Ухвала

від 22.07.2019 по справі 816/2185/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 липня 2019 року

Київ

справа №816/2185/16

провадження №К/9901/36935/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-капітал" до Державної екологічної інспекції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування претензій, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-капітал" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-капітал" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року.

Згідно з пунктом 4 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах,які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2018 року для розгляду справи № 8162185/16 визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Коваленко Н.В.

Згідно пункту 2 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України під час підготовки справи до розгляду суд вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава-капітал" заявило клопотання про розгляд справи за участю його представника.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, подати заперечення на касаційну скаргу.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Євпропейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд касаційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", № 8273/78).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.

На переконання суду характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного і всебічного встановлення обставин справи, а тому у задоволенні клопотання про розгляд цієї справи у судовому засіданні слід відмовити.

Вищим адміністративним судом України створено учасникам процесу у справі № 816/2185/16 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в касаційній скарзі, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи викладене, у клопотанні про участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні слід відмовити.

У запереченнях на касаційну скаргу, поданих Державною екологічною інспекцією в Полтавській області, міститься клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Відповідно до частин першої, третьої статті 122-1 КАС України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п`ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

З аналізу вказаних норм статті 122-1 КАС України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, слідує, що постановлення судом ухвали про розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції є правом суду, а не його обов`язком.

Враховуючи обставини справи, характер та суть позовних вимог, а також з огляду на те, що зібраних матеріалів достатньо для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В порядку, встановленому статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 3, 241, 248, 340 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Прийняти до провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-капітал" до Державної екологічної інспекції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування претензій.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтава-капітал" у задоволенні клопотання про участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні.

Відмовити Державній екологічній інспекції в Полтавській області у задоволенні клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Закінчити підготовку цієї справи до касаційного розгляду.

Призначити справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-капітал" до Державної екологічної інспекції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування претензій, до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, яке відбудеться з 23 липня 2019 року в приміщенні суду за адресою: вулиця Московська, 8, корпус 5, місто Київ, 01029.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Коваленко