Рішення

від 23.02.2017 по справі 757/35978/14-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35978/14-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Батрин О.В.

при секретарі Мотрич В.В.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2014 року позивач ПАТ Укрсоцбанк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 січня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком Укрсоцбанк (яке змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк ) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 031.29-08/033, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 725 500 доларів США зі сплатою 13,5% річних та зі строком погашення кредиту до 24 січня 2028 року включно.

Оскільки відповідач не виконує умови кредитного договору, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом, то станом на 30 жовтня 2014 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 946 661,93 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 12 300 76 грн. 59 коп., а саме:

- сума заборгованості за кредитом 694 096,62 доларів США;

- сума заборгованості за процентами у розмірі 135 638,94 доларів США;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 35 935,81 доларів США;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 83 990,55 доларів США.

Під час судового розгляду справ представником позивача було уточнено позовні вимоги, відповідно до котрих просила стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 946 661,93 доларів США станом на 5 лютого 2015 року.

Згодом, до судового засіданні представник позивача не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує (т. 5 а.с. 81-82).

Тому, суд розглянув справу у відсутність представника позивача, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення (т. 1 а.с. 117-123). Зазначив, що реальна відсоткова ставка за користування кредитним коштами була 15,5% річних, а не як визначено у кредитному договорі 13,5%. Позивач ухилився від проведення експертизи, тому вимоги позивача є безпідставні. Крім того, зазначив, що банк вже задовольнив свої кредитні вимоги за рахунок предмету іпотеки.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Під час судового розгляду справи встановлено, що 25 січня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком Укрсоцбанк (яке змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк ) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 031.29-08/033, відповідно до якого відповідачу відкрито надано кредит у розмірі 725 500 доларів США зі сплатою 13,5% річних та зі строком погашення кредиту до 24 січня 2028 року включно (т. 1 а.с. 11-16).

Отримання кредиту відповідачем стверджується заявою на видачу готівки № 03-001 від 25 січня 2008 року (т. 1 а.с. 18).

У забезпечення виконання кредитного зобов'язання між сторонами 25 січня 2008 року укладено іпотечний договір № 42.02-11/051, відповідно до котрого іпотекодавець ОСОБА_2 передає іпотекодержателю ПАТ Укрсоцбанк трьохкімнатну квартиру № 41,загальною площею 133,90 кв.м., житловою площею 84,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 47-48).

Заставна вартість вказаної квартири сторонами визначена у розмірі 6 746 800 грн., що еквівалентно 1 336 000 доларам США

Відповідно до умов іпотечного договору іпотекою забезпечується основне зобов'язання: повернення кредиту, сплата відсотків, комісій, можлива неустойка, відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за основним зобов'язанням, та збитків, завданих порушенням основного зобов'язання, вимоги іпотекодержателя, пов'язаних зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрати на утримання і збереження предмета іпотеки, витрати на страхування предмета іпотеки, збитки, завдані порушенням умов цього договору.

Згідно з п. 4.5 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі:

- рішення суду;

- виконавчого напису нотаріуса;

- переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання за кредитним договором в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ Про іпотеку та умовами цього договору;

- продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України Про іпотеку та умовами цього договору;

- організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладання будь- договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому ст. 6 Закону України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати .

Отже, підписанням іпотечного договору із застереженням про передачу права власності на предмет іпотеки відповідач погодилася на перехід права власності на предмет іпотеки до позивача в позасудовому порядку та в подальшому не оспорювала такий перехід.

Задоволення вимог іпотекодержателя у позасудовому порядку шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки передбачає, що цей договір та письмове рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність мають силу правовстановлюючих документів та засвідчують перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя. Право власності на предмет іпотеки переходить до іпотекодержателя з дня прийняття ним письмового одноосібного рішення про придбання предмета іпотеки у власність.

При вирішенні даної категорії справ слід встановити наявність чи відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а також здійснення виконавчого напису нотаріусом, як правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержателя, якщо такі умови передбачені умовами договору іпотеки.

Вказане стверджується правовими позиціями Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі 6-1851цс15, від 21 вересня 2016 року у справі 6-1685цс16 та від 28 вересня 2016 року у справі 6-1243цс16.

У зв'язку з виникненням заборгованості за кредитним договором 4 березня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. вчинено виконавчий напис, реєстровий номер 695, відповідно до котрого за період з 22 лютого 2009 року по 22 лютого 2010 року стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 832 349,15 доларів США, що еквівалентно 6 657 128 грн. 51 коп., з яких:

- сума заборгованості за кредитом 694 096,62 доларів США;

- сума заборгованості за процентами у розмірі 77 001,95 доларів США;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 10 104,86 доларів США;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 7 645,72 доларів США;

- штраф у розмірі 43 000 доларів США (т.1 а.с. 49).

Вказаний виконавчий напис нотаріуса був пред'явлений до виконання та предмет іпотеки виставлений на електронні торги.

Оскільки прилюдні торги предмету іпотеки - квартири відповідача не відбулись (т. 1 а.с. 56), банк скористався своїм правом, визначеним у п. 4.5.3 договору іпотеки, та задовольнив свої вимоги за кредитним зобов'язанням шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки відповідно до ст. 37 Закону України Про іпотеку , про що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В. 4 грудня 2014 року видав свідоцтво про право власності на квартиру, реєстровий номер 2549 (т. 1 а.с. 54).

Вказане також стверджується і витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 1 а.с. 55).

Отже, позивач, задовольнивши свої вимог за кредитним зобов'язанням у позасудовому порядку - отримав свідоцтво про право власності на квартиру, намагається повторно стягнути кредитну заборгованість з відповідача.

При цьому, з розрахунку заборгованості вбачається, що до стягнення підлягає кредитна заборгованість, частково по якій нотаріусом вчинявся виконавчий напис.

Відповідно до ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Проте, ні у виконавчому написі нотаріуса, ні у свідоцтві про право власності не вказана ціна предмету іпотеки.

Таким, чином суд позбавлений можливості вирішити питання чи покрито предметом іпотеки вимоги банку за кредитним договором.

Крім цього, у справі призначалась судова економічна експертиза на предмет дослідження реальної відсоткової ставки, котра нараховувалась банком за користування відповідачем кредитними коштами, та який розмір кредитної заборгованості (т. 5 а.с. 45).

Проте, експертиза не була проведена через її неоплату позивачем (т. 5 а.с. 63).

Тому, суд бере до уваги висновок експертного дослідження від 28 жовтня 2015 року № 19/15-111, відповідно до котрого реальна процентна ставка за кредитним договором складає 15,78% (т. 1 а.с. 130-150) і вказаний письмовий доказ позивачем не спростовано.

З урахуванням наведеного, розміру та складових позовних вимог, наявність в матеріалах справи розрахунку заборгованості без урахуванням вартості предмету іпотеки, за котру були задоволено вимоги банку, не спростування нарахованої реальної процентної ставки у значно більшому розмірі, ніж передбачено у кредитному договорі, суд дійшов висновку про недоведеність розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, на яку посилався позивач.

У зв'язку з цим позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір позивачу не відшкодовується.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1054, 1050 ЦК України, ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В.Батрин