Постанова

від 21.11.2018 по справі 823/103/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2018 року

Київ

справа №823/103/17

адміністративне провадження №К/9901/37849/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Каліновської А.В. від 21 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Губської О.А., суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О. від 15 червня 2017 року у справі за позовом Приватного підприємства Укртехпром-2001 до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2017 року Приватне підприємство Укртехпром-2001 (далі - позивач/Підприємство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 06 липня 2016 року №0000542301.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки висновки податкового органу про нереальний характер господарських операцій позивача із ФОП ОСОБА_2 на підставі договорів поставки спростовуються первинними документами, а акт перевірки даного контрагента не може бути належним доказом порушення податкової дисципліни позивачем.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 06 липня 2016 року №0000542301.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й суд апеляційної інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що факт реального виконання та отримання позивачем товарів підтверджується належно оформленими первинними документами, які мають усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України й протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства Укртехпром-2001 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 за період лютий, квітень 2015 року відповідачем складено акт від 17 червня 2016 року №225/23-01-14-02/31278463, яким встановлено порушення: - пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість за лютий, квітень 2015 року на загальну суму 165 398, 00 грн., в тому числі за лютий 2015 року у сумі 110 000, 00 грн., за квітень 2015 року на суму 55 398, 00 грн.

Висновки Інспекції обґрунтовані тим, що досліджувані господарські операції між ПП Укртехпром-2001 та його контрагентом-постачальником ФОП ОСОБА_2 на підставі договорів поставки аміачної води не мали реального характеру, оскільки не підтверджується рух товару по ланцюгу постачання. Також підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали, на думку податкового органу, недоліки в оформленні первинних документів, а саме - відсутність у видаткових накладних даних щодо посади особи, яка отримала товар, та реквізитів довіреностей (номер та дата), а також посилання на лист ОУ ГУ ДФС у Черкаській області від 10 червня 2015 року №1170/23-00-21-0415 про наявність у слідчому управлінні фінансових розслідувань ГУ ДФС у Черкаській області досудового розслідування по кримінальному провадженню щодо ФОП ОСОБА_2.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 липня 2016 року №0000542301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 165 398, 00 грн., а також застосовано штрафні санкції у розмірі 82 699, 00 грн.

Як встановлено судами під час розгляду справи, між позивачем (покупець) та ФОП ОСОБА_2 (постачальник) укладено договори поставки від 23 лютого 2015 року №16, від 09 квітня 2015 року №41, від 16 квітня 2015 року №45, за умовами яких постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити товар - аміачну воду (п. 1.1). Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за договорами, його часткове співвідношення, одиниці виміру та ціна одиниці виміру визначаються у рахунку-фактурі (п.2.2). Поставка товару здійснюється автотранспортом за рахунок коштів покупця (п. 4.1). До зазначених договорів сторонами було укладено додаткові угоди - від 23 лютого 2015 року №1 до договору №16 від 23 лютого 2015 року, додаткова угода від 09 квітня 2015 року №1 до договору №41 від 09 квітня 2015 року, додаткова угода від 16 квітня 2015 року №1 до договору №45 від 16 квітня 2015 року.

Реальний рух активів у процесі та за результатами виконання умов вказаних договорів підтверджується копіями документів: рахунків-фактур, які видані постачальником на оплату товару, видатковими накладними на підтвердження обставин отримання товару (від 23 березня 2015 року №РН-0000062, від 26 березня 2015 року №РН-0000063, від 27 березня 2015 року №РН-0000064, від 10 квітня 2015 року №РН-0000067, від 10 квітня 2015 року №РН-0000068, від 14 квітня 2015 року №РН-0000070, від 16 квітня 2015 року №РН-0000072). Обставини транспортування товару підтверджуються товарно-транспортними накладними (від 23 березня 2015 року №23/03, від 26 березня 2015 року №26/03, від 27 березня 2015 року №27/03, від 10 квітня 2015 року №10/04-1, від 10 квітня 2015 року №10/04, від 14 квітня 2015 року №14/04, від 16 квітня 2015 року №16/04, від 23 березня 2015 року №23/03), подорожніми листами вантажного автомобіля від 23 березня 2015 року №31, від 26 березня 2015 року №36, від 27 березня 2015 року №38, від 27 березня 2015 року №39, від 14 квітня 2015 року №46, від 14 квітня 2015 року №47, від 16 квітня 2015 року №51), а також копіями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (сідловий тягач DAF XF 95.430) та напівпричепа-цистерни.

Відповідно до наявних у матеріалах справи копій ліцензійних карток ліцензіату - ПП Укртехпром-2001 дозволено внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

Контрагентом позивача видано позивачу податкові накладні, а саме: №39 від 25 лютого 2015 року на суму 660000 грн., в т.ч. ПДВ 110000 грн., №81 від 09 квітня 2015 року на суму 200000 грн., в т.ч. ПДВ 33333, 33 грн., №86 від 16 квітня 2015 року на суму 132386 грн., в т.ч. ПДВ 22064,33 грн., які зареєстровані у ЄРПН.

Оплата товару підтверджується копіями платіжних доручень, а також позивачем надано копії картки рахунку 631 по контрагенту ФОП ОСОБА_2

Зберігання отриманого товару - аміачної води здійснювалося на підставі договору відповідального зберігання від 23 квітня 2015 року № 1, укладеного із ТОВ Погребищенське , копій актів приймання передачі вказаного товару зберігачу.

Крім того, судом апеляційної інстанції досліджено додатково надані позивачем докази щодо реального виконання господарських операцій з контрагентом ФОП ОСОБА_2, а саме: копії первинних документів щодо придбання цистерни для зберігання рідини, договору оренди приміщення з ТОВ Богдан-Логістик за адресою проспект Хіміків, 74 у м.Черкаси, накази про прийняття на роботу водіїв, якими здійснювалося перевезення придбаного товару, а також первинні документи (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні) щодо подальшої реалізації товару.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Аргументуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що суди при дослідженні обставин виконання спірних господарських операцій безпідставно не звернули увагу на однотипність договорів позивача з його контрагентом, а також на їх умови, за яких обов'язковими документами, що супроводжують ці правовідносини, є сертифікати якості, технічні паспорти, заявки на товар, довіреності на його отримання, які, в свою чергу, позивачем не надані. Крім того, Інспекція звертає увагу на незазначення у видаткових накладних розшифрування ПІБ осіб, які прийняли товар, та місця їх складення. Крім того, відповідач вказує на розбіжність дат оплати товару та його відвантаження відповідно до товарно-транспортних накладних та відсутність доказів зберігання товару у контрагента після його оплати позивачем. Також до сукупності обставин, які на думку контролюючого органу, свідчать лише про документальне оформлення операцій, є посилання на відсутність у позивача власних чи орендованих приміщень, а також використання ним за формою 1 ДФ за I-II квартал 2015 року праці лише однієї особи - бухгалтера.

10. У запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується та зазначає, що наданими під час судового розгляду справи належним чином оформленими первинними документами підтверджується реальне отримання позивачем товару від його контрагента, а посилання скаржника на відсутність певних реквізитів у видаткових накладних (незазначення розшифрування ПІБ осіб, які прийняли товар, та місця їх складення) є перекручуванням обставин у справі, оскільки суперечить змісту цих документів, у яких зазначено місце їх складення та проставлено відтиск печатки підприємства, підпис та ПІБ його директора. Крім того, платник податків підкреслює, що такі посилання Інспекцією під час надання заперечень на позову заяву та в апеляційній скарзі не викладалися.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.3. Пункт 198.1 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу..

11.4. Пункт 198.2 статті 198.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

11.5. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

11.6. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

12. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

12.1. Стаття 1.

12.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

12.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

12.2. Частина перша статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця (замовника) належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

14. Водночас наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

15. Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

16. Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час вирішення спору судом першої інстанції) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

17. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкові зобов'язання, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15 грудня 2017 року), в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо заниження податкових зобов'язань. Зокрема судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України є підставою для податкового обліку та містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

20. Касаційний суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень, на якого положеннями частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, в ході розгляду справи не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування відповідних податкових вигод.

21. Доводи ж касаційної скарги щодо відсутності сертифікатів якості, технічних паспортів, заявок на товар, а також посилання на відсутність у видаткових накладних посади особи, що отримала товар, та реквізитів виданих їй довіреностей, не заслуговують на увагу, оскільки що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само окремих їх реквізитів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

22. Крім того, позиція податкового орану про порушення позивачем податкового законодавства, що ґрунтується на даних акта документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2 від 12 вересня 2015 року №117/23-01-17-01/НОМЕР_1 з третіми особами, а не аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

23. У матеріалах справи відсутні докази щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності позивача з метою отримання податкової вигоди, а відтак правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосереднім постачальником.

24. Правильно відхилено судами й посилання контролюючого органу на лист ОУ ГУ ДФС у Черкаській області від 10 червня 2015року №1170/23-00-21-0415 про наявність у слідчому управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Черкаській області досудового розслідування по кримінальному провадженню щодо ФОП ОСОБА_2, оскільки саме по собі існування відкритого кримінального провадження у відношенні контрагента позивача не є достатнім та допустимим доказом відсутності реального здійснення господарської операції. Такі докази не спростовують факту зміни майнового стану позивача як добросовісного платника податків внаслідок здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами-постачальниками.

25. Відомостей про те, що учасники спірних господарських операцій заперечують свою участь у створенні і діяльності суб'єктів господарювання або наявність рішень у кримінальних справах щодо фіктивності їх діяльності відповідачем не надано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

27. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Верховний Суд погоджується з їх висновками, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності беззаперечно свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

28. У ході розгляду справи платником податків з огляду на приписи процесуального закону, що діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення, підтверджено належними та допустимими доказами правомірність формування витрат та податкового кредиту за реально вчиненими господарськими операціями.

29. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

30. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

31. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі №823/103/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко,

Судді Верховного Суду