Постанова

від 06.03.2017 по справі 904/9731/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2017 року Справа № 904/9731/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Подобєд І.М., Орєшкіної Е.В.

при секретарі судового засідання Абадей М.О.

за участю представників сторін

від позивача: Ямковий В.І., адвокат, довіреність №б/н від 20.02.2017р.;

від відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016р. у справі №904/9731/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім

"АЛЬЯНС" ЕКО", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк

"ПРИВАТБАНК", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016р. у справі №904/9731/16 (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено частково. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" виконати платіжне доручення №18 від 04.04.2016р. шляхом перерахування з рахунку №26007053515260 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альянс"Еко" грошові коштів у сумі 134930,00 грн на рахунок №26009395366001, відкритий в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, та встановлено строк виконання зобов'язання банком з перерахування грошових коштів в сумі 134930,00 грн на рахунок позивача протягом 2 банківських днів. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альянс"Еко" пеню в сумі 13493 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2756 грн. В решті позовних вимог відмовлено з огляду на їх безпідставність.

Не погодившись із зазначеним рішенням в частині задоволення позовних вимог, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте при неправильному визначенні характеру правовідносин, що склалися між сторонами, та невірному застосуванні закону, що їх регулюють, неповному дослідженні матеріалів справи, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на наступне:

- судом невірно застосовано закон, що регулює спірні відносини, бо банк має обов'язок ідентифікації та верифікації клієнта, останній зобов'язаний надавати документи та відомості за вимогою банку, у разі ненадання банк відмовляє клієнту у його обслуговуванні;

- Позивачем не надано вичерпної інформації на запити банку, зокрема, щодо нецільового поповнення рахунку, тому він віднесений до групи ризику;

- банк, не здійснюючи ризикові фінансові операції по рахунку Позивача, діяв в рамках чинного законодавства та в межах укладеного між сторонами договору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2017р. апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016р. у справі №904/9731/16 була прийнята до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Дарміна М.О.

У зв'язку з відпусткою судді Дарміна М.О. на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.03.2017р. справа передана до розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Подобєд І.М. та ухвалою суду від 06.03.2017р. прийнята зазначеною колегією суддів до свого провадження.

В судовому засіданні 06.03.2017р. Позивач проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначив, що Відповідачем не зазначено, яким чином Стратегія розвитку системи запобігання та протидії легалізації доходів відноситься до правовідносин сторін; інтерв'ю з директором департаменту фінансового моніторингу НБУ ОСОБА_1. не може бути допустимим та належним доказом у справі; лист Департаменту фінансового моніторингу НБУ Щодо фінансових операцій з отримання готівки від 13.04.2016р. не носить нормативного характеру; не підтверджено здійснення нецільового поповнення Позивачем рахунку; Відповідачем не наведено мотивів, підстав та мети витребування інформації у Позивача; у банку не було підстав для блокування платежу за платіжним дорученням №18 від 04.04.2016р.; посилання банку на порушення п.п. 3.4.2.21 та 1.1.3.2.14 Умов та правил банківських послуг, правову позицію Вищого спеціалізованого суду України по справі №6-31159ск15 є хибним.

В судове засідання 06.03.2017р. Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, не зважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Апеляційним судом при перегляді справи встановлено, що 01 березня 2016 року та 16 березня 2016 року між ТОВ "Торговий дім "АЛЬЯНС "ЕКО" (далі - Позивач) та ПАТ КБ "Приватбанк" (далі - Відповідач) було укладено договори банківського рахунку (заява на відкриття рахунку від 01.03.2016р на рахунки №26007053515260, №26050053510267, №26049053504358, заява на відкриття рахунків в американських доларах 26002053519766, в російських рублях 26002053515500 та євро 26005053517334) а також 01 березня 2016 року укладено договір про розрахунково-касове обслуговування підприємства/організації з видачі заробітної плати з використанням платіжних карток №16225000064, на виконання договору банком було відкрито рахунок № 29249057030669.

24 березня 2016 року при спробі оформити платіжне доручення через відповідну систему Позивач виявив неможливість сформувати платіжне доручення по рахунку №26007053515260 у зв'язку з підозрами банку щодо наданих клієнтом для відкриття рахунку підроблених документів або таких, які містять недостовірну інформацію.

08.04.2016р. Позивачем було надіслано Відповідачу заяву про розірвання договору банківського рахунку та закриття рахунків в гривні №26007053515260, №26050053510267, №26049053504358, №29249057030669, в американських доларах - №26002053519766, в російських рублях - №26002053515500 та євро - №26005053517334; перерахування залишку коштів на рахунок 26009395366001 в АТ ТАСКОМБАНК , МФО 339500 до 10.04.2016р.; надання документів, на підставі яких було заблоковано рахунок Позивача.

Листом від 23.05.2016р. Відповідач повідомив Позивача про необхідність надання певних документів, як-то: свідоцтво про народження або довідку із відділу державної реєстрації актів цивільного стану щодо актового запису про місце народження, довідку про місце реєстрації та документ, виданий контролюючим органом, що засвідчує її реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, який був Вам наданий до 31.05.2012р. або документ про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків. Зазначено про право банку скористатися умовами, передбаченими п. 3.4.1.14 УіП (а.с. 50).

Відповідач зобов'язання за договорами банківського рахунку не виконав, кошти згідно наданого Позивачем платіжного доручення №18 від 04.04.2016р. в сумі 134930,00 грн не перерахував, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Згідно заявлених позовних вимог Позивач просив: 1) зняти протиправно встановлений арешт на рахунок №26007053515260; 2) зобов'язати Відповідача виконати доручення Позивача та здійснити переказ грошових коштів згідно платіжного доручення №18 від 04.04.2016р. на розрахунковий рахунок №26009395366001 а АТ ТАСКОМБАНК МФО 339500; 3) стягнути з Відповідача на користь Позивача пеню в розмірі 13493,00 грн.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Зазначений обов'язок банку про перерахування грошових коштів з рахунку клієнта визначений також ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України.

Відповідно по ст. 1074 Цивільного кодексу України та ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовим коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансової операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов'язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб'єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Абзацем 4 ч. 5 ст. 17 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб'єкт первинного фінансового моніторингу поновлює проведення фінансових операцій: третього робочого дня з дня зупинення фінансової операції у разі неотримання суб'єктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, передбаченого частиною першою цієї статті, рішення спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій).

Таким чином, зважаючи на приписи Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, Умов та правил надання банківських послуг, Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" господарський суд дійшов вірного висновку, що Відповідач не довів підстав та належних доказів для вмотивованої відмови від проведення фінансової операції, не надав доказів проведення Позивачем нецільового поповнення рахунку та доказів на підтвердження недостовірності інформації наданої Позивачем, отже затримка проведення платежу є неправомірною.

Позовні вимоги щодо зобов'язання Відповідача здійснити переказ грошових коштів є обґрунтованими та вірно задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 8, 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до п.3.1.1.26 Правил банківського обслуговування у КБ "Приватбанк" розрахункові документи, які надійшли в банк протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли в банк після операційного часу, банк виконує його наступним операційним днем. Розрахункові документи на списання коштів з рахунків платника, що надійшли в банк в післяопераційний час, виконуються поточним днем за наявності технічної можливості з одночасною оплатою такої послуги відповідно до тарифів банку.

Відповідно до п. 32.2 ст.32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжне доручення №18 від 04.04.2016р. отримано банком 08.04.2016р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.39). Таким чином, періодом прострочення виконання зобов'язання є період з 11.04.2016р. (перший робочий день, доказів вручення платіжного доручення 06.04.2016р. Позивачем не надано) по 20.10.2016р. (заявлений Позивачем). Пеня, з урахуванням 10% межі, встановленої Законом, буде становити 13493,00 грн, вірно розрахована Позивачем по сумі та правомірно стягнута судом першої інстанції.

За приписами ст. 10.1 глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Оскільки належних та допустимих доказів накладення арешту на рахунок Позивачем не надано, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зняття арешту з рахунку №26007053515260.

Втім, решта заявлених позовних вимог відповідає способам захисту порушеного права згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України, про що також зазначено у рішенні суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, господарський суд правомірно задовольнив позов частково в частині зобов'язання Відповідача виконати протягом 2-х банківських днів платіжне доручення №18 від 04.04.2016р. про перерахування грошових коштів у сумі 134930,00 грн та стягнення пені в сумі 13493,00 грн, а в решті позову відмовив.

Доводи скаржника спростовуються наведеним вище.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016р. у справі №904/9731/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016р. у справі №904/9731/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 10.03.2017р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд