Постанова

від 09.03.2017 по справі 914/2939/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2017 р. Справа № 914/2939/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії :

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів О.І. Матущака

ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання Карнидал Л.Ю.

та представників учасників судового процесу:

позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 1389 від 20.09.2016);

відповідача : ОСОБА_3 (довіреність б/н від 06.03.2017); ОСОБА_4 (доручення №10/11-16 від 10.11.2016);

третьої особи : ОСОБА_5 ( довіреність № 13 від 05.01.2017) ,

розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської громадської організації «Російське товариство імені ОСОБА_6» б/н, б/д (вх.№01-05/309/17 від 19.01.2017)

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2016

у справі № 914/2939/16

за позовом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м.Львів

до відповідача ОСОБА_7 міської громадської організації «Російське товариство ім. О.Пушкіна» , м. Львів

за участю третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : Комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» , м.Львів

про усунення перешкод в користуванні майном шляхом зобов'язання звільнити нежитлові приміщення

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Управління майном спільної власності Львівської обласної ради ( далі- Управління майном) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ЛМГО Російське товариство ім. О. Пушкіна про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення відповідача із займаних нежитлових приміщень, що знаходяться на вул. Короленка, 1а у м. Львів, та зобов'язання ЛМГО Російське товариство ім. О. Пушкіна повернути приміщення КП Львівської обласної ради Нерухомість та майно за актом приймання-передачі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.04.2008 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18774427 від 12.05.2008 будинок №1а, розташований на вул. Короленка у м. Львові, знаходиться у спільній власності територіальних громад Львівської області. Цей будинок на підставі рішення виконкому Львівської обласної ради народних депутатів № 293 від 21.08.1990 був переданий на баланс Товариства друзів російської і української культур ім. О. Пушкіна. Позивач вказує, що у 2013 -2016роках комісією Управління майном проводились обстеження будинку №1а на вул. Короленка у м. Львові, в результаті яких встановлено, що нежитлове приміщення безпідставно використовується ЛМГО Російське товариство ім. О. Пушкіна , про що складено відповідні акти. Жодних документів на право користування приміщеннями відповідач не надав. Зазначає, що за результатами роботи тимчасової контрольної комісії, створеної обласною радою для вивчення питання правомірності користування зазначеними приміщеннями, Львівською обласною радою було прийнято рішення №271 від 25.10.2016 Про звіт тимчасової контрольної комісії для вивчення питання правомірності користування приміщеннями за адресою м. Львів, вул. Короленка, 1а , пунктами 2.1,2.3 якого доручено Управлінню майном вжити заходи щодо повернення вказаної будівлі, передання її на баланс КП ЛОР Нерухомість та майно та забезпечити проведення конкурсу на право оренди цих нежитлових приміщень, встановивши цільове використання об'єкта оренди - розміщення громадських організацій, які здійснюють діяльність, пов'язану з АТО. Позивач вказує, що листом №1733 від 07.11.2016 він звернувся до відповідача з вимогою звільнити займані приміщення та повернути їх за актом приймання-передачі на баланс КП ЛОР Нерухомість та майно , однак станом на момент подання позову відповідач приміщення не повернув та продовжує безпідставно його використовувати. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до рішення Львівської обласної ради № 47 від 12.01.2016 Про обласний бюджет Львівської області на 2016 рік кошти від оренди об'єктів спільної власності територіальних громад області є джерелом доходів загального фонду обласного бюджету, а тому використання приміщень спільної власності без належних на це правових підстав призводить до втрат обласного бюджету через ненадходження платежів. Відтак на підставі ст.ст.319,321, 391 ЦК України позивач просить позов задоволити.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.12.2016 у справі №914/2939/16 (суддя Горецька З.В.) позов задоволено. Вирішено усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом виселення ЛМГО Російське товариство ім. О. Пушкіна із займаних нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою м.Львів, вул. Короленка, 1а та зобов'язати ЛМГО Російське товариство ім. О. Пушкіна повернути приміщення КП ЛОР Нерухомість та майно за актом приймання-передачі. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 378,00грн судового збору.

Рішення суду мотивоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 27,38 ГПК України, ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 327, 328,391 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст.ст. 2, 3, 4 ЗУ Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , постановою Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів №10 від 29.05.2013.

При задоволенні позову суд виходив з того, що будинок 1а на вул. Короленка у м. Львові є спільною комунальною власністю територіальних громад, право власності на яке в особі Львівської обласної ради зареєстроване у відповідності до ЗУ Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень на підставі свідоцтва про власності на нерухоме майно, виданого згідно з рішенням ХХІ сесії V-го демократичного скликання №477 від 26.02.2008. Суд відхилив доводи відповідача про те, що з передачею йому приміщення на баланс рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №293 від 21.08.1990 у нього виникло право власності на спірне приміщення, оскільки перебування майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності, баланс є формою бухгалтерського обліку (визначення складу і вартості майна) і не визначає підстав його знаходження у власності (володінні) підприємства. Суд також відхилив твердження відповідача, що свідоцтво про право власності оформлене у 2008 році з порушенням порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №1482 від 21.09.1998 та ст.182 ЦК України, з огляду на відсутність доказів визнання недійсним свідоцтва про право власності позивача чи оскарження його дійсності в судовому порядку.

На підставі ст.ст. 39,316,317,319, 321,391ЦК України суд визнав обгрунтованими вимоги позивача, оскільки позивач є власником спірних приміщень, а відповідач займає їх без належних правових підстав.

Разом з тим, з оскаржуваного рішення вбачається, що в судовому засіданні представник відповідача вказував на пропуск позивачем строку позовної давності, на що суд зазначив, посилаючись на роз'яснення, викладені у постанові Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів №10 від 29.05.2013, що у ст. 268 ЦК України наведений невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. Позовна давність не може поширюватись на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном( ст.391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення, а тому власник може пред'явити такий позов у будь-який час, незалежно від того, коли почалось порушення його прав.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просить його скасувати та постановити рішення про закріплення права користування приміщенням за товариством ім. Пушкіна.

Скаржник зазначає , що починаючи з 1990 року після передачі будівлі на баланс товариству і до 2008 року у позивача не існувало жодних документів на право власності на будівлю. Стверджує, що передача будівлі на баланс товариства від тодішнього власника згідно з чинним на той час законодавством є придбанням права власності.

Зазначає, що в квітні 2008 року позивач оформив свідоцтво про право власності на кінотеатр Короленка, який з 1989 року ліквідовано. Вважає, що суд безпідставно проігнорував посилання відповідача на ст. 182 ЦК України, ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , постанову Кабінету Міністрів України №1482 від 21.09.1998, якими, на думку апелянта, чітко визначено право власності на об'єкти, отримані до 1991 року. Вважає позов безпідставними, посилаючись на те, що упродовж 25 років позивач не ставив жодних вимог та не вчиняв дій до товариства щодо унеможливлення користування приміщенням на вул. Короленка, 1а. Звертає увагу та те, що витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.05.2008 виданий з грубими порушеннями чинного законодавства, без підпису керівника БТІ ОСОБА_8. Поряд з тим, апелянт зазначає, що позивачем не доведено тривалості здійснення відповідачем перешкоджання в користуванні та розпорядженні майном, тому позов є віндикаційним і на ці вимоги розповсюджується позовна давність. Скаржник також вказує, що позивач не дотримався вимог ст. 5 ГПК України щодо застосування заходів досудового врегулювання спору. Скаржник стверджує, що рішенням Львівської обласної ради № 271 від 25.10.2016 та оскаржуваним рішенням суду влада позбавила 70-тисячну громаду руських громадян України - мешканців Львова відчувати себе повноцінними громадянами України, а Україна своїм іменем викидає їх на вулицю разом з майном, унеможливлюючи їх бажання у спілкуванні та розвитку культури (своєї та української) захищати соціальні та інші права національної меншини, що передбачено Конституцією України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи скаржника, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Щодо доводів скаржника про недодержання позивачем вимог ст. 5 ГПК України про застосування заходів досудового врегулювання спору позивач вказує, що листом №1733 від 07.11.2016, який доданий до позовної заяви, він звертався до відповідача з вимогою звільнити безпідставно займані приміщення, розташовані на вул. Короленка, 1 а у м. Львові. Зазначає, що рішенням виконкому Львівської обласної ради народних депутатів №293 від 21.08.1990 будівля на вул. Короленка, 1 а у м. Львові була передана на баланс Товариства друзів російської та української культур ім. О. Пушкіна, проте відповідач не є його правонаступником. Позивач вказує, що ст. 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено вичерпний перелік підстав для державної реєстрації права власності та інших речових прав, і така підстава як перебування на балансі майна в зазначеному переліку відсутня.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 у справі №914/2939/16 (колегія суддів у складі головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Матущака О.І., Якімець Г.Г.) апеляційну скаргу Львівської міської громадської організації «Російське товариство імені ОСОБА_6» б/н, б/д (вх.№01-05/309/17 від 19.01.2017) на рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2016 у справі № 914/2939/16 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 21.02.2017.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі № 914/2939/16 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про відвід головуючому судді Бонк Т.Б., заяви головуючого судді Бонк Т.Б. та судді Якімець Г.Г. про самовідвід у даній справі задоволено.

Розпорядженням керівника апарату суду №10 від 22.02.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи №914/2939/16.

Автоматизованим розподілом (протокол повторного автоматизованого розподілу справи від 22.02.2017) визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Матущака О.І. та Юрченка Я.О.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 у справі №914/2939/16 (колегія суддів у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Матущака О.І. та Юрченка Я.О.) апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 07.03.2017.

07.03.2017 представник скаржника ОСОБА_3 подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи.

В судовому засіданні 07.03.2017 оголошено перерву до 09.03.2017.

09.03.2017 представник скаржника ОСОБА_3 подав клопотання про відкладення розгляду справи та витребування з ОКП ЛОР БТІтаЕО інвентаризаційної справи будинку1а по вул. Короленка, 1а у м. Львові (вх.№01/04-1814/17 від 09.03.2017), яке обгрунтоване тим, що в оскаржуваному рішення суд двічі посилався на матеріали зазначеної інвентаризаційної справи, проте до набрання рішенням законної сили суд супровідним листом №914/2939/16/16 від 09.12.2016 повернув її до ОКП ЛОР БТІтаЕО , чим, на думку скаржника, позбавив його можливості перевірити вірність оцінки судом даного доказу.

В судовому засіданні 09.03.2017 представники скаржника підтримали клопотання про відкладення розгляду даної справи та витребування з ОКП ЛОР БТІтаЕО інвентаризаційної справи будинку1а по вул. Короленка, 1а у м. Львові.

Представники позивача та третьої особи заперечили проти клопотання представника скаржника про відкладення розгляду даної справи та витребування матеріалів інвентаризаційної справи та ствердили, що клопотання скаржника спрямоване на затягування розгляду справи та є необгрунтованим.

Розглянувши назване клопотання скаржника, колегія суддів відхиляє його з огляду на те, що, як вбачається з матеріалів даної справи, на виконання ухвали суду першої інстанції від 21.11.2016 ОКП ЛОР БТІтаЕО разом із супровідним листом №4049 від 05.12.2016 скерувало витребувані судом матеріали інвентаризаційної справи будинку на вул. Короленка, 1а у м. Львові (одержані судом 06.12.2016 згідно з відміткою суду, а.с. 32), після чого, а саме 06.12.2016 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи №914/2939/16 та зробив фотознімки необхідних документів, що підтверджується його підписом на клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи від 06.12.2016 (а.с. 37). В рішенні суду першої інстанції (на 2-му аркуші, останній абзац) також вказано, що представник відповідача ознайомився з матеріалами інвентаризаційної справи. Відтак колегія суддів вважає клопотання представника скаржника (відповідача) про повторне витребування судом апеляційної інстанції матеріалів інвентаризаційної справи необгрунтованим.

В судовому засіданні 09.03.2017 представники скаржника підтримали клопотання про зупинення провадження у справі, подане 20.02.2017( а.с. 150), яке обгрунтоване тим, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 у справі №813/633/17 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ЛМГО Російське товариство ім. О.Пушкіна до Львівської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення ІV сесії VІІ скликання Львівської обласної ради №271 від 25.10.2016 Про звіт тимчасової контрольної комісії для вивчення питання правомірності користування приміщеннями за адресою: м. Львів, вул. Короленка, 1а . У разі задоволення цього позову будуть відсутні підстави для задоволення позову Управління майном про усунення йому перешкод в користуванні майном.

Представники позивача та третьої особи заперечили проти задоволення цього клопотання та зупинення провадження у справі.

За наслідками розгляду клопотання скаржника про зупинення провадження у справі апеляційний суд дійшов висновку про його відхилення клопотання з огляду на те, що апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції з урахуванням обставин, які існували на момент його прийняття (07.12.2016). Ухвала Львівського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі №813/633/17 прийнята 17.02.2017, тобто, після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення, відтак не може враховуватися апеляційним судом та не може бути підставою для зупинення апеляційним судом провадження у справі.

Після розгляду клопотань скаржника його представники підтримали доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 21.08.1990 №293 Про передачу приміщення кінотеатру ім. Короленка у м. Львові Товариству друзів російської і української культур ім.О.Пушкіна дозволено управлінню культури облвиконкому передати з балансу ВО Кіновідеопрокат приміщення кінотеатру ім. Короленка на баланс Товариства друзів російської і української культур ім.О.Пушкіна, вилучивши його з числа діючих в кіномережі міста Львова (а.с. 17).

Передача приміщення кінотеатру оформлена актом приймання-передачі основних засобів №6 від 28.11.1990 (а.с. 18).

Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 24.04.2008, виданим на підставі рішення ХХІ сесії V-го демократичного скликання Львівської обласної ради №477 від 26.02.2008, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.05.2008 №18774427, виданим ОКП ЛОР Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , будівля кінотеатру ім. Короленка на вул. Короленка,1а у м. Львові належить до об'єктів комунальної власності Львівської обласної ради.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2013-2016роках комісією Управління майном спільної власності Львівської обласної ради проведені обстеження нежитлових приміщень, розташованих на вул. Короленка,1а у м. Львові, за наслідками яких були складені акти обстеження від 05.11.2013, від 15.12.2015, від 01.11.2016 та від 02.11.2016. Відповідно до цих актів комісією в присутності представників Львівської міської громадської організації Російське товариство ім. Пушкіна встановлено, зокрема, що нежитлові приміщення площею 380,7 кв.м використовує міська громадська організація Російське товариство ім. Пушкіна . Крім того, на дверях приміщення № 15 вивішено інформаційний напис, що там знаходяться: Землячество ленинградцев во Львове Питер-клуб ; на дверях приміщення №12 знаходилась інформація, що приміщення використовує адвокат ОСОБА_9 від Громадської організації Ресурс , а також Львовское православное епархиальное Братство трезвения Метанойя ; зі слів керівника ЛМГО Російське товариство ім. Пушкіна ОСОБА_10 приміщення площею 12,5 кв.м, 17,9 кв.м (без номерів) використовує Українська православна церква Львівської епархії ОСОБА_11 Побідоносця, яка знаходиться на вул. Короленка, 3. Всі приміщення і зовнішній фасад будинку потребують ремонту. Зі слів голови організації ОСОБА_10 восени 2014 року було проведено заміну частини крокв та даху. За свідченням членів комісії 01.11.2016 в холі будівлі поряд зі скринькою з написом 2 грн знаходиться підбірка останніх номерів газети Русский вестник . У реквізитах газети адресою редакції зазначено вул. Короленка,1а у м. Львові, проте на дверях приміщень інформація щодо перебування редакції у вказаній будівлі відсутня(а.с.16- 22).

Відповідно до статуту Львівської міської громадської організації Російське товариство ім. О. Пушкіна , затвердженого установчими зборами (протокол №1 від 30.05.1998), зареєстрованого 21.12.1999, та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Львівська міська громадська організація Російське товариство ім. О. Пушкіна ( ідентифікаційний код 25251588, місцезнаходження: м. Львів, вул. Короленка,1а) зареєстрована 21.12.1999 (а.с. 66-70, 50-52).

Рішенням ІV сесії VІІ скликання Львівської обласної ради від 25.10.2016 №271 Про звіт тимчасової контрольної комісії для вивчення питання правомірності користування приміщеннями за адресою м. Львів, вул. Короленка, 1а , за наслідками розгляду звіту доручено Управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради вжити заходи у встановленому порядку щодо повернення будівлі, розташованої на вул. Короленка,1а у м. Львові, та передати вищезазначену будівлю на баланс КП Львівської обласної ради Нерухомість та майно ; провести обстеження будівлі щодо обсягу ремонтних робіт, які повинні бути здійснені для приведення її до належного технічного стану; забезпечити проведення конкурсу на право оренди нежитлових приміщень будівлі, розташованої на вул. Короленка,1а у м. Львові, встановивши цільове використання об'єкта оренди - розміщення громадських організацій, які здійснюють діяльність, пов'язану з АТО; спільно із постійною комісією з питань комунального майна та приватизації вивчити можливість та подати пропозиції щодо надання в оренду інших вільних приміщень спільної власності територіальних громад Львівської області для розміщення громадських організацій Львівської області, які представляють національні меншини (а.с.23).

Листом №1733 від 07.11.2016 Управління майном спільної власності Львівської обласної ради вимагало у ЛМГО Російське товариство ім. Пушкіна до 14.11.2016 звільнити безпідставно займані нежитлові приміщення, розташовані на вул. Короленка,1а у м. Львові (а.с. 26).

Вимог позивача відповідач не виконав.

Дослідивши обставини справи, доводи сторін, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скаргам не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з Положенням про Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, затвердженим рішенням обласної ради від 23.06.2006 № 33,Управління є юридичною особою, воно є органом, уповноваженим управляти майном спільної власності територіальних громад області та здійснювати контроль за його використанням.

За приписами ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 2 ст. 331 ЦК України встановлено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ст. 10 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Частиною 5 ст. 12 цього Закону встановлено, що відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Матеріалами справи, зокрема, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 24.04.2008 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.05.2008 №18774427 підтверджено, що будівля бувшого кінотеатру ім. Короленка, розташована на вул. Короленка,1а у м. Львові, належить до об'єктів комунальної власності Львівської обласної ради.

В матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія витягу від 12.05.2008 з підписом директора ОКП ЛОР Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки ОСОБА_8, тому суд не бере до уваги доводи скаржника про те, що витяг не містить підпису керівника БТІ ОСОБА_8.

Названі свідоцтво про право власності та державна реєстрація права власності Львівської обласної ради на нежитлові приміщення, розташовані на вул. Короленка,1 а у м. Львові, не визнані недійсними і не скасовані в установленому законом порядком. Отже, суд першої інстанції вірно встановив, що спірні приміщення є спільною власністю територіальних громад області.

Суд першої інстанції правомірно відхилив доводи скаржника про те, що він набув права власності на нежитлові приміщення на вул. Короленка,1а у м. Львові на підставі рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №293 від 21.08.1990, оскільки цим рішенням виконавчий комітет дозволив управлінню культури облвиконкому лише передати з балансу ВО Кіновідеопрокат на баланс Товариству друзів російської і української культур ім. О. Пушкіна приміщення кінотеатру ім. Короленка. Передача майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на баланс та перебування майна на балансі підприємства (організації) не є підставою виникнення права власності балансоутримувача на майно та не є безспірною ознакою його права власності на це майно, оскільки баланс підприємства (організації) є лише формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна, що перебуває на балансі, а не доказом права власності.

Такі висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2007 року у справі №4/793.

Крім того, як зазначено вище, названим рішенням виконкому облради №293 від 21.08.1990 дозволено передати приміщення на баланс не відповідачу - ЛМГО Російське товариство ім. Пушкіна , а Товариству друзів російської і української культур ім. О. Пушкіна, в той час як відповідач був зареєстрований лише 21.12.1999 і згідно з його статутом та витягом з ЄДР ЮО ФОП ГФ він не є правонаступником Товариства друзів російської і української культур ім. О. Пушкіна ( в статуті про правонаступництво не вказано, а у витягу вказано, що дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ЛМГО Російське товариство ім. Пушкіна , відсутні).

Відповідач не заперечує того факту, що він користується нежитловими приміщеннями будинку 1а по вул. Короленка у Львові, проте жодних доказів на підтвердження наявності правових підстав для їх використання суду не подав.

Відтак апеляційний суд погоджується з доводами позивача про безпідставне використання відповідачем цих приміщень.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

В силу ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як роз'яснено в листі Верховного Суду України «ОСОБА_10 деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ» від 01.07.2013 позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі.

Аналогічні роз'яснення містяться в п.5. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів №10 від 29.05.2013.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача про пропуск позивачем строків позовної давності та задоволив позовні вимоги.

Інші доводи скаржника відхиляються апеляційним судом як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції, покладених в основу рішення.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не доведено, доказів не подано наявності підстав, передбачених ст. 104 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нормами ГПК ( ст.ст 1, 2, 21, 54) встановлено, що звертаючись з позовом до суду першої інстанції, позивачі заявляють позовні вимоги до відповідачів, зміст яких викладають у позовній заяві. Відповідач може заявити зустрічний позов до позивача до початку розгляду судом першої інстанції справи по суті ( ст.60 ГПК). Проте, нормами ГПК не передбачено можливості заявлення відповідачем у справі будь-яких вимог на стадії апеляційного провадження, які не заявлялися суду першої інстанції. Відтак, вимога скаржника, викладена у прохальній частині апеляційної скарги, щодо поставлення апеляційним судом рішення про закріплення за ним права користування приміщенням, є неправомірною, такою, що суперечить нормам процесуального закону.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2016 у справі № 914/2939/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 10.03.2017.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя О.І. Матущак

Суддя Я.О. Юрченко