Рішення

від 01.03.2017 по справі 916/3501/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2017 р.Справа № 916/3501/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут-СВ»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Єреміївський м'ясокомбінат»

про стягнення 385033,60 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 06.12.2016, б/н);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 01.03.2016, б/н).

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення 288371,16 грн. основного боргу, 8205,48 грн. 3% річних, 55700,26 грн. пені та 32756,70 грн. інфляційних нарахувань.

Заявлений позов позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору від 08.12.2015 № 25/15, укладеного між сторонами, в частині вчасної та повної оплати отриманого товару.

Відповідач проти позову позивача заперечив з підстав, що він не може перевірити розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум з підстав його складності, у зв'язку з чим заявив на розгляд суду клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Розглянувши дане клопотання, суд ухвалив відмовити відповідачу у його задоволенні, оскільки при вирішенні даного спору не виникли питання, роз'яснення яких потребує спеціальних знань.

Ухвалою суду від 22.12.2016 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 18.01.2017 о 15 год. 00 хв.

Судове засідання, призначене на 18.01.2017 о 15 год. 00 хв., не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному.

У зв'язку з виходом судді Бездолі Д.О з лікарняного, ухвалою суду від 24.01.2017 судове засідання по справі було призначено на 10.02.2017 о 11 год. 10 хв. У судовому засіданні 10.02.2017 судом було оголошено перерву до 17.02.2017 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 17.02.2017 строк розгляду спору був продовжений на п'ятнадцять днів. У судовому засіданні 17.02.2017 судом було оголошено перерву до 24.02.2017 о 12 год. 15 хв. У судовому засіданні 24.02.2017 судом було оголошено перерву до 01.03.2017 о 16 год. 30 хв.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2015 між сторонами був укладений договір поставки № 25/15 (далі-договір), за яким позивач зобов'язався поставити, а відповідач, у свою чергу, прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних або товарних), що виписуються на кожну партію товару.

Відповідно до п. 2.3 договору відповідач зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок позивача вартість поставленої йому партії товару протягом 3 календарних днів з моменту поставки.

Згідно з п. 4.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2016.

Відповідно до п. 6.3 договору за прострочку оплати за цим договором відповідач сплачує пеню у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На виконання умов договору протягом періоду з 08.12.2015 по 08.02.2016 позивач поставив відповідачу товар на наступними видатковими накладними: РН-0006719 від 08.12.2015 на суму 54400,00 грн., РН-00006804 від 11.12.2015 на суму 40419,20 грн., РН-0006805 від 11.12.2015 на суму 83426,00 грн., РН-0006829 від 12.12.2015 на суму 118250,00 грн., РН-0006918 від 15.12.2015 на суму 90800,00 грн., РН-0006974 від 17.12.2015 на суму 90800,00 грн., РН-0007024 від 19.12.2015 на суму 143170,00 грн., РН-0007108 від 22.12..2015 на суму 92020,20 грн., РН-0007164 від 24.12.2015 на суму 92220,00 грн., РН-007218 від 26.12.2015 на суму 160407,00 грн., РН-0000012 від 02.01.2016 на суму 68170,00 грн., РН-0000052 від 04.01.2016 на суму 8189,40 грн., РН-0000111 від 06.01.2016 на суму 96700,00 грн., РН-0000136 від 08.01.2016 на суму 55900,00 грн., РН-0000190 від 11.01.2016 на суму 96700,00 грн., РН-0000234 від 13.01.2016 на суму 64050,00 грн., РН-0000270 від 15.01.2016 на суму 83350,00 грн., РН-0000290 від 16.01.2016 на суму 55500,00 грн., РН-0000323 від 18.01.2016 на суму 98450,00 грн., РН-0000366 від 20.01.2016 на суму 86100,00 грн., РН-0000433 від 23.01.2016 на суму 119650,00 грн., РН-0000477 від 25.01.2016 на суму 58625,00 грн., РН-0000524 від 27.01.2016 на суму 16650,00 грн., РН-0000600 від 30.01.2016 на суму 116006,00 грн., РН-0000642 від 01.02.2016 на суму 52256,00 грн., РН-0000669 від 03.02.2016 на суму 59775,00 грн., РН-0000771 від 06.02.2016 на суму 58431,00 грн., РН-0000819 від 08.02.2016 на суму 70269,00 грн., поясненнями позивача та жодним чином не спростовується відповідачем.

Проте відповідач за отриманий товар розрахувався з позивачем неповністю та несвоєчасно, у зв'язку з чим позивач при здійсненні розрахунку заборгованості застосував до спірних правовідносин сторін приписи ст. 534 ЦК України, яка визначає, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Перевіривши в судовому засіданні за участю представників сторін здійснені позивачем розрахунки, враховуючи наявні в матеріалах справи виписки по рахунку та інші докази, суд встановив, що станом на час вирішення даного спору неоплаченим відповідачем залишився частково товар за видатковою накладною РН-0000600 від 30.01.2016 на суму 47640,16 грн., повністю товар за видатковими накладними РН-0000642 від 01.02.2016 на суму 52256,00 грн., РН-0000669 від 03.02.2016 на суму 59775,00 грн., РН-0000771 від 06.02.2016 на суму 58431,00 грн., РН-0000819 від 08.02.2016 на суму 70269,00 грн. Дана обставина підтверджується позивачем та жодним чином не спростовується відповідачем.

Таким чином, станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором за товар, отриманий за вищевказаними накладними, становить 288371,16 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст. 530 , 629 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом відповідач за отриманий за договором товар з позивачем розрахувався частково, у зв'язку з чим станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 288371,16 грн., а отже позов позивача в частині стягнення вказаної суми основного боргу підлягає задоволенню судом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши виконані позивачем розрахунки, господарський суд встановив, що:

- 3% річних, нараховані окремо на суму боргу за товар, поставлений за видатковими накладними РН-0000600 від 30.01.2016, РН-0000642 від 01.02.2016, РН-0000669 від 03.02.2016, РН-0000771 від 06.02.2016, РН-0000819 від 08.02.2016, від дня, коли зобов'язання мало бути виконане за кожною поставкою окремо, станом на 18.01.2017 складають 8205,48 грн.;

- інфляційні втрати, нараховані окремо на суму боргу за товар, поставлений за видатковими накладними РН-0000600 від 30.01.2016, РН-0000642 від 01.02.2016, РН-0000669 від 03.02.2016, РН-0000771 від 06.02.2016, РН-0000819 від 08.02.2016, від дня, коли зобов'язання мало бути виконане за кожною поставкою окремо, за період лютий 2016 - січень 2017 року складають 32756,70 грн.

За цих обставин, позов позивача в частині стягнення з відповідача 8205,48 грн. 3% річних та 32756,70 грн. інфляційних нарахувань також підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст.ст. 1 , 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону , обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши виконані позивачем розрахунки, господарський суд встановив, що пеня, нарахована окремо на суму боргу за товар, поставлений за видатковими накладними РН-0000600 від 30.01.2016, РН-0000642 від 01.02.2016, РН-0000669 від 03.02.2016, РН-0000771 від 06.02.2016, РН-0000819 від 08.02.2016, від дня, коли зобов'язання мало бути виконане за кожною поставкою окремо протягом 6 місяців, становить 55700,26 грн.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін, інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора. При цьому, якщо порушення зобов'язання учасником господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого субєкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Окрім того, як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази завдання відповідачем позивачу (іншим учасникам господарських відносин) збитків через порушення зобов'язань з оплати товару за договором, ступінь виконання зобов'язання відповідачем з оплати товару (неоплачені лише останні 5 поставок), господарський суд вважає, що розмір нарахованої позивачем за порушення строків оплати товару пені є надмірним та таким, що необхідно зменшити на 50%.

За цих обставин, суд вважає, що позов позивача в частині стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню судом, а саме з відповідача на користь позивача належить стягнути пеню в сумі 27850,13 грн.

Щодо судових витрат.

Поданими позивачем доказами, а саме договором про надання правової допомоги від 06.12.2016, додатком № 1 до цього договору, свідоцтвом про реєстрацію адвокатського об'єднання від 14.02.2006 № 488, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 22.07.2011 № 2074, платіжними дорученнями від 12.12.2016 № 2934, від 13.01.2017 № 3028 підтверджується понесення позивачем витрат по даній справі на оплату послуг Адвокатського об'єднання „Юридична компанія „Лекс Ноледж» та зокрема задіяного у справі адвоката ОСОБА_1 вартістю 45000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат позивача на оплату послуг адвоката, господарський суд вважає, що розмір відшкодування цих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим, суд з урахуванням обставин даної справи, зокрема ціни позову, складності справи, тривалості розгляду справи, вважає необхідним обмежити розмір вказаних витрат з огляду на розумну необхідність судових витрат на оплату послуг адвоката для даної справи 5 розмірами мінімальної заробітної плати, що становить 16000,00 грн.

Таким чином, на відповідача підлягають покладенню витрати позивача на сплату судового збору в сумі 5775,50 грн. та на сплату послуг адвоката в сумі 16000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1 , 4 , 4-3 , 22 , 32 , 33 , 34 , 43 , 44 , 49 , 82 , 82-1 , 84 , 85 Господарського процесуального кодексу України , суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Єреміївський м'ясокомбінат» (Миколаївська дорога, 235, м. Одеса, 65013, код 38437804) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут-СВ» (вул. Ярославська, 11-В, оф. 206, м. Київ, 04071, код 37371879) 288371 (двісті вісімдесят вісім тисяч триста сімдесят одну) грн. 16 коп. основного боргу, 8205 (вісім тисяч двісті п'ять) грн. 48 коп. 3% річних, 32756 (тридцять дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 70 коп. інфляційних нарахувань, 27850 (двадцять сім тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 13 коп. пені, 5775 (п'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 50 коп. судового збору та 16000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 06 березня 2017 р.

Суддя Д.О. Бездоля