ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
"23" травня 2017 р. Справа № 916/3501/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді С.В. Таран,
суддів Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,
при секретарі судового засідання Г.Є. Бєлянкіній,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 06.12.2016;
від відповідача - участі не брали;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Єреміївський м'ясокомбінат»
на рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2017
у справі №916/3501/16
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут-СВ»
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Єреміївський м'ясокомбінат»
про стягнення 385033,60 грн
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 р. товариство з обмеженою відповідальністю „Добробут-СВ» (далі - ТОВ „Добробут-СВ» ) звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю „Єреміївський м'ясокомбінат» (далі - ТОВ „Єреміївський м'ясокомбінат» ) з позовом в редакції заяви б/н від 18.01.2017 (вх. №2-343/17 від 20.01.2017) про стягнення з останнього на користь позивача 288371,16 грн заборгованості за поставлений за договором поставки №25/15 від 08.12.2015 товар, 8205,48 грн 3% річних, 55700,26 грн пені та 32756,70 грн інфляційних нарахувань.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.03.2017 у справі №916/3501/16 (суддя Д.О. Бездоля) позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Єреміївський м'ясокомбінат» на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут-СВ» 288371,16 грн основного боргу, 8205,48 грн 3% річних, 32756,70 грн інфляційних нарахувань, 27850,13 грн пені, 5775,50 грн судового збору та 16000 грн витрат на оплату послуг адвоката; в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ „Єреміївський м'ясокомбінат» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 01.03.2017 у справі №916/3501/16 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні 23.05.2017 представник позивача проти задоволення апеляційної скарги висловив заперечення, відповідач участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце його проведення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №02880159 від 24.04.2017 та телефонограмою від 27.04.2017 (а.с.229, 231).
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла наступних висновків.
08.12.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю „Єреміївський м'ясокомбінат» ( покупець ) та товариством з обмеженою відповідальністю „Добробут-СВ» ( постачальник ) укладено договір поставки №25/15 (далі - договір №25/15 від 08.12.2015), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних або товарних), що виписуються на кожну партію товару (а.с.29-30).
Ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару визначається на підставі прайс-листів постачальника та вказується в накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість (пункт 2.1 вказаного договору).
У пункті 3.3 договору №25/15 від 08.12.2015 передбачено, що датою постачання вважається фактична поставка товару з підписанням накладної (товарно-транспортної або товарної) обома сторонами, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника.
Сторонами узгоджено також умови передачі товару та порядок проведення розрахунків. Зокрема, відповідно до пункту 2.3 договору №25/15 від 08.12.2015 покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника вартість поставленої йому партії товару протягом 3 календарних днів з моменту поставки.
Згідно з пунктом 6.3 договору №25/15 від 08.12.2015 за прострочку оплати за цим договором покупець сплачує штрафну пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
На виконання умов вказаного договору постачальником було поставлено покупцю товар (м'ясну продукцію) на загальну суму 2230683,80 грн , що підтверджується видатковими накладними №РН-0006719 від 08.12.2015 на суму 54400 грн, №РН-0006804 та №0-РН-0006805 на загальну суму 123845,20 грн, №РН-0006829 від 12.12.2015 на суму 118250 грн, №РН-0006918 від 15.12.2015 на суму 90800 грн, №РН-0006974 від 17.12.2015 на суму 90800 грн, №РН-0007024 від 19.12.2015 на суму 143170 грн, №РН-0007108 від 22.12.2015 на суму 92020,20 грн, №РН-0007164 від 24.12.2015 на суму 92220 грн, №РН-0007218 від 26.12.2015 на суму 160407 грн, №РН-0000012 від 02.01.2016 на суму 68170 грн, №РН-0000052 від 04.01.2016 на суму 8189, 40 грн, №РН-0000111 від 06.01.2016 на суму 96700 грн, №РН-0000136 від 08.01.2016 на суму 55900 грн, №РН-0000190 від 11.01.2016 на суму 96700 грн, №РН-0000234 від 13.01.2016 на суму 64050 грн, №РН-0000270 від 15.01.2016 на суму 83350 грн, №РН-0000290 від 16.01.2016 на суму 55500 грн, №РН-0000324 від 18.01.2016 на суму 98450 грн, №РН-0000366 від 20.01.2016 на суму 86100 грн, №РН-0000433 від 23.01.2016 на суму 119650 грн, №РН-0000477 від 25.01.2016 на суму 58625 грн, №РН-0000524 від 27.01.2016 на суму 16650 грн, №РН-0000600 від 30.04.2016 на суму 116006 грн, №РН-0000642 від 01.02.2016 на суму 52256 грн, №РН-0000669 від 03.02.2016 на суму 59775 грн, №РН-0000771 від 06.02.2016 на суму 58431 грн, №РН-0000819 від 08.02.2016 на суму 70269 грн (а.с.33, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84).
Між тим взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, за поставлений товар розрахувався частково на суму 1946387,86 грн , про що свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка по рахунку позивача (а.с.87-116), а тому у ТОВ „Єреміївський м'ясокомбінат» перед ТОВ „Добробут-СВ» виникла заборгованість за поставлений за договором №25/15 від 08.12.2015 товар у сумі 284295,94 грн .
Навність вказаної заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним представниками сторін без зауважень та скріпленим печатками ТОВ „Єреміївський м'ясокомбінат» та ТОВ „Добробут-СВ» (а.с.31).
Між тим позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 288371,16 грн .
Вказана різниця між сумою основної заборгованості відповідача за поставлений за договором №25/15 від 08.12.2015 товар відповідно до бухгалтерського обліку позивача та сумою основної заборгованості, що заявлена ним до стягнення, виникла внаслідок того, що позивачем при визначенні заявленої до стягнення суми заборгованості частина платежів, які надійшли від відповідача як оплата за поставлений товар, була зарахована в якості оплати пені та 3% річних. При цьому колегією суддів враховується той факт, що вимоги про стягнення пені та 3% річних позивачем відповідачеві не виставлялись; через банківські установи, в яких здійснювалось обслуговування ТОВ „Добробут-СВ» та ТОВ „Єреміївський м'ясокомбінат» , призначення платежів, зазначені останнім у платіжних дорученнях, не змінювались. На визначену таким чином суму основної заборгованості позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Слід також відмітити, що відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача самостійна зміна призначення платежів, які надходили від відповідача як оплата за поставлений товар, ним не здійснювалась, про що свідчить його оборотно-сальдова відомість по рахунку 361, відповідно до якої розмір заборгованості ТОВ „Єреміївський м'ясокомбінат» перед ТОВ „Добробут-СВ» становить 284295,94 грн (а.с.86).
З наведеними у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог б/н від 18.01.2017 розрахунками розміру заборгованості відповідач не погоджується. При розгляді справи в суді першої інстанції він просив призначити судову економічну експертизу з метою визначення загальної суми заборгованості за весь період дії договору №25/15 від 08.12.2015 (а.с. 175). Неможливістю самостійно визначити загальну суму заборгованості обгрунтована і апеляційна скарга.
З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Здійснюючи перевірку наданого позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №25/15 від 08.12.2015, колегією суддів встановлено, що за період дії вказаного договору мало місце 27 поставок товару, який був частково оплачений 26 платежами. Для визначення розміру пені та 3% річних необхідним є встановлення не тільки періодів нарахування пені, зокрема дати, коли виникло прострочення виконання зобов'язання, а й також сум заборгованості, що існували на такі дати та відповідно поступово зменшувались внаслідок проведення часткових оплат. Водночас розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума сплачена у період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Отже, для правильного визначення розміру пені, відсотків річних та інфляційних втрат необхідним є визначення сум заборгованості відповідача перед позивачем як станом на дату, з якої виникло прострочення виконання зобов'язання, так і станом на дати коли мало місце часткове погашення заборгованості, при чому по кожній поставці окремо (для розрахунку пені та відсотків річних), а також станом на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений (для розрахунку інфляційних втрат).
Між тим із матеріалів справи вбачається, що суми основної заборгованості відповідача перед позивачем станом на відповідні дати, наведені у розрахунку позивача, що викладений у заяві про збільшення позовних вимог б/н від 18.01.2017, та даними його бухгалтерського обліку є відмінними.
Вказане свідчить про те, що питання пов'язані з визначенням розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №25/15 від 08.12.2015, потребують проведення дослідження з застосуванням спеціальних знань.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу» . Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, а також на те, що для встановлення фактичних даних, які входять до предмета доказування у даній справі, необхідні спеціальні знання, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне призначити судову економічну експертизу та в зв'язку з цим зупинити провадження у даній справі відповідно до пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 41, 42, 79, 86, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
По справі №916/3501/16 призначити судову економічну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).
На вирішення судового експерта поставити наступні питання:
Чи підтверджується документально наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №25/15 від 08.12.2015, який наведений у заяві б/н від 18.01.2017 (а.с.139-152)?
Якщо не підтверджується, то визначити розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат, що підлягають сплаті за несвоєчасне виконання ТОВ „Єреміївський м'ясокомбінат» прийнятих на себе зобов'язань за договором №25/15 від 08.12.2015 за періоди, зазначені позивачем у розрахунку.
Попередити судового експерта, до початку проведення судової експертизи, про відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „Єреміївський м'ясокомбінат» отримати і оплатити рахунок експертної установи за проведення судової експертизи в десятиденний термін з дня отримання ухвали суду.
Зобов'язати Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз висновок судового експерта в оригіналі надіслати до Одеського апеляційного господарського суду (65119 м. Одеса, пр. Шевченка, 29), а також сторонам по справі.
Провадження у справі №916/3501/16 зупинити в зв'язку з призначенням судової експертизи.
Копію ухвали направити сторонам, а також експертній установі разом з матеріалами справи №916/3501/16.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя М.А. Мишкіна
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2017 |
Оприлюднено | 01.06.2017 |
Номер документу | 66771193 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Таран С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні