Ухвала

від 06.03.2017 по справі 826/6908/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6908/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

06 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою приватного підприємства Виробничо-будівельна компанія Анта на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Виробничо-будівельна компанія Анта до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю БК Стандарт С про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 червня 2013 року у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства Виробничо-будівельна компанія Анта до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю БК Стандарт С про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що законодавство не ставить право платника податку на включення сум до валових витрат та податкового кредиту в залежність від належного виконання всіма учасниками ланцюга постачання своїх податкових зобов'язань.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ПП Виробничо-будівельна компанія Анта задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 червня 2013 року скасовано та ухвалено нову, якою позов ПП Виробничо-будівельна компанія Анта до ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС від 18 квітня 2013 року №0002622220 та №0002632220.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 лютого 2017 року касаційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого слідчого СВПМ ДПІ у Подільському районі м.Києва від 28 лютого 2013 року призначено по кримінальному провадженню №32012110070000037 документальну податкову перевірку ПП Виробничо-будівельна компанія Анта по взаємовідносинах з ТОВ БТ Турам , ТОВ Адва Естейт , ТОВ БК Стандарт С , ТОВ Іст Реалтігруп щодо правомірності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за весь період взаємовідносин, з огляду на встановлення досудовим слідством, що ОСОБА_2 за попередньою домовленістю з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 створили/придбали з метою прикриття незаконної діяльності рід СПД у тому числі ТОВ БК Турам , ТОВ Адва Естейт , ТОВ БК Стандарт С , ТОВ Іст Реалтігруп , засновниками яких являються малозабезпечені особи, які за матеріальну винагороду взяли участь у їх створенні/придбанні з метою прикриття незаконної діяльності вищевказаних осіб.

В період з 26 березня 2013 року по 01 квітня 2013 року на підставі направлення від 26 березня 2013 року №678, згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, відповідно до наказу ДПІ у Дніпровському районі м.Києва від 26 березня 2013 року №670, проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПП Виробничо-будівельна компанія Анта з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ БК Турам , ТОВ БК Стандарт С , ТОВ Адва Естейт та ТОВ Іст Реалтігруп , за результатами якої складено акт від 08 квітня 2013 року №1220/22-221-21456081 та встановлено порушення позивачем, зокрема:

- пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п.5.1, пп.5.3.9 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 563132,00 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року - 75000,00 грн., за 2 квартал 2011 року - 151355,00 грн., за 3 квартал 2011 року - 58015,00 грн., за 4 квартал 2011 року - 239212,00 грн., за 2 квартал 2012 року - 39550,00 грн.;

- п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України, пп.пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 п.7.2, пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 472162,00 грн., а саме: 60000,00 грн. за грудень 2010 року, 8845,00 грн. за листопад 2011 року, 365651,00 грн. за грудень 2011 року, 37666,00 грн. за квітень 2012 року.

18 квітня 2013 року на підставі акта перевірки позивача ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення форми Р :

- №0002622220, яким ПП Виробничо-будівельна компанія Анта збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 573021,00 грн., в тому числі за основним платежем - 563132,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9889,00 грн.;

- №0002632220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 590203,00 грн., в тому числі за основним платежем - 472162,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 118041,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що за спірними операціями ПП Виробничо-будівельна компанія Анта з контрагентами лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування спірних сум валових витрат та податкового кредиту, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди у вигляді спірних сум витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке:

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), Законом України Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), Законом України Про податок на додану вартість (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин).

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктами 9.1.1, 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищезазначеного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п.5.3-5.7 цієї статті.

Як вбачається із змісту пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 вищезазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З вищенаведеними нормами Закону України Про оподаткування прибутку підприємств також кореспондуються норми Податкового кодексу України (для взаємовідносин, що мали місце після набрання ним чинності).

Згідно ст.134 ПК України (який набрав чинності щодо оподаткування податком на прибуток підприємств з 01 квітня 2011 року) об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, підставою для формування витрат при обчисленні об'єкта оподаткування є понесення таких витрат для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 вищезазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З вищенаведеними нормами Закону України Про податок на додану вартість також кореспондуються норми Податкового кодексу України (для взаємовідносин, що мали місце після набрання ним чинності).

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України (який набрав чинності з 01 січня 2011 року) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу вимог п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визначення терміну господарська діяльність міститься в Законі України Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин). Так, згідно п.1.32 ст.1 вищезазначеного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (який набрав чинності з 01 січня 2011 року) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

З акту перевірки вбачається, що контролюючий орган дійшов висновку щодо порушення позивачем податкового законодавства з огляду на відсутність реально вчинених господарських операцій за договорами, укладеними ПП Виробничо-будівельна компанія Анта з ТОВ Будівельна компанія Турам , ТОВ Будівельна компанія Стандарт С , ТОВ Адва Естейт та ТОВ Іст Реалтігруп .

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП Виробничо-будівельна компанія Анта (замовник) та ТОВ Іст Реалтігруп (підрядник) укладено ряд типових договорів субпідряду: №06/12-10с від 10 жовтня 2011 року, №06/12-8с від 27 вересня 2011 року, №06/12-9с від 03 жовтня 2011 року, №06/12-7с від 22 липня 2011 року, за умовами яких замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати у відповідності до умов даного договору роботи по оздобленню торгівельного залу 1-го поверху для торгівельного комплексу Універсал на проспекті Генерала Острякова, 260 в м.Севастополі, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх (п.1.1 договорів). Відповідно до п.1.3 цих договорів підрядник виконує роботи власними засобами з використанням власних матеріалів та матеріалів замовника.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надано до суду: Додатки №1 до договорів Договірна ціна , акти приймання виконаних будівельних робіт: №1 від 28 грудня 2011 року, №2 від 30 грудня 2011 року, №1 від 30 грудня 2011 року, №1 від 30 грудня 2011 року, №1 від 30 грудня 2011 року, податкові накладні №594 від 28 грудня 2011 року, №665 від 30 грудня 2011 року, №321 від 15 грудня 2011 року, №473 від 22 грудня 2011 року, №321 від 15 вересня 2011 року, №231 від 12 вересня 2011 року. З метою підтвердження проведення розрахунків з ТОВ Іст Реалтігруп позивачем надано простий вексель серія АА №1780165, акт звірки розрахунків №1-00000003 від 13 лютого 2012 року, акти про платіж векселем та приймання-передачі векселів від 20 лютого 2012 року.

Між ПП Виробничо-будівельна компанія Анта (замовник) та ТОВ Адва Естейт (підрядник) укладено ряд типових договорів субпідряду, за умовами яких замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати у відповідності до умов даних договорів: роботи по ремонту сходових клітин житлового будинку №4 по вул.Алма-Атинська в Дніпровському районі м.Києва (договір субпідряду №13-1с від 25 жовтня 2011 року); ремонт приміщень за адресою:м.Київ, пр.40-річчя Жовтня, 58-А (договір субпідряду №0107-2с від 20 липня 2011 року); роботи по переобладнанню приміщення за адресою: м.Київ, вул.Спаська (договір субпідряду №04/11-3с від 15 вересня 2011 року); ремонт приміщень за адресою: м.Київ, вул.Грінченка, 2/1, літ. А (договір субпідряду №0209-1с від 23 вересня 2011 року); роботи по ремонту сходових клітин житлового будинку №13 по Харківському шосе у Дніпровському районі м.Києва (договір субпідряду №17-1с від 24 жовтня 2011 року); ремонт приміщень за адресою: м.Київ, вул.Червоноармійська, 42 (договір субпідряду №0208-1с від 25 серпня 2011 року); роботи по демонтажу бетонної підлоги та розробці ґрунту з вивезенням за адресою: м.Київ, Поштова площа, 3 (договір субпідряду №0110-4с від 02 листопада 2011 року), а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх (п.1.1 договорів). Відповідно до п.1.3 цих договорів підрядник виконує роботи власними засобами з використанням власних матеріалів та матеріалів замовника.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надано до суду: договірні ціни, локальні кошториси форма №4, довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ типова форма №КБ-3, акти приймання виконаних робіт: №1 від 30 грудня 2011 року, №1 від 30 вересня 2011 року, №1 від 30 листопада 2011 року, №1 від 30 листопада 2011 року, №1 від 30 грудня 2011 року, №1 від 31 жовтня 2011 року, №1 від 30 грудня 2011 року, податкові накладні №668 від 30 грудня 2011 року, №231 від 12 вересня 2011 року, №501 від 23 листопада 2011 року, №51 від 02 листопада 2011 року, №561 від 27 вересня 2011 року, №591 від 26 серпня 2011 року, №531 від 26 жовтня 2011 року, №666 від 30 грудня 2011 року. З метою підтвердження проведення розрахунків з ТОВ Адва Естейт позивачем надано прості векселі, акти про платіж векселем від 20 лютого 2012 року, акти приймання-передачі векселів від 20 лютого 2012 року, банківські виписки по рахунку позивача, картки рахунку №6312, №621.

Між ПП Виробничо-будівельна компанія Анта (замовник) та ТОВ Будівельна компанію Турам (підрядник) укладено ряд типових договорів субпідряду: №06/12-4с від 11 січня 2011 року, №06/12-5с від 02 березня 2011 року, №06/12-6с від 10 березня 2011 року, №06/12-3с від 27 грудня 2010 року, №06/12-1с від 07 грудня 2010 року, за умовами яких замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати у відповідності до умов даного договору роботи по оздобленню торгівельного залу 1-го поверху для торгівельного комплексу Універсал на проспекті Генерала Острякова, 260 в м.Севастополі, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх (п.1.1 договорів). Відповідно до п.1.3 цих договорів підрядник виконує роботи власними засобами з використанням власних матеріалів та матеріалів замовника.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надано до суду: Додатки №1 до договорів Договірна ціна , акти приймання виконаних будівельних робіт №1 від 31 травня 2011 року, №1 від 30 червня 2011 року, №1 від 29 липня 2011 року, №1 від лютого 2011 року, №1 від 28 лютого 2011 року, податкові накладні №301 від 10 травня 2011 року, №2041 від 20 квітня 2011 року, №481 від 23 червня 2011 року, №181 від 09 червня 2011 року, №451 від 22 липня 2011 року, №331 від 18 липня 2011 року, №15021 від 15 лютого 2011 року, №2821 від 28 лютого 2011 року, №30123 від 30 грудня 2010 року, №27121 від 27 грудня 2010 року, №13121 від 13 грудня 2010 року. З метою підтвердження проведення розрахунків з ТОВ Будівельна компанію Турам позивачем надано банківські виписки по рахунку.

23 квітня 2012 року між ПП Виробничо-будівельна компанія Анта (замовник) та ТОВ Будівельна компанія Стандарт С (підрядник) укладено договір підряду №18/04-2с, за умовами якого підрядник зобов'язується відповідно до робочого проекту замовника виконати якісно окремі обсяги робіт з Будівництва опалювально-виробничої котельні №2 для теплозабезпечення терміналу D (будівельні роботи) на свій ризик власними силами та засобами, визначеними погодженою і затвердженою проектно-кошторисною документацією, та здати роботи замовнику в обумовлені строки, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані якісно роботи на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Згідно п.3.2 цього договору підрядник погоджує з замовником вибір постачальників матеріальних ресурсів, їх якісні характеристики. Відповідно до п.5.6 договору при виконанні робіт на підрядника покладена відповідальність за дотримання його персоналом: правил техніки безпеки; вимог Закону України Про охорону праці та діючих нормативно-правових актів з охорони праці; вимог і нормативів екологічної безпеки; правил пожежної безпеки; правил безпеки руху; санітарно-гігієнічних норм; правил електробезпеки; умов зберігання і цільового використання паливно-енергетичних ресурсів; вимог чинної Інструкції про пропускний і внутрішній об'єктовий режим у ДП МА Бориспіль .

Пунктом 5.10 договору передбачено, що сторони в тижневий термін після підписання договору письмово передають одна одній перелік осіб, уповноважених представляти їх на будівельному майданчику, а також визначають обсяг наданих їм повноважень.

Відповідно до п.6.2 договору замовник зобов'язаний, зокрема, надати підряднику будівельний майданчик згідно з актом-допуском (СНиП ІІІ-4-80*), організувати доступ техніки та працівників підрядника до будівельного майданчика.

Підрядник забезпечує та відповідає за охорону будівельного майданчика, його освітлення та огородження, узгоджує з замовником умови вивозу будівельного сміття, відповідає за збереження майна замовника, яке знаходить на будівельному майданчику, відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000 та постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року №668 із змінами та доповненнями (п.7.2 договору). Підрядник забезпечує залучення для виконання робіт працівників (робітників і спеціалістів) у достатній кількості і необхідної кваліфікації, створює для них необхідні умови праці на будівельному майданчику (п.9.1 договору). Підрядник не має права передавати свої права та обов'язки за договором третім особам без письмової згоди замовника (п.13.2 договору).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до суду: договірну ціну, локальний кошторис форма №4, довідку про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ типова форма №КБ-3, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт від 30 червня 2012 року, податкові накладні №614 від 27 квітня 2012 року, №581 від 26 квітня 2012 року. З метою підтвердження проведення розрахунків з ТОВ БК Стандарт С позивачем надано банківські виписки по рахунку позивача, картку рахунку №6312.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів фактичного виконання умов договорів, укладених ПП Виробничо-будівельна компанія Анта з ТОВ Іст Реалтігруп , ТОВ Адва Естейт , ТОВ БК Турам , зокрема, з огляду на специфіку передбачених договорами субпідряду робіт, відсутні документи щодо відповідальних за дотримання техніки безпеки, пожежної безпеки, охорони праці, екологічної безпеки, безпеки руху, санітарно-гігієнічних норм, правил електробезпеки, відсутня інформація щодо гарантійного терміну і дати початку та закінчення будівельних робіт.

По договору, укладеному позивачем з ТОВ БК Стандарт С , відсутні докази погодження з замовником вибору постачальників матеріальних ресурсів, їх якісні характеристики, не надано актів інструктажу працівників щодо техніки безпеки та інших нормативних актів, передбачених п.5.6 договору підряду №18/04-2с від 23 квітня 2012 року, відсутні переліки працівників, яких було допущено на будівельний майданчик, не підтверджено надання підряднику будівельного майданчику згідно з актом-допуском (СНиП ІІІ-4-80*), відсутній перелік працівників, що організовують виконання функцій охорони, не підтверджено узгодження та фактичний вивіз будівельного сміття.

Крім того, на підставі наявної податкової звітності контрагентів під час перевірок встановлено відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій відповідно до обсягу робіт та кількості людино-годин, передбачених локальними кошторисами, складеними на виконання умов договорів з позивачем.

Зокрема, за період оформлення спірних операцій у ТОВ БК Стандарт С згідно даних декларацій відсутні працівники; під час перевірки ТОВ Адва Естейт встановлено відсутність декларування витрат на оплату праці та соціальних внесків, що свідчить про відсутність таких ресурсів; ТОВ Іст Реалтігруп не декларувало у період, який припадає на період оформлення спірних операцій, будь-яких витрат на оплату праці, утримання активів, амортизацію, що також вказує на відсутність таких ресурсів. В період 4 квартал 2010 року та січень-лютий 2011 року (періоди оформлення спірних операцій) у ТОВ БК Турам рахувався один працівник, витрати на оплату праці та наявність трудових ресурсів не декларувались, встановлено відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів.

З матеріалів справи не встановлено наявності у контрагентів в обумовлені періоди здійснення робіт трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій та не надано документальних підтверджень щодо наявності у контрагентів власних або орендованих машин, механізмів, транспортних засобів, виробничих та адміністративних приміщень. Наведені відомості, у тому числі щодо фахівців контрагентів та щодо наявності у контрагентів матеріальних ресурсів, не надані також і позивачем, хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод обумовлюється характером та специфікою угод та звичайною діловою практикою.

За таких обставин, контрагенти позивача фактично не мали можливості власними силами виконати господарські операції, передбачені умовами досліджених договорів, з огляду на відсутність основних фондів та трудових ресурсів.

Жодних доказів залучення субпідрядників контрагентами позивача для виконання взятих на себе обов'язків матеріали справи не містять. Також в матеріалах справи відсутні докази письмових погоджень щодо передачі прав та обов'язків ТОВ БК Стандарт С третім особам, як передбачено п.13.2 договору підряду №18/04-2с від 23 квітня 2012 року.

Крім того, за умовами договорів субпідряду, укладених позивачем з ТОВ Іст Реалтігруп , ТОВ Адва Естейт , ТОВ БК Турам , передбачено, що підрядник виконує роботи, саме, власними засобами з використанням власних матеріалів та матеріалів замовника.

Під час розгляду справи позивачем не доведено наявності розумних економічних причин виконання одних і тих же робіт за дев'ятьма договорами з двома контрагентами (ТОВ Іст Реалтігруп , ТОВ БК Турам ) по оздобленню торгівельного залу 1-го поверху для торгівельного комплексу Універсал на проспекті Генерала Острякова, 260 в м.Севастополі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявність у контрагентів позивача відповідних ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, самі по собі, не є свідченням наявності у контрагентів відповідних ресурсів на час оформлення спірних операцій та свідченням виконання спірних операцій саме контрагентами позивача, за відсутності документального підтвердження наявності належних матеріальних ресурсів.

У своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів не може бути підставою для висновку про безтоварність господарських операцій ПП Виробничо-будівельна компанія Анта та підставою для збільшення податкового зобов'язання.

Разом з тим, від наявності господарських і виробничих можливостей залежить фактична можливість виконання контрагентами умов укладених договорів шляхом виконання визначених робіт чи послуг. Відсутність трудових і матеріальних ресурсів, необхідних для виконання таких робіт (надання послуг), свідчить про неможливість виконання господарських операцій по дослідженим договорам безпосередньо контрагентами.

Надані позивачем копії договорів підряду з замовниками: ПАТ Кредитпромбанк , ПАТ Банк Русский Стандарт , Управління житлово-комунального господарства Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації, ПАТ Міжнародний Інвестиційний Банк , ПАТ Київський річковий порт , ТОВ Український теплоенергетичний альянс , ТОВ Конструктив П з доказами щодо їх виконання, лист ТОВ БК Стандарт С від 04 травня 2012 року щодо оформлення перепусток для його співробітників (копії перепусток не надані), погодження про залучення цього контрагента, дозволу від ТОВ Укр ТЕА на виконання робіт, приписів ТОВ Укр ТЕА з питань охорони праці, листів комунальної служби на адресу позивача щодо діяльності ТОВ Адва Естейт , актів огляду прихованих робіт, посвідчення зварника (ОСОБА_11.), протоколу наради від 27 грудня 2010 року відносно ТОВ СК Турам (не підписаний жодною особою), інших протоколів нарад відносно ТОВ Адва Естейт (не підписані) не підтверджують виконання спірних операцій саме контрагентами позивача, з огляду на встановлену відсутність у контрагентів власних або залучених трудових та матеріальних ресурсів, що спростовує участь контрагентів у виконанні передбачених договорами робіт.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів на підтвердження реального виконання умов договорів, укладених ПП Виробничо-будівельна компанія Анта з ТОВ Іст Реалтігруп , ТОВ Адва Естейт , ТОВ БК Турам та ТОВ БК Стандарт С .

Враховуючи вимоги ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав вважати надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне придбання позивачем товарів (робіт, послуг) у контрагентів, оскільки наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до вимог Податкового кодексу України є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, само по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за відсутності реального здійснення господарських операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірного формування позивачем даних податкового обліку по операціям з ТОВ Іст Реалтігруп , ТОВ Адва Естейт , ТОВ БК Турам та ТОВ БК Стандарт С , з огляду на наявність сукупності обставин, що свідчать про відсутність фактично здійснених фінансово-господарських операцій платника з його контрагентами та реальність виконання робіт по цим операціям, а тому відповідачем правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а податкові повідомлення-рішення від 18 квітня 2013 року №0002622220 та №0002632220 прийняті обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу приватного підприємства Виробничо-будівельна компанія Анта - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 13 березня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.