Постанова

від 27.02.2017 по справі 903/761/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2017 р. Справа № 903/761/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги відповідача державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Камінь-Каширськагроліс" та ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 30.11.2016 р. у справі №903/761/16

за позовом заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Полицівської сільської ради

до державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Камінь-Каширськагроліс"

про стягнення 129 417, 16 грн. відшкодування завданої шкоди

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_2,

ОСОБА_1 - ОСОБА_3,

прокуратури - ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 30.11.2016 року у справі №903/761/16 (суддя Вороняк А.С.) задоволено позов заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Полицівської сільської ради. Стягнуто з державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Камінь-Каширськагроліс" на користь Полицівської сільської ради 129417,16 грн. шкоди завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

В обґрунтування свого рішення суд, зазначив, що факт незаконної вирубки підтверджується актом перевірки додержання норм, правил, інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства та виявлення незаконних рубок, окремих питань виробничо-господарської діяльності за період з 01.01.2015р. і по 30.05.2016р. в ДП СЛАП "Камінь-Каширськагроліс", польовою-переліковою відомістю №3 від 24.05.2016р. та розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконного вирубування 60 дерев на території майстерської дільниці №8 Полицівського лісництва ДП СЛАП "Камінь-Каширськагроліс", вказані документи є належними та допустимими доказами у справі в розумінні ст. 34 ГПК України. Зазначає, що відповідач не довів свою невинуватість та допустив протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев в кількості 60 шт., а відтак, відповідач має відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення ним незаконної вирубки дерев, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 129417,16 грн. у відшкодування завданої шкоди, підлягають до задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення господарського суду Волинської області від 30.11.2016 року у справі №903/761/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що акт ревізії ВОУЛМГ не містить жодних відомостей про порушення вимог природоохоронного законодавства. Позивачем не надано доказів порушення відповідачем, його посадовими особами, вимог природоохоронного та лісового законодавства та заподіяння шкоди лісу, а тому висновки суду першої інстанції про доведеність вини відповідача не відповідають обставинам справи, а самі обставини в частині самовільної рубки, розміру шкоди, осіб, винних у заподіянні шкоди є недоведеними.

Також до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1, який не був учасником судового процесу при розгляді даної справи в суді першої інстанції. В своїй апеляційній скарзі заявник просить рішення господарського суду Волинської області від 30.11.2016 року у справі №903/761/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову - відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на момент проведення перевірки, яка стала підставою для звернення позивача до суду, ОСОБА_1 був директором ДП "СЛАП "Камінь-Каширськагроліс", а тому встановлення преюдиційних фактів у даній справі може впливати на обсяг його прав та обов'язків, як керівника підприємства на момент проведення перевірки Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Прокуратурою Волинської області подано відзив на апеляційну скаргу та додаткові письмові пояснення, в яких заступник прокурора просить рішення господарського суду Волинської області від 30.11.2016 року залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Від Полицівської сільської ради на електронну адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у справі №903/761/16 без участі представника сільської ради.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення учасників судового процесу про дату, час і місце розгляду справи відповідно до статті 98 ГПК, враховуючи клопотання позивача та те, що явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась, додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційні скарги та відзиви на них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

У відповідності до п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України на підставі плану лісонасаджень ДП СЛАП "Камінь-Каширськагроліс" Полицівське лісництво та картографічних матеріалів майстерської дільниці №8 - квартал 21 виділи 11, 40, 41, квартал 35 виділи 18, 2, 1, 8 судом першої інстанції вірно встановлено, що земельна ділянка, на якій було виявлено самовільну порубку, знаходиться в постійному користуванні ДП СЛАП "Камінь-Каширськагроліс".

Реалізовуючи повноваження з державного контролю за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства, покладені на Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства (далі - управління) відповідно до п.4.3 Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, яке затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 21.03.2012 року №134 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08.05.2012 року №729/21042, управлінням проведено відповідну перевірку.

Згідно акту перевірки додержання норм, правил, інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства та виявлення незаконних рубок, окремих питань виробничо-господарської діяльності за період з 01.01.2015 року і по 30.05.2016 року ДП СЛАП "Камінь-Каширськагроліс" на території підприємства (відповідача) виявлені незаконні (самовільні) порубки дерев, зокрема, на території майстерської дільниці №8 Полицівського лісництва в кварталі 21 виділи 11, 40, 41, в кварталі 35 виділи 18, 2, 1, 8, кварталі 30 виділи 5 в кількості 63 фактів, сума завданих збитків становить 138168,46 грн.. Факт самовільних порубок 60 дерев за наслідками проведення перевірки від 30.05.2016 року встановлено також у польовій переліковій відомості №3 від 24.05.2016 року.

Державною екологічною інспекцією у Волинській області у відповідності до положень постанови КМУ №665 від 23.07.2008 року проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконного вирубування 60 дерев на території майстерської дільниці №8 Полицівського лісництва ДП СЛАП "Камінь-Каширськагроліс", який становить 129417,16 грн.. Будь-яких заперечень щодо правильності вказаного розрахунку відповідач суду не надав, як і не надав власного контррозрахунку.

Вирішуючи даний спір, судом першої інстанції в частині визначення обов'язку відповідача, як лісокористувача забезпечувати охорону, захист та відтворення лісів, вірно застосовано ч. 2 ст. 19, ст. 63, п.5 ст. 64, ст.86 Лісового кодексу України.

За змістом п.5 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до ст.107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту положень п.1 ч.2 ст.19, п.5 ст.64, ч.ч.1,5 ст.86, п.5 ч.2 ст.105 та ст.107 Лісового кодексу України відповідач, як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території.

Відтак, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, необхідно виходити з того, що відповідно до ст.19 Лісового кодексу України обов'язки щодо забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів.

Згідно зі ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

До істотних обставин, що підлягають з'ясуванню судом та доведенню сторонами у спорі про відшкодування заподіяної шкоди, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. Разом з цим, позивач зобов'язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність у діях відповідача, як постійного лісокористувача протиправної поведінки у формі бездіяльності щодо охорони лісонасаджень, шкоди у вигляді втрати чи знищення дерев, розмір якої було визначено у відповідності до вимог постанови КМУ №665 від 23.07.2008 року та причинного зв'язку між вказаними елементами.

Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника. Таким чином, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Суд першої інстанції вірно прийняв до уваги відсутність доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, направлених на забезпечення охорони і збереження знищених дерев від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, а також докази його вини у протиправній бездіяльності.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає вірним висновок місцевого господарського суду про відхилення доводів відповідача та апелянта про те, що проведена Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства перевірка, внаслідок якої було виявлено незаконні рубки не є перевіркою контролюючого органу, яким в даному разі є виключно Державна екологічна інспекція. При цьому, суд враховує те, що відповідно до п. 4.3. Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України управління відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства. Форми та способи здійснення такого контролю законодавством не обмежені, а складений за результатом здійснення такого контролю акт не був будь-ким скасований чи визнаний недійсним. Крім того, діюче законодавство не містить обмежень в засобах доказування факту заподіяння шкоди внаслідок бездіяльності щодо охорони лісових насаджень.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги поданої ОСОБА_1, колегія суддів виходить з наступного.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться передусім до припинення трудового договору та звільнення скаржника з посади директора ДП "СЛАП "Камінь-Каширськагроліс", у зв'язку з проведенням перевірки Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Колегією суддів встановлено, що предметом дослідження у даній справі є порушення юридичною особою природоохоронного законодавства та відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу, а трудовий спір, що виник між ОСОБА_1 та ДП "СЛАП "Камінь-Каширськагроліс" не є предметом розгляду у даній справі та повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.

В п. 52 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України" із змінами і доповненнями зазначено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Враховуючи вищевикладене, оскільки наявності правового зв'язку між скаржником ОСОБА_1 та сторонами у справі судом апеляційної інстанції не встановлено, то апеляційне провадження в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню, оскільки в даному випадку відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 80, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 30.11.2016 р. у справі №903/761/16 - припинити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 30.11.2016 р. у справі №903/761/16 залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Камінь-Каширськагроліс" - без задоволення.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу № 903/761/16 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Грязнов В.В.