Постанова

від 21.02.2017 по справі 921/1176/14-г/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2017 р. Справа № 921/1176/14-г/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Бойко С.М.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільський центральний універмаг» (надалі ТзОВ «Тернопільський центральний універмаг» ), б/н від 25.01.2016р. (вх. № ЛАГС 01-05/592/16 від 03.02.2016р.)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 11.01.2016р.

у справі № 921/1176/14-г/16

за позовом: комунального підприємства «Тернопільводоканал» (надалі КП «Тернопільводоканал» ), м. Тернопіль

до відповідача: ТзОВ «Тернопільський центральний універмаг» , м. Тернопіль

про стягнення плати за скид стічних вод з перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в розмірі 3 877,52 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність № 2719/16 від 23.11.2016р.)

від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність № 01/30 від 15.11.2016р.)

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу від сторін не надходило.

За клопотанням сторін участь представників сторін у судовому засіданні здійснюється в режимі відеоконференції.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.01.2015р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2015р., у справі №921/1176/14-г/16 в задоволенні позову КП "Тернопільводоканал" до ТзОВ "Тернопільський центральний універмаг" про стягнення плати за скид стічних вод з перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в розмірі 3 877,52 грн. відмовлено (а.с. 197-201 том І, 49-54 том ІІ).

Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2015р. касаційну скаргу КП "Тернопільводоканал" задоволено частково; рішення господарського суду Тернопільської області від 05.01.2015р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2015р. у справі №921/1176/14-г/16 скасовано; справу направлено на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області (а.с. 95-100 том ІІ).

Вищим господарським судом України, звернуто увагу на те, що судами попередніх інстанцій не з'ясовано, чи оскаржував відповідач у встановленому Правилами № 650 порядку виставлений йому рахунок та чи є правові підстави вважати, що виставлений рахунок за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин на 3877,50 грн. визнаний відповідачем в силу вимог п.2.3 Правил № 650.

При новому розгляді рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.01.2016р. у справі №921/1176/14-г/16 (суддя І.М. Гирила) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТзОВ "Тернопільський центральний універмаг" на користь КП "Тернопільводоканал" 3 877,52 грн. плати за скид стічних вод з перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин та 3 654,00 грн. в повернення сплачених позивачем витрат по сплаті судового збору (а.с. 233-243 том ІІ).

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що відбір проб стічних вод відповідача проведено працівниками позивача у відповідності та в межах повноважень, наданих чинним законодавством; дії позивача, пов'язані з нарахуванням до сплати суми в розмірі 3 877,52 грн. за скид стічних вод з перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин шляхом пред'явлення рахунку №956/2 від 31.03.2014р., у визначений місцевими Правилами строк відповідачем не оскаржувались; розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин здійснено КП "Тернопільводоканал" відповідно до Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політки України №37 від 19.02.2002р. та Правил приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Тернополя, затверджених рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №650 від 14.07.2004р. Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем даного рахунку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТзОВ "Тернопільський центральний універмаг" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не враховано надані ним докази, а відтак, винесено необ'єктивне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що позов безпідставно пред'явлений на підставі п. 4.5. договору №956 від 08.01.2013р. про надання послуг з водопостачання та водовідведення, оскільки відповідно до цього пункту: «у випадку недотримання споживачем допустимих величин показників саме шкідливих речовин у стічних водах споживач сплачує штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) згідно з Інструкції про встановлення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002р та Правил приймання. Плата за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, за своєю юридичною природою не відноситься до неустойки, штрафу, пені, а тому не є штрафними санкціями. При відборі проб не були підтверджені повноваження представника позивача; відбір 20.03.2014р. проб стічних вод, в порушення Правил приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Тернопіль, проводився не із лотка колодязя К1, як зазначено в договорі №956, а проводився із зовсім іншого колодязя (Кк), як вказано в ОСОБА_4, а тому зазначена в ОСОБА_4 відбору проб стічних вод від 20.03.2014р. інформація, щодо місця відбору проб, не відповідає дійсним обставинам справи. Посилається скаржник також на те, що ОСОБА_4 № 78 від 20.03.2014р. та протокол №102 не відповідають вимогам національних стандартів України та керівних нормативних документів при відборі стічних вод, а саме КНД 211.1.0.009-94 , ДСТУ 180 5667-10/2005, ДСТУ 180 5667-3-2001, Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність» , Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища» , „Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі» , Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2016р. (головуюча суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І., Желік М.Б.) рішення господарського суду Тернопільської області від 11.01.2016р. у справі № 921/1176/14-г/16 залишено без змін (а.с. 35-43 том ІІІ).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016р. скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2016р. у справі № 921/1176/14-г/16 з підстав неналежного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи. Справу передано на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 02.12.2016р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_5, склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді - Бойко С.М. та Мирутенко О.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2016р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляду на 10.01.2017р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2017р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 24.01.2017р.

У зв'язку з перебуванням члена колегії суддів по розгляду справи № 921/1176/14-г/16 судді Мирутенка О.Л. у відпустці, 24.01.2017р. здійснено автоматичну заміну складу колегії суддів, суддю Мирутенка О.Л. замінено на суддю Якімець Г.Г.

В судовому засіданні 24.01.2017р. оголошено перерву до 21.02.2017р., про що сторони повідомлені під розписку.

Скаржник в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю.

Позивач в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/9247/16 від 26.12.2016р.), рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

08.01.2013р. між КП "Тернопільводоканал" (виробник) та Тернопільським центральним універмагом (споживач) укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення за № 956, за умовам якого виробник зобов'язувався здійснювати забезпечення споживача питною водою до межі розмежування, згідно затвердженого уповноваженим органом добового графіку подачі води, а також забезпечення відведення стічної води з межі розмежування, за винятками, передбаченими цим договором та чинним законодавством України; здійснювати водопостачання та водовідведення на наступні об'єкти споживача: Універмаг, адреса: м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 12. Споживач зобов'язався: своєчасно і повно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення; належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, а також забезпечувати доступ представників виробника до даних мереж, пристроїв та приладів на них; відповідати за справний стан і збереження водолічильників, водомірних вузлів та пломб, за санітарний стан приміщення водомірного вузла; за власний рахунок придбати, встановити та зареєструвати водолічильник у виробника, попередньо погодивши з останнім його типорозмір; виконувати у встановлені терміни усі вказівки, рекомендації та приписи виробника; мати двохдобовий запас води для забезпечення власних потреб на випадок аварії на комунальному водопроводі (а.с. 19-20 том І).

Відповідно до п. 3.6 договору споживач зобов'язується систематично дотримуватись допустимих величин показників шкідливих речовин у стічних водах згідно наведеної таблиці , та не рідше одного разу на три місяці подавати виробнику письмову інформацію про якісний склад стічних вод, що скидаються ним у міську каналізаційну мережу.

Договір вважається щорічно продовженим на тих самих умовах, якщо упродовж одного місяця до закінчення терміну його дії жодна із сторін не направить іншій стороні письмової заяви про припинення дії договору (п. 5.2 договору).

Згідно з п. 1.3 договору сторони зобов'язуються належно виконувати умови даного договору, вимоги Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України №190 від 27.06.2008р., Правил приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Тернопіль, затверджених рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №650 від 14.07.2004р. з подальшими внесеними змінами та доповненнями, а також інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини, що становлять предмет цього договору.

20.03.2014р. посадовою особою КП "Тернопільводоканал", з метою контролю якості стічних вод споживача (відповідача), в присутності представника останнього, проведено відбір проб стічних вод, які скидаються в міську каналізацію ТзОВ «Тернопільський центральний універмаг» та, відповідно, складено ОСОБА_4 відбору проб стічних вод за №78, копію якого вручено завгоспу товариства ОСОБА_6 (а.с. 15 том І).

За результатами проведених лабораторних досліджень складено Протокол дослідження якості стічних вод за №102, із зазначенням у ньому вмісту у відібраних стічних водах забруднюючих речовин з перевищенням ДК забруднюючих речовин, зокрема, фосфатів - 15,6, при ДВП - 5,0 (а.с. 14 том І).

На підставі виявлених перевищень вмісту забруднюючих речовин у стічних водах абонента - ТзОВ «Тернопільський центральний універмаг» , позивач виставив відповідачу за березень 2014 року по договору № 956 від 08.01.2013р. рахунок за перевищення допустимих показників якості стічних вод по підприємству на загальну суму 3 877,52 грн., в тому числі: за період лютий 2014 року - на суму 2 336,72 грн.; за період березень 2014 року - на суму 1 540,80 грн. (рахунок направлений на адресу боржника із супровідним листом за №751а/14 від 31.03.2014р. (фіскальний чек №1334 від 01.04.2014р. та довідка пошти за №301-31/1-46 від 28.01.2015р. - а.с. 13 том І, 129-131 том ІІ)).

Відповідачем даний рахунок у добровільному порядку оплачений не був, що і зумовило позивача звернутись із даним позовом до суду.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37, зареєстровані в Мін'юсті України 26.04.2002р. за №402/6690, поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (п. 1.2 Правил №37) (а.с. 113-126 том І).

Згідно п.2.1 Правил №37, Водоканалам надані права контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств; пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання; здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з Підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в місцевих Правилах приймання.

Відповідно до п. 2.4 Правил №37, на підприємства покладені обов'язки виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги; дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках Підприємства; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників; надавати працівникам водоканалу необхідну інформацію щодо своєї системи каналізації допомогу при відборі проб стічних вод підприємства, вивченні режиму їх скиду, обстеженні системи каналізації підприємства та локальних очисних споруд.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього середовиша" державній охороні та регулюванню використання підлягають на території України, зокрема, земля, надра, вода та інше. Місцеві ради в межах своєї компетенції, зокрема, забезпечують реалізацію екологічної політики України, здійснюють контроль за дотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також здійснюють інші повноваження відповідно до цього закону та інших законів України.

Згідно пп.5 п."а" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Згідно з п. 1.5 Правил № 37, Водоканали на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації (ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.

Пунктом 1.6 Правил №37 визначено, що місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх підприємств, яким водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради. У місцевих Правилах приймання конкретизується порядок відбору проб стічних вод на аналіз, порядок їх оформлення, а також порядок проведення аналізу проб (п. 7.11. Правил №37).

Відповідно до п. 1.2 Правил приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Тернопіль, затверджених рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №650 від 14.07.2004р., останні є обов'язковими для Абонентів усіх видів власності, що відводять стічні води в систему каналізації м. Тернопіль (а.с. 44-66 том І).

Пунктом 1.5 місцевих Правил визначено, що взаємовідносини між Водоканалом і Абонентами регламентує «Договір про надання послуг з водопостачання і водовідведення» , а також дані Правила і нормативні акти, що діють у період дії договору.

Згідно з п. 1.10. місцевих Правил, Абонент скидає стічні води в каналізаційну систему населеного пункту через окремий випуск з обов'язковим улаштуванням контрольних колодязів, розташованих за межами Абонента в місцях, що мають під'їзні дороги. Об'єднання випусків стічних вод від кількох Абонентів дозволяється тільки після контрольного колодязя на випуску кожного підприємства.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2 місцевих Правил, до прав та обов'язків КП "Тернопільводоканал", зокрема, належить обов'язок здійснювати контроль за якістю, режимом та обсягом стічних вод, що скидають абоненти, та право нараховувати плату із застосуванням коефіцієнта кратності у випадку виявлення порушень Абонентами вимог цих Правил та умов Договору або невиконання вимог ОСОБА_4, у будь-який час за участю представника абонента відбирати проби стічних вод, проводити хімічний аналіз проб стічних вод Абонентів тощо. П. 6.8 місцевих Правил визначено, що з метою контролю якості стічних вод Абонентів Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Абонента виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті відбору проб, який підписують як представник Водоканалу, так і представник Абонента. Відбір проб провадиться з лотка контрольного колодязя. Зазначений пункт кореспондується з п. 7.8. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.

Отже, належними доказами перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах підприємства є акт або журнал, складені відповідно до вимог зазначених вище підзаконних актів.

Поряд із цим, розробленим до місцевих Правил із метою контролю якості стічних вод, що скидаються підприємствами й організаціями м. Тернопіль в систему міської каналізації, "Порядком проведення відбору проб", що є додатком №4, обумовлено, що для кожного окремого Абонента, у залежності від характеру технології виробництва, порядок контролю і контрольовані показники стічних вод встановлюються індивідуально. Місцем відбору проб стічних вод Абонента при плановому контролі складу і властивостей стічних вод є контрольне приєднання Абонента (колодязь, камера і т.п. на приєднанні) до системи міської каналізації . Тобто, саме в акті зазначається контрольний колодязь.

Відтак, твердження скаржника про те, що в ОСОБА_4 відбору проб стічних вод від 20.03.2014р. інформація щодо місця відбору проб не відповідає дійсним обставинам справи не заслуговує на увагу. Договір, на який покликається відповідач, не вказує точку відібрання проб, а точку розмежування, розподілу відповідальності . Як зазначалося вище, відбір проб проводився в присутності представника відповідача, який підписав акт та не робив жодних зауважень щодо місця і порядку відбору проб.

Щодо твердження скаржника про безпідставність позовних вимог з огляду на те, що плата за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, яку позивач просить стягнути з посиланням на п. 4.5 не є штрафними санкціями, то колегія суддів зазначає, що:

- обов'язок відповідача сплатити на користь Водоканалу та на підставі рахунку останнього саме плату за перевищення рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах визначено п. 3.2 Інструкції, п. 2.1 Правил №37, п. п. 3,4, 3.17 місцевих Правил, вимоги яких, відповідно до умов договору (п. 1.3 Договору) сторони зобов'язались виконувати. На зазначені вище Інструкцію та Правила відсилає і п. 4.5 Договору;

- п. 4.2 Інструкції, як зокрема, і п. 3.18 місцевих Правил, передбачає саме порядок розподілу плати за скид понаднормативних забруднень (20% - перераховуються Водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, 80% - залишається у розпорядженні Водоканалу), а не порядок її стягнення.

Згідно п. 4.5 п. 4 договору, у випадку недотримання споживачем допустимих величин показників шкідливих речовин у стічних водах, неподання або порушення термінів подання інформації про об'єми і якісний склад стічних вод, що скидаються ним у міську каналізаційну мережу, споживач сплачує на користь виробника штрафні санкції згідно Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої Наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002р. та Правил приймання.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на невідповідність юридичного характеру санкцій, заявлених позивачем та обумовлених у договорі не звільняє його від обов'язку понесення обумовлених санкцій не залежно від правильності визначення їх групової належності.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. №37, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за № 402/6690, нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Н п) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин. При перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Н п), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (V пз) та коефіцієнтом кратності (К к), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми (п. 3.2 Інструкції).

Згідно п. 3.11 місцевих Правил, період за який стягується плата за скид Абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, встановлених разовим аналізом, становить не більше трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь об'єм стічних вод, скинутих Абонентом за цей період. Плата за скид стічних вод Абонентів у системи каналізації населених пунктів вноситься Абонентами згідно з розрахунками Водоканалу та виставленими ними рахунками на банківські рахунки Водоканалу у порядку та в терміни, передбачені договором. У разі прострочення платежів з Абонентів стягується пеня згідно з умовами договору (п. 3.17 місцевих Правил). П. 3.18 місцевих Правил визначено, що Плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється таким чином: 20 відсотків перераховуються Водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі міського бюджету; 80 відсотків залишаються у розпорядженні Водоканалу і використовуються на відшкодування збитків Водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт та поліпшення експлуатації каналізаційних мереж та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства м. Тернопіль. Аналогічні положення містить і п. 4.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002р.

Як вбачається з матеріалів справи, відбір проб стічних вод ТзОВ "Тернопільський центральний універмаг" проводився повноважною особою Водоканалу - лаборантом лабораторії водовідведення ОСОБА_7, з контрольного колодязя абонента - каналізаційний випуск №Кк, за адресою: б-р Шевченка, 12 та в присутності представника відповідача - завгоспа ОСОБА_8, якого ознайомлено з порядком відбору паралельної проби, про що свідчить його підпис на ОСОБА_4 (а.с. 15).

В ОСОБА_4 відбору проб стічних вод №78, підписаному повноважними представниками сторін без заперечень, вказано, що на каналізаційному випуску №Кк за адресою б-р Шевченка, 12, 20.03.2014р. були відібрані проби стічних вод ТзОВ "Тернопільський ЦУМ"; відображено час відбору проб -12 год. 10 хв., кількість води і номер проби б№6. В графі: "Особливі умови відбору проби" жодних відомостей не вказано. ОСОБА_4 отримав представник відповідача ОСОБА_8

Лабораторними дослідженнями позивача встановлено факт скиду відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих величин показників, а саме: фосфатів - 15,6, при нормі ДВП - 5,0. При цьому, наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про атестацію №РХ-1325/13, яке видане ДП "Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації" 06.12.2013р., строк дії до 05.12.2016р., підтверджує відповідність лабораторії водовідведення КП "Тернопільводоканал" критеріям атестації та її атестацію на право проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, чим спростовуються посилання скаржника (а.с. 94-96 том І).

Результати аналізів стічних вод оформлено позивачем у вигляді Протоколу дослідження якості стічних вод за №102, який містить найменування Абонента, дані про місце та дату відбору проби, а також вміст забруднюючих речовин.

Витяги із Журналу реєстрації проб (води зворотні) та журналу реєстрації результатів повного хімічного аналізу підприємств м. Тернополя (води зворотні) містять дані про дату відбору/доставки проби, номер акта відбору проби, номер посудини, місце відбору проби, точка і місце відбору з прив'язкою до місцевості, прізвище особи, яка здійснила відбір проби тощо. Відомості відображені у даних документах відповідають відомостям, вказаним в ОСОБА_4 відбору проб за №78 від 20.03.2014р. (а.с. 82-88 том І).

При цьому, слід зауважити, що чинне законодавство України не містить відповідної правової норми, за якою відсутність у протоколі дослідження якості стічних вод посилання на час приймання проб лабораторією та умов їх зберігання до проведення дослідження, а також посилання на методики дослідження, національні стандарти тощо, ставить під сумнів результати аналізу стічних вод та, відповідно, тягне за собою недійсність останнього, що, зокрема, вказано дослідити суду першої інстанції у постанові ВГС України від 13.10.2015р. у даній справі.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при виставленні скаржникові рахунку, позивачем було дотримано вимоги Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політки України №37 від 19.02.2002р. та Правил приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Тернополя, затверджених рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №650 від 14.07.2004р., зокрема, взятий коефіцієнт кратності по перевищенню понаднормативних забруднень стічних вод (два, з терміном дії один рік - з 09.2013р. по 08.2014р.), встановлений комісією КП "Тернопільводоканал" для ТзОВ "Тернопільський центральний універмаг" на підставі його ж звернення за №03/84 від 23.09.2013р. (протокол комісії від 30.09.2013р. та лист КП "Тернопільводоканал" №2289/13 від 02.10.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, за охоплений позовними вимогами період, норматив плати за скид понаднормативних забруднень в розмірі 2 551 грн. за 1 куб. м стічних вод встановлений Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №923 від 21.08.2013р. (а.с. 195 том ІІ). Період, за який розрахована плата за скид понаднормативних забруднень, встановлених разовим аналізом, становить 2 місяці, зокрема, місяць в якому відібрана проба (березень 2014 року - на суму 1 540,80 грн. та попередній місяць (лютий 2014 року - на суму 2 336,72 грн.), що відповідає положенням п. 3.11 місцевих Правил. Взяті за основу при проведенні розрахунку скинутих понаднормативно забруднених стічних вод відомості про об'єм стоків відповідають даним, які відображені ТзОВ "Тернопільський центральний універмаг" у рапортах про використання холодної води за лютий та березень місяць 2014р. Досліджено також судом і дотримання процедури відбору проб.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Пунктом 2.3 місцевих Правил передбачено, зокрема, право Абонента, перевіряти розрахунки допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах Підприємства, виконані Водоканалом, та оскаржувати їх, а також, звертатися до господарського суду з оскарженням неправомірно (на їх думку) виставлених рахунків та вимагати проведення аналізу стічних вод Абонента протягом 10 днів з моменту їх отримання . Відсутність такої скарги означає згоду абонента із виставленим рахунком .

Таким чином, правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що отримавши неправомірно (на думку відповідача) виставлений рахунок останній не був позбавлений права звернутись до господарського суду у встановлений місцевими Правилами строк із позовом, зокрема, про визнання неправомірними дій КП "Тернопільводоканал", пов'язаних з нарахуванням ТзОВ "Тернопільський центральний універмаг" до сплати 3 877,50 грн. за перевищення допустимих показників якості стічних вод шляхом пред'явлення рахунку №956/2 від 31.03.2014р.

З огляду на наведене вище, зважаючи на те, що ТзОВ "Тернопільський центральний універмаг" виставлений йому позивачем до оплати, на підставі протоколу за №102, рахунок за перевищення допустимих показників якості стічних вод, у встановленому місцевими Правилами порядку, з врахуванням передбачених чинним законодавством України можливих способів захисту своїх прав, не оскаржено, суд прийшов до висновку, що останній, в силу вимог п. 2.3 Правил приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Тернопіль, визнаний відповідачем.

Проте доказів оплати відповідачем в добровільному порядку рахунку № 956/2 від 31.03.2014р. за перевищення допустимих показників якості стічних вод на суму 3 877,52 грн. в матеріалах справи відсутні.

Відтак, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідно правомірно задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 4 3 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б cпростували факти, наведені в позовній заяві, а доводи, зазначені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оспорюваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 11.01.2016р. у справі № 921/1176/14-г/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Бойко С.М.

ОСОБА_1