Рішення

від 27.02.2017 по справі 915/1458/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року Справа № 915/1458/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 дов № 292/1 від 01.08.2016,

представник відповідача в судове засідання не з'явився,

за участю представника 3-ї особи - ОСОБА_2 - дов. № 44 від 15.08.2016,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

За позовом: Державного вищого навчального закладу «Миколаївський політехнічний коледж» , 54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 11-А

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНД» , 54038, АДРЕСА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, 54017, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Чкалова, будинок 20

про: стягнення 43 493,76 грн.

встановив:

Державний вищий навчальний заклад «Миколаївський політехнічний коледж» звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (заява про зменшення позовних вимог від 23.01.2017) в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНД» заборгованості в розмірі 40 587,42 грн. з якої: 35 252,13 грн. - експлуатаційні витрати, 5 335, 29 грн. - пені.

Відповідач в судове засідання 27.02.2017 не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив по суті позовної заяви до суду не надав. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2016, від 30.01.2017, від 16.02.2017 були направлені відповідачеві та повернулись до суду з зазначенням причин невручення. Враховуючи, що ухвали Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2016, від 30.01.2017, від 16.02.2017 направлені на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який був зроблений судом, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

Третя особа у наданих до суду поясненнях зазначила, що відповідач згідно Договору оренди № РОФ -238 сплачував орендну плату до Державного бюджету постійно. За наявною інформацією у Регіонального відділення, договори між позивачем та відповідачем щодо компенсації витрат балансоутримувачу на утримання орендованого майна укладалися до 2013 року. Листом від 16 березня 2016 року № 116 позивач повідомив Регіональне відділення про порушення орендарем умов договору оренди в частині компенсації йому експлуатаційних витрат на утримання орендованого майна та сплати комунальних послуг, та не надав згоду на продовження строку дії договору оренди з 27.04.2016. Орендоване державне нерухоме майно було повернуто з орендного користування Регіональному відділенню за участю ДВНЗ Миколаївський політехнічний коледж за актом приймання - передавання. Заборгованість з орендної плати до Державного бюджету відсутня.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

01 жовтня 2004 року між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИНД» (далі - орендар) укладено договір оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. ні кольська, 28, що знаходиться на балансі Миколаївського політехнічного технікуму № РОФ - 238 від 01.10.2004 (далі - Договір № РОФ -238), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 378,66 кв.м., згідно з планом розміщення орендованих приміщень, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 28, що знаходиться на балансі Державного вищого навчального закладу Миколаївський політехнічний коледж , а саме:

- адміністративні приміщення площею 37,5 кв.м., вартість яких визначена

згідно з висновком про вартість на 30.04.2013 і становить за незалежною оцінкою 74 200 грн.;

- виробничі приміщення площею 297,6 кв.м., вартість яких визначена

згідно з висновком про вартість на 30.04.2013 і становить за незалежною оцінкою 217 400 грн.;

- складська будівля площею 43,58 кв.м., вартість якої визначена згідно з

висновком про вартість на 30.04.2013 и становить за незалежною оцінкою 55 300 грн.

Майно передається в оренду для розміщення офісних приміщень (37,5 кв.м.), виробничих приміщень (297,6 кв.м), складських приміщень (43,58 кв.м) (п. 1.1 Договору № РОФ -238 в редакції Договору № 4 про внесення змін до договору оренди).

Відповідно до п. 1.2 Договору № РОФ - 238 (в редакції Договору про внесення змін від 05.01.2010), об'єкт оренди має використовуватися тільки за його призначенням.

Згідно п. 2.1 Договору № РОФ - 238 (в редакції Договору про внесення змін від 05.01.2010), орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі.

Пунктом 10.1 Договору № РОФ -238 (в редакції Договору № 4 про внесення змін до договору оренди), цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 29.04.2013 до 27.04.2016 включно.

Так, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області на виконання вимог Договору, згідно акту приймання-передавання від 01.10.2004 (а.с. 17) передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення виробничих майстерень загальною площею 400 кв.м., розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 28. Вказаний акт підписано та скріплено печатками сторін.

Згідно з ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

У відповідності до п. 5.11 Договору № РОФ - 238 (в редакції Договору про внесення змін від 05.01.2010), орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

04 січня 2013 року, між Державним вищим навчальним закладом Миколаївський політехнічний коледж (далі - балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИНД» (далі - орендар) було укладено Договір про відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних послуг (далі - Договір від 04.01.2013), у відповідності до умов якого, балансоутримувач забезпечує орендарю безперервне надання комунальних та експлуатаційних послуг. Орендар своєчасно відшкодовує балансоутримувачц кошти за комунальні послуги, згідно з виставленими балансоутримувачем рахунками та експлуатаційні витрати відповідно до додаткового розрахунку (п.1.1 та п. 1.2 Договору від 04.01.2013).

Відповідно до п. 4.1 Договору, цей Договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови Договору і свої зобов'язання.

До Договору від 04.01.2013 був складений розрахунок експлуатаційних витрат (а.с. 24).

Позивач в позовній заяві зазначає, що Договір від 04.01.2013 не містить, погодженого сторонами строку його дії, отже є таким, що є безстроковим та діє до його припинення за угодою сторін чи судом, або до укладення нового договору з даного питання. Також, даний договір укладений відповідно до вимог п. 5.11 Договору оренди нерухомого майна від 01.10.2004 № РОФ - 238, тому є похідним від нього та діє протягом дії основного договору оренди або до укладення нового договору про відшкодування експлуатаційних витрат. Будь - якої згоди сторін, щодо припинення договору про відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних послуг від 04.01.2013, або закінчення терміну його дії не було, тому даний договір діяв в період з 04.01.2013 по 04.01.2015 до моменту укладення нової угоди.

Так, відповідач відповідно до умов Договору, зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна та відшкодовувати балансоутримувачу витрати на утримання орендованого майна згідно виставлених рахунків.

Згідно розрахунку позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 35 252,13 грн. на підставі наступних рахунків:

- рахунок № 663 від 09.12.2013 на суму 2 754,70 грн. (а.с. 29);

- рахунок № 602 від 12.11.2013 на суму 2 754,70 грн. (а.с. 29).

- рахунок № НК - 0000019 від 14.01.2014 на суму 2 754,70 грн. (а.с. 32);

- рахунок № НК - 0000475 від 11.08.2014 на суму 17 825,30 грн. (а.с. 32);

- рахунок № НК - 0000503 від 10.09.2014 на суму 166,73 грн. (а.с. 31);

- рахунок № НК - 0000546 від 10.10.2014 на суму 2249,00 грн. (а.с. 31);

- рахунок № НК - 0000599 від 13.11.2014 на суму 2249,00 грн. (а.с. 30);

- рахунок № НК - 0000665 від 11.12.2014 на суму 2 249,00 грн. (а.с. 30)

З метою отримання заборгованості, позивач направив на адресу відповідача лист № 1410/1 від 01.11.2016 (а.с. 42) в якому просив погасити заборгованість. Відповіді на вказану вимогу відповідач не надав.

Відповідач свої зобов'язання за Договором від 04.01.2013 щодо відшкодовування балансоутримувачу витрат на утримання орендованого майна не виконав, що зумовило позивача звернутись до суду про стягнення заборгованості.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У ч.1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розрахунок основної заборгованості перевірений судом та визначено вірний розмір боргу згідно вказаних рахунків в сумі 33 003, 13 грн.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості згідно Договору про відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних послуг від 04.01.2013 підлягають частковому задоволенню в сумі 33 003, 13 грн., оскільки позивачем не доведено належними засобами доказування факту надання відповідачу послуг саме на суму 35 252,13 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 2.3 Договору від 04.01.2013, плата за послуги перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі балансоутримувачу стягується з урахуванням пені за кожний прострочений день в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючий на період, на який нараховується пеня.

Позивач у наданому до суду розрахунку (а.с. 60) нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату експлуатаційних послуг за період з 01.07.2016 по 31.12.2016 в розмірі 5 335,29 грн.

Згідно зі ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату експлуатаційних послуг за період з 01.07.2016 по 31.12.2016 в розмірі 5 335,29 грн.

задоволенню не підлягають, оскільки в листі № 1410/1 від 01.11.2016 , який було направлено відповідачу 15.11.2016, що підтверджується фіскальним чеком (а.с. 43), не вказано які саме рахунку були виставлені відповідачу. Доказів в підтвердження визначення періоду прострочення саме з 01.07.2016 та доказів в обґрунтування розрахунку пені з дотриманням п. 2 ст. 530 ЦК України позивачем до суду не надано.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання по Договору від 04.01.2013 відповідач у порушення приписів ст. 33 ГПК України суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог .

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНД» (54038,

АДРЕСА_1, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 32883873) на користь Державного вищого навчального закладу «Миколаївський політехнічний коледж» (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 11-А, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 20915954) заборгованості в розмірі 33 003, 13 грн. - експлуатаційних витрат, та 1116, 18 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 03.03.2017

Суддя Н.О. Семенчук