Рішення

від 09.02.2017 по справі 921/1113/15-г/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2017 р.Справа № 921/1113/15-г/7

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув матеріали справи

за позовом Почаївської міської ради вул. Воз'єднання, 16, м. Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область, 47025

до Почаївського споживчого товариства вул. Шевченка, 19, м. Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область, 47025

про cтягнення 694 430,68 грн. упущеної вигоди (з врахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог №124 від 07.02.2017р.)

За участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №37 від 17.01.2017р. (строк по 31.12.2017р.)

відповідача - ОСОБА_2, довіреність №2/67 від 25.05.2016р. (строк по 25.05.2019р.)

Суть справи:

Почаївська міська рада звернулась із позовом до Почаївського споживчого товариства про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 694 430,68 грн. (з врахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог №124 від 07.02.2017р.), які пов'язані із незвільненням відповідачем приміщення 25/100 частини 5-ти поверхового будинку з вбудованим нежитловим приміщенням, площею 399,9 кв.м., розташованих за адресою вул. Воз'єднання, 5, м. Почаїв, яке перебувало у його користуванні на правах оренди згідно Договору найму (оренди) від 13.11.2004р.

Ухвалою суду від 16.11.2015р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 01.12.2015р.

Ухвалою суду від 01.12.2015р. розгляд справи відкладено на 22.12.2015р.

Ухвалою суду від 22.12.2015р. провадження у справі №921/1113/15-г/7 зупинено до набрання рішеннями господарського суду Тернопільської області у справах №921/605/15-г/5 та №921/1129/15-г/7 законної сили.

Ухвалою суду від 05.01.2017р. поновлено провадження у справі у зв'язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі: рішення у справах №921/605/15-г/5 від 29.09.2016р. та №921/1129/15-г/7 від 22.04.2016р. набрали законної сили і справи повернулися на адресу господарського суду Тернопільської області (27.12.2016р.), розгляд справи призначено на 20.01.2017р.

Ухвалами суду від 20.01.2017р., за клопотанням представника відповідача, розгляд справи відкладено на 31.01.2017р. та продовжено строк розгляду спору на 15 днів - по 09.02.2017р.

У судовому засіданні 31.01.2017р. представник позивача подала заяву про зменшення позовних вимог №85 від 31.01.2017р., відповідно до якої позивач просив замість заявленої суми позову 814 743,04 грн. стягнути 776 352,64 грн. упущеної вигоди (копія заяви надана представнику відповідача), при цьому, до заяви не додав розрахунку суми позову, а також відповідачем заявлені клопотання про витребування додаткових доказів: у позивача - оригінал договору оренди від 02.03.2015р. та оригінал акту приймання-передачі до договору оренди від 01.12.2016р. для огляду в судовому засіданні, яке судом задоволено; клопотання про витребування у Кременецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області - довідки про майновий стан ФОП ОСОБА_3 за 2015р., на предмет можливості ним сплачувати оренду, судом відхилено, так як дані докази не стосуються предмету спору. У судовому засіданні оголошено перерву до 07.02.2017р.

У судовому засіданні 07.02.2017р. представник позивача подала заяву про зменшення позовних вимог №124 від 06.02.2017р., відповідно до якої просить стягнути з відповідача 694 430,68 грн. упущеної вигоди, додавши розрахунок суми позову із врахуванням площі орендованої відповідачем (копії заяви надано представнику відповідача). Дані заяви прийняті судом до розгляду, як подані відповідно до ст. 22 ГПК України.

Представник пояснила, що дана сума позову зменшена на суму орендної плати, яку відповідач сплачував протягом періоду, за який заявлено позов. Щодо стягнутої неустойки, згідно рішення господарського суду від 21.03.2016р. у справі №921/42/16-г/16, то дана сума є іншим видом відповідальності, який не стосується упущеної вигоди. На вимогу суду надала для огляду оригінали договорів оренди, укладених із ФОП ОСОБА_3 за 2016р. та акт приймання - передачі приміщення, при цьому, не надала оригінал договору від 2015 року.

У судовому засіданні 07.02.2017р. оголошувалась перерва 09.02.2017р. для надання можливості сторонам надати витребувані судом матеріали.

Представник позивача в процесі розгляду справи підтримала позовні вимоги про стягнення 694 430,68 грн. упущеної вигоди та просить їх задовольнити. Пояснила суду, що збитки, завдані відповідачем, не є абстрактними, оскільки між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди №9 від 02.03.2015р., згідно якого орендна плата складає 83 000,00грн. за місяць, однак неправомірні дії відповідача, а саме незвільнення ним приміщення після закінчення строку дії оренди, стали причиною, які позбавили позивача можливості отримати прибуток. Повідомила, що згідно рішення господарського суду Тернопільської області від 21.03.2016р. у справі №921/42/16-г/16, за первісним позовом з Почаївського споживчого товариства стягнуто на користь Почаївської міської ради 57 585,60 грн. неустойки (в подвійному розмірі орендної плати), а також за зустрічним позовом стягнуто з Почаївської міської ради на користь Почаївського споживчого товариства 125 754, 60 грн. лишнє перерахованих коштів за оренду приміщення.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір оренди від 02.03.2015р. є лише проектом, який нотаріально не посвідчений та не зареєстрований, а тому згідно цього договору у ФОП ОСОБА_3 немає обов`язку по сплаті орендної плати. Вважає, договір оренди від 02.03.2015р. нікчемним відповідно до закону, а також вважає, що договір від 01.12.2016р. не вступив в силу, оскільки він підписаний та нотаріально посвідчений без акту приймання-передачі.

Представник позивача заперечила проти доводів відповідача та звернула увагу суду на те, що правомірність укладення договору оренди №9 від 02.03.2015р. встановлено рішенням господарського суду Тернопільської області від 22.04.2016р. у справі №921/1129/15-г/7, яке залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2016р. Крім того, на підтвердження платоспроможності ФОП ОСОБА_3, подала довідку №125 від 06.02.2017р. про сплату останнім на користь позивача орендної плати за грудень 2016р. у розмірі 83 000,00 грн., а також довідку №142 від 08.02.2017р. та квитанцію №9270596 від 03.02.2017р. про сплату на користь позивача орендної плати за січень 2017р. у розмірі 83 000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін, встановлено:

- між Почаївською міською радою (Наймодавець) та Почаївським споживчим товариством (Наймач) укладено 30.11.2004р. Договір найму (оренди), відповідно до умов якого: Наймодавець передає, а Наймач приймає в строкове платне користування (найм) 25/100 частин 5-ти поверхового житлового будинку з вбудованим нежитловим приміщенням по вулиці Возз'єднання під номером 5 (п'ять) в місті Почаїв Кременецького району, Тернопільської області, загальною площею - 399,9 кв.м., а Наймач зобов'язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення договору, зокрема, у разі закінчення строку дії, за наявності заперечень Наймодавця на продовження його дії, повернути орендоване майно Наймодавцеві в належному стані протягом двох тижнів (п.п. 1.1,7.1.4,7.1.5 умов договору найму), при цьому, передача та повернення майна оформляється актом приймання - передачі (п.4.3.2,7.1.5 договору); - договором про внесення змін до договору найму від 18.05.2012р. строк дії договору встановлено до 31.12.2014р. На виконання договору найму Наймодавець передав, а Наймач прийняв по акту передавання - приймання від 30.11.2004р. об'єкт найму (оренди);

- у зв'язку з наявністю заперечень у Наймодавця на продовження дії договору, договір найму припинив дію 31.12.2014р.

Факт припинення дії договору найму 31.12.2014р. підтверджено рішенням господарського суду від 27.03.2015р. у справі №921/141/15-г/7, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2015р. та постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2015р., яким позовні вимоги Почаївської міської ради задоволено та вирішено: "Усунути перешкоди Почаївській міській раді в користуванні майном - 25/100 частини 5-ти поверхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, площею 399,9 кв.м, розташованих за адресою вул. Возз'єднання, 5, м. Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, шляхом зобов'язання Почаївського споживчого товариства повернути майно у семиденний термін з моменту набрання рішенням законної сили".

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 19.09.2016р. у справі №921/141/15-г/7, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2016р., змінено спосіб виконання рішення від 27.03.2015р. у справі №921/141/15-г/7, а саме зобов'язано Почаївське споживче товариство усунути перешкоди Почаївській міській раді в користуванні майном - 25/100 частини 5-ти поверхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, площею 399,9 кв.м, розташованих за адресою вул. Возз'єднання, 5, м. Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, шляхом звільнення Почаївським споживчим товариством даного приміщення та повернення його Почаївській міській раді.

На виконання рішення суду 08.07.2015р. видано наказ, який виконано, про що свідчить акт державного виконавця Кременецького міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ від 10.11.2016р. про звільнення спірного приміщення.

Між Почаївською міською радою (надалі - Орендодавець), в особі міського голови ОСОБА_4 , що діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", та керуючись Положенням про оренду, методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності м. Почаїв затвердженим рішенням Почаївської міської ради від 26.06.2013р. №1162 з однієї сторони та ФОП ОСОБА_3 (надалі - Орендар), що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, ІНН НОМЕР_1 з іншої сторони, укладено договір оренди нерухомого майна №9 від 02.03.2015р., відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов'язання:

- Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (частину будівлі) під склад - магазин (крім торгівлі піротехнічними матеріалами), або офісне приміщення: м. Почаїв, вул. Возз'єднання, 5, що знаходиться на балансі Почаївського комбінату комунальних підприємств (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки станом на "30" листопада 2014р. і становить 999 565,00 грн. площею 421,1 кв.м. (далі - Об'єкт оренди) з орендною платою у розмірі 36,28 грн. за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку. Орендодавець не є платником ПДВ (п.1.1 Договору); - оренда даного приміщення настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акту приймання-передачі Об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною даного Договору (п.2.1 Договору); - орендна плата по цьому договору за перший місяць оренди становить 83 000,00 грн. без ПДВ. В подальшому орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і вноситься Орендарем згідно наданого рахунку не пізніше 25 числа послідуючого місяця (п.3.3 Договору); - строк дії договору встановлюється сторонами на 5 років та діє з 02.03.2015р. по 01.03.2020р., при цьому усі умови та зобов'язання, які мають вступити в силу після дати укладення цього договору, набувають чинності лише після підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди (п.п.8.1,10.1 Договору).

Актом приймання-передачі орендованого приміщення від 01.12.2016р. (Додаток №2 до Договору оренди №9 від 02.03.2015р.), Орендодавець та Балансоутримувач передали, а Орендодавець прийняв відповідно до договору №9 від 02.03.2015р. в строкове платне користування частину нежитлового приміщення під склад - магазин (крім торгівлі піротехнічними матеріалами) або офісне приміщення, за адресою: м. Почаїв, вул. Возз'єднання, 5, що знаходиться на балансі Почаївського ККП, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки станом на 30.11.2014р. і становить 999 565,00 грн., площею 421,1 кв.м.

Між Почаївською міською радою (надалі - Орендодавець), в особі міського голови ОСОБА_4 , що діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення сесій Почаївської міської ради від 30.11.2015р. №1, від 26.06.2013р. №1162 та рішення виконавчого комітету Почаївської міської ради від 18.02.2015р. №22, з однієї сторони, та ФОП ОСОБА_3 (надалі - Орендар), з другої сторони, укладено Договір оренди нерухомого майна 01.12.2016р. та Додатковий договір №1 до договору оренди від 01.12.2016р. відповідно до п.п.1.1, 3.3 якого орендна плата за 1кв.м. складає 36,28 грн., а за перший місяць оренди складає 83 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 21.03.2016р. у справі №921/42/16-г/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду України від 16.08.2016р., що набрало законної сили, частково задоволено взаємні зустрічні грошові вимоги Почаївської міської ради та Почаївського СТ щодо стягнення плати за фактичне користування приміщенням після закінчення дії договору оренди та про стягнення зайво перерахованих коштів відповідно, а саме: за первісним позовом - стягнуто з Почаївського споживчого товариства на користь Почаївської міської ради 57 585,60 грн. неустойки за період з 01.01.2015р. по 30.06.2015р., що складає неустойку у подвійному розмірі орендної плати та за зустрічним позовом - стягнуто з Почаївської міської ради на користь Почаївського споживчого товариства 125 754,60 грн. зайво перерахованих коштів за оренду приміщення по вул. Возз'єднання, 5, м. Почаїв у період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 22.04.2016р. у справі №921/1129/15-г/7, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду України від 05.09.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016р., що набрало законної сили, Почаївському СТ відмовлено в позові про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Почаївської міської ради від 18.02.2015р. №22 "Про визнання переможця конкурсу по наданні в оренду частини будівлі площею 421,1 кв.м. за адресою вул. Возз'єднання, 5, м. Почаїв, ФОП ОСОБА_3В." та про визнання недійсним договору оренди майна №9 від 02.03.2015р. укладеного між Почаївською міською радою та ФОП ОСОБА_3

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 03.12.2015р. у справі №921/605/15-г/5, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду України від 16.02.2016р. визнано недійсним рішення виконавчого комітету Почаївської міської ради №119 від 16 грудня 2014 року "Про оголошення конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальної громади м. Почаїв". Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016р. скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2016р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 03.12.2015р., справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи, рішенням господарського суду Тернопільської області від 29.09.2016р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду України від 15.12.2016р., що набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Почаївської міської ради №119 від 16 грудня 2014 року "Про оголошення конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальної громади м. Почаїв" .

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, факти, встановлені вищезазначеними рішеннями, мають преюдиційне значення та не потребують доказування у даній справі.

Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, давши оцінку поданих сторонами доказам та наведеним представниками сторін в процесі розгляду справи доводам в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При цьому, суд виходив із наступного:

- статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, ч.2 ст.20 ГК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті.

Предметом спору в даній справі є вимога позивача про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди за період з 02.03.2015р. по 31.10.2015р. у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, а саме неправомірним використанням відповідачем приміщення по вул. Возз'єднання, 5, м. Почаїв для здійснення підприємницької діяльності без будь-яких правових на те підстав, яким є договір оренди, у зв'язку з чим створено позивачу перешкоди в користуванні власним майном, зокрема, неможливості передачі його в оренду ОСОБА_3 за договором оренди №9 від 02.03.2015р.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 614 ЦК України).

Згідно статті 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Дана норма Закону кореспондується зі ст.224 ГК України, згідно якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності , повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності згідно ст.623 ЦК України.

З огляду на положення статті 22 ЦК України та статті 224 ГК України, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Тобто, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, що потерпілий кредитор дійсно планував отримати відповідні доходи, все зробив для їх отримання, мав для цього всі можливості і неодмінно отримав би такий дохід, якби договір був виконаний належним чином.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, позивач повинен довести факт протиправної поведінки особи, що завдала шкоди, настання шкоди (її розмір) та причинний зв'язок між ними, тобто обов'язок доказування вини на позивача законом не покладається.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини, тобто доведення відсутності вини є процесуальним обов'язком відповідача.

Отже, за змістом статей 22, 611, 612, 614, 623 ЦК України, ст.224 ГК України для застосування такого засобу відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди , необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками, вина та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Матеріалами справи підтверджено наявність у діях Почаївського споживчого товариства усіх складових, з якими закон пов'язує настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків, зокрема упущеної вигоди:

1/ протиправна поведінка відповідача доведена:

- рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.03.2015р. у справі №921/141/15-г/7, яке набрало законної сили 17.06.2015р., встановлено факт припинення дії договору найму від 30.11.2004р. та зобов'язання Почаївське споживче товариство повернути майно у семиденний термін з моменту набрання рішенням законної сили;

- ухвалою господарського суду Тернопільської області від 19.09.2016р., підтверджено умисне невиконання рішення суду, у зв'язку з чим змінено спосіб виконання рішення суду від 27.03.2015р. у справі №921/141/15-г/7, а саме зобов'язано Почаївське споживче товариство усунути перешкоди в користуванні майном Почаївській міській раді шляхом звільнення та повернення його Почаївській міській раді та видано 08.07.2015р. наказ;

- рішення суду, з урахуванням ухвали, виконано лише 10.11.2016р., що підтверджено актом державного виконавця Кременецького міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ;

2/ сума збитків (упущеної вигоди) Почаївської міської ради від незаконного використанням відповідачем приміщення по вул. Возз'єднання, 5, м. Почаїв для здійснення підприємницької діяльності без будь-яких правових на те підстав становить 589 793,13 грн . за період з 02.03.2015р. по 31.10.2015р., що підтверджено:

- неотриманням Почаївською міською радою доходу у вигляді орендної плати від ФОП ОСОБА_5 за оренду 399,9 кв.м. спірного приміщення за період з 02.03.2015р. по 31.10.2015р. становить: 78 821,42 грн. (вартість оренди приміщення, площею 399,9 кв.м. за 1 місяць (за 401,2 кв.м. складає 83 000.00грн.)) х 7 (повні місяці періоду: період 01.04.2015р. - 31.10.2015р.) + 76 821,42 грн. (вартість оренди за період 02.03.2015р. - 31.03.2015р.) = 628 028,73 грн.

До суми збитків не включаються орендні платежі, сплачені Почаївським споживчим товариством на користь Почаївської міської ради згідно Договору про внесення змін до договору найму (оренди) від 30.11.2004р. за фактичне користування приміщенням після закінчення строку дії договору за період 02.03.2015р. - 31.10.2015р. в сумі 38 235,60 грн. , зокрема: 628 028,73 грн. - 4 798,80 грн. х 7 (орендні платежі за період 01.04.2015 - 31.10.2015р.) - 4 644,00 грн. (орендні платежі за період 02.03.2015р. - 31.03.2015р.) = 589 793,13 грн .

3/ причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками: неправомірне використанням Почаївським споживчим товариством приміщення по вул. Возз'єднання, 5, м. Почаїв для здійснення підприємницької діяльності без будь-яких правових на те підстав (договір оренди припинив свою дію в силу закону 31.12.2014р.), у зв'язку з чим створено позивачу перешкоди в користуванні власним майном, зокрема, неможливості передачі його в оренду ФОП ОСОБА_3 за договором оренди №9 від 02.03.2015р., а відтак неотримання міським бюджетом відповідної суми коштів; відповідач був обізнаним у незаконності своїх дій, не звільнив приміщення після закінчення строку дії договору, тим самим унеможливив розпорядження Почаївською міською радою майном шляхом передачі в оренду приміщення ФОП ОСОБА_3 та отримання орендної плати за користування ним, чим спричинив позивачу збитки;

4 / вина: так як відповідач не довів, що вживав всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання по договору найму від 30.11.2004р., зокрема, п.п.4.1.7, 7.1.7 договору, якими передбачено обов'язок наймача протягом двох тижнів після припинення договору повернути орендоване майно наймодавцеві в належному стані; не надав доказів на підтвердження обставин, які спонукали Почаївське споживче товариство не звільняти спірне приміщення після закінчення строку дії договору, тим самим не довів відсутності вини у спричинені збитків;

5/ встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди: в даному випадку такими доказами є здійснення заходів, направлених на звільнення та повернення майна Почаївській міській раді для подальшого розпорядження ним, а саме передачі ФОП ОСОБА_3 за договором оренди №9 від 02.03.2015р. шляхом звернення з позовом до господарського суду, так як між сторонами виник спір щодо усунення перешкод у користуванні майном, а тому такий вирішувався у встановленому законодавством порядку, як передбачено умовами договору п.8.1 Договору найму від 30.11.2004р. Крім того, позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялися листи з вимогою звільнити орендоване приміщення та прибути в Почаївську міську раду для складання відповідного акту прийому-передачі, що підтверджується копіями листів №1 від 02.01.2015р., №27 від 20.01.2015р., №465 від 16.07.2015р., №480 від 27.07.2015р., №527 від 18.08.2015р., №621 від 15.09.2015р.

Доводи відповідача щодо нікчемності договору оренди від 02.03.2015р. у зв'язку з тим, що такий не є нотаріально посвідчений та не проведено його державну реєстрацію, судом відхиляються, як такі, що спростовуються рішенням господарського суду Тернопільської області від 22.04.2016р. у справі №921/1129/15-г/7, яке набрало законної сили 05.09.2016р., яким встановлено, що договір оренди нерухомого майна №9 від 02.03.2015р. між Почаївською міською радою та ФОП ОСОБА_3 не порушує право Почаївського споживчого товариства, так як такий є похідним від рішення виконавчого комітету №22 від 18.02.2015р. та вважається укладеним, згідно ч.1 ст.12 Закону України, з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Тобто, даним рішенням встановлено чинність договору оренди, укладеного з ФОП ОСОБА_3

Доводи відповідача щодо неплатоспроможності ФОП ОСОБА_3 спростовуються копією довідки №125 від 06.02.2017р. про сплату останнім на користь позивача орендної плати за грудень 2016р. у розмірі 83 000,00 грн., а також копією довідки №142 від 08.02.2017р. та квитанцію №9270596 від 03.02.2017р. про сплату на користь позивача орендної плати за січень 2017р. у розмірі 83 000,00 грн.

В позові, в частині стягнення 104 637,55 грн. упущеної вигоди (694 430,68 грн. (заявлена) - 589 793,13 грн. (задоволена)) відмовляється, як надмірно заявленої, так як позивачем у розрахунку нарахована очікувана від ФОП ОСОБА_3 орендна плата з врахуванням індексу інфляції, тоді як сплачується ним орендна плата, при наявності інфляції у грудні 2016р. -100,9% та січні 2017р. 101,1%, без такого врахування.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 8 846,89 грн., згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 82, 85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Почаївського споживчого товариства (47025, вул. Шевченка, 19, м. Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 30917486) на користь Почаївської міської ради (47025, вул. Воз'єднання, 16, м. Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 14052785) 589 793 (п`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч сімсот дев`яносто три) грн. 13 коп. упущеної вигоди та 8 846 (вісім тисяч вісімсот сорок шість) грн. 89 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 104 637,55 грн. - відмовити.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено "24" лютого 2017р.

Суддя М.С. Стадник