Ухвала

від 22.03.2017 по справі 816/2303/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 березня 2017 року м. Київ К/800/8287/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Державного реєстратора-приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Береза Дарія Василівна на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства " Берест" до Державного реєстратора-приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Берези Дарії Василівни , треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю " Господар" про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

Селянське (фермерське) господарство "Берест" звернулося суду з позовом у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення індексний номер 16111652 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки між ТОВ "Господар" та ОСОБА_2 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1); індексний номер 16111791 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки між ТОВ "Господар" та ОСОБА_3 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Берези Дарії Василівни: індексний номер: №31129067 від 29.08.2016 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки б/н від 17.08.2016 між ТОВ "Господар" та ОСОБА_2 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16111652. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Берези Дарії Василівни: індексний номер: №31129184 від 29.08.2016 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки б/н від 17.08.2016 між ТОВ "Господар" та ОСОБА_3 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16111791.

У касаційній скарзі Державний реєстратор-приватний нотаріус Хорольського районного нотаріального округу Береза Дарія Василівна, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.12.2006 між СФГ "Берест" (орендар) та ОСОБА_4 (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки б/н, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Якимівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 2,69 га (кадастровий номер НОМЕР_1). Пунктом 8 зазначеного договору передбачено, що його укладено строком дії на 10 років. На останньому аркуші договору міститься напис про те, що договір зареєстрований у Великобагачанському відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.10.2007 №040755100142.

22.12.2006 між СФГ "Берест" (орендар) та ОСОБА_5 (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки б/н, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Якимівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, загальною площею 2,69 га (кадастровий номер НОМЕР_2. Пунктом 8 зазначеного договору передбачено, що його укладено строком дії на 10 років. На останньому аркуші договору міститься напис про те, що договір зареєстрований у Великобагачанському відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.10.2007 року №04075510143.

Водночас у листопаді 2016 року позивачем отримано відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зі змісту яких встановлено, що приватним нотаріусом 29.08.2016 проведено державну реєстрацію іншого речового права - права оренди зазначених вище земельних ділянок за ТОВ "Господар", на підставі укладених договорів оренди землі. Зокрема, про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки між ТОВ "Господар" та ОСОБА_2 та про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки між ТОВ "Господар" та ОСОБА_3

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на дату прийняття відповідачем оскаржуваних рішень), державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

При цьому, частиною четвертою статті 18 цього Закону визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно пункту 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

У свою чергу, як визначено пунктами 3, 4, 5 частини першої статті 24 згаданого Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 11.02.2010 №1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих і перехідних положень названого Закону, до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

На момент укладення договорів оренди між позивачем та ОСОБА_6, ОСОБА_2 повноваженнями щодо проведення державної реєстрації договорів оренди землі були наділені структурні підрозділи Центру ДЗК, така реєстрація здійснювалась відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року за № 2073 "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі", що втратила чинність від 20 липня 2011 року та Наказу Державного Комітету України по земельних ресурсах Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель від 02 липня 2003 року № 174 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за № 641/7962 втратив чинність від 07 липня 2012 року.

Судом встановлено, що з наданих СФГ "Берест" копій договорів оренди земельних ділянок встановлено, що вказані договори містять відмітки про проведення їх державної реєстрації Великобагачанському відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК".

Отже судами встановлено факт укладення між позивачем та громадянами ОСОБА_6, ОСОБА_2 у 2006 році договорів оренди земельних ділянок строком дії 10 років та проведення їх державної реєстрації у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на дату прийняття відповідачем спірних рішень) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно пункту 3 частини третьої цієї статті під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Крім того, відповідно до листа Державної реєстраційної служби України №2951/05-15-13 від 06.08.2013 "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Таким чином, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державного реєстратора-приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Берези Дарії Василівни на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства " Берест" до Державного реєстратора-приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Берези Дарії Василівни , треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю " Господар" про визнання протиправними та скасування рішень.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя В.Ф. Мороз