Постанова

від 31.07.2017 по справі 914/2939/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2017 року Справа № 914/2939/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Карабаня В.Я., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Львівської міської громадської організації "Російське товариство імені О. Пушкіна" на рішення та постановуГосподарського суду Львівської області від 07.12.2016 Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 у справі№ 914/2939/16 Господарського суду Львівської області за позовомУправління майном спільної власності Львівської обласної ради До третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаЛьвівської міської громадської організації "Російське товариство імені О. Пушкіна"; Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Нерухомість та майно" ПроУсунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення відповідача із займаних нежитлових приміщень, що знаходяться на вул. Короленка, 1а у м. Львів, та про зобов'язання ЛМГО "Російське товариство ім. О. Пушкіна" повернути приміщення КП Львівської обласної ради "Нерухомість та майно" за актом приймання-передачі. за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися,

від відповідача: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Управління майном спільної власності Львівської обласної ради ( далі- Управління майном) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом

до ЛМГО "Російське товариство ім. О. Пушкіна" про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення відповідача із займаних нежитлових приміщень, що знаходяться на вул. Короленка, 1а у м. Львів, та про зобов'язання ЛМГО "Російське товариство ім. О. Пушкіна" повернути приміщення КП Львівської обласної ради "Нерухомість та майно" за актом приймання-передачі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.12.2016 у справі №914/2939/16 (суддя Горецька З.В.) позов задоволено. Усунуто перешкоди в користуванні власністю шляхом виселення ЛМГО "Російське товариство ім. О. Пушкіна" із займаних нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Короленка, 1а та зобов'язано ЛМГО ""Російське товариство ім. О. Пушкіна" повернути приміщення КП ЛОР "Нерухомість та майно" за актом приймання-передачі. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1378,00 грн. витрат з оплати судового збору.

У рішенні суд посилається на ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 41 Конституції України , ст.ст. 27 , 38 ГПК України , ст.ст. 15 , 16 , 316 , 317 , 319 , 327 , 328 , 391 ЦК України , ст. 20 ГК України , ст.ст. 2, 3, 4 ЗУ "Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

При задоволенні позову суд виходив з того, що будинок 1а на вул. Короленка у м. Львові є спільною комунальною власністю територіальних громад, право власності на яке в особі Львівської обласної ради зареєстровано відповідно до Закону України "Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" на підставі свідоцтва про власності на нерухоме майно, виданого згідно з рішенням ХХІ сесії V-го демократичного скликання № 477 від 26.02.2008. Суд відхилив доводи відповідача про те, що з передачею йому приміщення на баланс рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №293 від 21.08.1990 у нього виникло право власності на спірне приміщення, оскільки баланс є формою бухгалтерського обліку (визначення складу і вартості майна) і не визначає підстав його знаходження у власності (володінні) підприємства. Крім цього, суд відхилив доводи відповідача, що свідоцтво про право власності оформлене у 2008 році з порушенням порядку, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 1482 від 21.09.1998 та ст. 182 ЦК України , з огляду на відсутність доказів визнання недійсним свідоцтва про право власності позивача чи оскарження його дійсності в судовому порядку.

Суд визнав обґрунтованими вимоги позивача, оскільки позивач є власником спірних приміщень, а відповідач займає їх без належних правових підстав.

З оскаржуваного рішення вбачається, що в судовому засіданні представник відповідача вказував на пропуск позивачем строку позовної давності, на що суд зазначив, посилаючись на роз'яснення, викладені у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013 , що у ст. 268 ЦК України наведений невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. Позовна давність не може поширюватись на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном( ст. 391 ЦК України ), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення, тому власник може пред'явити такий позов у будь-який час, незалежно від того, коли почалось порушення його прав.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 (у складі колегії суддів: Хабіб М.І.-головуючого, Матущака О.І., Юрченка Я.О.) рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2016 у справі № 914/2939/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, Львівська міська громадська організація "Російське товариство імені О. Пушкіна" звернулась до Вищого господарського

суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 у справі № 914/2939/16, і прийняти нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 21.08.1990 № 293 "Про передачу приміщення кінотеатру ім. Короленка у м. Львові Товариству друзів російської і української культур ім.О.Пушкіна" дозволено управлінню культури облвиконкому передати з балансу ВО "Кіновідеопрокат" приміщення кінотеатру ім. Короленка на баланс Товариства друзів російської і української культур ім.О.Пушкіна, та вилучити його з числа діючих у кіномережі міста Львова.

Передачу приміщення кінотеатру оформлено актом приймання-передачі основних засобів № 6 від 28.11.1990.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.04.2008, виданого на підставі рішення ХХІ сесії V-го демократичного скликання Львівської обласної ради №477 від 26.02.2008, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.05.2008 № 18774427, виданого ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", будівля кінотеатру ім. Короленка на вул. Короленка,1а у м. Львові належить до об'єктів комунальної власності Львівської обласної ради.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2013-2016роках комісією Управління майном спільної власності Львівської обласної ради проведено обстеження нежитлових приміщень, розташованих на вул. Короленка,1а у м. Львові, за наслідками яких складено акти обстеження від 05.11.2013, від 15.12.2015, від 01.11.2016 та від 02.11.2016. Відповідно до цих актів комісією в присутності представників Львівської міської громадської організації "Російське товариство ім. Пушкіна" встановлено, зокрема, що нежитлові приміщення площею 380,7 кв.м використовує міська громадська організація "Російське товариство ім. Пушкіна". Крім цього, на дверях приміщення № 15 вивішено інформаційний напис, що там знаходяться: Землячество ленинградцев во Львове "Питер-клуб"; на дверях приміщення №12 знаходилась інформація, що приміщення використовує адвокат Логаш В.М. від Громадської організації "Ресурс" та "Львовское православное епархиальное Братство трезвения "Метанойя"; зі слів керівника ЛМГО "Російське товариство ім. Пушкіна" Астахова А.В. приміщення площею 12,5 кв.м, 17,9 кв.м (без номерів) використовує Українська православна церква Львівської епархії Григорія Побідоносця, яка знаходиться на вул. Короленка, 3. Всі приміщення і зовнішній фасад будинку потребують ремонту. Зі слів голови організації Астахова А.В. восени 2014 року проведено заміну частини крокв та даху. За свідченням членів комісії 01.11.2016 в холі будівлі поряд зі скринькою з написом " 2 грн." знаходиться підбірка останніх номерів газети "Русский вестник". У реквізитах газети адресою редакції зазначено вул. Короленка,1а у м. Львові, проте на дверях приміщень - інформація щодо перебування редакції у вказаній будівлі відсутня.

Відповідно до статуту Львівської міської громадської організації "Російське товариство ім. О. Пушкіна", затвердженого установчими зборами (протокол №1 від 30.05.1998), зареєстрованого 21.12.1999, та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Львівську міську громадську організація "Російське товариство ім. О. Пушкіна" (ідентифікаційний код 25251588, місцезнаходження: м. Львів, вул. Короленка,1а) зареєстровано 21.12.1999.

Рішенням ІV сесії VІІ скликання Львівської обласної ради від 25.10.2016 №271 "Про звіт тимчасової контрольної комісії для вивчення питання правомірності користування приміщеннями за адресою м. Львів, вул. Короленка, 1а", за наслідками розгляду звіту доручено Управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради вжити заходи у встановленому порядку щодо повернення будівлі, розташованої на вул. Короленка,1а у м. Львові, та передати зазначену будівлю на баланс КП Львівської обласної ради "Нерухомість та майно"; провести обстеження будівлі щодо обсягу ремонтних робіт, які повинні бути здійснені для приведення її до належного технічного стану; забезпечити проведення конкурсу на право оренди нежитлових приміщень будівлі, розташованої на вул. Короленка,1а у м. Львові; встановити цільове використання об'єкта оренди розміщення громадських організацій, які здійснюють діяльність, пов'язану з АТО; спільно із постійною комісією з питань комунального майна та приватизації вивчити можливість та подати пропозиції щодо надання в оренду інших вільних приміщень спільної власності територіальних громад Львівської області для розміщення громадських організацій Львівської області, які представляють національні меншини.

Листом № 1733 від 07.11.2016 Управління майном спільної власності Львівської обласної ради вимагало у ЛМГО "Російське товариство ім. Пушкіна" до 14.11.2016 звільнити безпідставно займані нежитлові приміщення, розташовані на вул. Короленка,1а у м. Львові.

Вимогу позивача відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до Положення про Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, затвердженим рішенням обласної ради від 23.06.2006 № 33,Управління є юридичною особою, воно є органом, уповноваженим управляти майном спільної власності територіальних громад області та здійснювати контроль за його використанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України , якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Судами встановлено, що матеріалами справи, зокрема, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 24.04.2008 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме

майно від 12.05.2008 №18774427 підтверджується, що будівля бувшого кінотеатру ім. Короленка, розташована на вул. Короленка,1а у м. Львові, належить до об'єктів комунальної власності Львівської обласної ради.

В матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія витягу від 12.05.2008 з підписом директора ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" Кравця П.М.

Вказані свідоцтво про право власності та державна реєстрація права власності Львівської обласної ради на нежитлові приміщення, розташовані на вул. Короленка,1 а у м. Львові, не визнано недійсними і не скасовано в установленому законом порядком. Суди дійшли до правильного висновку, що спірні приміщення є спільною власністю територіальних громад області.

Суди правомірно відхилили доводи скаржника про те, що він набув права власності на нежитлові приміщення на вул. Короленка,1а у м. Львові на підставі рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №293 від 21.08.1990, оскільки цим рішенням виконавчий комітет дозволив управлінню культури облвиконкому лише передати з балансу ВО "Кіновідеопрокат" на баланс Товариству друзів російської і української культур ім. О. Пушкіна приміщення кінотеатру ім. Короленка. Передача майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на баланс та перебування майна на балансі підприємства (організації) не є підставою виникнення права власності балансоутримувача на майно, оскільки баланс підприємства (організації) є лише формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна, що перебуває на балансі, а не доказом права власності.

Такі висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 12.06.2007 у справі № 4/793.

Крім цього, як зазначено названим рішенням виконкому облради № 293 від 21.08.1990 дозволено передати приміщення на баланс не відповідачу - ЛМГО "Російське товариство ім. Пушкіна", а Товариству друзів російської і української культур ім. О. Пушкіна, в той час як відповідач був зареєстрований лише 21.12.1999 і відповідно до його статуту та витягу з ЄДР ЮО ФОП ГФ він не є правонаступником Товариства друзів російської і української культур ім. О. Пушкіна ( в статуті про правонаступництво не вказано, а у витягу вказано, що дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ЛМГО "Російське товариство ім. Пушкіна", відсутні).

Відповідач не заперечує того факту, що він користується нежитловими приміщеннями будинку 1а по вул. Короленка у Львові, проте жодних доказів на підтвердження наявності правових підстав для їх користування суду не подав.

Апеляційний суд правомірно погодився з доводами позивача про безпідставне використання відповідачем цих приміщень.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як роз'яснено в листі Верховного Суду України "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ" від 01.07.2013 позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі.

Аналогічні роз'яснення містяться в п. 5. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013 .

Судами правомірно відхилено доводи відповідача про пропуск позивачем строків позовної давності та задоволено позовні вимоги.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 , 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначив, що звертаючись з позовом до суду першої інстанції, позивачі заявляють позовні вимоги до відповідачів, зміст яких викладають у позовній заяві, що передбачено ст. ст. 1, 2, 21, 54 ГПК України. Відповідач може заявити зустрічний позов до позивача до початку розгляду судом першої інстанції справи по суті (ст. 60 ГПК України). Проте нормами ГПК України не передбачено можливості заявлення відповідачем у справі будь-яких вимог на стадії апеляційного провадження, які не заявлялися суду першої інстанції, тому вимога скаржника, викладена в апеляційній скарзі щодо поставлення апеляційним судом рішення про закріплення за ним права користування приміщенням, є неправомірною, та такою, що суперечить нормам процесуального закону.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 у справі № 914/2939/16 Господарського суду Львівської області прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 у справі № 914/2939/16 Господарського суду Львівської області підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської міської громадської організації "Російське товариство імені О.Пушкіна" на рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 у справі № 914/2939/16 Господарського суду Львівської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 у справі № 914/2939/16 Господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж. О. Судді:Карабань В.Я. Ковтонюк Л.В.