Постанова

від 21.02.2017 по справі 927/1104/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2017 р. Справа№ 927/1104/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

позивача: Пшенична В.В., довіреність б/н від 10.11.2016,

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2016

у справі №927/1104/16 (суддя Книш Н.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Хімпром"

до Публічного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат"

про стягнення 291397 грн 29 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Хімпром" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" про стягнення 291397,29 грн, з яких: 274835,88 грн боргу за поставлений товар згідно договору постачання №29-04/2015 від 29.04.2015, 12840,39 грн інфляційних за період квітень-жовтень 2016 року, 3721,02 грн 3% річних за період з 14.03.2016 по 10.11.2016.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2016 у справі №927/1104/16 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" (вул. Вишнева, 4, м. Ічня, Чернігівська область, ідентифікаційний код 00381152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Хімпром" (вул. Віскозна, буд. 11, м. Київ, ідентифікаційний код 31923443) 274835 грн 88 коп. боргу, 12840 грн 39 коп. інфляційних втрат, 3705 грн 66 коп. 3% річних, 4370 грн 73 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Ічнянський молочно-консервний комбінат" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2016 у справі №927/1104/16 в частині стягнення з ПАТ "Ічнянський молочно-консервний комбінат" 274835 грн 88 коп. боргу, 12840 грн 39 коп. інфляційних втрат, 3705 грн 66 коп. 3% річних, 4370 грн 73 коп. судового збору та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. Також, в апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2017, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2016 у справі №927/1104/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 07.02.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 21.02.2017, у зв'язку із неявкою представника відповідача та заявленим клопотанням про відкладення розгляду справи.

21.02.2017 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі представника, за наявними в матеріалах справи документами, у зв'язку із неможливістю з'явленння представника ПАТ "Ічнянський молочно-консервний комбінат" у судове засідання.

В судове засідання, яке відбулось 21.02.2017, з'явився представник позивача, представник відповідача (апелянта), враховуючи подане клопотання, не з'явився.

Головуючим ставилось на обговорення подане відповідачем клопотання про розгляд справи без участі представника ПАТ "Ічнянський молочно-консервний комбінат".

Представник позивача не заперечував щодо задоволення вказаного клопотання.

Колегія суддів вирішила задовольнити клопотання ПАТ "Ічнянський молочно-консервний комбінат" та розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для всебічного, повного та об'єктивного розгляду.

Крім того, в судовому засіданні представником позивача, на спростування тверджень відповідача щодо ненадання позивачем документів, що засвідчують якість товару, надано письмові пояснення з додатковими документами, а саме: копіями паспортів якості та копією висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, що посвідчують якість товару, що поставлявся позивачем в рамках договору постачання №29-04/2015 від 29.04.2015. У письмових поясненнях позивач також зазначив, що відповідачем не було направлено на адресу позивача будь-яких листів, звернень, претензій відносно неотримання документів, що посвідчують якість товару. Наведене в свою чергу підтверджує отримання відповідачем товару та документів підтверджуючих якість товару, без наявності зауважень.

Також, в судовому засіданні представник позивача надав суду усні пояснення стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Хімпром" (постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Ічнянський молочно-консервний комбінат" (покупець, відповідач) було укладено договір постачання №29-04/2015 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених цим Договором, передати у власність покупця соду каустичну, кислоту азотну (надалі - товар), згідно заявок покупця, а покупець приймає та оплачує прийнятий товар.

Цей Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 8.1. Договору).

Згідно з п. 8.2. Договору його строк починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього Договору, та закінчується 31.12.2015. Цей Договір пролонгується на наступний рік за згодою сторін.

У випадку, якщо жодна із сторін до закінчення строку договору не надішле іншій стороні повідомлення про закінчення строку дії договору, договір вважається продовженим на один календарний рік на тих же умовах (п. 8.7. Договору).

В матеріалах справи відсутні докази щодо повідомлення сторонами одна одну про закінчення строку дії договору, а отже договір постачання №29-04/2015 від 29.04.2015 продовжує діяти.

Відповідно до п. 1.3. Договору якість товару має відповідати вимогам, погодженим сторонами та обов'язково підтверджується сертифікатом якості, який продавець зобов'язаний передати покупцю в момент поставки товару. Усі необхідні товарно-транспортні документи та документи щодо якості товару, необхідність яких передбачена чинним законодавством України, постачальник зобов'язаний передати покупцю в момент поставки товару, а у випадках якщо покупцем було все ж прийнято товар без вищевказаних документів, постачальник зобов'язується надати такі документи невідкладно за першою ж вимогою покупця.

Згідно із п. 4.1. Договору якість товару повинна відповідати чинній нормативній документації на даний вид товару.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1454939,40 грн згідно видаткових накладних: №544 від 03.06.2015 на суму 72450,00 грн, №565 від 09.06.2015 на суму 60328,80 грн, №603 від 19.06.2015 на суму 45000,00 грн, №887 від 13.08.2015 на суму 79650,00 грн, №933 від 26.08.2015 на суму 60930,00 грн, №960 від 01.09.2015 на суму 49863,60 грн, №1060 від 16.09.2015 на суму 102483,00 грн, №1105 від 28.09.2015 на суму 41553,00 грн, №1106 від 28.09.105 на суму 60930,00 грн, №1220 від 22.10.2015 на суму 77551,20 грн, №1297 від 03.11.2015 на суму 60930,00 грн, №1325 від 10.11.2015 на суму 122979,60 грн, №1388 від 25.11.2015 на суму 69800,40 грн, №1413 від 01.12.2015 на суму 81986,40 грн, №1448 від 08.12.2015 на суму 69800,40 грн, №1431 від 08.12.2015 на суму 2817,36грн, №2 від 04.01.2016 на суму 139600,80 грн, №166 від 22.02.2016 на суму 61489,80 грн, №169 від 22.02.2016 на суму 1878,24 грн, №463 від 21.04.2016 на суму 92908,80 грн, №671 від 10.06.2016 на суму 100008,00 грн.

Факт поставки товару підтверджується також товарно-транспортними накладними: №Р544 від 03.06.2015, №Р565 від 09.06.2015, №Р603 від 19.06.2015, №Р887 від 13.08.2015, №Р933 від 26.08.2015, №Р960 від 01.09.2015, №Р1040 від 16.09.2015, №Р1105 від 28.09.2015, №Р1106 від 28.09.2015, №Р1220 від 22.10.2015, №Р811 від 03.11.2015, №Р1325 від 10.11.2015, №Р1388 від 25.11.2015, №Р1413 від 01.12.2015, №Р1448 від 08.12.2015, №Р1431 від 08.12.2015, №Р2 від 04.01.2016, №Р166 від 22.02.106, №Р169 від 22.02.106, №Р463 від 21.04.2016, №Р671 від 10.06.2016.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором, у відповідності до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до п. 3.3. Договору покупець здійснює оплату за поставлений товар на протязі 20 календарних днів з дати поставки товару продавцем.

Позивачем виставлені відповідачу рахунки на оплату поставленого товару №544 від 02.06.2015 на суму 72450,00 грн, №565 від 08.06.2015 на суму 60328,80 грн, №603 від 18.06.2015 на суму 45000,00 грн, №887 від 12.08.2015 на суму 79650,00 грн, №933 від 25.08.2015 на суму 60930,00 грн, №960 від 31.08.2015 на суму 49863,60 грн, №1060 від 15.09.2015 на суму 102483,00 грн, №1105 від 28.09.2015 на суму 41553,00 грн, №1106 від 28.09.2015 на суму 60930,00 грн, №1220 від 22.10.2015 на суму 77551,20 грн, №1297 від 03.11.2015 на суму 60930,00 грн, №1325 від 10.11.2015 на суму 122979,60 грн, №1388 від 24.11.2015 на суму 69800,40 грн, №1413 від 01.12.2015 на суму 81986,40 грн, №1431 від 04.12.2015 на суму 2817,36 грн, №1448 від 07.12.2015 на суму 69800,40 грн, №2 від 04.01.2016 на суму 139600,80 грн, №19 від 11.01.2016 на суму 2167,20 грн, №166 від 16.02.2016 на суму 61489,80 грн, №169 від 17.02.2016 на суму 1878,24 грн, №307 від 22.03.2016 на суму 2817,36 грн, №463 від 21.04.2016 на суму 92908,80 грн, №671 від 08.06.2016 на суму 100008,00 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема, виписками банку по рахунку позивача, копії яких додані останнім до матеріали справи, та платіжними дорученнями, копії яких додані відповідачем до матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Ічнянський молочно-консервний комбінат" за отриманий товар розрахувалось частково, сплативши 1180103,52 грн.

Позивачем зазначено, що відповідач не здійснив повної оплати по наступним накладним: №2 від 04.01.2016 на суму 18551,04 грн (залишок боргу після часткової оплати товару), №166 від 22.03.2016 на суму 61489,80 грн, №169 від 22.02.2016 на суму 1878,24 грн, №463 від 21.04.2016 на суму 92908,80 грн, №671 від 10.06.2016 на суму 100008,00 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 274835,88 грн, що підтверджується матеріалами справи, актом звірки розрахунків станом на 30.09.2016, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначене також кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, борг в сумі 274835,88 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, враховуючи наступне.

Згідно вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, належних та допустимих доказів повної сплати вартості отриманого товару відповідачем суду не подано.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначив, що строк оплати за прийнятий товар не настав, оскільки позивачем при передачі партій товару не було надано таких документів як якісне посвідчення, гігієнічний висновок, сертифікат якості. Судом вказані заперечення відповідача не прийнято до уваги, враховуючи наступне.

У відповідності до п. 4.6. Договору, приймання товару по якості здійснюється у будь-якому разі за місцезнаходженням покупця відповідно до умов, визначених сторонами у договорі. Правовідносини сторін, не врегульовані договором, регулюються інструкцією "Про порядок приймання Товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю", що затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-7. Незалежно від перевірки якості товару, здійсненої покупцем у строки, зазначені в n.6 вищезазначеної інструкції покупець має право актувати недоліки товару, якщо такі недоліки будуть виявлені на протязі гарантійного строку або строку придатності на товар. Акт про приховані недоліки товару повинен бути складений на протязі 10 днів з моменту виявлення таких недоліків. Гарантійний строк/строк придатності на товар складає один рік, що обраховується з моменту поставки товару. Покупець має право залучати третіх осіб (лабораторії, експертні організації) для дослідження якості товарів.

Згідно з п. 4.7. Договору, у випадку коли товар не відповідав якісним показникам визначеним сторонами у даному договорі, Покупець має право правомірно не підписувати видаткову накладну та складає Акт невідповідності про що повідомляє Постачальника направивши йому по електронній пошті або по пошті, за вибором Покупця повідомлення та копію акту. У випадку, якщо представник Постачальника відмовився від складання та підписання такого Акту або представник продавця відсутній при прийомці товару, Покупець самостійно складає такий Акт з обов'язковою участю третьої особи, який має юридичну силу та є обов'язковим для Постачальника. У такому випадку Покупець має право відмовитися від прийняття не якісного товару, а у разі якщо товар доставляється власними силами Покупця та уже прийнятий за кількістю, повернути такий не якісний товар Постачальнику, а Постачальник зобов'язується невідкладно забезпечити прийняття неякісного товару та його вивезення з території покупця. Якщо не прийнятий товар уже оплачено Покупцем Постачальник зобов'язаний терміново повернути сплачені за такий товар кошти, якщо сторони не домовилися про інше. Реалізація Покупцем свого права прийняти товар неналежної якості не звільняє Постачальника від відповідальності за поставку не якісного товару та виплати збитків.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не надано доказів складання Акту невідповідності товару, доказів повідомлення позивача про невідповідність отриманого товару або доказів звернення до позивача з вимогою надати документи щодо якості товару, необхідність яких передбачена законодавством України, а саме для товару: соди каустичної та кислоти азотної. Крім того, відповідачем не наведено, а відповідно і не надано суду доказів порушення позивачем умов договору щодо ненадання документів стосовно якості товару із визначенням конкретної партії поставки товару (видаткової та товарно-транспортної накладної), доказів щодо строку затримки відповідачем оплати товару позивачу.

Всі видаткові накладні, товарно-транспортні накладні підписані з боку відповідача та скріплені печаткою юридичної особи, що свідчить про отримання товару без зауважень, з відповідними супровідними документами на час поставки позивачем та прийняття відповідачем товару, і відповідно до вимог законодавства у відповідача виник обов'язок щодо оплати отриманого товару згідно умов договору. Таким чином, висновок відповідача про ненастання строку оплати товару є помилковим.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 12840,39 грн інфляційних за період квітень-жовтень 2016 року, 3721,02 грн 3% річних за період з 14.03.2016 по 10.11.2016.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 3705,66 грн за період з 15.03.2016 по 10.11.2016, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних не враховано, що згідно ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. По видатковим накладним №166 від 22.02.2016 та №169 від 22.02.2016 відповідач повинен був остаточно розрахуватися за отриманий товар до 14.03.2016 включно (оскільки 13.03.2016 є вихідним днем). Крім того, позивачем не враховано кількість днів у 2016 році - 366 календарних днів.

Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю в сумі 12840,39 грн.

Враховуючи те, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно і в повному обсязі не розрахувався, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 274835,88 грн, 12840,39 грн інфляційних втрат, 3705, 66 грн 3% річних.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що факт наявності боргу відповідача перед позивачем в сумі 274835,88 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Хімпром" в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" на користь позивача основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 12840,39 грн інфляційних втрат та 3705, 66 грн 3% річних.

Судова колегія, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, який здійснено судом першої інстанції, дійшла висновку, що вказаний розрахунок є обґрунтованими, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 12840,39 грн.

Також, колегія суддів перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, який здійснено судом першої інстанції, дійшла висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 3705,66 грн за період з 15.03.2016 по 10.11.2016, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних не враховано положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2016 у справі №927/1104/16 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" задоволенню не підлягає.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта (відповідача у справі).

Крім того, судова колегія зазначає, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 відстрочено Публічному акціонерному товариству "Ічнянський молочно-консервний комбінат" сплату судового збору у розмірі 4808,05 грн до винесення постанови у справі.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п. 3.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7, якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" 4808,05 грн судового збору за розгляд справи апеляційною інстанцією, оскільки станом на день оголошення постанови у справі відповідачем сплату судового збору не здійснено.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2016 у справі №927/1104/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2016 у справі №927/1104/16 залишити без змін.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" (вул. Вишнева, 4, м. Ічня, Чернігівська область, ідентифікаційний код 00381152) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31216206782001) 4808,05 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Чернігівської області.

5. Матеріали справи №927/1104/16 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран