Постанова

від 27.02.2017 по справі 905/1982/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД



донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.02.2017           справа №905/1982/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:

ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, директор; не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дочірнього підприємства “Птахогосподарство “Волноваське” Приватної науково-виробничої компанії “Інтербізнес”, м.Київ

на рішення господарського суду

Донецької області

від

27.07.2016 року

у справі

№ 905/1982/16 (суддя Сажнева М.В. )

за позовом до

Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕЗОМАРКЕТ”, м.Київ Дочірнього підприємства “Птахогосподарство “Волноваське” Приватної науково-виробничої компанії “Інтербізнес”, м.Київ

про

стягнення 397 780, 55 грн.

В С Т А Н О В И В:

          У червні 2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “ДЕЗОМАРКЕТ” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства “Птахогосподарства “Волноваське” Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ “Волноваська” про стягнення заборгованості у розмірі 236 206,80 грн., інфляційних втрат у розмірі 149 072,36 грн. та 3% річних у розмірі 12 501,39 грн.

09.08.2016 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 688131,98грн., пеню у розмірі 103515,63грн., інфляційні нарахування у розмірі 463224,97грн., 3% річних у розмірі 51748,27грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.07.2016 року по справі №905/1982/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕЗОМАРКЕТ”, м.Київ до Дочірнього підприємства “Птахогосподарство “Волноваське” Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ “Волноваська”, с.Ближнє, Волноваський район, Донецька обл. про стягнення 397 780 , 55 грн. задоволено повністю. Стягнуто з Дочірнього підприємства “Птахогосподарство “Волноваське” Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ “Волноваська” с. Ближнє, Волноваський район, Донецька обл. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕЗОМАРКЕТ” , м. Київ заборгованість у розмірі 236 206 грн. 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 149 072 грн. 36 коп., 3% річних у розмірі 12 501 грн. 39 коп. та судовий збір 5 966 грн. 71 коп.

На вказане рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2016 року надійшла апеляційна скарга Дочірнього підприємства “Птахогосподарство “Волноваське” Приватної науково-виробничої компанії “Інтербізнес”, м.Київ б/н від 30.12.16р. по справі №905/1982/16, за змістом якої останній просить рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2016 р. по справі №905/1982/16 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм процесуального права України, оскільки розгляд справи відбувся за відсутністю відповідача,який був не повідомленим належним чином про місце та час засідання суду.

За змістом апеляційної скарги вбачається, що 20.12.2016 р. рішенням загальних зборів учасників Дочірнього підприємства “Птахогосподарство “Волноваське” Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ “Волноваська” (протокол №1) були внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо найменування, визначивши його наступним: Дочірньє підприємство “Птахогосподарство “Волноваське” Приватної науково-виробничої компанії “Інтербізнес”, що було враховано апеляційним судом під час розгляду скарги.

Заявником скарги надано клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2017 р. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді – Ломовцева Н.В., Зубченко І.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2017 р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу у справі №905/1982/16 до провадження. Справу призначено до розгляду на: 27.02.2017 об 11: 45 год.

07.02.2017 р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який було розглянуто судовою колегію та долучено до матеріалів справи.

24.02.2017 р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає, що матеріали справи містять всі необхідні докази для прийняття рішення по суті спору, крім того відсутні докази, викладені в клопотанні обставини. Тому вказане клопотання відповідача залишається без розгляду.

Позивач у судовому засіданні 27.02.2017 р. вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу-без задоволення. Представник відповідача у судове засідання не з’явився.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1,99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №905/1982/16.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2016 р. відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДЕЗОМАРКЕТ” –постачальник- та Дочірнім підприємством “Птахогосподарство “Волноваське” Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ “Волноваська” –покупець- підписано договір поставки №8, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов’язався поставити ветеринарні препарати, добавки, вакцини, та іншу ветеринарну продукцію (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити товар.

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2015 р. (п. 13.2 договору в редакції Додаткової угоди №1 від 31.12.2014).

Розділом 3 сторони узгодили умови постачання товару. Поставка здійснюється на умовах “СРТ” правил Інкотермс - 2010, а саме постачальник зобов’язаний замовити і оплатити поставку товару до покупця згідно умов договору. Відпуск товару здійснюється за видатковими накладними.

Згідно з п. 3.6 Договору датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару, що проводиться після розвантаження в місці призначення, а саме: Донецька обл., Волноваський р-н, с. Ближнє.

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунок за поставлений згідно договору товар здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 15 банківських днів після розвантаження товару.

Згідно з п. 4.5 договору ціна за договором становить суму всіх видаткових накладних на товар.

В матеріалах справи містяться видаткові накладні: №22 від 14.05.2014 на суму 3840,00 грн., №28 від 22.05.2014 на суму 6400,00 грн., №38 від 29.05.2014 на суму 6400,00 грн., №50 від 10.06.2014 на суму 30800,00 грн., №58 від 19.06.2014 на суму 3200,00 грн., №107 від 03.09.2014 на суму 79000,00 грн., №132 від 18.09.2014 на суму 337667,20 грн., №150 від 03.10.2014 на суму 6121,50 грн., №160 від 10.10.2014 на суму 32018,10 грн. та податкові накладні, які підтверджують поставку позивачем відповідачу товару на загальну суму 505 446,80 грн. Видаткові накладні, підписані його представниками сторін, скріплені печатками підприємств.

Поставка здійснювалась в період дії вказаного договору, найменування товару, зазначеного у вищезазначених видаткових накладних, відповідає тому, що вказаний у договорі, а також позивачем підтверджено, що між позивачем і відповідачем існують договірні відносини лише на підставі договору поставки №8 від 07.05.2014, інші договори між сторонами не укладались.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.

Дослідивши видаткові накладні, наявні в матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що підписання і скріплення печаткою покупцем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Те, що товар поставлений за видатковими накладними: №28 від 22.05.2014 р. на суму 6400,00 грн., №38 від 29.05.2014 на суму 6400,00 грн., №150 від 03.10.2014 на суму 6121,50 грн. та №160 від 10.10.2014 на суму 32018,10 грн. був отриманий відповідачем без довіреностей.

З наявних у матеріалах справи копіях накладних вбачається, що зі сторони відповідача товар був отриманий, що підтверджується підписами на вищезазначених накладних, скріпленими печаткою Дочірнього підприємства “Птахогосподарства “Волноваське” Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ “Волноваська”.

Отже, відсутність довіреності на отримання матеріальних цінностей за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.

Накладні, які містяться в матеріалах справи є первинними документами бухгалтерського обліку, що підтверджують існування між сторонами зобов'язальних правовідносин, виконання позивачем зобов'язань за договором поставки №8 від 07.05.2014.

Суд першої інстанції ретельно дослідив обставини справи і дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. ( ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України)

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом першої інстанції встановлено, що товар отриманий за видатковою накладною №22 від 14.05.2014 р. відповідач зобов’язаний був оплатити до 12.06.2014 включно (оскільки товар за вказаною накладною було отримано згідно довіреності від 21.05.2014), за видатковою накладною №28 від 22.05.2014 - до 13.06.2014, №38 від 29.05.2014 - до 20.06.2014, №50 від 10.06.2014 - до 02.07.2014, №58 від 19.06.2014 - до 11.07.2014, №107 від 03.09.2014 - до 24.09.2014, №132 від 18.09.2014 - до 09.10.2014, №150 від 03.10.2014 - до 24.10.2014, №160 від 10.10.2014 - до 31.10.2014.

Згідно до матеріалів справи, позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 505 446,80 грн.

Відповідач, в порушення умов договору, оплату за товар здійснив не в повному обсязі, сплативши на рахунок постачальника лише кошти в загальній сумі 269 240,00 грн., що підтверджується довідкою ОСОБА_6 вих. 17-2/16/863 від 23.06.2016 за період з 01.05.2014 по 22.06.2016, письмовими документально підтвердженими поясненнями позивача про розрахунки між сторонами.

Таким чином, у відповідача утворилась непогашена заборгованість за договором поставки №8 від 07.05.2014 р. у розмірі 236 206,80 грн.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар у розмірі 236 206,80 грн.

Позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 12 501,39 грн. та інфляційні втрати у розмірі 149 072,36 грн.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.

Суд першої інстанції здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, в межах періоду визначеного позивачем, дійшов до висновку, що їх розмір є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення та з врахуванням ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 12 501,39 грн. та інфляційних втрат у розмірі 149 072,36 грн. Судова колегія вважає такий висновок вірним та обґрунтованим.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На момент подання позову у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців було зазначено, що місцезнаходження відповідача: 85736, Донецька обл., Волноваський район, с. Ближнє, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами (а.с. 124-132, а.с. 166-170)

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд Донецької області направляв кореспонденцію на адресу реєстрації відповідача, у відповідності до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців

Конверти з ухвалами суду повернулися на адресу суду з посиланням, що адресат за зазначеною адресою не знаходиться, з огляду на що, враховуючи вищевказані правові норми, є підстави стверджувати, що судом першої інстанції з дотриманням вимог ч. 1 ст. 64 ГПК України вжито заходів для повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що відповідач був повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2016 року у справі №905/1982/16 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Птахогосподарство “Волноваське” Приватної науково-виробничої компанії “Інтербізнес”, м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2016 р. у справі №905/1982/16 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2016 р. у справі №905/1982/16 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді І.В. Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано :5 прим.

1 позивачу

1 відповідачу

1 у ДАГС

1 у справу

1ГСДО