Ухвала

від 22.02.2017 по справі 816/2185/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 р.Справа № 816/2185/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представника позивача - Павлової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-капітал" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2016р. по справі № 816/2185/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-капітал"

до Державної екологічної інспекції в Полтавській області

про визнання протиправними та скасування претензій,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава-Капітал" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Полтава-Капітал") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Держекоінспекція у Полтавській області), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд визнати протиправними та скасувати заявлені претензії Державної екологічної інспекції в Полтавській області від 07 вересня 2016 року № 120/02-08, № 121/02-108, № 122/02-08.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року по справі № 816/2185/16 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Капітал" до Державної екологічної інспекції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування претензій відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року по справі № 816/2185/16 скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати дії відповідача протиправними.

Представник позивача в обґрунтування вимог апеляційної скарги та у судовому засіданні, посилаючись на положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року № 71-VІІІ, яким встановлено обмеження щодо проведення перевірок контролюючими органами підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, зазначив, що відповідач не мав жодних підстав для проведення перевірки ТОВ Полтава-Капітал . Зазначає, що вказаною нормою передбачено проведення перевірок виключно за заявою суб'єкта господарювання або з дозволу Кабінету Міністрів України, однак, в даному випадку такого дозволу видано не було. Крім того, вказує на порушення відповідачем прав позивача при складанні оскаржуваних претензій, оскільки останні не містять належного встановлення фактів забруднення земельних ділянок діями конкретно ТОВ "Полтава-Капітал". Вказує, що позивач не є користувачем земельних ділянок, які підлягали перевірці, у розумінні ст. 796 Цивільного кодексу України, оскільки ТОВ Полтава-Капітал є орендодавцем земельних ділянок третім особам, а відтак відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несе підприємство, яке безпосередньо використовує земельну ділянку. Таким чином, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а його позовні вимоги - задоволенню.

Представник відповідача, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу, з наведених підстав, просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Зокрема, зазначив, що під час проведення планової перевірки ТОВ Полтава-Капітал , відповідачем виявлено порушення вимог Законів України "Про охорону земель", "Про охорону навколишнього середовища" та "Про відходи", а також Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 року № 1717, на підставі яких було сформовано оспорювані претензії. Стверджує, що претензії позивачу направлено в межах повноважень, та на підставі чинного законодавства, жодних наслідків направлені претензії не породжують та не передбачають відповідальності за їх невиконання. Крім того, вказує, що відповідач не є контролюючим органом, діяльність якого регламентовано пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року № 71-VІІІ та зазначає, що у відповідності до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.11.2015 року № 1553 Про затвердження плану комплексних планових заходів , передбачено здійснення планових заходів в 2016 році контролюючими органами, у тому числі Держекоінспекцією, без врахування доходу суб'єкта господарювання. Таким чином, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Державною екологічною інспекцією у Полтавській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Полтава-капітал" в період з 24.02.2016 року по 16.03.2016 року , в рамках якої з метою підтвердження/заперечення факту можливого забруднення ґрунтів проведено відбір проб ґрунту на земельній ділянці, що знаходяться в користуванні ТОВ "Полтава-капітал", під майновими комплексами за наступними адресами:

- Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Леніна, 63, про що складено акт відбору проб ґрунтів від 03.03.2016 року № 6;

- Полтавська області, м. Хорол, вул. Вокзальна, 39, про що складено акт відбору проб ґрунтів від 01.03.2016 року № 4;

- м. Полтава, вул. Половки, 62, про що складено акт відбору проб ґрунтів від 09.03.2016 року №7.

В ході проведених перевірок ТОВ "Полтава-капітал" надано інформацію у вигляді листа від 26.02.2016 року № 117/01 та додатки до нього, зокрема щодо земельних ділянок, які ТОВ "Полтава-капітал" використовує на території Полтавської області, серед яких значаться земельні ділянки за вказаними адресами, на підставі договорів оренди, укладеними з органами місцевого самоврядування. Згідно вказаних договорів оренди умовами збереження стану об'єкта оренди є використання орендарем (тобто ТОВ "Полтава-капітал") земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з умовами договору та дотримання екологічної безпеки землекористування. Вищеозначене зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ "Полтава-капітал" № 50/01-01-14 від 16.03.2016 року.

Відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на вказаних вище земельних ділянках відповідно, результати яких зафіксовані у наступних протоколах від 17.06.2016 року :

- № 12 - виявлено забруднення земельних ресурсів, а саме: перевищення нормованого вмісту (концентрації) неполярних вуглеводнів (нафтопродуктів) на земельній ділянці за адресою Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Леніна, 63 під майновим комплексом поблизу резервуарів паливно-мастильних матеріалів № 22, № 23 та поблизу залізничної колії і приладів нижнього зливу (2 плями забруднення площами 28 м2 та 29,21 м2 відповідно), що є порушенням ст. 52 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 45 Закону України "Про охорону земель";

- №10 - виявлено забруднення земельних ресурсів, а саме: перевищення нормованого вмісту (концентрації) щільного залишку водної витяжки на земельній ділянці за адресою Полтавська область, м. Хорол. вул. Вокзальна, 39 під майновим комплексом поблизу резервуарів з паливно-мастильними матеріалами № 2, № 4, що є порушенням ст. 52 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 45 Закону України "Про охорону земель";

- №13 - виявлено забруднення земельних ресурсів, а саме: перевищення нормованого вмісту (концентрації) неполярних вуглеводнів (нафтопродуктів) та перевищення нормованого вмісту (концентрації) щільного залишку водної витяжки на земельній ділянці за адресою м. Полтава вул. Половки, 62 під складом для зберігання паливно-мастильних матеріалів на відстані 2м від залізничної колії поблизу приладів нижнього зливу (2 плями забруднення площами 138 м2 та 59 м2), що є порушенням ст. 52 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 45 Закону України "Про охорону земель".

Відповідно до листа Відділу Держгеокадастру у Гадяцькому районі Полтавської області від 02.08.2016 року № 39-28-99.4-481-1/16-16 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Леніна, 63, що знаходиться у користуванні ТОВ "Полтава-капітал", загальною площею 3,3305 га (землі комерційного призначення) становить 431,51 грн./м2.

Відповідно до листа Відділу Держгеокадастру у Хорольському районі Полтавської області від 13.07.2016 № 01-16-09/3469 земельна ділянка за адресою Полтавська область, м. Хорол, вул. Вокзальна, 39, що перебуває у користуванні на умовах оренди ТОВ "Полтава-капітал", належить до земель комерційного використання та нормативна грошова оцінка становить 240,11 грн./м2.

Відповідно до листа Управління Держгеокадастру у місті Полтаві Полтавської області від 14.07.2016 № 11-1604-0.5-665/2-16 земельна ділянка за адресою м. Полтава, вул. Половки, 62, що перебуває у користуванні на умовах оренди ТОВ "Полтава-капітал" (кадастровий номер 5310136400:10:004:0305), загальною площею 91334 м2, категорія земель - землі промисловості; вид використання - для експлуатації та обслуговування адмінбудівлі та складів для зберігання паливо-мастильних матеріалів, згідно із матеріалами "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Полтава", із врахуванням категорії земель за функцією використання (землі комерційного використання), вартість земельної ділянки становить 111095937,58 грн..

Внаслідок забруднення земельної ділянки (2 плями забруднення площами 28 м2 та 29,21 м2) за адресою Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Леніна, 63 за показниками перевищення нормованого вмісту (концентрації) неполярних вуглеводнів (нафтопродуктів) заподіяно матеріальну шкоду на суму 49373,37 грн., яку розраховано відповідно до "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 27.10.1997 року № 171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04,2007 року за № 422/13689.

Внаслідок забруднення земельної ділянки за адресою Полтавська область, м. Хорол, вул. Вокзальна, 39 за показником зміни показників щільного залишку водної витяжки в порівнянні зі складом незабрудненого ґрунту заподіяно матеріальну шкоду на суму 11861,43 грн., яку розраховано відповідно до "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 27.10.1997 року № 171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 року за № 422/13689.

Внаслідок забруднення земельної ділянки (2 плями забруднення площами 138 м2 та 59 м2) за адресою м. Полтава вул. Половки, 62 за показниками перевищення нормованого вмісту (концентрації) неполярних вуглеводнів (нафтопродуктів) та перевищення нормованого вмісту (концентрації) щільного залишку водної витяжки в порівнянні зі складом незабрудненого ґрунту заподіяно матеріальну шкоду на суму 524103,43 грн., яку розраховано відповідно до "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 27.10.1997 року №171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 року за № 422/13689.

На підставі викладеного, Держекоінспекцією у Полтавській області сформовані та надіслані позивачеві наступні Претензії від 07 вересня 2016 року разом з розрахунками такої шкоди:

- № 120/02-08, якою запропоновано позивачу відшкодувати збитки, які заподіяні державі внаслідок забруднення земель на суму 49373,37 грн. (а.с. 84-88).

- № 121/02-08, якою запропоновано відшкодувати збитки, які заподіяні державі внаслідок забруднення земель на суму 11861,43 грн. (а.с.89-93).

- № 122/02-08, якою запропоновано Вам відшкодувати збитки, які заподіяні державі внаслідок забруднення земель на суму 524103,43 грн. (а.с. 94-99).

Позивач, не погодившись з вказаними претензіями, звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправними та скасування останніх.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон № 877-V) визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 року №429, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за 1347/20085 (далі по тексту - Положення про Держекоінспекцію), Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Повноваження Держекоінспекції поширюються на територію відповідної області.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов (Пункт 4.2 Положення про Держекоінспекцію).

Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва); розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах (Пункти 6.4, 6.7, 6.11 та 6.17 Положення про Держекоінспекцію).

Згідно зі статтею 5 Закону N 877-V, планові заходи державного нагляду проводяться відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про це не пізніше як за десять днів до дня здійснення цього планового заходу. Повідомлення повинно містити дату початку та дату закінчення здійснення цього заходу, найменування юридичної особи, щодо діяльності якого здійснюється захід, найменування органу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено, що одним із розпорядчих документів, які супроводжують проведення планових та позапланових заходів здійснення державного нагляду, визначено посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке оформлюється на підставі наказу про здійснення планового або позапланового заходу. Одним із обов'язкових реквізитів, який має містити посвідчення, є перелік посадових осіб, що беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові. Зазначене посвідчення (направлення) та службове посвідчення посадові особи органу державного нагляду зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі перед початком здійснення заходу.

У разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу або непред'явлення посадовими особами органу нагляду документів, визначених статтею 7 Закону N 877-V, передбачено право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду до здійснення такого заходу (абзац четвертий частини четвертої статті 5, абзац третій частини п'ятої статті 7 Закону N 877-V).

Положення цих норм кореспондуються зі статтею 10 зазначеного Закону, яка визначає право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів нагляду, зокрема, внаслідок ненадання ними копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Наведене дає підстави вважати, що порушення органом державного нагляду (контролю) вимог Закону N 877-V щодо оформлення та надання суб'єкту господарювання повідомлення (направлення) про перевірку та посвідчення на здійснення перевірки, є підставою для недопущення останнім посадових осіб органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю). У разі невикористання суб'єктом господарювання цього права не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів.

Вказана правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України у спорах цієї категорії, зокрема у постанові від 19 вересня 2011 року по справі № 21-130а11, врахування яких при відправленні правосуддя є обов`язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Так, у відповідності до ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Колегія суддів зауважує, що позивач правом щодо не допуску до проведення зазначеної перевірки не скористався, чим фактично визнав наявність відповідних документів для її проведення, а тому такі доводи на підтвердження протиправності дій відповідача є необґрунтованими.

Виходячи з наведеного, використання органом Державної екологічної інспекції викладених в акті перевірки відомостей щодо певних обставин, в яких перевіряюча особа вбачає порушення чинного законодавства, за дотриманням якого проводиться перевірки, винесення на підставі такого акту певних розпорядчих документів та розрахування збитків, які, на думку перевіряючого, завдані державі встановленими перевіркою порушеннями, є частиною процесу реалізації органом Держекоінспекції повноважень, наданих йому чинним законодавством, та узгоджується з приписами ст.ст.7, 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Надаючи оцінку сформованим відповідачем претензіям, колегія суддів зазначає наступне.

Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС України).

Виходячи із системного аналізу вказаних правових норм, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права або обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до приписів ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з ч.1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема: г) пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; л) здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на нього Президентом України.

Відповідно до п.п. 12 п. 6 Положення про Державну екологічну інспекцію України від 13.04.2011 року № 454/2011, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії.

Аналіз положень Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 454/2011 свідчить про те, що чинним законодавством відповідачу надано право та повноваження здійснювати розрахунок завданих збитків.

Отже, згідно п."г" ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п.6.17 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 року №429, ст.ст.5,6 ГПК України відповідачем складені претензії від 07 вересня 2016 року № 120/02-08, № 121/02-08, № 122/02-08 щодо добровільного відшкодування зазначеної шкоди, які отримані позивачем 13 вересня 2016 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на наявних в матеріалах справи копіях таких претензій (а.с. 84, 89, 94).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідач при здійсненні розрахунку збитків діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження відповідача обмежуються лише обчисленням розміру збитків у встановленому порядку. Що стосується відшкодування виявлених збитків, вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі розпорядження. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, здійснювався відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Мінприроди України від 20 липня 2009 року № 389.

У цьому випадку розрахунок розмірів відшкодування збитків не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

За змістом частини першої статті 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Разом з тим, претензія є формою досудового врегулювання спорів, тому оскаржувані претензії Держекоінспекції у Полтавській області направлялись позивачу для добровільного відшкодування заподіяних збитків, дана претензія не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить приписів обов'язкових до виконання та не породжує юридичних наслідків для позивача. Такі дані розрахунку можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про стягнення сум збитків, в основу яких покладені вказані дані розрахунку.

Отже, предметом оскарження відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Таким чином, розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялася.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 року по справі № 816/2185/16 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ТОВ Полтава-Капітал колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-капітал" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2016р. по справі № 816/2185/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П. Судді Перцова Т.С. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 27.02.2017 р.