Ухвала

від 22.02.2017 по справі 910/22551/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.02.2017Справа № 910/22551/16

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до про Товариства з обмеженою відповідальністю БОРВИХА стягнення заборгованості у розмірі 22 842 грн. 34 коп.

Суддя Чинчин О.В.

Представники: без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БОРВИХА про стягнення заборгованості у розмірі 22 842 грн. 34 коп.

Одночасно з поданням позовної заяви, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подало заяву про забезпечення позову, якою просило суд накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю БОРВИХА , а саме на земельну ділянку АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1); на садовий будинок, що знаходиться за адресою м. Київ, Сілікатчик садове товариство, АДРЕСА_1

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2016 року порушено провадження у справі № 910/22551/16, судове засідання призначено на 21.12.2016 року.

21.12.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 09.12.2016 року.

21.12.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 09.12.2016 року не виконав.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) сторін надати докази на підтвердження здійснення часткової оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРВИХА" за Договором №12-1/2015 КБ від 12.01.2015 року.

2) Позивача:

- надати докази на підтвердження виставлення рахунку Товариству з обмеженою відповідальністю "БОРВИХА" відповідно до п. 4.5. Договору №12-1/2015 КБ від 12.01.2015 року;

- надати письмові пояснення щодо виникнення початку періоду прострочки Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРВИХА" з 19.05.2016 року із посиланням на акти приймання-передачі виконаних робіт, що визначені в якості підстави позову;

- надати письмові пояснення з посиланням на належні докази та умови Договору щодо визначення сторонами строку виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРВИХА" його зобов'язання на підставі ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України;

- здійснити обґрунтований розрахунок пені, 3% річних та інфляційних за кожним Актом приймання-передачі виконаних робіт окремо із зазначенням періоду початку прострочки Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРВИХА" та закінчення такого нарахування, відповідно до вимог ч. 5 ст. 254, ст. 530 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з урахуванням здійснення часткової оплати.

3) Відповідача надати докази на підтвердження погашення заборгованості за Договором №12-1/2015 КБ від 12.01.2015 року у розмірі 22 035,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.12.2016 року відкладено розгляд справи на 25.01.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

24.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 21.12.2016 року та заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить Суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 48 204,06 грн. в рахунок погашення заборгованості за Договором №12-1/2015 КБ про надання посередницьких послуг з реалізації нерухомого майна від 12.01.2015 року, з яких: 12 965,00 - поточна заборгованість, 998,81 грн. - пеня за прострочення оплати, 2 105,92 грн. 3% річних від простроченої суми, 14 789,33 грн. загальна сума інфляційних втрат за Актом приймання-передачі наданих послуг від 30.03.2015 року; 9 070,00 грн. - поточна заборгованість, 716,90 грн. - пеня за прострочення оплати, 1 794,44 грн. - 3% річних від простроченої суми, 5 763,66 грн. загальна сума інфляційних втрат за Актом приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2015 року та суму судового збору у розмірі 1 600,00 грн.

24.01.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю уповноваженого представника бути присутнім в судовому засіданні.

25.01.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду не виконав.

Суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи з вказаних в ньому підстав, оскільки чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання відповідача було попереджено заздалегідь, а отже, у нього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду.

Щодо заяви Позивача про збільшення позовних вимог, Суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, Суд прийняв заяву Позивача про збільшення позовних вимог до розгляду.

Однак, у зв'язку з тим, що заяву про збільшення позовних вимог було отримано Судом лише 24.01.2017 року, а на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРВИХА" направлено 20.01.2017, Суд, керуючись статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку щодо відкладення розгляду справи для надання часу представнику відповідача ознайомитись з вказаною заявою.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.01.2017 року відкладено розгляд справи на 08.02.2017 року, у зв'язку із невиконанням вимог ухвали суду.

08.02.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 09.12.2016 року.

08.02.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким просив Суд відмовити в задоволенні позовних вимог та клопотання про відкладення розгляду справи і продовження строків розгляду спору.

08.02.2017 року в судове засідання з'явились представники сторін. В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про відкладення розгляду справи та зазначив, що між сторонами ведуться переговори щодо врегулювання спору мирним шляхом. Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання.

Суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи з вказаних в ньому підстав.

Також, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Сторін:

- скласти Акт звірки взаємних розрахунків за Договором №12-1/2015КБ від 12.01.2015 року станом на день подання позову;

- надати письмові пояснення щодо наявності на Актах приймання-передачі наданих послуг від 28.02.2015 року на суму 59 450,00 грн.; від 30.03.2015 року на суму 67 965,00 грн.; від 30.04.2015 року на суму 52 905,00 грн. печатки підприємства "Укрпоборг".

2) Позивача:

- надати докази на підтвердження виставлення Товариству з обмеженою відповідальністю "БОРВИХА" рахунків на оплату за Договором №12-1/2015КБ від 12.01.2015 року;

- надати текст претензії, яка надсилалась на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРВИХА";

- надати видаткові накладні, які складені у зв'язку із здійсненням операції за Договором №12-1/2015КБ від 12.01.2015 року.

Крім того, в судовому засіданні представники сторін подали спільне клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Суд, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представників про продовження строків розгляду спору, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2107 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 22.02.2017 року, у зв'язку із витребуванням додаткових доказів по справі.

20.02.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли пояснення по справі.

20.02.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли пояснення по справі.

20.02.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли заперечення на відзив Відповідача.

Ознайомившись із Заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, Суд приходить до висновку, що дана Заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позов , особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Проте, Суд зазначає, що в заяві про вжиття заходів забезпечення позову Заявником жодним чином не обґрунтовано, в чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (Постанова №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно з пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.11.2011 року особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У відповідності до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 pоку № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявником жодних посилань на потенційну можливість порушення його прав, свобод та інтересів, без вжиття відповідних заходів не наведено.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю БОРВИХА , а саме на земельну ділянку АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1); на садовий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю БОРВИХА , а саме на земельну ділянку АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1); на садовий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 - відмовити.

Суддя О.В. Чинчин