією, викладеною в листі Посольства України в КНР від 19.09.2012 № 6156/10-200-1914 щодо вартості про тарифи на транспортування з КНР, надісланої до Державної митної служби та ДЗЕС МЗС України, вартість перевезення складає 3550 дол. США за 40-футовий контейнер.

Посилаючись на вказані підстави, Митниця витребувала додаткові документи, перелік яких передбачений статтею 53 Митного кодексу (далі - МК) України.

Оскільки позивач відмовився надавати витребувані відповідачем документа, а також у зв'язку з тим, що відповідача була відсутня інформації щодо транспортних витрат з Китаю, за наявністю у відповідача інформації, викладеної в листі Посольства України в КНР від 19.09.2012 № 6156/10-200-1914 щодо вартості про тарифи на транспортування з КНР, адресованому до Державної митної служби та ДЗЕС МЗС України, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення від 29.12.2014 про коригування митної вартості оцінюваного товару №807000003/2014/002100/2 було прийняте митним органом у відповідності до вимог чинного законодавства України.

З матеріалів справи судом також встановлено, що декларантом позивача - ТОВ «Франко Трейд» подані митні декларації: МД №807100000/2014/054172 від 26.12.2014; №807100000/2014 від 31.12.2014; №807100000/2014/054690 від 31.12.2014; №807100000/2015/000115 від 05.01.2015; №807100000/2015/000116 від 05.01.2015; №807100000/2015/000117 від 05.01.2015; №807100000/2015/000118 від 05.01.2015 на товар «неткані листи» , код за УКТЗЕД НОМЕР_1, що надійшов на адресу ПП «Спецімпекс» в рамках зовнішньоекономічної угоди з виробником товару від 11.12.2012 №К-111212SF.

За результатами порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, було встановлено, що задекларований позивачем за ціною угоди рівень митної вартості (1,33 дол. США/кг) був нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних/подібних товарів, митне оформлення яких було вже здійснено. Згідно з ціновою інформацією ЄАІС ДФСУ коливання рівня митної вартості складало від 2,39 дол. США/кг до 9,55 дол. США/кг.

Крім того, Митницею установлено, що зазначена вага в коносаменті та інвойсі складала 19033,00 кг, тоді як за митною декларацією вага брутто склала 20262,7 кг, а вага нетто - 20086,54 кг. Наданий позивачем лист про помилкову вагу не містить вказівки на правильні вагові дані - натомість містить посилання на відкоригований пакувальний лист, датований тією ж датою, що й лист, поданий до митного оформлення, а у якості номера пакувального листа вказаний номер інвойсу. У зв'язку з викладеним митний орган дійшов висновку, що вказані обставини унеможливлюють ідентифікацію спірного документу.

У кожному з оскаржуваних рішень графа 33 містить визначені Митним кодексом України обґрунтування неможливості визначення митної вартості за першими п'яти методами.

При цьому, митні декларації від 26.12.2014 №807100000/2014/054174 та від 31.12.2014 №807100000/2014/054643 оформлені за ціною угоди у зв'язку з тим, що рівень митної вартості оцінюваного товару відповідав рівню митної вартості ідентичних/подібних товарів, митне оформлення яких було здійснено раніше за ціною угоди.

Водночас, в деклараціях від 26.12.2014 №807100000/2014/054174 та від 31.12.2014 №807100000/2014/054643 здійснювалось оформлення товару відмінного від товару, оформленого за ЕМД від 26.12.2014 №807100000/2014/054172, від 26.12.2014 №807100000/2014/054176, від 31.12.2014 №807100000/2014/054687, від 31.12.2014 №807100000/2014/054690, від 05.01.2015 №807100000/2015/000115 - №807100000/2015/000118, а саме:

у деклараціях від 26.12.2014 №807100000/2014/054174 та від 31.12.2014 №807100000/2014/054643 оформлено «Велюр дубльований ЕВА...» код УКТЗЕД 59039091, за декларацією від 26.12.2014 №807100000/2014/054176 оформлено «Чорне трикотажне основ'язане полотно...» код УКТЗЕД 60053290, а за іншими деклараціями, за якими митну вартість скориговано, оформлений товар «Неткані листи...» код УКТЗЕД НОМЕР_1.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати).

В свою чергу, відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено та підтверджено поясненнями представника відповідача, наданими суду апеляційної інстанції, що підставою для витребовування додаткових документів була наявність, на думку митного органу, у наданих позивачем товаросупровідних документах розбіжностей, які не дають можливості визначити вартість ввезеного товару за основним методом через наявність сумнівів щодо достовірності даних, наведених у цих документах.

Водночас, відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право серед іншого у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Крім того, частиною шостою установлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють органу доходів і зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей у документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Згідно з п. 4.4. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, декларацією митної вартості; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.

Отже, законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, Харківською митницею ДФС не вказано ані у прийнятих рішеннях, ані у наданих суду поясненнях, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними доводи Харківської митниці ДФС щодо наявності у поданих позивачем документах розбіжностей в частині здійснення передоплати пізніше, ніж відбулось оформлення коносаменту, оскільки ці особливості господарських відносин між контрагентами жодним чином не впливають на формування ціни ввезеного товару, а оплата лише підтверджує заявлену митну вартість.

Також суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на дані листа Посольства України в КНР від 19.09.2012 № 6156/10-200-1914 щодо вартості про тарифи на транспортування з КНР, оскільки у цьому випадку транспортування мало місце вкінці 2014 року, тобто більше, ніж через два роки.

При цьому, колегія суддів враховує, що складова транспортних витрат у вартості ввезеного позивачем без виявлення порушень товару за митними деклараціями від 26.12.2014 № 807100000/2014/054174 та від 31.12.2014 №807100000/2014/054643, який транспортувався аналогічним із спірним товаром чином, у Митниці жодних сумнівів не викликала.

Таким чином, позивач обґрунтовано довів розбіжності, які містились у декларації та товаросупровідних документах щодо ваги товару, проте відповідачем не доведено, яким чином відмінність у показниках загальної маси товару впливає на визначення ціни за одиницю (кілограм) цього товару. Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що обставина роздрібнення партії товару, доставленої одним контейнером, не слугувала підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів діяв необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а отже, наявні підстави для скасування даних рішень.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідач як суб'єкт владних повноважень правомірності своїх рішень про коригування митної вартості та рішень у формі карток відмови у митному оформленні належним чином не довів, а відтак, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2017р. по справі № 820/6512/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 23.05.2017 р.