24.02.2017
Справа № 642/4505/16
Провадження №1кс/642/322/17
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2017 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого СВ Холодногірського ВП (м. Харків) ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ Холодногірського відділу поліції ( м. Харків) ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 42016221090000147 від 14.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Слідчий СВ Холодногірського ВП (м. Харків) ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на зазначене в клопотанні тимчасово вилучене майно, а саме: комплектувальні вироби до СП-3(стіл прикроватний): комплектувальний вироб зроблений з дерева чи дерев`яних виробів розміром близько 30 на 28 см у кількості одна одиниця; комплектувальний вироб зроблений з дерева чи дерев`яних виробів розміром близько 50 на 40 см у кількості одна одиниця. Загальна кількість виробів дві одиниці.
Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження у провадженні СВ Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадженні 42016221090000147 від 14.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України щодо ймовірної протиправної діяльності посадових осіб Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (далі ХКЕПОП, код ЄДРПОУ 3187743, м. Харків) з розтрати державних коштів в ході здійснення господарських операцій по закупівлі товарів та послуг на загальну суму близько 1 млн. грн.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням по вказаному кримінальному провадженню в порядку ст. 36 КПК України здійснюється Холодногірським відділом Харківської місцевої прокуратури №1 у складі групи прокурорів.
Згідно з наявними даними, в 2015 році вказане казенне підприємство уклало договір про постачання труб з ФОП ОСОБА_4 (код ДРФО НОМЕР_1 ) на загальну суму понад 1,1 млн. грн.
Допитана в якості свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, що з вказаної поставки продукції за договором з ФОП ОСОБА_4 , який укладений у 2013 році з ХКЕПОП, комплектуючи труби, ролики, столярні вироби до СІ1- 1, СВ-1, СТДП-Іна теперішній час використані для комплектування технічних засобів реабілітації та у подальшому вказані засоби були реалізовані інвалідам. Та те, що на складі ХКЕПОП залишились тільки комплектуючи до СП-3 (стіл прикроватний).
Після чого, 21.02.2017 під час огляду місця події, а саме приміщення кабінету заступника директора ХКЕПОП ОСОБА_6 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Останній надав комплектувальний вироби до СП-3, який був поставлений відповідно до договору від 2013 укладеного з ФОП ОСОБА_4 та ХКЕПОП. Вказані вироби розміром близько ЗО см. на 28 см., та 50 см. На 40 см., вказані вироби були надані у загальній кількості двох одиниць. Після чого, вказані вироби були оглянуті та вилучені.
Зазначене вище тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню необхідно арештувати у зв`язку з тим, що воно є речовим доказом та предметом кримінального правопорушення, необхідне для проведення слідчих дій, а саме проведення товарознавчої експертизи, з метою встановлення ринкової вартості виробу.
В судовому засіданні слідчий Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 клопотання підтримав.
Власник майна заступник директора ХКЕПОП ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився. На адресу суду надав заяву, у якій зазначив, що не заперечує проти задоволення клопотання слідчого.
На підставі ч. 1 ст. 172 КПК України суд вважає можливим розглянути клопотання у відсутності власника майна.
Вислухавши думку слідчого, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно ст.. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено . У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Окрім вказаного, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна..
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно вимог ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (ч.10 ст. 170 КПК України).
Із матеріалів клопотання слідчого вбачається наявність правових підстав для накладання арешту на тимчасово вилучене майно.
Вказані обставини є достатніми підставами, передбаченими ст. 167 ч. 2 п. 1 КПК України, для арешту тимчасово вилученого майна.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 267, 170, 172-173 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Клопотання слідчого СВ Холодногірського відділу поліції ( м. Харків) ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 про накладення арешту - задовольнити.
Накласти арешт на комплектувальні вироби до СП-3(стіл прикроватний):
1) комплектувальний вироб зроблений з дерева чи дерев`яних виробів розміром близько 30 на 28 см у кількості одна одиниця;
2) комплектувальний вироб зроблений з дерева чи дерев`яних виробів розміром близько 50 на 40 см у кількості одна одиниця. Загальна кількість виробів дві одиниці.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали суду доручити слідчому СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з дня її проголошення
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Ленінський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2017 |
Оприлюднено | 03.03.2023 |
Номер документу | 65104225 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Ленінський районний суд м.Харкова
Вікторов В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні