Рішення

від 21.02.2017 по справі 920/929/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.02.2017 Справа № 920/929/16 Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Левченка П.І., судді. Яковенка В.В., судді Соп'яненко О.Ю, при секретарі судового засідання Чепульській В.Ю. розглянув матеріали справи № 920/929/16

за позовом - керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивачів - 1) Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми,

2) Шосткинської районної державної адміністрації, м. Шостка Сумської області,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції , с. Пирогівка Шосткинського району Сумської області,

про повернення земельних ділянок,

за участю представників:

прокурора - Правдюк В.В.,

позивачів - 1) не з'явився,

2) не з'явився,

відповідача - Сомок О.П., Рязанцева А.А. за довіреністю № від 10.01.2017.

Суть спору: прокурор у своїй позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача повернути позивачеві-1 за актом приймання-передачі три земельні ділянки загальною площею 239,3575 га ріллі, нормативна грошова оцінка яких вцілому станом на 01.01.2015 року становить 2397340,25 грн., а саме: земельну ділянку площею 134,7983 га із кадастровим номером 5925380400:01:003:0095, нормативна грошова оцінка якої станом на 01.01.2015 року становить 1350108,46 грн.; земельну ділянку площею 60,4874 га із кадастровим номером 5925380400:01:003:0096, нормативна грошова оцінка якої станом на 01.01.2015 року становить 605819,49 грн.; земельну ділянку площею 44,0718 га із кадастровим номером 5925380400:01:003:0097, нормативна грошова оцінка якої не проводилась.

Відповідач заперечує проти позову, вважаючи його надуманим та безпідставним.

Розгляд справи неодноразово відкладався, прокурор та відповідач подавали додаткові докази, пояснення, обґрунтування. Ухвалою суду від 05.12.2016 року було призначено колегіальний розгляд справи. За клопотанням позивача-1 строк розгляду справи було продовжено на 15 днів.

21.02.2017 року до суду надійшло заява заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури від 20.02.2017 року № 101-1042вих17 про уточнення позовних вимог у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

У заяві від 20.02.2017 року зазначено, що враховуючи набуття чинності з 01.01.2013 року змінами до земельного законодавства, відповідно до яких правом розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів набув позивач-1 як правонаступник позивача-2, а також те, що будь-яких додаткових угод про заміну орендодавця у зв'язку з вищевказаними змінами законодавства сторони договору оренди від 19.10.2005 року (позивач-2 та відповідач) не укладали, земельні ділянки загальною площею 245,1951 га мають бути передані відповідачем орендодавцеві за договором, тобто позивачеві-2.

З урахуванням викладеного, керуючись статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, прокурор просить суд уточнити пункт 2 прохальної частини позовної заяви, виклавши його в наступній редакції: зобов'язати відповідача повернути позивачеві-2 три земельні ділянки загальною площею 239,3575 га ріллі, нормативна грошова оцінка яких вцілому станом на 01.01.2015 року становить 2397340,25 грн., а саме: земельну ділянку площею 134,7983 га із кадастровим номером 5925380400:01:003:0095, нормативна грошова оцінка якої станом на 01.01.2015 року становить 1350108,46 грн.; земельну ділянку площею 60,4874 га із кадастровим номером 5925380400:01:003:0096, нормативна грошова оцінка якої станом на 01.01.2015 року становить 605819,49 грн.; земельну ділянку площею 44,0718 га із кадастровим номером 5925380400:01:003:0097, нормативна грошова оцінка якої не проводилась, тобто прокурор у своїй заяві про уточнення позовних вимог, яка є заявою про зміну предмету позову (статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено уточнення позовних вимог, а передбачено право змінити предмет або підставу позову шляхом подання заяви до початку розгляду справи по суті), замість вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачу-1 земельні ділянки за актом приймання-передачі висуває вимогу про зобов'язання відповідача повернути позивачеві-2 ті ж самі земельні ділянки, але без акту приймання-передачі.

Оскільки заява прокурора про уточнення (а фактично - про зміну) позовних вимог (предмету позову) подана суду після початку розгляду справи по суті, тобто всупереч вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України, то вона не підлягає прийняттю до розгляду і суд розглядає позовну заяву від 19.09.2016 року № 100-5862вих16 в її первісній редакції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора у справі та представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2005 року між позивачем-2 (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди землі, за яким відповідачеві передано в оренду земельну ділянку із земель запасу загальною площею 245,1951 га, в тому числі 239,3575 га ріллі та 5,8376 га під господарськими будівлями та дворами.

На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: склад - 0,0969 га, сіносховище - 0,0984 га, силососховище - 0,0747 га, свинарник-відкормочник - 0,1110 га, літній табір - 0,1049 га, навозна станція перем. води - 0,0030 га, свинарник-маточник - 0,1660 га, навозосховище - 0,0895 га, кормоцех -0,0675 га, склад - 0,0164 га, трансформаторна підстанція - 0,0036 га, господарський двір - 5,0056 га.

Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 6 договору).

Договір зареєстрований у Шосткинському міжрайонному відділенні Сумської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.10.2005 року за № 040562500030.

Згідно пункту 15 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у десятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі, а згідно пункту 16 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Земельна ділянка загальною площею 245,1951 га передана позивачем-2 (орендодавцем) відповідачеві (орендареві) в натурі за актом приймання-передачі земельної ділянки від 19.10.2005 року, який є невід'ємною частиною договору (а.с. 23).

Згідно пункту 30 договору, дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його укладено.

Згідно пункту 36 договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Таким чином, договір укладено на 10 років і строк його дії з 19.10.2005 року до 18.10.2015 року включно.

Листом-повідомленням (заявою) № 1 від 01.09.2015 року відповідач (орендар) звернувся до позивача-1 (як до орендодавця), який є публічним правонаступником позивача-2 (як орендодавця), оскільки на той час право розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Сумської області набув позивач-1, з проханням поновити договір оренди землі, укладений 15.09.2005 року відповідачем з позивачем-2.

До листа-повідомлення (заяви) № 1 від 01.09.2015 року відповідач додав копію договору оренди землі, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копію довідки з ЄДРПОУ.

Вищезгаданий лист-повідомлення (заяву) позивач-1 отримав 10.09.2015 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 року у справі № 818/170/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 року, встановлено, що 08.10.2015 року позивачем-1 була надана відповідачеві відповідь за № ДС-28-18-07-4829/25-15, якою в задоволення заяви № 1 від 01.09.2015 року відмовлено у зв'язку з недотриманням відповідачем вимог статті 33 Закону України Про оренду землі .

Згідно частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У своїй відповіді (листі-повідомленні) від 08.10.2015 року за № ДС-28-18-07-4829/25-15 позивач-1, відмовляючи в поновленні договору оренди землі, послався на те, що до своєї заяви (листа-повідомлення) № 1 від 01.09.2015 року, відповідачем не додано проект додаткової угоди, а також на те, що в заяві не зазначено на який саме строк із якою орендною платою відповідач просить поновити договір оренди землі.

Відповідач не отримав вищезгаданого листа-повідомлення від 08.01.2015 року за № ДС-28-18-07-4829/25-15 і взагалі не отримав ніякої відповіді від першого позивача на свою заяву.

Згідно частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця (у даному випадку позивача-1, який є публічним правонаступником орендодавця - позивача-2 за договором оренди землі від 15.09.2005 року) про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випаду укладення додаткової угоди про поновленні договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади (керівником ГУ Держгеокадастру у Сумській області у даному випадку) без прийняття рішення органом виконавчої влади (ГУ Держгеокадастру у Сумській області у даному випадку) про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний термін в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржене у суді (стаття 33 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до правової позиції Верховного суду України (судових палат у цивільних та господарський справах), викладеної у постановах від 25.02.2015 року у справі № 6-219цс14 та від 25.02.2016 року у справі № 911/1707/15, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Станом на 20 листопада 2015 року (через місяць після закінчення строку договору оренди землі від 15.09.2005 року) у відповідача були б в наявності три з чотирьох вищезгаданих юридичні факти, необхідні для поновлення договору оренди землі від 15.09.2005 року з підстав передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , згідно правової позиції Верховного Суду України у згаданих вище цивільній та господарській справі, якщо б на той час відповідач продовжував користуватися земельною ділянкою; належним чином виконував би свої обов'язки за договором; відсутнє (відповідачем не отримане) письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди. Залишалося би лише укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, а відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі можна було оскаржити в господарському суді, оскільки у даному випадку мав би місце спір про право між орендодавцем та орендарем як сторонами господарського договору (господарський спір про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором).

Однак відповідач обрав невірний спосіб захисту свого права на поновлення договору оренди землі і в лютому 2016 року звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (позвача-1 у даній справі) про визнання протиправною бездіяльності відповідача (Головного управління Держгеокадастру у Сумській області), яка полягала у ненаданні відповіді на заяву позивача (відповідача у даній справі) № 1 від 01.09.2015 року про поновлення договору оренди землі від 15.09.2015 року про поновлення договору оренди землі від 15.09.2005 року та про зобов'язання відповідача (позивача-1 у даній справі) надати відповідь на ту заяву (лист-повідомлення).

Сумський окружний адміністративний суд у своїй постанові від 31.03.2016 року у справі № 818/170/16 встановив, що на заяву № 1 від 01.09.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції про поновлення договору оренди землі від 15.09.2005 року, яка надійшла 10.09.2015 року до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, останнім 08.10.2015 року, надано відповідь за № ДС-28-18-07-4829/25-15, якою в задоволенні заяви відмовлено у зв'язку з недотриманням вимог статті 33 Закону України Про оренду землі . Адміністративним судом встановлено, що вищезгадану відповідь (листа-повідомлення) про відмову в поновленні договору оренди землі направлено управлінням на адресу товариства простим поштовим відправленням 08.10.2015 року, що підтверджується витягом із журналу електронного документообігу управління. Суд визнав, що управління виконало встановлений законом обов'язок щодо порядку і строку розгляду листа-повідомлення та направлення його товариству. Адміністративний суд також зазначив, що обов'язку щодо вручення такого повідомлення орендарю законом не встановлено.

Вищезгадана постанова Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 року у справі № 818/170/16 залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суд від 24.05.2016 року, а відтак постанова від 31.03.2016 року набрала законної сили 24.05.2016 року, а тому, згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, встановлені нею обставини не доказуються при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи.

Поряд з цим, проаналізувавши обставини даної справи та зміст постанови від 31.03.2016 року у справі № 818/170/16, господарський суд дійшов висновку, що адміністративний суд встановив лише, що лист-повідомлення управління від 08.10.2015 року був зареєстрований в журналі електронного документообігу установи (управління). Висновок же адміністративного суду, що таким чином відповідач (управління) виконав встановлений законом обов'язок щодо порядку і строку розгляду листа-повідомлення та направлення його позивачеві (товариству) не ґрунтується на встановлених ним обставинах, а є лише припущенням, оскільки реєстрація листа в журналі електронного документообігу установи (управління) не є доказом направлення листа позивачеві (товариству). До того ж згаданий лист був адресований якомусь директору товариства ОСОБА_1, хоча такий (за твердженням відповідача) ніколи не працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції .

Виходячи з вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку, що у даній справі ні прокурором, ні позивачами не доведено належними та допустимими доказами, що позивач-1 (у даній справі) надіслав на адресу відповідача (у даній справі) лист-повідомлення від 08.10.2015 року № ДС-28-18-07-4829/25-15 про відмову у поновленні договору оренди землі та не спростовано твердження відповідача про неотримання того листа-повідомлення.

Саме тому, що відповідач не отримав вищезгаданого листа-повідомлення, останній і звернувся з позовом до позивача-1 (у даній справі) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії до Сумського окружного адміністративного суду.

Поряд з тим, відповідач отримав від позивача-1 листа від 27.01.2016 року № 28-18-7777.10-1491/2-16 Про внесення змін до діючих договорів оренди , в якому позивач-1 повідомляв відповідачеві, що згідно з вимогами статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків та перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки. З метою раціонального використання земельних ділянок та неухильного виконання вимог закону позивач-1 рекомендував відповідачеві в найкоротший термін переглянути діючі договори оренди земельних ділянок на предмет розміру орендної плати.

Після набрання законної сили постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 року відповідач звертався у червні 2016 року до позивача-1 за роз'ясненням щодо того, чи є діючим договір оренди землі від 15.09.2005 року, зважаючи на лист позивача-1 від 27.01.2016 року № 28-18-7777.10-1491/2-16 Про внесення змін до діючих договорів оренди .

Листом від 13.07.2016 року № 28-18-0.82-8496/2-16 позивач-1 повідомив, що договір оренди землі від 15.09.2005 року є недійсним, а лист від 27.01.2016 року слід вважати направленим помилково.

Відповідач стверджує, що з вересня 2015 року вів листування з приводу земельних ділянок, які перебували у нього в оренді за договором від 15.09.2005 року, однак спірними земельними ділянками після закінчення строку дії договору (після 19.10.2015 року) не користується.

Дослідивши наявні у справі докази, господарський суд встановив, що твердження відповідача ні прокурором, ні позивачами не спростовано, а відтак суд дійшов висновку, що відповідач не користується земельними ділянками, виділеними йому за договором оренди землі від 15.09.2005 року після закінчення строку дії договору, тобто після 19.10.2015 року.

Орендна плата сплачувалась відповідачем за іншим договором, а саме: за договором оренди землі від 27.03.2006 року (за оренду земель площею 46,3166 га сіножатей) за період дії цього договору за користування саме тією земельною ділянкою.

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05.09.2016 року у справі № 589/3547/16-к встановлено відсутність доказів того, що відповідач здійснював діяльність щодо вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, які він орендував, після закінчення терміну дії договорів оренди земельних ділянок, хоча ці земельні ділянки використовуються невстановленими особами.

Незважаючи на те, що відповідачем спірні земельні ділянки не використовуються після 19.10.2015 року, позовні вимоги прокурора щодо зобов'язання відповідача повернути позивачеві-1, як публічному правонаступнику орендодавця за договором оренди землі від 19.09.2005 року, за актом приймання-передачі земельні ділянки загальною площею 239,3575 га ріллі підлягають задоволенню.

Згідно пункту 15 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у десятиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі .

Приймання-передачу земельної ділянки було здійснено за актом приймання-передачі земельної ділянки загальною площею 245,1951 га від 19.10.2005 року. За цим актом відповідачеві було передано в натурі земельну ділянку. Межі земельної ділянки закріплені межовими знаками встановленого зразка і передані на збереження орендарю (відповідачу).

Таким чином, факт передачі відповідачеві (орендареві) земельної ділянки в натурі (на місцевості) зафіксований вищезгаданим актом приймання-передачі.

Пунктом 16 договору визначено умови повернення земельної ділянки: після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно статті 34 Закону України Про оренду землі , у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Слід підкреслити, що і в пункті 16 договору і в статті 34 Закону України Про оренду землі йдеться про умови повернення, а не про порядок (спосіб) оформлення повернення земельної ділянки, але як сам факт повернення земельної ділянки, так і факт дотримання умов повернення земельної ділянки має якимось чином фіксуватися документально, що й зумовлює необхідність оформлення повернення земельної ділянки актом прийняття-передачі земельної ділянки.

Пунктом 16 договору визначено умовою повернення земельної ділянки - повернення її орендарем у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Оскільки в акті приймання-передачі земельної ділянки від 19.10.2005 року не зазначено стан земельної ділянки, в якому орендар її одержав, то визначити, чи він не є гіршим порівняно з тим, у якому орендар одержав ту земельну ділянку в оренду неможливо, але для юридичної визначеності, для фіксації самого факту повернення орендарем орендодавцеві земельної ділянки (предмета договору) необхідним є складення акту приймання-передачі земельної ділянки у тому ж порядку (у той же спосіб), як і при передачі земельної ділянки в оренду.

При цьому слід зазначити, що ні договором, ні законом не визначено терміну, у який має бути повернено земельну ділянку після припинення дії договору, а відтак у даному випадку не може йти мови про порушення відповідачем терміну повернення земельної ділянки, чи терміну оформлення повернення земельної ділянки шляхом підписання акту приймання-передачі. Тим більше, що ні позивач-1, ні позивач-2 до пред'явлення прокурором позовної заяви, що розглядається у даній справі, не вимагали від відповідача ні повернення земельної ділянки, ні оформлення повернення земельної ділянки актом приймання-передачі.

Однак, поряд з цим, повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі у будь-якому випадку має відбутися, оскільки і за умовами договору і згідно вимог Закону після припинення дії договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку , а оформлення повернення має здійснюватися за актом приймання-передачі, що засвідчить факт виконання орендарем обов'язку повернути орендодавцеві земельну ділянку, отриману орендарем від орендодавця за актом приймання-передачі.

Згідно з частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Вищезгадана норма свідчить, що на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму (оренди) має складатися відповідний документ (акт), а тому позовні вимоги прокурора щодо зобов'язання відповідача оформити факт повернення земельних ділянок, якими він не користується з 19.10.2015 року, позивачеві-1 за актом приймання-передачі є правомірними і підлягаючими задоволенню, оскільки оформлення такого акту матиме наслідком остаточну юридичну визначеність у правовідносинах сторін договору від 15.09.2005 року, дія якого припинилася 19.10.2015 року у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Поряд з цим, акт приймання-передачі земельної ділянки, складений на виконання рішення суду у даній справі, буде свідчити лише про фіксацію саме факту повернення земельної ділянки орендарем орендодавцю, а не про дату припинення користування земельною ділянкою орендарем. Оформлення повернення земельної ділянки актом приймання-передачі засвідчує факт виконання орендарем свого зобов'язання (за договором і за законом) повернути земельну ділянку орендодавцеві та знімає питання щодо можливості користування орендарем неповернутою земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи все вищевикладене, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції (41123, Сумська область, Шосткинський район, с. Пирогівка, вул. Леніна, буд. 53-А, ідентифікаційний код 32054413) повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 108, ідентифікаційний код 3976885) за актом приймання-передачі три земельні ділянки загальною площею 239,3575 га ріллі, нормативна грошова оцінка яких вцілому станом на 01.01.2015 року становить 2397340,25 грн., а саме: земельну ділянку площею 134,7983 га із кадастровим номером 5925380400:01:003:0095, нормативна грошова оцінка якої станом на 01.01.2015 року становить 1350108,46 грн.; земельну ділянку площею 60,4874 га із кадастровим номером 5925380400:01:003:0096, нормативна грошова оцінка якої станом на 01.01.2015 року становить 605819,49 грн.; земельну ділянку площею 44,0718 га із кадастровим номером 5925380400:01:003:0097, нормативна грошова оцінка якої не проводилась

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції (41123, Сумська область, Шосткинський район, с. Пирогівка, вул. Леніна, буд. 53-А, ідентифікаційний код 32054413) на користь Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, буд. 33; код 03527891, р/р 35214005002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору в сумі 35960,10 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 27.02.2017.

Головуючий суддя П.І. Левченко

Суддя В.В. Яковенко

Суддя О.Ю. Соп'яненко