Постанова

від 02.03.2017 по справі 904/1079/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2017 року Справа № 904/1079/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Джихур О.В., Широбокової Л.П.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 08.02.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 09.02.2017 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Профі-Пак" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача по справі №904/1079/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Профі-Пак", м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС", м. Дніпро

про стягнення 3 893 416,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Профі-Пак" (далі ТОВ "Торговий дім Профі-Пак") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" (далі ТОВ "Юнипак КС") про стягнення заборгованості за договором поставки № 89/1ТД від 24.06.2016р. у розмірі 3 893 416,42 грн., з яких: 3 719 450,00 грн. заборгованість за поставлений товар та 173 966,42 грн. пеня.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 904/1079/17.

ТОВ "Торговий дім Профі-Пак" також подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Юнипак КС" в межах суми позову - 3 893 416,42 грн., які знаходяться на банківських рахунках: р/р № 26001050251793 в ПАТ "Приватбанк", МФО 305299; р/р № 26050050229851 в ПАТ "Приватбанк", МФО 305299; р/р № 26006015948601 в ПАТ "Альфа-Банк", м. Київ, МФО 300346.

Заяву позивача обґрунтовано тим, що в ході досудового врегулювання спірних правовідносин шляхом проведення неодноразових перемовин з відповідачем, останній відмовляється виконувати свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором, мотивуючи зазначені дії скрутним фінансовим становищем підприємства; на письмове звернення ТОВ "Торговий дім Профі-Пак" щодо погашення заборгованості ТОВ "Юнипак КС" не надало відповіді; за інформацією посадових осіб ТОВ "Юнипак КС", в ході приватного спілкування, ТОВ "Юнипак КС" шляхом створення фіктивних боргів на підставі укладення фіктивних договорів має на меті ухилитися від виконання своїх зобов`язань за договором № 89/1ТД, що, за твердженням позивача, зробить неможливим виконання винесеного в подальшому судового рішення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017р. по справі №904/1079/17 (суддя Васильєв О.Ю.) частково задоволено заяву ТОВ "Торговий дім Профі-Пак" про забезпечення позову: накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Юнипак КС" в загальному розмірі 3 893 416,42 грн., які знаходяться на наступних банківських рахунках відповідача: п/р № 26001050251793 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299; п/р № 26050050229851 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299; п/р № 26006015948601 в ПАТ "Альфа-Банк", м. Київ, МФО 300346; в задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовлено.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову по справі №904/1079/17 шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, господарський суд посилається на здійснення оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, на забезпечення збалансованості інтересів сторін, на наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову з предметом позовної вимоги.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, ТОВ "Юнипак КС" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017р. по справі №904/1079/17.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що господарським судом порушено вимоги процесуального права, зокрема ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України; в оскаржуваній ухвалі суд не обґрунтував свій висновок щодо необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідача; про винесення ухвали суду скаржник дізнався в установі банку 10.02.2017р., оскільки жодних документів від суду не отримував, а про зміст ухвали дізнався із Єдиного державного реєстру судових рішень.

Представник ТОВ "Торговий дім "Профі-Пак" в судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017р. по справі №904/1079/17 - залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Частиною 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачені заходи до забезпечення позову: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 вищевказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин , з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести необхідність забезпечення позову, при цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, що передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За змістом ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову. Наведені позивачем в заяві про забезпечення позову факти нічим не підтверджені.

Позивачем в якості додатку до заяви про забезпечення позову надано лише квитанцію про сплату судового збору та копію претензії від 07.12.2016р. про сплату заборгованості, отже, позивачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження необхідності забезпечення позову, належних доказів зменшення активів відповідача, що унеможливить виконання рішення, тощо.

Слід зауважити, що зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що часткове задоволення заяви про забезпечення позову стосувалось накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 3 196 880,00 грн., оскільки на думку суду, викладену в оскаржуваній ухвалі, поставку товару відповідачу на цю суму підтверджено первинними бухгалтерськими документами, а в решті вимог заяви відмовлено, проте, в резолютивній частині ухвали накладений арешт на суму 3 893 416,42 грн., що повністю збігається із сумою позовних вимог.

Всупереч положенням ст. 66 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду не обґрунтована та не містить даних, на підставі яких можна зробити висновок про необхідність вжиття заходу до забезпечення позову.

Суд першої інстанції при винесенні ухвали не з'ясував питання та не навів фактичних обставин щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду при задоволенні позову.

З урахуванням викладеного та з огляду на неправильне застосування місцевим господарським судом приписів ст. 66 Господарського процесуального кодексу України ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017р. по справі №904/1079/17 слід скасувати, а в задоволенні заяви ТОВ "Торговий дім Профі-Пак" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Юнипак КС" - відмовити.

При цьому колегія суддів зазначає, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду (п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Керуючись ст. ст. 66, 67, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС", м. Дніпро задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017р. по справі №904/1079/17 скасувати.

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Профі-Пак", м. Дніпро про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС", м.Дніпро по справі №904/1079/17 відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Профі-Пак", м. Дніпро на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС", м. Дніпро 1 600,00 грн. судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Матеріали оскарження ухвали повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя О.В. Джихур

Суддя Л.П. Широбокова

(Повний текст постанови складений 03.03.2017р.)