Ухвала

від 23.02.2017 по справі 761/31145/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Юзькова О.Л.

№22-ц/796/3338/2017 Доповідач - Борисова О.В.

справа №761/31145/16-ц

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду м Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Шевченка ЮріяАнатолійовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року про забезпечення доказів по справі за позовом публічного акціонерного товариства УКРІНКОМ до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.09.2016 року заяву позивача ПАТ УКРІНКОМ про забезпечення доказів задоволено частково.

Забезпечено докази по цивільній справі ПАТ УКРІНКОМ до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії шляхом витребування у ОСОБА_4 належним чином засвідчених копій наступних документів: всіх статутних документів (статут, протоколи загальних зборів, тощо), оригіналів правовстановлюючих документів на майно, оригіналів реєстрів власників іменних цінних паперів у паперовому/електронному вигляді та оригіналів рахунків в цінних паперах акціонерів ПАТ УКРІНКОМ .

В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції представник відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Шевченко Ю.А. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволення заяви про забезпечення доказів.

Зазначав, що суд першої інстанції задовольняючи частково заяву про забезпечення доказів відповідно до вимог ст.133 ЦПК України не з'ясував в чому саме полягають складнощі в поданні витребуваних доказів, а також те, що витребування зазначених доказів є предметом спору.

Вказував, що позивач у своєму клопотання про витребування доказів стверджує, що документи які просить витребувати позивач можуть довести що ПАТ УКРІНКОМ є правонаступником ПАТ УКРІНБАНК , а також, що відповідач блокує господарську діяльність позивача.

Проте, жодний із витребуваних документів не може підтвердити, що ПАТ УКРІНКОМ є правонаступником ПАТ УКРІНБАНК , оскільки ці обставину можуть довести виключно такі документи, як протокол загальних зборів акціонерів, нова редакція статуту на підставі яких 13.07.2016 року були проведені реєстраційні дії щодо фактичного перетворення ПАТ УКРІНБАНК у ПАТ УКРІНКОМ та які знаходяться в розпорядженні позивача при цьому відсутні у відповідача.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити з підстав наведених в ній.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила її відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Представник відповідача ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у її відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково заяву позивача про забезпечення доказів, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має можливості отримати докази, які є суттєвими для розгляду справи по суті, а тому суд вважав за необхідне забезпечити докази у цивільній справі шляхом витребування належним чином засвідчених копій документів, зважаючи на предмет доказування.

Колегія суддів не погоджується в повній мірі з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст.131 ЦПК України визначено, що сторони зобов'язані подати докази до суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.1, 2 ст.133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходження. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

Згідно з ч.1 ст.135 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається судом, який розглядає справу, а якщо позов ще не пред'явлено, - місцевим загальним судом, у межах територіальної підсудності якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.

Суд відмовляє у забезпеченні доказів, якщо доводи заявника не дають підстав для висновку, що подання доказів в майбутньому стане неможливим (утрудненим) або є складнощі в їх одержанні особисто заявником.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не відчужувати, не передавати в заставу, іпотеку, іншим чином не обтяжувати все майно (нерухоме та рухоме), що належить ПАТ УКРІНКОМ , в тому числі і головне приміщення за адресою: м. Київ, Вознесенський узвіз (вул. Смирнова-Ласточкіна), 10-А;

передати ОСОБА_5 - голові правління ПАТ УКРІНКОМ всі статутні документи, печатки, штампи, інші матеріальні цінності та всю документацію, що стосується фінансово-господарської діяльності ПАТ УКРІНКОМ ;

зобов'язати ОСОБА_3, ОСОБА_4, інших осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільнити безпідставно займане приміщення за адресою: м. Київ, Вознесенський узвіз (вул. Смирнова-Ласточкіна), 10-А, що належить ПАТ УКРІНКОМ .

Як зазначав позивач, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1705 від 01.09.2016 року змінено Уповноважену особу, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ УКРІНКОМ з ОСОБА_3 на ОСОБА_4

Постановлюючи ухвалу про витребування доказів, суд зобов'язав відповідача - фізичну особу ОСОБА_4 надати документи, які стосуються господарської діяльності ПАТ УКРІНКОМ , при цьому ПАТ УКРІНКОМ позовні вимоги до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ УКРІНКОМ ОСОБА_4 не заявлялися.

Колегія суддів звертає увагу на те, що задовольняючи заяву про забезпечення доказів суд має пересвідчитися в тому, що у позивача є складнощі в отриманні документів, тобто об'єктивної неможливості одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто, через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний та фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержанню та поданню доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце коли, незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося.

Разом з тим, задовольняючи частково заяву про забезпечення доказів шляхом витребування у ОСОБА_4 належним чином засвідчених копій документів, судом не було перевірено: чи дійсно позивачем вживалися заходи щодо одержання доказів; що подання вказаних доказів в майбутньому стане неможливим (утрудненим); що незважаючи на вжиті позивачем заходи, одержати їх не вдалося; що докази стосуються предмета доказування.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК Українирозглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

А тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х ВА Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Шевченка ЮріяАнатолійовича задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: