Ухвала

від 23.02.2017 по справі 5016/80/2012(9/2)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

УХВАЛА

23 лютого 2017 року Справа № 5016/80/2012(9/2)

м. Миколаїв

Кредитор: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (61005, м. Харків, пр-т Московський, 60, поштова адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 60-в, ідентифікаційний код 09807750).

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський ливарний завод" (54018, м. Миколаїв, вул. 28-ї Армії, 15, ідентифікаційний код 33896574).

Ліквідатор: арбітражний керуючий Козлов Вячеслав Олександрович (поштова адреса офісу: АДРЕСА_1).

Суддя Давченко Т.М.,

при секретарі Говоріній А.Е.,

за участю:

від кредитора: Безушко В.В. - довіреність № 30-1/56396 від 29.12.2016,

ліквідатор банкрута: арбітражний керуючий Козлов В.О.

Суть спору: про визнання поточних грошових вимог у сумі 517 249 грн. 98 коп. у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Миколаївський ливарний завод".

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2012 боржника - ТОВ "Миколаївський ливарний завод" було визнано банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру.

Оголошення про визнання ТОВ "Миколаївський ливарний завод" банкрутом було розміщено в газеті "Голос України" № 100 (5600) від 31.05.2013.

До господарського суду надійшла уточнена заява Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" за вих. № 30-11/2671 від 13.06.2013 про визнання поточних грошових вимог до банкрута в сумі 517 249,98 грн.

Згідно відзиву за вих. № 02-01/1192 від 20.02.2017, ліквідатор банкрута заявлені вимоги кредитора визнає у повному обсязі, включаючи їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Миколаївський ливарний завод" наступним чином: 484 527,28 грн. до четвертої черги та 32 722,70 грн. до шостої черги.

23.02.2017 у судове засідання з'явилася представник кредитора - Безушко В.В., яка підтримала заявлені вимоги, та ліквідатор банкрута, який повністю визнав заявлені вимоги.

Розглянувши вказані кредиторські вимоги, заслухавши учасників провадження у справі про банкрутство, господарський дійшов наступного.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції від 30.06.1999) (далі - Закон про банкрутство) вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Відповідно до п. 11.5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації) зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяв з вимогами конкурсних кредиторів господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Як вбачається з розрахунків кредитора та матеріалів заяви, загальна заборгованість банкрута перед кредитором становить 517 249,98 грн. та складається із:

- заборгованості по договору № 11325737000 від 10.04.2008 в сумі 488 602,20 грн., з яких: 457 615,96 грн. - проценти, 30 986,24 грн. - пеня;

- заборгованості по договору овердрафта № 379 (11409553000) від 13.01.2009 в сумі 28 647,78 грн., з яких: 26 911,32 грн. - проценти, 1 736,46 грн. - пеня;

Статтею 1 Закону про банкрутство визначено поняття кредитора - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

Із дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури згідно з частиною 1 статті 23 Закону про банкрутство закінчується технологічний цикл із виготовлення продукції, і підприємницька діяльність банкрута завершується. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав. Припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

У межах повноважень, визначених частиною 1 статті 25 Закону про банкрутство, ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, є неоплаченими і заявлені кредитором у межах строку ліквідаційної процедури, передбаченого частиною 2 статті 22 Закону про банкрутство.

Отже, зазначеними нормами Закону про банкрутство, законодавець чітко визначив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

Заява про визнання поточних вимог подається кредитором ліквідатору у ліквідаційній процедурі в межах строків, визначених частиною 2 статті 22 Закону про банкрутство.

Частиною 1 статті 31 Закону про банкрутство встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею. Так, у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника. У шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Дослідивши матеріали заяви, суд прийшов до висновку, що вимоги кредитора підлягають визнанню, оскільки являються обґрунтованими, документально підтвердженими, заявленими в межах строків, визначених частиною 2 статті 22 Закону про банкрутство, а також визнаються ліквідатором.

Керуючись ст. ст. 14, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції від 30.06.1999), ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати поточні грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський ливарний завод" (54018, м. Миколаїв, вул. 28-ї Армії, 15, ідентифікаційний код 33896574) в загальному розмірі 517 249,98 грн., з яких: 484 527,28 грн. - четверта черга, 32 722,70 грн. - шоста черга.

Суддя Т.М. Давченко