Рішення

від 07.03.2017 по справі 913/13/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

07 березня 2017 року Справа № 913/13/17

Провадження №26/913/13/17

За позовом Приватного підприємства "Успіх", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача 1 - Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області

відповідача 2 - Дочірнього підприємства "Центральний ринок міста Сєвєродонецька" Луганської обласної спілки споживчих товариств, м. Сєвєродонецьк Луганської області

відповідача 3 - Луганської обласної спілки споживачів, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про скасування рішення, договору та зобов'язання вчинити дії

Суддя Масловський С.В.;

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув.

від відповідача-1: представник не прибув.

від відповідача-2: Герасименко К.Ю., в.о. директора ДП "Центральний ринок м. Сєвєродонецька відповідно до постанови правління Луганської облспоживспілки № 11 від 21.04.2016;

від відповідача -3: Жданюк В.В., юрисконсульт за довіреністю б/н від 20.01.2017.

В судовому засіданні 07.03.2017 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.01.2017 Приватне підприємство "Успіх" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Сєвєродонецької міської ради, Дочірнього підприємства "Центральний ринок міста Сєвєродонецька" Луганської обласної спілки споживчих товариств (далі- Луганської облспоживспілки) та Луганської обласної спілки споживачів, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради № 1035 від 18.12.2003, № 1297 від 20.05.2004, № 1554 від 25.10.2004 про надання в оренду ДП "Центральний ринок міста Сєвєродонецька" Луганської облспоживспілки земельну ділянку площею 1,5867 га за адресою АДРЕСА_1, в частині надання в оренду остатньому земельної ділянки під магазинами за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 323,1 кв.м.; визнати недійсним договір № 305 від 29.10.2004, укладений між Сєвєродонецькою міською радою та ДП "Центральний ринок м. Сєвєродонецька" Луганської облспоживспілки, про оренду земельної ділянки площею 1,5867 га за адресою АДРЕСА_1, в частині надання в оренду останньому земельної ділянки під магазинами за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 323,1 кв.м.; зобов'язати Сєвєродонецьку міську раду розглянути питання та надати в оренду Приватному підприємству "Успіх" земельну ділянку для розміщення та обслуговування двох магазинів за адресою АДРЕСА_1

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.01.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 24.01.2017, ухвалою від 24.01.2017 відкладено на 06.02.2017, ухвалою від 06.02.2017 відкладено на 14.02.2017, ухвалою від 14.02.2017 відкладено на 28.02.2017.

28.02.2017 в судовому засіданні оголошено перерву до 07.03.2017.

20.01.2017 позивач через канцелярію господарського суду Луганської області подав докази доплати судового збору в розмірі 180,00 грн; письмове підтвердження того, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, немає рішення цих органів з такого спору.

Також, позивач подав клопотання про витребування доказів, в якому просив суд витребувати у відповідача-2 його статут, а також правовстановлюючі документи на споруди Сєвєродонецького центрального ринку, за адресою АДРЕСА_1. У відповідача-1 та Управління Держгеокадастру у м. Сєвєродонецьк Луганської області витребувати земельно-технічну документацію (зокрема щодо погодження меж) на земельну ділянку надану в оренду Дочірньому підприємству "Центральний ринок міста Сєвєродонецька", яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Суд відклав розгляд зазначеного клопотання до наступного судового засідання.

23.01.2017 відповідач -3 через канцелярію господарського суду Луганської області подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволені позовної заяви та зазначив, що право власності на вбудовані приміщення магазинів площею 170,7 кв.м та 167 кв.м, розташованих за адресами АДРЕСА_1 відповідно, виникло 18.07.2013 - з моменту державної реєстрації, а не з моменту винесення рішення Господарського суду Луганської області від 21.05.2002; на момент укладання договору оренди №305 від 29.10.2004 позивач не мав нерухомості, яка була зареєстрована належним чином на зазначеній земельній ділянці, а тому у відповідача - 1 не було законних підстав для виділення позивачу земельної ділянки під розміщення нерухомості; місцеві ради мають право самостійно вирішувати питання щодо надання в користування земельні ділянки, а спонукання відповідача-1 прийняти рішення певного змісту за допомогою суду не відповідає вимогам діючого законодавства України.

23.01.2017 відповідач - 2 через канцелярію господарського суду Луганської області подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволені позовної заяви та зазначив, що право власності на вбудовані приміщення магазинів площею 170,7 кв.м та 167 кв.м, розташованих за адресами АДРЕСА_1 відповідно, виникло 18.07.2013 - з моменту державної реєстрації, а не з моменту винесення рішення Господарським судом Луганської області від 21.05.2002; вбудовані приміщення позивача не мають відокремленого місцезнаходження на відокремленій земельній ділянці; приміщення магазинів позивача мають окремі входи.

24.01.2017 в судовому засіданні відповідач-1 надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що дана справа не підвідомча господарським судам України, у зв'язку з тим, що спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності підвідомчі Адміністративним судам України та просив суд припинити провадження у справі. Також відповідач-1, посилаючись на Інформаційного лист Вищого господарського суду України від 27.10.2014 №01-06/1666/14, зазначив, що позивач звернувся до суду з пропуском позовної давності, так як для юридичної особи (суб'єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу позовної давності за позовом про визнання правочину (договору) недійсним слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права та просив суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог по даній справі.

27.01.2017 на електронну адресу господарського суду Луганської області надійшло клопотання від позивача про участь в судовому засіданні 06.02.2017 та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції в Господарському суді Львівської області (вул. Личаківська, 128, м. Львів, 79014) у зв'язку з тим, що його представник знаходиться в м. Львів.

01.02.2016 ухвалою господарського суду Луганської області задоволено подане клопотання.

В судовому засіданні 06.02.2017 позивач відмовився від клопотання про витребування доказів у зв'язку з тим, що відповідач - 2 надав зазначені документи. Також позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги посилаючись на те, що відповідач-1 своїми рішеннями №№ 1035, 1297, 1554, передав земельну ділянку відповідачу-2 під магазинами які належать на праві власності позивачу, внаслідок чого між відповідачами було укладено договір оренди № 305 від 29.10.2004, а отже зазначені рішення та договір є недійсними. Крім того позивач зазначив, що відповідач-1 ухиляється від розгляду питання про передачу земельної ділянки в оренду позивачу, під магазинами які належать останньому на праві власності, а тому просить суд зобов'язати відповідача-1 розглянути питання та надати в оренду.

06.02.2016 відповідач - 2 через канцелярію господарського суду Луганської області, на виконання вимог ухвали суду, подав додаткові угоди до договору оренди земельної ділянки № 305 від 29.10.2004, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

06.02.2017 в судовому засіданні відповідач - 1 надав докази направлення позивачу відзиву на позовну заяву.

14.02.2016 відповідач - 2 через канцелярію господарського суду Луганської області подав письмові пояснення, в яких посилаючись на ст. 14 Закону України "Про оренду землі" від 02.10.2003 зазначив про те, що договір оренди землі укладається в письмовій формі та за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально; в п. 42 договору оренди землі № 305 від 29.10.2004 зазначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення (за бажанням однієї із сторін) та його державної реєстрації; договір оренди № 305 від 29.10.2004 укладався через рік після рішення Сєвєродонецької міської ради № 1035 від 21.05.2003 та сторони дійшли згоди укласти договір в простій письмовій формі, що підтверджується п. 42 зазначеного договору.

14.02.2016 відповідач - 1 через канцелярію господарського суду Луганської області подав письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до п. 42 договору оренди землі № 305 від 29.10.2004 договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення (за бажанням однієї із сторін) та його державної реєстрації; сторони на свій розсуд уклали зазначений договір в простій письмовій формі.

14.02.2017 позивач на адресу електронної пошти господарського суду Луганської області подав письмові пояснення, в яких зазначив, що позовні вимоги про скасування та визнання недійсним оскаржуваних рішень та договорів є способом захисту позивача від обмежень, щодо користування своїм майном та має на меті усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном; позивач відзначає, що має місце триваюче правопорушення та посилаючись на п.5.1 постанови пленуму ВГСУ №19 зазначив, що строки позовної давності не можуть бути застосовані; технічна документація відображає, що у приміщення магазинів позивача можна потрапити зі сторони території Центрального ринку м. Сєвєродонецька або з середини будівлі Центрального ринку м. Сєвєродонецька; посилаючись на постанову пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин " зазначив, що даний спір підвідомчий господарському суду; посилаючись на ст. 220 ЦК України зазначив, що договір оренди № 305 від 29.10.2004 є нікчемним.

28.02.2017 в судовому засіданні відповідач -1, на виконання вимог ухвали суду, надав рішення Сєвєродонецької міської ради (двадцять другої сесії) №1035.

07.03.2017 в судовому засіданні під час перевірки працездатності технічних засобів відеозапису, а також проведення тестування пристроїв були виявлені ознаки непрацездатності Інтернет зв'язку, що призвело до неможливості з'єднання з господарським судом Львівської області.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача - 2 та відповідача - 3, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзиви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

21.05.2002 рішенням господарського суду Луганської області №18/61н визнано право власності за приватним підприємством "Успіх" на вбудоване приміщення магазину загальною площею 151,1 м.кв; вбудоване приміщення магазину загальною площею 172 м.кв, які розташовані в павільйоні (будівлі) центрального ринку АДРЕСА_1.

Відповідно до реєстраційного посвідчення № 221 від 05.11.2002 Сєверодонецьке бюро технічної інвентаризації посвідчує, що вбудоване приміщення магазину загальною площею -151,1 кв.м. та вбудоване приміщення магазину загальною площею - 172,0 кв.м. в цілому зареєстровані за приватним підприємством "Успіх".

Відповідно до п. 1.3 тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно зареєстроване в Міністерстві юстиції України за № 157/6445 від 18 лютого 2002 (редакція чинна на момент реєстрації), реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації.

Згідно з п. 10 додатку № 1 до тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно зареєстроване в Міністерстві юстиції України за № 157/6445 від 18 лютого 2002 (редакція чинна на момент реєстрації), до правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна відносяться, зокрема, рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

За таких обставин твердження відповідача-3 про те, що на момент укладання договору оренди №305 від 29.10.2004 позивач не мав нерухомості, яка була зареєстрована належним чином на зазначеній земельній ділянці, а тому у відповідача - 1 не було законних підстав для виділення позивачу земельної ділянки під розміщення нерухомості та твердження відповідача-2 про те, що право власності на вбудовані приміщення магазинів площею 170,7 кв.м та 167 кв.м, розташованих за адресами АДРЕСА_1 відповідно, виникло 18.07.2013 - з моменту державної реєстрації, а не з моменту винесення рішення Господарським судом Луганської області від 21.05.2002, судом до уваги не приймаються, адже правовстановлюючим документом є рішення господарського суду Луганської області у справі №18/61н, зареєстроване у Сєверодонецьке бюро технічної інвентаризації, що підтверджується реєстраційним посвідченням №221 від 05.11.2002.

Крім того, судом встановлено, що відповідачам 1 та 3, було достеменно відомо про те, що право власності на магазини, розташовані за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 323,1 кв.м, належать позивачу, адже саме зазначені особи були відповідачами у справі № 18/61н та оскаржували рішення господарського суду Луганської області про визнання права власності до Верховного суду України.

Відповідно до висновку Сєверодонецького міського управління земельних ресурсів про наявність обмежень на використання земельних ділянок, розглянувши технічну документацію, Сєверодонецьке міське управління земельних ресурсів засвідчило відсутність наявних обмежень на використання земельних ділянок, а саме: 1,5730 га, 0,0099 га, 0,0038 га.

18.12.2003 рішенням Сєвєродонецької міської ради №1035 "Про переоформлення в оренду земельної ділянки Дочірнього підприємства "Центральний ринок міста Сєвєродонецька" Луганської облспоживспілки" припиненно ДП "Центральний ринок міста Сєвєродонецька" Луганської облспоживспілки товариств право постійного користування земельною ділянкою площею 1,5096 га, на якій розташовано будівля та споруди Центрального ринку за адресою: АДРЕСА_1, та передано в довгострокову оренду строком на 25 років земельні ділянки, цільове призначення яких -землі комерційного використання, за адресою АДРЕСА_1, а саме: земельна ділянка кадастровий №4412900000:04:002:0100 площею 1,0531 га, земельна ділянка кадастровий НОМЕР_4 площею 0,4478 га; анульовано державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_5; зобов'язано ДП "Центральний ринок міста Сєвєродонецька" Луганської облспоживспілки в двотижневий термін нотаріально посвідчити укладений у письмовій формі договір оренди земельної ділянки та надати для державної реєстрації у міське управління земельних ресурсів.

20.05.2004 Рішенням Сєвєродонецької міської ради №1297 "Про внесення змін до рішень 22 сесії міської ради №1035 від 18.12.2003 "Про переоформлення в оренду земельної ділянки Дочірнього підприємства "Центральний ринок міста Сєвєродонецька" Луганської облспоживспілки вирішено пункти 2.1 та 2.2 викласти у наступній редакції: " 2.1. Земельну ділянку кадастровий НОМЕР_7 площею 1,5594 га.; 2.2. Земельну ділянку кадастровий НОМЕР_6 площею 0,0174 га", доповнити пунктом 2.3. "Земельну ділянку кадастровий НОМЕР_8 площею 0,0099 га".

25.10.2004 Рішенням Сєвєродонецької міської ради №1554 "Про внесення змін до рішень 22 сесії міської ради №1035 від 18.12.2003 "Про переоформлення в оренду земельної ділянки Дочірнього підприємства "Центральний ринок міста Сєвєродонецька" Луганської облспоживспілки вирішено: відмінити рішення Сєвєродонецької міської ради №1297; пункти 2.1 та 2.2 викласти у наступній редакції: "2.1. Земельну ділянку кадастровий НОМЕР_7 площею 1,5730 га.; 2.2. Земельну ділянку кадастровий НОМЕР_6 площею 0,0038 га"; доповнити пунктом 2.3. "Земельну ділянку кадастровий НОМЕР_8 площею 0,0099 га".

29.10.2004 між відповідачем -1 - Сєвєродонецькою міською радою, як орендодавцем, та відповідачем-2 - Дочірнім підприємством "Центральний ринок міста Сєвєродонецька" Луганської облспоживспілки, як орендарем, укладено договір оренди землі №305.

Умовами договору сторони погодили, що орендодавець, на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради №1035 від 18.12.2003, №1297 від 20.05.2004, №1554 від 25.10.2004, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки - землі комерційного використання (під будівлю та споруди Центрального ринку), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (п.1). В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 1,5867 га, у тому числі: забудовані землі (землі комерційного використання) -1,5867 га (п.2). Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: 4479254,10 гривень (п.5). Договір укладено на 25 років строком по 28.10.2029 включно, починаючи з дати державної реєстрації договору оренди (п.8). Орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі 56551,47 грн на рік (п.9). Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно в розмірі 4712,62 грн протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п.11). Сторони визнають, що орендар користувався землею з 18.12.2003 (п.13). Договір набирає чинності після підписання сторонами, нотаріального посвідчення (за бажанням однієї із сторін договору), та його державної реєстрації (42).

Сторони неодноразово укладали додаткові угоди до договору оренди землі №305 від 29.10.2004.

21.11.2004 Рішенням Сєвєродонецької міської ради "Про переоформлення в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_3." затверджено гр. ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівлю суспільного туалету за адресою: АДРЕСА_1; припинено ДП "Центральний ринок м. Сєвєродонецька" право оренди на частину земельної ділянки площею 0,0167 га, на якій розташовано будівлю суспільного туалету за адресою: АДРЕСА_1, (з земельної ділянки кадастровий НОМЕР_2) після вилучення площа земельної ділянки складає 1,5563 га, та передати в довгострокову оренду, строком на 25 (двадцять п'ять) років, гр. ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий № НОМЕР_1 площею 0,0167 га за адресою: АДРЕСА_1, за рахунок земель, які знаходились в оренді ДП "Центральний ринок м. Сєвєродонецька" Луганської облспоживспілки; цільове призначення земельної ділянки - землі комерційного використання (під будівлю магазину промислових товарів). Також вказаним рішенням зобов'язано гр. ОСОБА_3 в двотижневий термін укласти у письмовій формі договір оренди земельної ділянки та надати його для організації і державної реєстрації в Управління Держкомзему у м. Сєвєродонецьк Луганської області; зобов'язано ДП "Центральний ринок м. Сєвєродонецька" внести зміни в правовстановлюючі документи на земельну ділянку; зобов'язано ДП "Центральний ринок м. Сєвєродонецька" Луганської облспоживспілки в двотижневий термін укласти у письмовій формі додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки та надати для організації державної реєстрації в міське управління земельних ресурсів.

22.04.2009 Рішенням Сєвєродонецької міської ради "Про передачу в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_4." № 3136 затверджено гр. ОСОБА_4 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та умови її відведення, визначені в цьому проекті, під будівлю магазину с промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1, квартал 28-б; припинено ДП "Центральний ринок м.Сєвєродонецька" право оренди на частину земельної ділянки площею 0,0003 га за адресою: АДРЕСА_1, після вилучення площа земельної ділянки складає 1,5560 га, та передано в довгострокову оренду, строком на 25 (двадцять п'ять) років, гр. ОСОБА_4 земельну ділянку кадастровий № НОМЕР_3 площею 0,0147 га (147 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1, за рахунок земель, які надавались в довгострокову оренду ДП "Центральний ринок м. Сєвєродонецька", та земель Сєвєродонецької міської ради. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови; функціональне використання - землі комерційного використання (під будівлю магазину промислових товарів); зобов'язано гр. ОСОБА_4 в двотижневий термін укласти у письмовій формі договір оренди земельної ділянки та надати його для організації і державної реєстрації в Управління Держкомзему у м. Сєвєродонецьк Луганської області; зобов'язано ДП "Центральний ринок м. Сєвєродонецька" внести зміни в правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та обтяжень № 6648050 від 23.07.2013 підстава виникнення права власності на вбудоване приміщення магазину за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1 (170,7 кв.м.), рішення Господарського суду Луганської області № 18/61н від 21.05.2002, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу).

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та обтяжень №6648679 від 23.07.2013 підстава виникнення права власності на вбудоване приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 (167 кв.м.), рішення Господарського суду Луганської області № 18/61н від 21.05.2002, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу).

Позивачем долучено до матеріалів справи лист № 193 від 15.10.2015 відповідача-2 ДП "Центральний ринок м.Сєвєродонецька", в якому зазначено, що останній є дочірнім підприємством, а тому вирішення питання щодо відчуження частини орендованої земельної ділянки не входить в компетенцію ринку, та запропоновано з даним питанням звернутись до правління Луганської облспоживспілки.

Також позивачем долучено до матеріалів справи лист-відповідь № 7/62 від 05.02.2013 відповідача-3 Луганської обласної спілки споживчих товариств, згідно якого останній зазначив: Луганською обласною спілкою споживачів розглянуто звернення ПП "Успіх" щодо визначення розміру часток та розмірів і площ земельної ділянки, та прийнято рішення утриматись від вжиття заходів про яке йдеться у вашому листі, адже Облспоживспілка є власником критого ринку, в якій розташовано два вбудовані магазини, рішення про відчуження яких не приймалось.

Крім того, до матеріалів справи долучено лист-відповідь відповідача-1 № 4437 від 15.10.2015, в якому зазначено що розглянувши лист позивача № 97т від 30.09.2015 про внесення змін до рішення № 1035 від 18.12.2003, Сєвєродонецька міська рада, як орган місцевого самоврядування не може скасовувати свої попередні рішення, адже вони є актами одноразової застосування та вичерпують свою дію фактом виконання, а отже не вбачає правових підстав для внесення змін до рішення № 1035 від 18.12.2003.

24.03.2016 відповідач-1 направив на адресу позивача лист № 1256, в якому зазначив, що для оформлення земельної ділянки під вбудованими приміщеннями, необхідно звернутись до Сєвєродонецької міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а також надати письмову згоду землекористувача ДП "Центральний ринок".

Згідно з п. 1.2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011, з положень статей 13 , 14 , 140 , 142 , 143 Конституції України, статей 11 , 16 , 167 , 169 , 374 ЦК України, статей 2 , 8 , 48 , 133 , 148 , 152 , 197 ГК України, статей 80 , 84 , 123 , 124 , 127 , 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі , а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам .

За таких обставин твердження відповідача-1 про те, що спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності підвідомчі Адміністративним судам України судом відхиляються.

Відповідно до п.2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Таким чином, до спірних правовідносин необхідно застосовувати законодавство, яке діяло на час прийняття рішення органом місцевого самоврядування та укладення договору.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України, а саме: ч. 1 - передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Частина 2. передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частина 3. передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно з статтею 120 Земельного кодексу України, а саме: Частина 1 - при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Частина 2 при відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Частина 3. у разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Частина 4. при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Судом встановлено, що рішенням Сєвєродонецької міської ради № 1035 "Про переоформлення в оренду земельної ділянки Дочірнього підприємства "Центральний ринок міста Сєвєродонецька" Луганської облспоживспілки" припиненно ДП "Центральний ринок міста Сєвєродонецька" Луганської облспоживспілки товариств право постійного користування земельною ділянкою площею 1,5096 га, на якій розташовано будівля та споруди Центрального ринку за адресою м. Сєвєродонецьк, пр-т Хіміків та передано в довгострокову оренду, строком на 25 років, земельні ділянки. Також судом встановлено, що на момент прийняття оскаржуваного рішення та, як наслідок, укладення договору оренди, у позивача існувало право власності на вбудоване приміщення магазину загальною площею 151,1 м.кв; вбудоване приміщення магазину загальною площею 172 м.кв., та як встановлено судом вище, було відомо відповідачу-1 та відповідачу-3.

Так Верховний Суд України у постанові від 24.12.2010 у справі за позовом акціонерного товариства закритого типу "Консул" (далі -ТОВ) до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі - ДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень зазначив наступне.

[…] Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 ЗК та 377 Цивільного кодексу України.

Нинішня редакція цих норм чітко встановлює, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Водночас стаття 120 ЗК і в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, не давала підстав для іншого розуміння її змісту.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди на обґрунтування своїх рішень посилалися на те, що право власності чи право користування земельною ділянкою виникає лише після державної реєстрації документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, а також державної реєстрації договору оренди.

Цей висновок є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу було надано положенням Закону № 2535-ХІІ та ЗК (статті 125, 126), які регулюють випадки набуття права власності чи права користування на земельну ділянку, як окремий об'єкт та які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що регулюють випадки набуття права власності на землю чи права користування нею внаслідок придбання споруди, розміщеної на земельній ділянці, за наведених обставин, - стаття 120 ЗК та стаття 377 Цивільного кодексу України (щодо відносин, які виникли після 1 січня 2004 року) […] (Верховний Суд України постанова від 24.12.2010 у справі за позовом акціонерного товариства закритого типу "Консул")

Отже Верховний Суд України тлумачить статтю 120 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) як таку, що чітко регламентує нерухомість, переходить право користування земельною ділянкою.

Суд зазначає, що дане право на оренду виникає на підставі закону , та не може обмежуватись рішеннями органів місцевого самоврядування та як наслідок укладеними договорами оренди.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

У п. 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту , що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

З урахуванням наведеного вище, суд зазначає, що ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права , а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, проте позивачем не обґрунтовано, яким чином обраний ним спосіб захисту зможе забезпечити реальний та ефективний захист його порушеного (невизнаного) права.

У постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 зазначено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У постанові Вищого господарського суду України від 19 липня 2016 року у справі № 911/3933/16 зазначено, що матеріально-правовий аспект захисту прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має суб'єкт таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення. При цьому вимагати усунення порушених прав на землю шляхом визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування можуть саме власники земельних ділянок або землекористувачі . Земельний кодекс не містить визначення терміну землекористувач, однак зазначене поняття в даному кодексі використовується у контексті таких інститутів як постійне користування земельною ділянкою, оренда земельної ділянки, земельний сервітут, тощо. Згідно зі статтею 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Особа визнається власником земельної ділянки або землекористувачем та набуває, зокрема, право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав на землю, у разі закріплення за такою особою земельної ділянки на підставі приписів закону, договору чи рішення суду. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект . Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам .

За таких обставин звертаючись з позовом до суду про визнання недійсним та скасування рішення Сєвєродонецької міської ради №1035 від 18.12.2003, №1297 від 20.05.2004, №1554 від 25.10.2004 про надання в оренду ДП "Центральний ринок міста Сєвєродонецька" Луганської облспоживспілки земельну ділянку площею 1,5867 га за адресою АДРЕСА_1, в частині надання в оренду остатньому земельної ділянки під магазинами за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 323,1 кв.м., та визнання недійсним договору оренди № 305 від 29.10.2004, укладеного між Сєвєродонецькою міською радою та ДП "Центральний ринок м. Сєвєродонецька" Луганської облспоживспілки, про оренду земельної ділянки площею 1,5867 га за адресою: АДРЕСА_1, в частині надання в оренду остатньому земельної ділянки під магазинами за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 323,1 кв.м., позивач обрав неефективний спосіб захисту порушеного права, адже задоволення зазначених вимог, не відновить порушеного права позивача, оскільки право на оренду земельної ділянки виникає на підставі закону, та не може бути обмежене рішеннями органів місцевого самоврядування та укладеними договорами оренди.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання недійсним та скасування рішення Сєвєродонецької міської ради № 1035 від 18.12.2003, № 1297 від 20.05.2004, № 1554 від 25.10.2004, та визнання недійсним договору оренди № 305 від 29.10.2004, не є законними та обґрунтованими, не доведені належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Також позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача-1, Сєвєродонецьку міську раду, розглянути питання та надати в оренду Приватному підприємству "Успіх" земельну ділянку для розміщення та обслуговування двох магазинів за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до ч. 1 статті 123 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з статтею 122 Земельного кодексу України , сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з п. 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р., за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.

Водночас суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято .

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача-1, як органу місцевого самоврядування, з питанням про надання земельної ділянки в оренду, під магазинами, які належать йому на праві власності.

Відповідач-1 листом № 4437 від 15.10.2015 повідомив, що не вбачає правових підстав для внесення змін у рішення № 1035 від 18.12.2003, а листом № 1256 від 24.03.2016 зазначив, що для оформлення земельної ділянки під вбудованими приміщеннями необхідно звернутись до Сєвєродонецької міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а також надати письмову згоду землекористувача ДП "Центральний ринок".

В свою чергу, в матеріалах справи наявні рішення відповідача-1, а саме: № 1655 від 21.11.2004, № 3136 від 22.04.2009, якими припинено право оренди на частину земельної ділянки (передану в оренду рішенням № 1035 від 18.12.2003), та передано в довгострокову оренду гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Також позивач звертався до відповідача-2 та 3 для врегулювання питання щодо отримання у користування або визначення розміру часток та розмірів і площ земельної ділянки, але отримував безпідставні відмови. Так, відповідач-3 у листі-відповіді № 7/62 від 05.02.2013 відмовився розглядати дане питання, посилаючись на те, що відповідач-3 (Луганська Облспоживспілка) є власником критого ринку, та дозвіл на відчуження вбудованих магазинів не надавав не зважаючи на те, що 9 років тому був стороною у справі № 18/61н, за результатами розгляду якої за позивачем було визнано право власності.

Враховуючи вищевикладене та оскільки судом встановлено, що право на оренду земельної ділянки виникає на підставі закону , та не може обмежуватись рішеннями органу місцевого самоврядування № 1035 від 18.12.2003 (зі змінами) та як наслідок укладеним договором оренди, вимога позивача про зобов'язання відповідача-1, як уповноваженого органу відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, розглянути питання про надання земельної ділянки для розміщення та обслуговування під магазинами за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 323,1 кв.м., є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню.

Вимога позивача про зобов'язання відповідача-1 надати земельну ділянку в оренду, задоволенню не підлягає, адже відповідно до п. 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Також судом встановлено, що позивачем у позовній заяві зазначено відповідачем-3, Луганську обласну спілку споживачів, яке не є органом місцевого самоврядування та не приймала оскаржуваних рішень, не була стороною спірного договору, та до компетенції якої не входить розгляд питання про передачу земельних ділянок в оренду.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.02.2012 "Про судове рішенні", у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати у рішеннях щодо кількох відповідачів - як вирішено спір щодо кожного з них (з урахуванням вимог частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" );

Судовий збір покладається на відповідача 1 в розмірі 1378,00 грн . 00, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України .

В прохальній частині позову в трьох пунктах позивачем фактично заявлено п'ять немайнових вимог, а саме: 1) визнати недійсним та скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради № 1035 від 18.12.2003, 2) визнати недійсним та скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради № 1297 від 20.05.2004, 3) визнати недійсним та скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради № 1554 від 25.10.2004, 4) визнати недійсним договір № 305 від 29.10.2004 5) зобов'язати Сєвєродонецьку міську раду розглянути питання та надати в оренду.

Відповідно до п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (абзац другий частини третьої статті 6 Закону).

За таких обставин сума судового збору, яка підлягала оплаті при зверненні до суду з вищезазначеним позовом складає 6890,00 грн., але позивачем оплачено 4134,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку стягнути з позивача - Приватного підприємства "Успіх" в дохід державного бюджету - 2756,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову Приватного підприємства "Успіх" (код ЄДРПОУ 13383652, місцезнаходження: 93400, Луганська область, АДРЕСА_1) до Дочірнього підприємства "Центральний ринок міста Сєвєродонецька" Луганської обласної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01547947, місцезнаходження: 93400, Луганська область, АДРЕСА_1) - відмовити.

2. В задоволені позову Приватного підприємства "Успіх" (код ЄДРПОУ 13383652, місцезнаходження: 93400, Луганська область, АДРЕСА_1) до Луганської обласної спілки споживачів (код ЄДРПОУ 25370944, місцезнаходження: 91016, Луганська область, м. Луганськ, вул. Дзержинського, буд. 1 Б) - відмовити.

3. Позов Приватного підприємства "Успіх" (код ЄДРПОУ 13383652, місцезнаходження: 93400, Луганська область, АДРЕСА_1) до Сєвєродонецької міської ради (код ЄДРПОУ 26204220, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бул. Дружби Народів, буд. 32) задовольнити частково.

4. Зобов'язати Сєвєродонецьку міську раду (код ЄДРПОУ 26204220, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бул. Дружби Народів, буд. 32) розглянути питання про надання земельної ділянки в оренду Приватному підприємству "Успіх" (код ЄДРПОУ 13383652, місцезнаходження: 93400, Луганська область, АДРЕСА_1) для розміщення та обслуговування магазинів за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Хіміків 27/4 та 27/5.

5. Стягнути з Сєвєродонецької міської ради (код ЄДРПОУ 26204220, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бул. Дружби Народів, буд. 32) на користь Приватного підприємства "Успіх" (код ЄДРПОУ 13383652, місцезнаходження: 93400, Луганська область, АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп

6. В іншій частині позову Приватного підприємства "Успіх" (код ЄДРПОУ 13383652, місцезнаходження: 93400, Луганська область, АДРЕСА_1) до Сєвєродонецької міської ради (код ЄДРПОУ 26204220, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бул. Дружби Народів, буд. 32) - відмовити.

7. Стягнути з Приватного підприємства "Успіх" (код ЄДРПОУ 13383652, місцезнаходження: 93400, Луганська область, АДРЕСА_1) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999675, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011, рахунок отримувача 31214206783004, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір в сумі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

8. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 13.03.2017.

Суддя С.В. Масловський