Рішення

від 01.03.2017 по справі 273/51/17

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/51/17

Провадження № 2/273/178/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( повне)

01 березня 2017 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі : головуючої судді Бєлкіної Д.С., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, за участю представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баранівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про визнання договору іпотеки припиненим та припинення обтяження нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства Приватбанк , яке є правонаступником ЗАТ Приватбанк , просив винести рішення, яким визнати договір іпотеки припиненим та виключити реєстраційний запис з Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру про заборону відчуження предмету договору іпотеки - щодо житлового будинку №7 по вул. Радянській (Європейській) в м. Баранівка Житомирської області та земельної ділянки площею 0,1000 га кадастровий номер 1820600000:01:001:0223, яка знаходиться за цією ж адресою.

Позов обґрунтував тим, що 08.11.2007 poкy між ЗАТ Приватбанк та ним був укладений договір іпотечного кредиту №ZRZ0GI0000001416, згідно якого позивач отримав кредит в сумі 300000,00 грн. В забезпечення даного договору в цей же день між сторонами був укладений договір іпотеки №ZRZ0GI0000001416, предметом якого є житловий будинок №7 по вул. Радянській (Європейській) в м. Баранівка Житомирської області та земельна ділянка площею 0,1000 га кадастровий номер 1820600000:01:001:0223, яка знаходиться за тією ж адресою. В Державний реєстр іпотек та Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі договору іпотечного кредиту та іпотечного договору 08.11.2007 року приватним нотаріусом Баранівського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_4 внесені відповідні записи про укладення вищезазначених договорів та про заборону відчуження житлового будинку та земельної ділянки та про реєстрацію іпотеки.

За ініціативою відповідача (банку) 13.09.2011 року договір іпотечного кредиту був розірваний. Згідно з рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 23.02.2012 року, яке набрало законної сили 16.05.2012 року, з нього на користь відповідача стягнуто заборгованість за договором іпотечного кредиту в сумі 360187,25 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 280149,89 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 77037,36 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне виконання зобов'язання в сумі 3000,00 грн. Виконавчий лист, виданий на підставі даного рішення суду, банком не був пред'явлений до виконання. Відповідач у 2016 році звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за вищевказаним договором іпотечного кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок та земельну ділянку. В цьому провадженні ОСОБА_3 також подав до банку зустрічний позов про виключення відомостей з реєстру іпотек та заборон. Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 12.10.2016 року, яке набрало законної сили 13.12.2016 року, в задоволенні позову банку та зустрічного позову ОСОБА_3 було відмовлено, по первісному позові на підставі ч.4 ст. 267 ЦК України - за спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, по зустрічному позові на підставі ст. 16 ЦК України - захист цивільного права способом виключення з реєстру іпотек та заборон щодо майна не передбачено законодавством. Тому він звернувся до суду з даним позовом, за захистом свого цивільного права у спосіб передбачений ч.5 ст. 3, ч.1 ст. 17 Закону України Про іпотеку , ст. 266, ст. 593 ЦК України.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явився, з'явилася його представник ОСОБА_2, яка позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав зазначених в ньому, просила позов задовольнити повністю, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідно до ст. 74 ЦПК України про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив (а.с.29).

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідача та представника позивача, що відповідає положенню ст. 224 та ч. 2 ст. 158 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.11.2007 року між ЗАТ КБ Приватбанк , правонаступником якого є ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_3 було укладено договір про іпотечний кредит №ZRZ0GI0000001416, згідно якого банк надав ОСОБА_3 кредит в сумі 300000,00 грн. (а.с.5-8). З метою забезпечення виконання даного договору між ЗАТ КБ Приватбанк , правонаступником якого є ПАТ КБ Приватбанк , та ОСОБА_3 08.11.2007 був укладений іпотечний договір №ZRZ0GI0000001416. Для забезпечення основного зобов'язання позивачем передано під іпотеку житловий будинок №7 по вул. Радянській (Європейській) в м. Баранівка Житомирської області та земельну ділянку площею 0,1000 га кадастровий номер 1820600000:01:001:0223, яка знаходиться за цією ж адресою. (а.с.9-11) Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Баранівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 На підставі іпотечного договору цим же нотаріусом накладеного заборону на відчуження житлового будинку та земельної ділянки, які передані під іпотеку, що підтверджується даними ОСОБА_4 про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №15363647 від 08.11.2017 року, ОСОБА_4 про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №15363753 від 08.11.2017 року та ОСОБА_4 про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №15363511 від 08.11.2007 року. (а.с.12,13)

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 23.02.2012 року, яке набрало чинності 16.05.2012 року, з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ Приватбанк стягнуто заборгованість за договором іпотечного кредиту в сумі 360187,25 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 280149,89 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 77037,36 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне виконання зобов'язання в сумі 3000,00 грн. Підставою дострокового стягнення заборгованості із ОСОБА_3, як встановлено даним рішенням суду, є розірвання Договору про іпотечний кредит з ініціативи банку з 13.09.2011 року (а.с.14).

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 12.10.2016 року, яке набрало чинності 13.12.2016 року, відмовлено у задоволенні позову ПАТ КБ Приватбанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит за рахунок майна, переданого ОСОБА_3 під іпотеку з метою забезпечення основного зобов'язання, з підстави спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі. В рішенні суду зазначено, що оскільки банк скористався своїм правом передбаченим ч.2 ст. 1050 ЦК України і змінив строк виконання зобов'язання за кредитним договором, зазначивши день останнього їх погашення 20.09.2011 року (тижневий термін після дати розірвання кредитного договору - 13.09.2011 року), а з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки звернувся лише 28.04.2015 року, то термін повернення кредиту настав 20.09.2011 року, а відтак банк знав про своє порушене право ще з 20.09.2011 року та звернувся до суду з порушення строків позовної давності (а.с.15-16).

Згідно з повідомленням Баранівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області станом на 21.11.2016 року виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ Приватбанк на його виконанні не перебуває (а.с.17)

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом статті 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно), тобто позовна давність спливає одночасно і для боржника, і для поручителя.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку , іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Згідно зі ст. 17 Закону України "Про іпотеку" підставою припинення іпотеки є припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).

З огляду на положення наведених норм, встановлені судами обставини пропуску ПАТ КБ Приватбанк позовної давності для звернення з вимогами за Договором іпотечного кредиту та втрата у зв'язку з цим права задовольнити свої майнові вимоги за рахунок переданого в іпотеку майна має наслідком звільнення ОСОБА_3 від виконання обов'язків за договором іпотеки та втрату ПАТ КБ Приватбанк права і можливості здійснювати відносно вказаного майна свої права іпотекодержателя. Тобто майно передане під іпотеку по суті втратило властивості майна, правовий режим якого регулюється спеціальними нормами законодавства про іпотеку, а відтак предмет вказаного договору фактично припинив існування, у зв'язку з цим є підстави вважати, що іпотечний договір припинив свою дію, а тому позовна вимога про визнання іпотечного договору припиненим підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ст. ст. 3, 17 Закону України Про іпотеку (зі змінами та доповненнями) іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється, зокрема у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; відомості про припинення іпотеки піддягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень від 18.11. 2003 року N 1255-IV (зі змінами та доповненнями) після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.

Відповідно до ст. 27, 31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 р. № 1952-ІV(зі змінами та доповненнями) державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Отже, позовна вимога про вилучення записів з Державного реєстру про іпотеку та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не підлягає задоволенню, оскільки судове рішення про припинення дії іпотечного договору, яке набрало законної сили, само по собі є підставою для відповідного компетентного органу для зняття заборони відчуження та вилучення запису. Тому право позивача на час розгляду справи в суді не порушене (позивачу не відмовлено у вчиненні такої дії). Крім того, позивачем не визначено відповідачем орган, який знімає заборону та вилучає запис із Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 266 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати іпотечний договір №ZRZ0GI0000001416 від 08.11.2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (ідентифікаційний номер 14360570) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) припиненим.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Баранівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання ним копії цього рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя ОСОБА_6