Постанова

від 17.05.2007 по справі 10/70-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/70-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2007                                                                                   Справа № 10/70-07  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Ясир Л.О. (доповідача)

суддівГерасименко І.М., Пруднікова В.В.

при    секретарі    судового засідання:

Корх Д.В.

за  участю   представників сторін:від позивача:

від відповідача:

Бородій Інна Олександровна представник, довіреність №б/н  від 09.01.07;Гордиєнко Тетяна Олександрівна представник , довіреність №б/н  від 20.09.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргукомунального житлово –експлуатаційного  підприємства №3 м. Дніпропетровськ            

на рішення

господарського судувідДніпропетровської області06.03.07р.    

у справі10/70-07

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – технічного

об'єднання “Дніпро –ліфт” м. Дніпропетровськ   

до                           комунального житлово – експлуатаційного  підприємства №3

м. Дніпропетровськ

про                      стягнення   103 497 грн. 95 коп.

15.05.07р. в судовому засіданні

оголошувалась перерва до 17.05.07р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо –технічного об'єднання “Дніпро –ліфт” м. Дніпропетровськ   звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з комунального житлово –експлуатаційного  підприємства №3  м. Дніпропетровськ  основної заборгованості в сумі 85 608 грн. 11 коп.,  пені в сумі 7280 грн. 46 коп. та  інфляційних втрат в сумі 8629 грн. 10 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг за  договором № 178 від 31.12.05р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.07р. по справі №10/70-07  (суддя Кощеєв І.М.) позовні вимоги  задоволені в повному обсязі   з посиланням на їх обґрунтованість.

Не погодившись з рішенням суду, комунальне житлово –експлуатаційне підприємство №3 м. Дніпропетровськ  звернулось з апеляційною скаргою, просить рішення змінити в частині розміру пені. Заявник апеляційної скарги вважає, рішення  по даній справі прийнято  з порушенням норм  матеріального та процесуального  права, зокрема, не взяті до уваги приписи статті 232 Господарського кодексу України; не  витребувано судом та не додано позивачем  доказів  направлення відповідачу  клопотання про зменшення  суми основного боргу та збільшення суми пені та інфляційних втрат.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю виробничо –технічного об'єднання “Дніпро –ліфт” м. Дніпропетровськ   проти задоволення скарги заперечує, вважає доводи заявника, викладені в  апеляційній  скарзі, безпідставними, рішення господарського суду Дніпропетровської області просить залишити без змін.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції  та підтверджено матеріалами справи 31.12.05р. товариство з обмеженою відповідальністю виробничо –технічного об'єднання “Дніпро – ліфт” м. Дніпропетровськ   (підрядник ) та комунальне  житлово –експлуатаційне підприємства №3  м. Дніпропетровськ (замовник) уклали договір №178, згідно з пунктом 1.1 якого замовник доручає, а підрядник  приймає на себе  організацію  робіт з технічного  обслуговування ліфтів та диспетчерських систем на об'єктах замовника  згідно з відомістю, яка є невід'ємною частиною  даного договору.

За своєю правовою природою вказаний договір  є договором підряду. Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В пункті 1.2  договору  сторони зазначили, що щомісячна оплата робіт з урахуванням ПДВ складає  11 484 грн. 58 коп.  

Порядок розрахунків за виконані роботи узгоджено розділом 3 договору №178, яким встановлено, що замовник  зобов'язаний оплатити виконані роботи не пізніше 10 числа наступного місяця на підставі актів форми №2-р.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконуючи умови договору, позивач надав відповідачу  послуги  з повного технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем за період з 01.01.06р. по 31.12.06р. на загальну суму 120 489 грн. 32 коп. Факт виконання робіт та їх вартість підтверджені  актами прийомки виконаних робіт (а.с. 17-26) і не оспорюється відповідачем.

В порушення умов договору відповідач провів лише часткову оплату виконаних  товариством з обмеженою відповідальністю виробничо –технічним  об'єднанням “Дніпро –ліфт” м. Дніпропетровськ   робіт. Заборгованість на час прийняття рішення складала 85 608 грн. 11 коп., це підтверджено матеріалами справи, тому місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позов, стягнувши суму боргу з відповідача.

Рішення в цій частині  позову не оскаржується відповідачем.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочки оплати  наданих послуг підтверджено матеріалами справи, річні та інфляційні втрати стягнуті також обґрунтовано.

Крім того,  пунктом 4.1  договору сторони узгодили, що у разі порушення строку оплати за виконані роботи, встановленого пунктом 3.2 цього договору,  замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Сума пені  розрахована товариством з обмеженою відповідальністю виробничо –технічного об'єднання “Дніпро –ліфт” м. Дніпропетровськ   з урахуванням  вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  №543/96-ВР від 22.11.96р., нарахована за кожний прострочений період оплати (щомісячно) в межах 6 - місячного строку, тому посилання  відповідача на порушення судом першої інстанції вимог пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України є безпідставними, а пеня стягнута правомірно.

Змінюючи позовні вимоги, позивач дійсно не надав суду доказів відправлення відповідачу клопотання від 27.02.07р., а суд не витребував ці докази.

Але  вказана обставина не може бути  підставою для скасування рішення, оскільки по-перше, зміни стосувалися  лише зменшення  суми основного боргу  в зв'язку з частковою оплатою відповідачем послуг після пред'явлення позову та збільшенням суми пені, річних,  інфляційних втрат в зв'язку зі  збільшенням строку прострочки оплати; по-друге –дана обставина не призвела до прийняття неправильного рішення.

Причиною несвоєчасного виконання обов'язків за договором №178   КЖЕП  №3 м. Дніпропетровськ вважає  несвоєчасні платежі населення  за послуги з утримання будинків та споруд прибудинкових територій, до складу  яких входить технічне обслуговування  ліфтів. Згідно довідки  відповідача від 14.05.07р. заборгованість населення станом на 01.05.07р. складає 220 803 грн. 25 коп. Виходячи з цього, відповідач заявив клопотання  про зменшення суми пені до 100 грн.

Судова колегія зазначає, що згідно з частиною 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

          Відповідач не обґрунтував неможливість подання суду першої інстанції документів, наданих апеляційній інстанції. Клопотання  про зменшення  розміру пені та документи в його обґрунтування  відповідач міг і повинен був надати господарському суду з відзивом на позов, який був двічі  витребуваний судом ухвалами від 29.01.07р., 22.02.07р.  До того ж, відповідач не довів  суду яку частку в загальній сумі боргу населення становлять витрати по обслуговуванню ліфтів та не надав доказів прийняття мір по стягненню заборгованості по квартирно-експлуатаційним витратам з населення.

          З огляду  на викладене судова колегія не вбачає виняткових обставин, з врахуванням  яких суд може у відповідності з пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір неустойки.

Отже, рішення господарського суду  Дніпропетровської області відповідає обставинам справи та чинному законодавству, і підстави для його зміни чи скасування відсутні.  

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 06.03.07р.  по справі №10/70-07-  залишити без змін.                                                                                                 

Апеляційну скаргу комунального житлово –експлуатаційного  підприємства №3 м. Дніпропетровськ  - залишити без задоволення.

Головуючий                                                                        Л.О. Ясир

Суддя                                                                                       І.М. Герасименко

Суддя                                                                                     В.В. Прудніков