Постанова

від 21.02.2017 по справі 823/103/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року справа № 823/103/17

м. Черкаси

12 год. 22 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

при секретарі судового засідання - Баклаженко Н.В.,

за участю:

представника позивача - Кирмана О.Д.,

представника відповідача - Павленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства Укртехпром-2001 до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 06.07.2016 №0000542301 про донарахування податку на додану вартість в сумі 165398 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 82699 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки з контрагентом ФОП ОСОБА_3 здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні всі первинні документи. Посилання податкового органу на наявність кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не підтверджено вироком суду про притягнення до кримінальної відповідальності, а позивач не повинен нести відповідальність за порушення його контрагентом податкового обліку чи неналежної сплати податків. Крім того, контролюючий орган помилково дійшов висновку про відсутність між позивачем та його контрагентом господарських операцій за відсутності у ФОП ОСОБА_3 складських приміщень, ємностей для зберігання агрохімікатів, оскільки позивач не може впливати на здійснення господарської діяльності його контрагента щодо набуття ним права власності на майно (складських приміщень, ємностей для зберігання агрохімікатів, тощо). На думку представника позивача, висновки акту перевірки не відповідають нормам податкового законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав зазначених вище.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, надав суду письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що між позивачем та його контрагентом ФОП ОСОБА_3 не здійснені реальні господарські операції, оскільки у ФОП ОСОБА_3 відсутні для ведення господарської діяльності складських приміщень, ємностей для зберігання агрохімікатів. Крім того, наявність кримінального провадження відносно ОСОБА_3 свідчить про безтоварність операцій, їх економічну необґрунтованість та направленість на мінімізацію податкових зобов'язань. За таких обставин представник відповідача вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватне підприємство Укртехпром-2001 зареєстровано як юридична особа 16.01.2001 виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 31278463, взято на облік в органах державної податкової служби 18.01.2001.

На підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 03.06.2016 №1412, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватне підприємство Укртехпром-2001 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3 за період лютий, квітень 2015 року. Результати перевірки оформлені актом від 17.06.2016 №225/23-10-14-02/31278463.

За висновками вказаного акту, ПП Укртехпром-2001 порушило, зокрема, вимоги пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий, квітень 2015 року на загальну суму 165398 грн., в тому числі за лютий 2015 року у сумі 110000 грн., за квітень 2015 року на суму 55398 грн.

На підставі вищезазначеного акта перевірки ДПІ у м. Черкасах винесено податкове повідомлення-рішення від 06.07.2016 №0000542301 про донарахування податку на додану вартість в сумі 165398 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 82699 грн.

ПП Укртехпром-2001 не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням подало скаргу до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 07.12.2016 №26401/6/99-99-11-01-01-25 податкове повідомлення-рішення від 06.07.2016 №0000542301 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Питання, пов'язані з формуванням платником податкового кредиту, врегульовано ст.ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду від 01.11.2011 №1936/11/13-11 зазначено, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально

складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Посилання відповідача на наявність кримінального провадження відносно ОСОБА_3 та відсутності у вказаного контрагента складських приміщень, ємностей для зберігання агрохімікатів, як доказу заниження позивачем податку на додаток на додану вартість, - є необґрунтованим, оскільки належне чи неналежне виконання контрагентом обов'язків, покладених на нього законом як на суб'єкта господарювання - як то подача звітності, сплата податків, здійснення господарської діяльності та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача (ПП Укртехпром-2001 ).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено: договір поставки №16 від 23 лютого 2015 року, договір поставки №41 від 09 квітня 2015 року, додаткова угода №1 від 09.04.2015 до договору №41 від 09.04.2015, договір поставки №45 від 16 квітня 2015 року, додаткова угода №1 від 16.04.2015 до договору №45 від 16.04.2015

На підтвердження виконання вказаних договорів ФОП ОСОБА_3 видано позивачеві податкові накладні, а саме: №39 від 25.02.2015 на суму 660000 грн., в т.ч. ПДВ 110000 грн., №81 від 09.04.2015 на суму 200000 грн., в т.ч. ПДВ 33333 грн. 33 коп., №86 від 16.04.2015 на суму 132386 грн., в т.ч. ПДВ 22064 грн. 33 коп.

Також, здійснення господарських операцій за вказаним договором підтверджується: видатковими накладними (від 23.03.2015 №РН-0000062, від 26.03.2015 №РН-0000063, від 10.04.2015 №РН-0000067, від 10.04.2015 №РН-0000068, від 14.04.2015 №РН-0000070, від 16.04.2015 №РН-0000072), товарно-транспортними накладними (від 23.03.2015 №23/03, від 26.03.2015 №26/03, від 27.03.2015 №27/03, від 10.04.2015 №10/04-1, від 10.04.2015 №10/04, від 14.04.2015 №14/04, від 16.04.2015 №16/04, від 23.03.2015 №23/03), подорожними листами вантажного автомобіля (від 23.03.2015 №31, від 26.03.2015 №36, від 27.03.2015 №38, від 27.03.2015 №39, від 14.04.2015 №46, від 14.04.2015 №47, від 16.04.2015 №51), рахунками-фактурами.

Таким чином, у ПП Укртехпром-2001 наявні та були надані для перевірки всі первинні облікові та податкові документи, з якими Податковий кодекс України, пов'язує право платника на формування податкового кредиту з ПДВ. Дані первинні документи не визнані недійсними, а тому вважаються належними доказами по справі.

Слід наголосити, що перевіркою не встановлено факт безтоварності господарської операції з придбання позивачем товару (робіт, послуг) у вищезгаданого контрагента. Зазначене надало позивачу підстави для формування податкового кредиту внаслідок придбання вказаних робіт (послуг) у відповідних податкових періодах.

Отже, фактичне виконання вказаних господарських операцій свідчить про їх наповненість належним юридичним змістом, що тягне за собою настання передбачених законом правових наслідків, зокрема, в частині оподаткування податком на додану вартість.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, наявні в матеріалах адміністративної справи податкові накладні містять всі необхідні реквізити та оформлені належним чином, із акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні в ході проведення перевірки не встановлено.

Таким чином, усі первинні документи позивача, оформлені у відповідності до вимог вищезазначених норм законодавства, а тому являються підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Під час судового розгляду справи відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, в розумінні статей 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету.

Таким чином, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних є достатніми підставами для формування податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

У свою чергу, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку про наявність факту здійснення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3, а тому податкове повідомлення-рішення від 06.07.2016 №0000542301 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Натомість позивач обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 06.07.2016 №0000542301.

Стягнути з державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на користь приватного підприємства Укртехпром-2001 сплачений судовий збір в сумі 3721 грн. (три тисячі сімсот двадцять одна) 45 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст рішення виготовлено 27 лютого 2017 року.