Постанова

від 14.02.2017 по справі 927/1078/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2017 р. Справа№ 927/1078/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Чорної Л.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 14.02.2017 року

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Украгропром на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 18.01.2017 року

у справі № 927/1078/16 (суддя - Шморгун В.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Украгропром

до державного підприємства Дослідне господарство Наукове Національної

академії аграрних наук України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національна академія аграрних наук України

про стягнення 700 737,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Украгропром звернулось з позовом до Державного підприємства Дослідне господарство Наукове Національної академії аграрних наук України, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 700 737,96 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

У зв'язку з неодноразовою неявкою представників відповідача та третьої особи на виклик суду першої інстанції та неодноразове невиконання третьою особою - Національною академією аграрних наук України вимог ухвал суду, а саме ухвал господарського Чернігівської області по справі №927/1078/16 від 08.12.2016 року та від 27.12.2016 року, та вважаючи, що у наданих позивачем документах візуально різними є підписи директора ДП Дослідне господарство Наукове ОСОБА_2, місцевий господарський суд ухвалою від 18.01.2017 року зупинив провадження у даній справі та направив копії матеріалів справи № 927/1078/16 прокурору Чернігівської області та повідомлення про порушення законності у діяльності осіб, причетних до спірних відносин, що містять ознаки кримінального правопорушення у виді підроблення документів і службового підлогу, та повідомлення про порушення законності діями службових осіб Національної академії аграрних наук України, що містять ознаки кримінального правопорушення у виді невиконання судових рішень.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 18.01.2017 року товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Украгропром звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 18.01.2017 року по справі № 927/1078/16 та направити матеріали справи до суду першої інстанції для розгляду по суті. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що ухвала місцевого господарського суду по справі № 927/1078/16 прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права. Крім того, скаржник просив відновити строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2017 року відновлено скаржнику строк на подання апеляційної скарги, скаргу ТОВ Торговий дім Украгропром прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 14.02.20117 року представник ТОВ Торговий дім Украгропром надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду Чернігівської області від 18.01.2017 року по справі № 927/1078/16 скасувати та направити матеріали справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання суду апеляційної інстанції 14.02.2017 року не з'явились про день та час розгляду справи, сторони були повідомлені належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1.-3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представника скаржника, що з'явився у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки відповідач та третя особа про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Участь в судовому засіданні 14.02.2017 року Державного підприємства Дослідне господарство Наукове Національної академії аграрних наук України та Національної академії аграрних наук України, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про витребування письмових доказів та відкладення розгляду справи не надходило.

Також, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений п'ятнадцятиденним строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові від 07.07.2016 року по справі 910/21819/15.

Застосовуючи відповідно до ч.1ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Відповідно до статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про зупинення провадження у справі.

Згідно з нормами статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Торговий дім Украгропром звернулось з позовом до ДП Дослідне господарство Наукове Національної академії аграрних наук України, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 700 737,96 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що поставка товару здійснювалась на попередньо погоджений склад відповідача. Уповноважена особа відповідача приймала товар та підписувала накладні, а керівник відповідача особисто наносив відтиск печатки. Доказів часткової оплати відповідачем за поставлений товар позивач не надав, оскільки виписка банку була втрачена під час затоплення приміщення, а ПАТ Радикал Банк , у якому знаходився розрахунковий рахунок, був визнаний неплатоспроможним.

У якості доказів отримання відповідачем товару позивачем до позовної заяви додані копії видаткових накладних, підписаних сторонами.

Місцевим господарським судом при дослідження вказаних доказів зазначив, що візуально підпис уповноваженої особи ДП Дослідне господарство Наукове Національної академії аграрних наук ОСОБА_3 у видаткових накладних: №1095 від 03.08.2012, №1096 від 03.08.2012, №1097 від 03.08.2012, №1102 від 09.08.2012, №1103 від 21.08.2012, №1109 від 10.08.2012 явно відрізняється від підпису у видаткових накладних №1211 від 31.08.2012, №1265 від 31.08.2012, №1529 від 30.09.2012, №1515 від 30.09.2012, №1461 від 30.09.2012, №1427 від 30.09.2012, №1423 від 30.09.2012, №1530 від 30.09.2012, №1667 від 30.09.2012, №1705 від 30.10.2012, №1703 від 30.10.2012, №1817 від 27.11.2012, №1809 від 27.11.2012.

Крім того, візуально різними є підписи директора ДП Дослідне господарство Наукове ОСОБА_2 у договорі купівлі-продажу №ПТМЦ-17/07/12-09 від 17.07.2012, Додатку №1 від 06.08.2012 до Договору купівлі-продажу №ПТМЦ-17/07/12-09 від 17.07.2012, Додатку №1 від 10.08.2012 до Договору купівлі-продажу №ПТМЦ-17/07/12-09 від 17.07.2012, Додатку №2 від 22.08.2012 до Договору купівлі-продажу №ПТМЦ-17/07/12-09 від 17.07.2012.

Також у видаткових накладних № 1704 від 30.10.2012, №1814 від 21.11.2012, №1921 від 29.11.2012, №1920 від 29.11.2012 в отриманні товару міститься підпис невідомої особи, який візуально схожий на підпис, проставлений від імені директора ОСОБА_2 у Додатку №2 від 22.08.2012 до Договору купівлі-продажу №ПТМЦ-17/07/12-09 від 17.07.2012.

При цьому, як зазначив суд першої інстанції, позивачем, не було надано суду інших документів, у томі числі довіреностей на отримання товару, які б дали змогу упевнитись в ідентичності підписів та осіб, які їх вчинили.

Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що ці документи є підробленими або до них внесено завідомо неправдиві відомості.

Таким чином, у зв'язку з неодноразовою неявкою представників відповідача та третьої особи на виклик суду першої інстанції та неодноразове невиконання третьою особою - Національною академією аграрних наук України вимог ухвал суду, а саме ухвал господарського Чернігівської області по справі №927/1078/16 від 08.12.2016 року та від 27.12.2016 року, та вважаючи, що у наданих позивачем документах візуально різними є підписи директора ДП Дослідне господарство Наукове ОСОБА_2, місцевий господарський суд ухвалою від 18.01.2017 року зупинив провадження у даній справі та направив прокурору Чернігівської області копії матеріалів справи № 927/1078/16 разом з повідомленням про порушення законності у діяльності осіб, причетних до спірних відносин, що містять ознаки кримінального правопорушення у виді підроблення документів і службового підлогу, та повідомленням про порушення законності діями службових осіб Національної академії аграрних наук України, що містять ознаки кримінального правопорушення у виді невиконання судових рішень.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України у п. 2 ч. 2 визначає, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках, зокрема, надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

Про зупинення провадження у справі виноситься ухвала, яка в силу ст. 86 ГПК України має, зокрема, містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Зупиняючи провадження у даній справі місцевий господарський суд вважає, що саме правоохоронні органи мають провести перевірку законності вказаних обставин зокрема, наявності чи відсутності факту поставки позивачем відповідачу товару за спірним договором та здійснення розрахунків за договором, і в залежності від встановленого, наявність/відсутність в діях сторін договору ознак, переслідуваних у кримінальному порядку надати оцінку наявності чи відсутності у вказаних діях складу злочину.

Однак суд першої інстанції залишив поза увагою, що в силу ст.ст. 43, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; при чому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто викладені норми покладають обов'язок доведення відповідних обставин на кожну з сторін та не передбачають жодних повноважень суду на отримання доказів, натомість, положення ст.ст. 38, 75 ГПК України передбачають витребування господарським судом доказів у разі їх недостатності, а у випадку їх неподання - розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Надіслання ж матеріалів справи до прокуратури можливо відповідно до ст. 90 ГПК України, згідно з якою, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містить ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам досудового розслідування чи прокурору.

Проте ні вказана норма, ні п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України не пов'язує надіслання матеріалів справи прокурору та зупинення в зв'язку з цим провадження в справі саме з неможливістю з'ясувати певні обставини при вирішенні господарського спору.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що при прийнятті вказаної ухвали у місцевого господарського суду були відсутні підстави для зупинення провадження в справі з вказаних підстав та безпідставне покладення встановлення обґрунтованості підстав позову на правоохоронний орган, замість вирішення справи на підставі наданих сторонами доказів, передбачених розділом V ГПК України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України зокрема у постановах від 31.03.2010 року по справі № 7/95-09, від 09.10.2012 року по справі 8/053-12, від 14.08.2014 року по справі № 5011-57/12767-2012, від 29.12.2014 року по справі № 908/2427/14.

У разі, якщо у суду виникає сумнів щодо відповідності підпису на наданих позивачем суду доказів (видаткових накладних, договору та додатків до нього), суд не позбавлений права призначити у даній справі судову експертизу. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що на видаткових накладних, що були надані позивачем містяться відтиски печатки відповідача.

Крім того, зупиняючи провадження у даній справі на підставі п.2 ч.2 ст.79 ГПК України місцевим господарським судом не було наведено обґрунтованого висновку про неможливість розгляду справи без проведення у даній справі перевірки правоохоронними органами.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що зазначена норма передбачає порядок дій: 1) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або до органу досудового розслідування, яке за відсутності вказівки у законі не може бути пов'язане з ініціюванням господарським судом такого надсилання з метою добування доказів; 2) зупинення провадження у справі.

А тому зупинення провадження у справі та надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів є способом добування доказів у справі, що розглядається, наслідком якого є порушення рівності перед законом і судом (ст.4-2 ГПК України); змагальності (ст. 4-3 ГПК України); обов'язку доказування і подання доказів (ст. 33 ГПК України).

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в своїй постанові від 13.02.2014 у справі №910/8799/13.

Таким чином, факти, встановлені у порядку кримінального розслідування можуть бути обов'язковими для господарського суду лише у випадках, коли предметом спору є цивільно-правові наслідки винних дій. У даному ж випадку предметом заявленого позову є вимоги щодо наявності чи відсутності у відповідача зобов'язання по оплаті поставленого товару, отже висновки з цього питання суд може зробити незалежно від наслідків кримінального розслідування на підставі оцінки доказів, представлених сторонами або зібраних з власної ініціативи при розгляді цієї справи.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку по справі зупинивши провадження у даній справі у зв'язку з направленням прокурору Чернігівської області для перевірки копій матеріалів справи № 927/1078/16 та повідомлення про порушення законності у діяльності осіб, причетних до спірних відносин, що містять ознаки кримінального правопорушення у виді підроблення документів і службового підлогу, та повідомлення про порушення законності діями службових осіб Національної академії аграрних наук України, що містять ознаки кримінального правопорушення у виді невиконання судових рішень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що господарським процесуальним законодавством не передбачено оформлення повідомлення ухвалою, оскільки повідомлення надсилається відповідному органу у формі листа, при цьому, направлення повідомлення до прокуратури не передбачає скерування також і матеріалів справи.

На переконання колегії суддів, направлення повідомлення до правоохоронних органів про порушення законності не має наслідком направлення матеріалів справи та відповідно не має наслідком зупинення провадження у справі. В свою чергу, повідомлення про порушення законності в порядку ч. 4 ст. 90 ГПК України надсилається судом до прокурора чи органів досудового розслідування за результатами розгляду справи по суті, тобто після ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

У відповідності до ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про зупинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом Чернігівської області від 18.01.2017 року по справі № 927/1078/16 про зупинення провадження у зв'язку з направленням прокурору Чернігівської області для перевірки копій матеріалів справи № 927/1078/16 та повідомлення про порушення законності у діяльності осіб, причетних до спірних відносин, що містять ознаки кримінального правопорушення у виді підроблення документів і службового підлогу, та повідомлення про порушення законності діями службових осіб Національної академії аграрних наук України, що містять ознаки кримінального правопорушення у виді невиконання судових рішень, прийнято необгрунтовано, тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до господарського суду Чернігівської області.

Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106, ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Украгропром на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 18.01.2017 року по справі № 927/1078/16 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 18.01.2017 року по справі № 927/1078/16 скасувати.

3. Матеріали оскарження ухвали господарського суду Чернігівської області від 18.01.2017 року у справі № 927/1078/16 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді К.В. Тарасенко

Л.В. Чорна