Ухвала

від 22.02.2017 по справі 816/2303/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 р.Справа № 816/2303/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного реєстратора - приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Берези Дарії Василівни на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2016р. по справі № 816/2303/16

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Берест"

до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Берези Дарії Василівни треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Господар" , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Селянське (фермерське) господарство "Берест", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора - приватного нотаріусу Хорольського районного нотаріального округу Берези Дарії Василівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Господар", ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати рішення:

- індексний номер НОМЕР_3 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки між ТОВ "Господар" та гр. ОСОБА_2 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1);

- індексний номер НОМЕР_4 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки між ТОВ "Господар" та гр. ОСОБА_3 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2).

В обґрунтування позову позивач посилався на протиправність оспорюваних рішень, з огляду на наявність чинних договорів оренди земельних ділянок, укладених між С(Ф)Г "Берест" та зазначеними вище громадянами.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 року у справі № 816/2303/16 задоволено адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства "Берест" до Державного реєстратора - приватного нотаріусу Хорольського районного нотаріального округу Берези Дарії Василівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Господар", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Берези Дарії Василівни: індексний номер: №31129067 від 29 серпня 2016 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки б/н від 17 серпня 2016 року між ТОВ "Господар" та гр. ОСОБА_4 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно НОМЕР_3.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Берези Дарії Василівни: індексний номер: №31129184 від 29 серпня 2016 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки б/н від 17 серпня 2016 року між ТОВ "Господар" та гр. ОСОБА_5 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2) номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно НОМЕР_4.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав письмові заперечення, в яких вказав, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини справи і правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю по іншій цивільній справі. Разом з тим, доказів залучення представника позивача у вказаній справі (копія судової повістки, договору про надання правової допомоги) до клопотання не було надано.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Представник третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар", в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Третя особа, ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилася, була повідомлена належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомила.

Третя особа, ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, 22 грудня 2006 року між Селянським фермерським господарством "Берест" (орендар) та гр. ОСОБА_6 (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки б/н, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Якимівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 2,69 га (кадастровий номер НОМЕР_1). Пунктом 8 зазначеного договору передбачено, що його укладено строком дії на 10 років (а.с. 10-11).

На останньому аркуші договору міститься напис про те, що договір зареєстрований у Великобагачанському відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 жовтня 2007 року №040755100142 (а.с. 11 - зворот).

22 грудня 2006 року між Селенським фермерським господарством "Берест" (орендар) та гр. ОСОБА_7 (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки б/н, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Якимівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 2,69 га (кадастровий номер НОМЕР_2). Пунктом 8 зазначеного договору передбачено, що його укладено строком дії на 10 років (а.с. 17-18).

На останньому аркуші договору міститься напис про те, що договір зареєстрований у Великобагачанському відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23 жовтня 2007 року №04075510143 (а.с. 18 - зворот).

Водночас у листопаді 2016 року позивачем отримано відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зі змісту яких встановлено, що приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Березою Д.В. 29 серпня 2016 року проведено державну реєстрації іншого речового права - права оренди зазначених вище земельних ділянок за ТОВ "Господар", на підставі укладених останнім із згаданими громадянами договорів оренди землі (а.с. 30, 31).

Зокрема, відповідачем 29 серпня 2016 року прийнято такі рішення:

- індексний номер 31129067 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки від 17 серпня 2016 року між ТОВ "Господар" та гр. ОСОБА_2 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) /а.с. 30/;

- індексний номер 31129184 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки від 17 серпня 2016 року між ТОВ "Господар" та гр. ОСОБА_3 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2) (а.с. 31).

Не погодившись з переліченими рішеннями державного реєстратора, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ "Господар" та ОСОБА_8, ОСОБА_2, діяла державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок, укладених між С(Ф)Г "Берест" та ОСОБА_8, ОСОБА_2.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на дату прийняття відповідачем оскаржуваних рішень), державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

При цьому, частиною четвертою статті 18 цього Закону визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно пункту 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

У свою чергу, як визначено пунктами 3, 4, 5 частини першої статті 24 згаданого Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 11.02.2010 №1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих і перехідних положень названого Закону, до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

На момент укладення договорів оренди між позивачем та ОСОБА_8, ОСОБА_2 повноваженнями щодо проведення державної реєстрації договорів оренди землі були наділені структурні підрозділи Центру ДЗК, така реєстрація здійснювалась відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року за №2073 "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі", що втратила чинність від 20 липня 2011 року та Наказу Державного Комітету України по земельних ресурсах Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель від 02 липня 2003 року N 174 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за N 641/7962 втратив чинність від 07 липня 2012 року.

З наданих С(Ф)Г "Берест" копій договорів оренди земельних ділянок встановлено, що вказані договори містять відмітки про проведення їх державної реєстрації Великобагачанському відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" (а.с. 11, 18 - зворот).

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено факт укладення між позивачем та громадянами ОСОБА_8, ОСОБА_2 у 2006 році договорів оренди земельних ділянок строком дії 10 років та проведення їх державної реєстрації у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на дату прийняття відповідачем спірних рішень) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно пункту 3 частини третьої цієї статті під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Крім того, відповідно до листа Державної реєстраційної служби України №2951/05-15-13 від 06.08.2013 р. "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Таким чином, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками, викладеними у рішенні Верховного Суду України від 29 вересня 2016 року справа № 21-760а15.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як встановлено матеріалами справи, в порушення наведених вимог Закону, відповідач не вчинила дій щодо направлення запитів до компетентних органів (зокрема, відділу Держгеокадастру у Великобагачанському районі Полтавської області) з метою отримання інформації про наявність зареєстрованих до 01 січня 2013 року прав на згадані вище земельні ділянки, що підтверджується листом відділу Держегодакастру у Великобагачаньскому районі Полтавської області від 27 грудня 2016 року №01-01-17/591 (а.с. 44).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зареєстроване інше речове право на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 - право оренди за ТОВ "Господар" порушує право позивача та відповідно суперечить вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач як суб'єктом владних повноважень при прийнятті рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, номер запису про інше речове право: НОМЕР_3, орендар - ТОВ "Господар", та рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, номер запису про інше речове право: НОМЕР_4, орендар - ТОВ "Господар", діяв не на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 року у справі № 816/2303/16 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного реєстратора - приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Берези Дарії Василівни залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2016р. по справі № 816/2303/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2017 р.