ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2017 року Справа № 916/4176/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М. суддівБарицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" на рішення від та на постанову відГосподарського суду Одеської області 12.09.2016 Одеського апеляційного господарського суду 08.11.2016 у справі Господарського суду№ 916/4176/14 Одеської області за позовомПриватного акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" доПублічного акціонерного товариства "Марфін Банк" прозобов'язання вчинити певні дії та визнання договору іпотеки припиненим
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Волкова С.Г.; - відповідача Соловйов О.В.; ВСТАНОВИВ:
14.10.2014 Приватне акціонерне товариство "Великолепетиський маслозавод" звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" про визнання такою, що припинилась іпотека, яка виникла на підставі договору іпотеки № б/н від 11.03.2005, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Великолепетиський маслозавод" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Великолепетиський маслозавод") та Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Приватінвест" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк"); зобов'язання здійснити в Реєстраційній службі Великолепетиського районного управління юстиції Херсонської області державну реєстрацію припинення іпотеки.
Справа розглядалась судами неодноразово.
За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Одеської області від 12.09.2016 у справі № 916/4176/14 (суддя Желєзна С.П.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 (колегія суддів у складі: Ліпчанська Н.В. - головуючий суддя, судді Лисенко В.А., Головей В.М.), визнано такою, що припинилась іпотека, яка виникла на підставі договору іпотеки № б/н від 11.03.2005, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Великолепетиський маслозавод" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Великолепетиський маслозавод") та Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Приватінвест" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк") та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про іпотеку 1483100, дата державної реєстрації 12.03.2015; зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки, яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про іпотеку 1483100, дата державної реєстрації 12.03.2015.
Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 у справі № 916/4176/14, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилаються на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Приватне акціонерне товариство "Великолепетиський маслозавод" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 у справі № 916/4176/14 залишити без змін.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для визнання такою, що припинилась іпотека, яка виникла на підставі договору іпотеки № б/н від 11.03.2005 та зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки.
Обґрунтовуючи підстави даного позову, позивач посилається на те, що зобов'язання ВАТ "Великолепетиський маслозавод" перед відповідачем, які виникли на підставі кредитного договору № 03/132-К від 02.03.2005 та рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006, виконані належним чином, а отже є припиненими.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 02.03.2005 між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Приватінвест" (правонаступником якого є ВАТ "Морський транспортний банк", в подальшому ПАТ "Марфін Банк") та Відкритим акціонерним товариством "Великолепетиський маслозавод" (правонаступником якого є ПрАТ "Великолепетиський маслозавод") було укладено кредитний договір № 03/132-К, за умовами якого банк відкрив останньому кредитну лінію у сумі 500 000, 00 грн. на поповнення обігових коштів з кінцевим строком повернення кредиту 01.03.2006.
В забезпечення своєчасного виконання договірних зобов'язань по кредитному договору № 03/132-К, 02.03.2005 між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Приватінвест" та ОСОБА_7 було укладено договір поруки № 03/132-2П, 05.03.2005 між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Приватінвест" та Відкритим акціонерним товариством "Великолепетиський маслозавод" було укладено договір застави майна № 03/132-1з та договір іпотеки б/н.
ВАТ "Великолепетиський маслозавод" у строк до 01.03.2006 не виконало свої зобов'язання за кредитним договором та не повернуло кредит з відсотками за користування ним, що стало підставою для звернення ВАТ "Морський транспортний банк" з позовом до Великолепетиського районного суду Херсонської області про стягнення солідарно із ВАТ "Великолепетиський маслозавод" та ОСОБА_7 заборгованості у розмірі 573 900, 68 грн.
Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006 у справі № 2-367/2006, залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 20.07.2006, стягнуто солідарно з ВАТ "Великолепетиський маслозавод" та ОСОБА_7 на користь ВАТ "Морський транспортний банк" заборгованості у розмірі 573 900, 68 грн.
21.09.2006 між ВАТ "Морський транспортний банк" (правонаступником якого є ПАТ "Марфін Банк") та ФОП ОСОБА_8 було укладено договір про переведення боргу та відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_8 приймає на себе фінансові зобов'язання за кредитним договором № 03/132-К, укладеним між ВАТ АТ "Приватінвест" та ВАТ "Великолепетиський маслозавод", які згідно із рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006 складають 573 900, 68 грн.
21.09.2006 ФОП ОСОБА_8 перерахувала ВАТ "Морський транспортний банк" 573 900,68 грн. платіжним дорученням № 6, зазначивши призначення платежу - "плата згідно угоди про переведення боргу від 21.09.2006 без ПДВ", а ВАТ "Морський транспортний банк" передав ФОП ОСОБА_8 відповідні документи, з яких випливає право вимоги, а саме: кредитний договір 03/132-К, договори іпотеки та застави.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.08.2009 у справі № 12/73-Б-08 про банкрутство ВАТ "Великолепетиський маслозавод" кредиторські вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 до ВАТ "Великолепетиський маслозавод" у розмірі 573900,68 грн. були погашені в рахунок заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 перед ВАТ "Великолепетиський маслозавод" на підставі рішення у справі № 14/497-ПН-07, яким було підтверджено обов'язок фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 сплатити на користь ВАТ "Великолепетиський маслозавод" 886091,50 грн. вартості обладнання та устаткування, 9063,92 грн. суми держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2012 провадження у справі № 12/73-Б-08 про банкрутство ВАТ "Великолепетиський маслозавод" було припинено.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 21.09.2010 у справі № 14/202-ПД-09 визнано недійсною угоду про переведення боргу та відступлення права вимоги, укладену 21.09.2006 між ВАТ "Морський транспортний банк" та ФОП ОСОБА_8
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.06.2011 у справі № 5024/859/2011, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2011, стягнуто з ПАТ "Марфін Банк" на користь ФОП ОСОБА_8 573 900,68 грн., сплачених останньою за договором про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21.09.2006.
Дане судове рішення виконане відповідачем 12.04.2012, що підтверджуються наявною в матеріалах справи копією меморіального ордеру № 19-67 від 12.04.2012.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2012 у справі № 5024/93/2012 стягнуто з ФОП ОСОБА_8 на користь ПАТ "Марфін Банк" безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 573900,68 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізьської області від 09.01.2013 у справі № 21/19/10 про банкрутство ФОП ОСОБА_8 визнано кредиторські вимоги ПАТ "Марфін Банк" у розмірі 573900,68 грн.
Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема, за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
При прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, встановивши, що 21.09.2006 між ВАТ "Морський транспортний банк" (правонаступником якого є ПАТ "Марфін Банк") та ФОП ОСОБА_8 було укладено договір про переведення боргу та відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_8 приймає на себе фінансові зобов'язання за кредитним договором № 03/132-К, укладеним між ВАТ АТ "Приватінвест" та ВАТ "Великолепетиський маслозавод", які згідно із рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006 складають 573900,68 грн.; ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; до визнання рішенням Господарського суду Херсонської області від 21.09.2010 у справі № 14/202-ПД-09 наведеного договору про переведення боргу та відступлення права вимоги недійним, у справі № 12/73-Б-08 про банкрутство ВАТ "Великолепетиський маслозавод" кредиторські вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 до ВАТ "Великолепетиський маслозавод" у розмірі 573900,68 грн. були погашені в рахунок заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 перед ВАТ "Великолепетиський маслозавод" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, тобто зобов'язання позивача за кредитним договором № 03/132-К припилися у зв'язку із його виконанням перед новим кредитором; відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про визнання договору іпотеки припиненим, на підставі ст. 17 Закону України "Про іпотеку", у зв'язку із припиненням основного зобов'язання.
Разом з тим, беручи до уваги те, що договір іпотеки є припиненим, суди попередніх інстанцій керуючись приписами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дійшли обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що ним вже сплачено судовий збір у розмірі 2436,00 грн. на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2016 у даній справі, яке було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2016 не приймаються до уваги колегією суддів суду касаційної інстанції, оскільки як вбачається із матеріалів справи, відповідач під час розгляду даного спору судами попередніх інстанцій не надав доказів на підтвердження зазначених доводів; касаційна ж інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Водночас, відповідач не позбавлений права звернутися до суду, який видав наказ, із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, на підставі ст. 117 ГПК України, подавши відповідні докази.
Всі інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у постанові суду апеляційної інстанції, що оскаржується. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.
Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів суду касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 у справі № 916/4176/14 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
В.І. КАРТЕРЕ
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 09.03.2017 |
Оприлюднено | 14.03.2017 |
Номер документу | 65252827 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Губенко H.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні