Ухвала

від 02.03.2017 по справі 11/297

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02 березня 2017 року Справа № 11/297

Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши заяву Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 16.02.2017 за №954 про роз'яснення рішення суду у справі №11/297

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 13 880 грн. 75 коп.

при секретарі судового засідання Дмітрієвій К.С.,

у засіданні брали участь:

від позивача : представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

від Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області: представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з останнього заборгованості за договором оренди споруди (кіоску) від 15.03.2009 в сумі 5451 грн 61 коп., а також пені у розмірі 476 грн. 43 коп. (враховуючи подану під час розгляду справи заяву про зменшення розміру позовних вимог від 17.01.2011, яка була прийнята судом до розгляду).

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.01.2011 у справі №11/297 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 5451 грн. 61 коп., пеню у розмірі 476 грн. 43 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 102 грн. 00 коп., 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення набрало законної сили 30 січня 2011 року, на його виконання стягувачу видано відповідний наказ від 31.01.2011.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.01.2016 відновлено частину матеріалів справи №11/297 з їх електронних примірників, що містяться в автоматизованій системі документообігу суду, у зв'язку зі втратою матеріалів справи внаслідок настання обставин непереборної сили - проведення антитерористичної операції.

21.02.2017 Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області звернувся до господарського суду Луганської області з заявою від 16.02.2017 за №954 про роз'яснення рішення господарського суду Луганської області у справі №11/297.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.02.2017 розгляд заяви призначено на 02.03.2017, зобов'язано заявника невідкладно направити копію заяви про роз'яснення рішення суду рекомендованим листом з описом вкладення на поштові адреси сторін, та на адреси їх електронної пошти (у разі наявності такої інформації), надати докази надсилання до суду; надати докази сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про роз'яснення судового; визначитися із заявленими вимогами з огляду на допущені розбіжності у змісті прохальної та вступній частинах заяви (зокрема, щодо нормативного обґрунтування поданої заяви та зазначення що саме підлягає роз'ясненню судом).

В судове засідання 02.03.2017 представники сторін та представник Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області не прибули, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, що підтверджується матеріалами справи.

Судом також враховується, що Лисичанським міським відділом державної виконавчої служби до заяви було долучено письмове клопотання про розгляд заяви про роз'яснення рішення суду без участі його представника, неможливість забезпечити прибуття представника у зв'язку із значним навантаженням у роботі.

За висновком суду неприбуття представників учасників процесу в судове засідання не перешкоджає розгляду поданої заяви про роз'яснення рішення суду.

Розглянувши заяву Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтею 4 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

У відповідності до ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Предметом позову у даній справі було стягнення заборгованості за договором оренди споруди (кіоску) від 15.03.2009 в сумі 5451 грн 61 коп., а також пені у розмірі 476 грн. 43 коп., з відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь позивача, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Як вбачається, в поданій заяві про роз'яснення рішення господарського суду Луганської області заявник просить суд роз'яснити виконання наказу господарського суду Луганської області №11/297 від 31.01.2011, посилаючись на наступні обставини.

07.11.2013 року стягувачем був пред'явлений до виконання наказ господарського суду Луганської області від 31.01.2011 №11/297; 08.11.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, розпочато примусове виконання рішення суду.

26.03.2013 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (стягувач) припинено підприємницьку діяльність за власним рішенням, про що вчинено реєстраційний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за НОМЕР_1.

22.02.2011 року припинено підприємницьку діяльність за власним рішенням фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (боржник), про що вчинено реєстраційний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за НОМЕР_2. За таких обставин боржник - ОСОБА_2 неодноразово звертався із заявами до Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби про закриття виконавчого провадження, з огляду на припинення його статусу фізичної особи-підприємця як суб'єкта господарювання.

Враховуючи вищевикладене, Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби в своїй заяві про роз'яснення рішення суду фактично просить роз'яснити яким чином виконувати наказ господарського суду від 31.01.2011 №11/297 за умови припинення статусу фізичної особи-підприємця як суб'єкта господарювання сторонами виконавчого провадження.

Крім того, в заяві про роз'яснення рішення заявник помилково посилається на положення ст.221 Цивільного процесуального кодексу України, норми якого не підлягають застосуванню в господарському судочинстві, замість правильної ст.89 Господарського процесуального кодексу України.

Надаючи правову оцінку, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту.

Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця, приватного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Пунктом 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення або зміст наказу є незрозумілими, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення такого рішення чи змісту документа. Господарський суд першої інстанції, який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і за необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту виконавчого документа, не змінюючи їх редакції. Роз'яснення рішення, ухвали здійснюється господарським судом за правилами статті 89 ГПК. В ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

Отже, роз'яснення рішення, ухвали - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта.

Водночас, роз'яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, ухвали, тобто не має права змінювати: відомості, викладені у рішенні відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу; відомості, викладені в ухвалі відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу. Тож у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів ст. ст. 84, 86 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту рішення, ухвали суду.

В п. 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" роз'яснено, що здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Таким чином, роз'яснення судового рішення - це виклад рішення у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому, необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння судового рішення з метою його виконання.

Натомість, як вбачається зі змісту поданої заяви про роз'яснення рішення суду Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби просить суд роз'яснити фактично виконання наказу господарського суду Луганської області №11/297 від 31.01.2011, що не відповідає вимогам ст. 89 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, дослідивши зміст рішення господарського суду у даній справі, суд дійшов висновку про те, що резолютивна частина рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2011 у справі №11/297 є зрозумілою, в ній чітко зазначено про стягнення з відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь позивача, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, заборгованості у розмірі 5451 грн 61 коп., пені у розмірі 476 грн 43 коп., витрат зі сплати державного мита у розмірі 102 грн 00 коп., 236 грн 00 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процессу, наведені ідентифікаційні коди та адреси сторін.

За таких обставин відсутніми є підстави для роз'яснення судового рішення у даній справі, а тому в роз'ясненні рішення суду від 17.01.2011 у справі №11/297 за заявою Лисичанського міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області слід відмовити.

Разом з тим, суд вважає за необхідне також звернути увагу на наступне.

У відповідності до роз'яснень наданих у п.4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за наявності відомостей про припинення діяльності суб'єкта господарювання, який є стороною у справі, господарському суду слід враховувати таке.

Громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі.

Однак, у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній , оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду; наведене стосується й випадку подання відповідним громадянином, що був відповідачем у справі, зустрічного позову в тій же справі. У будь-якому разі у суду немає й правових підстав для застосування при цьому положень статті 25 ГПК та залучення до участі у справі як правонаступника фізичної особи - підприємця тієї ж таки фізичної особи, оскільки правонаступництво передбачає перехід прав та обов'язків від одного суб'єкта до іншого, а не зміну правового статусу однієї й тієї ж самої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент прийняття господарським судом Луганської області рішення від 17.01.2011 та видачу стягувачу наказу суду від 31.01.2011 у справі №11/297 сторони - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 та фізична особа - підприємець ОСОБА_2, мали статус суб'єктів підприємницької діяльності, який було в подальшому за їх рішенням припинено.

Статтею 52 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Аналогічна за змістом норма міститься в ст.128 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, оскільки судовий захист полягає у відновленні порушеного права .

Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (з протоколами).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З приводу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про роз'яснення судового рішення справляється судовий збір за ставкою 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Ухвалою суду від 21.02.2017 було зобов'язано відповідача невідкладно сплатити судовий збір за подання заяви про роз'яснення рішення в сумі 800 грн, докази сплати надати до суду (з огляду на те, що до заяви про роз'яснення рішення суду відповідних доказів заявником долучено не було).

Однак, на час розгляду заяви, заявником вимоги ухвали суду залишено без виконання, не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі передбаченому за подання заяви про роз'яснення судового рішення.

За таких обставин, судовий збір за подання заяви про роз'яснення судового рішення у розмірі 800 грн 00 коп. підлягає стягненню з Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

Керуючись ст.ст.86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Лисичанському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області в роз'ясненні рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2011 у справі №11/297.

2. Стягнути з Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, м.Лисичанськ Луганської області, вул. Сосюри, буд.275, 93100, ідентифікаційний код 34864826 в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ- 37993783, банк отримувача - Головне управління ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача - 820019, рахунок отримувача - 31215256700001, код класифікації доходів бюджету - 22030106), судовий збір в сумі 800 грн 00 коп.

Видати наказ стягувачу - Державній судовій адміністрації України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя О.В. Драгнєвіч